Цього тижня, 9 грудня, Європейська комісія надала Україні 600 млн євро в рамках програми макрофінансової допомоги, пов'язаної з пандемією COVID-19. Фактично йдеться про перший транш кредиту на загальну суму 1,2 млрд євро від Євросоюзу. Ще у травні Рада ЄС схвалила пропозицію Єврокомісії щодо макрофінансової допомоги низці країн, у липні представники Єврокомісії підписали з українським урядом меморандум про взаєморозуміння, в якому передбачений перелік умов, які має виконати наша держава, у вересні цей документ був ратифікований нашим парламентом. Але що цікаво, перший транш кредиту за цією програмою Україна отримала без виконання будь-яких умов.

«Його наданню передувало відновлення зобов’язань України продовжувати співпрацю в рамках програми МВФ протягом останніх тижнів та відданість політичній програмі, погодженій з ЄС. З огляду на екстрений характер цієї підтримки, перший транш не залежить від виконання будь-яких конкретних політичних умов. Виплата другого траншу буде обумовлена виконанням восьми конкретних заходів, передбачених у Меморандумі про розуміння. Ці зобов’язання передбачають важливі кроки у таких сферах, як управління державними фінансами, покращення бізнесового клімату та управління державними підприємствами. Європейська Комісія тісно співпрацює з українською владою щодо своєчасного виконання погодженої політичної програми», – мовиться на сайті Єврокомісії.

Про отримання допомоги заявили і в нашому Міністерстві фінансів. Тепер цікаво чи наша влада використає ці кошти з толком. Адже боротьба з коронавірусом і подолання його наслідків є дуже широким поняттям в Україні при нинішній владі. Пам’ятаємо, як впродовж літа ця влада займалася «Великим будівництвом» за кошти фонду боротьби із коронавірусом.

«Україна отримала від Європейської Комісії 1-й транш в рамках нової (виняткової) програми макрофінансової (кредитної) допомоги ЄС номінальним обсягом 600 млн євро у вигляді довгострокової позики під відсоткову ставку 0,125 % з терміном погашення у червні 2035 року. Для надання траншу Європейська комісія здійснила розміщення власних облігацій з негативною дохідністю -0,143%, завдяки чому після відрахувань комісій за випуск, Україна фактично отримала 623,5 мільйонів євро… Вказані кошти отримано Україною в рамках реалізації вже П’ятої за рахунком програми, що реалізується відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди з ЄС (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС на суму до 1,2 млрд євро), укладених Сторонами 23 липня 2020 року в м. Брюсселі. На сьогодні, загальна сума пільгової кредитної допомоги ЄС, отриманої Україною в рамках реалізації протягом 2014 – 2020 років п’яти програм макрофінансової допомоги, сягнула 4,41 млрд євро. Усі зазначені кошти, згідно умов відповідних меморандумів з Європейським Союзом, використовувались для зменшення зовнішнього фінансового навантаження на Україну, поліпшення її платіжного балансу і забезпечення бюджетних потреб. На даний час українською стороною продовжується робота з виконання відповідних, визначених згаданим Меморандумом, зобов’язань для отримання 2-го траншу (600 млн. євро) шляхом реалізації структурних реформ у таких сферах: управління державними фінансами; належне урядування та верховенство права; покращення бізнес-клімату; секторальні реформи та державні підприємства», – це повідомлення від українського Мінфіну.

Тут треба трохи детальніше нагадати, виконання яких вимог взяла на себе Україна, щоб отримати другий транш кредиту за цією програмою. Про це раніше вже писало видання Новое время Бізнес. Умови поділені на чотири блоки. Перший – управління державними фінансами. Цей блок включає питання щодо медичних закупівель, чітко прописано управління ДП Державні закупівлі(корпоратизація), продовження реформи податкової та митної служб (відкриті конкурси з відбору керівників). Другий блок – державне управління та верховенство права. Йдеться про судову реформу, реформу Вищої атестаційної комісії суддів і Кваліфікаційної комісії суддів, створення Комісії з питань етики з міжнародною участю, а також про продовження реформи державної служби. Третій блок – поліпшення бізнес-клімату. Зокрема, передбачено продовження розширення повноважень приватних виконавців, сприяння блокуванню коштів на банківських рахунках шляхом надання дозволу на електронний зв’язок між виконавцями і банками. Також прийняття рішення про поетапну ліквідацію податкової поліції і створення Бюро фінансових розслідувань. Четвертий блок – секторальні реформи й державні підприємства. Зокрема, передбачена реформа корпоратизації, створення незалежних наглядових рад в ТОП-10 держпідприємств, а також продовження реалізації всіх секторальних реформ і їх успішне впровадження.

Євросоюз, та й зрештою Міжнародний валютний фонд очікують від України справжніх реформ. Та найважливішими реформи є для українців. І про це нашій владі треба пам’ятати, а не просто радіти фактично подарунку перед різдвяними святами. От тільки такі подарунки можуть ще більше розслабити цю владу.

«Якщо МВФ хоче дати грошей, і ЄС хоче дати грошей, то всі старання української влади з руйнування співпраці марні.

Питання, чому МВФ став таким м’яким, залишимо відкритим. І спишемо це на кризову ситуацію в світі. Коли треба просто не дати всьому впасти. І хто тепер повірить фразі «Ми вам не банкомат»?

Україна отримала гроші від ЄС. 700 млн доларів в бюджет. Це означає, що місія їде. Уряд вже це анонсує, і скоро МВФ сам про це заявить. А, значить, Україна зможе залучити короткий кредит (бридж-фінансування) на фінансовому ринку. Ще 1 млрд доларів до бюджету. На внутрішній ринок облігацій повертаються іноземці. Їх приваблює дохідність, а також це просто є частиною загальносвітового тренду – гроші йдуть в локальні валюти країн, що розвиваються. І це ще сотні мільйонів доларів. В результаті градус бюджетної кризи істотно знижується. В принципі кризи вже й не буде. Велику частину витрат уряд тепер зможе профінансувати… Що ж, вони пішли шляхом гуманізму. І дали змогу українській владі петляти, піти шляхом імітації діяльності, коли всі говорять, що «ми за реформи», а при цьому олігархи продовжують утримувати депутатів, забезпечуючи цим відсутність будь-яких змін. Тепер ми увійдемо в 2021 рік зі стабільною макроекономічною ситуацією. І влада отримає можливість розслабитися. І нас знову чекають «приємні сюрпризи». Ще кілька втрачених років. Коли економіка зростає. На фундаменті запасу міцності, отриманого попередніми змінами. І, здається, що будь-яка некомпетентність прощається. Принаймні поки в світі так багато грошей. А зараз їх дуже багато. І поки вони шукають ризик. Але що буде, коли вітер зміниться? І всі накопичені помилки разом дадуть про себе знати? А «про це ми подумаємо завтра». Тим паче, що вітер може не змінюватися роками»,  – зазначає на своїй сторінці у Facebook інвестиційний банкір, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.