Карантин вихідного дня дав результати, але продовжувати його наша влада не буде. Ось таким є головний меседж від уряду в останні дні. Логіку знайти в цьому важко та наші можновладці ухваленням логічних рішень не надто переймаються. Для них важливіше прозвітувати про якийсь результат, нехай він і є ілюзорним.

Запровадження локдауну в Україні поки переноситься, на цей раз на перші дні після Нового року. Хоча і такий план дій влади ще не можна назвати остаточно узгодженим. Повідомити про нові обмеження уряд має як мінімум за тиждень до їх запровадження.

«Усі лікарі розуміють, що з кінця січня і протягом лютого очікується сезонний пік захворюваності на грип. Це призведе до серйозного навантаження на медичну систему, тому до цього періоду потрібно підійти з мінімально можливими цифрами захворюваності на COVID-19, із мінімальною кількістю госпіталізованих із COVID-19. Ми як Міністерство охорони здоров'я не будемо рекомендувати вводити жорсткий карантин до кінця грудня, адже бачимо стабільний приріст нових випадків коронавірусної хвороби без різких стрибків. І ми можемо стверджувати, що наша медична система повністю витримає те навантаження, яке зараз є у зв'язку з COVID-19… Ми точно витримаємо до кінця грудня. Але у зв’язку з тим, що рівень захворюваності та рівень госпіталізації залишаються на досить високому рівні, ми бачимо необхідність збити цю хвилю «ковіду» і довести її до мінімально можливих цифр. Спираючись на медичні і протиепідемічні показники, ми пропонуємо - і будемо пропонувати це уряду - плановий жорсткий карантин з максимальними обмеженнями, починаючи з перших чисел січня. Вважаємо, що тривалість такого карантину для досягнення максимального ефекту має бути три тижні», – заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу 4 грудня.

Поки ж по всій території України і далі діятимуть карантинні обмеження так званої «помаранчевої зони».

«Ми отримали позитивний ефект. На кінець карантину вихідного дня, 30 листопада, за попередній тиждень ми отримали на шість тисяч випадків захворювання менше, ніж це було прогнозовано. Посилені заходи на вихідних дещо стабілізували ситуацію і в лікарнях. Спостерігається вирівнювання ситуації з зайнятістю ліжок… Це дозволяє нам зняти саме ці обмеження, і на вихідні, і в будні діятимуть обмеження «помаранчевої» зони на території цілої країни», – заявив прем’єрміністр Денис Шмигаль.

От тільки тут треба зазначити, що вся ця щоденна статистика поширення коронавірусу не є власне інформацією по конкретних днях. Кожен, хто здавав тест на виявлення коронавірусної інфекції або чиї рідні чи знайому це робили знає, що результатів треба чекати інколи кілька днів, інколи і тиждень.

«Львівська Пошта» вже неодноразово писала, в Україні не проводиться масового тестування громадян, а отже ми не знаємо реальної ситуації з поширенням COVID-19 в нашій країні. Йдеться лише про випадки, коли люди самі звертаються із симптомами захворювання, щоб їм зробили тест. Зрозуміло, що звертаються не всі.

Влада, яка весною необдумано «зупинила» країну, зараз в набагато не безпечнішій ситуації продовжує зволікати із запровадженням нового локдауну. Але на кону не лише можливі втрати для бізнесу у випадку запровадження жорсткіших, аніж зараз обмежень, але також людські здоров’я і життя у випадку довшого зволікання.

Яку ж допомогу пропонує влада бізнесу, що вже попав під удар карантинних обмежень і може ще більше постраждати, якщо ситуація знову дійде до локдауну (чи точніше говорити коли дійде)? 4 грудня парламент проголосував за ініціативи президента про підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів.

«У разі запровадження жорсткого карантину будуть діяти наступні програми підтримки: Одноразова матеріальна допомога застрахованим особам у розмірі 8 тис. грн. Допомога може надаватися найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок посилення карантинних обмежень, та фізичним особам-підприємцям, які втратили частину доходу через заборону на повноцінне функціонування. Одноразова матеріальна допомога юридичним особам з метою збереження робочих місць. Наприклад, якщо підприємець-юридична особа вимушено скорочує тривалість робочого часу працівника через посилений карантин, то він зможе отримати одноразову допомогу на одного такого працівника до 8 тис. грн. Одноразова компенсація витрат юридичних осіб, понесених на сплату ЄСВ. Відповідна допомога надається тим бізнесам, чия діяльність буде призупинена у випадку посилення карантинних заходів. Сума одноразової компенсації буде розраховуватися як середнє значення сплачених сум ЄСВ за десять місяців. Запровадження податкових канікул для 200 тисяч ФОПів першої групи, що звільняє їх від нарахування та сплати єдиного податку та єдиного внеску з грудня 2020 року до травня 2021 року. Списання податкового боргу платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу за усіма податками й зборами не перевищує 3060 грн та він непогашений станом на 1 листопада 2020 року. Відтермінування на строк до одного року сплату податкових боргів громадян та самозайнятих осіб на суму до 6800 грн, які виникли до 1 грудня 2020 року. Списання пені та штрафні санкції з податкових боргів, якщо вони будуть погашені протягом шести місяців після набуття чинності цього документу. Збільшення втричі (з 1 020 грн до 3 060 грн) порогу податкового боргу, щодо якого податкова не вчинятиме заходи стягнення», – такою майбутньою допомогою бізнесу хваляться в уряді.

Але чи цього буде достатньо? Звичайно, що ні. Викинувши впродовж літа кілька десятків мільярдів гривень на «Велике будівництво» влада сама себе загнала у глухий кут: до збільшення темпів поширення коронавірусу чомусь ніхто не готувався, а тапер і на підтримку бізнесу у випадку нового локдауну немає достатніх коштів у держбюджеті.

Експерти заявляли що така допомога буде мізером, ще тільки коли президент Зеленський вперше анонсував виплати по 8 тисяч гривень ФОПам. «На сьогодні та фінансова допомога ФОПам та громадянам, які вимушено не працюють, то як насмішка, а не спроба допомогти. Бо така сума на сьогодні на 20% менше, аніж середня зарплата в Україні у понад 10 тисяч гривень. Водночас, під час карантину «вихідного дня» кожен підприємець, який зіткнувся з відчутними обмеженнями у ці дні, втрачає набагато більше… До того ж, ця допомога запропонована уже на восьмому місяці обмежень, які діють в Україні. Виходить так, що якщо розбити на попередні місяці – це по одній тисячі гривень на місяць. Чи можна це вважати підтримкою? Очевидно, що ні. Насправді, це глузування з українського підприємця… Кошти, наприклад, які були використані на «Велике будівництво», щонайменше, могли би витрачатися доречніше, зокрема, і на підтримку підприємців, які постраждали від карантинних обмежень. Також варто було би переглянути кошти, передбачені на утримання влади на наступний рік, їхній розмір збільшили на 40%. Як мінімум, ці витрати можна було би залишити на рівні цього року», – зазначав у коментарі порталу «Слово і Діло» економічний експерт Андрій Новак.