Про це він заявив у ефірі програми «Свобода слова» на ICTV. «Траншу не буде. Це нереально. Фізично і календарно ми не встигаємо. Траншу цього року не буде», - сказав ексміністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, а нині - радник глави Офісу президента Тимофій Милованов.

Тим не менше, він сподівається, що до кінця року можна встигнути досягти домовленостей на робочому рівні (staff level agreement). Останні можуть дати змогу Україні взяти запозичення в інших структур. «Це стане позитивним сигналом для фінансових ринків, що дозволить Україні залучити фінансування на той період, поки триватимуть перемовини з МВФ, за прийнятними відсотками», – сказав Тимофій Милованов.

Нагадаємо, що в середині листопада голова Національного банку України (НБУ) Кирило Шевченко майже тиждень провів у Вашингтоні, де намагався вмовити представників Міжнародного валютного фонду (МВФ) скерувати до Києва місію Фонду, від якої буде залежати отримання другого траншу за програмою stand-by. Нагадаємо, що в червні Рада директорів МВФ ухвалила нову програму співпраці з Україною – так звану угоду Stand-By - на суму близько 5 млрд USD тривалістю 18 місяців. Перший транш обсягом 2,1 млрд USD Київ отримав одразу. До кінця 2020-го очікувалося надходження ще двох – кожен по 700 млн USD - однак МВФ пригальмував видачу грошей через «невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив».

Головною причиною стало скандальне рішення Конституційного суду (КС) від 27 жовтня, коли судді КС за поданням 48 народних депутатів (більшість – з ОПЗЖ) скасували кримінальну відповідальність за недостовірне декларування держслужбовцями своїх доходів, дозволили чиновникам і політикам взагалі не подавати декларацій, закрили публічний доступ до реєстру е-декларацій і забрали у Національного агентства із питань запобігання корупції (НАЗК) повноваження з перевірки декларацій чиновників (у тому числі, суддів усіх рангів) та виявлення конфліктів інтересів.

Як заявив тоді речник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Петер Стано, Україна повинна невідкладно відновити антикорупційну інфраструктуру. При цьому він попередив, що це є умовою надання фінансової допомоги та продовження безвізового режиму з ЄС. «Із дедалі більшою стурбованістю США, Британія, Канада, ЄС, Японія та Німеччина стежать за останніми подіями, пов’язаними із рішенням КС. Ми закликаємо всі сторони об’єднатись у діалозі, прийняти цей виклик та знайти вирішення кризи», - йшлося в заяві посольства США в Україні. «Це потрібно для відновлення віри людей у те, що держава буде як боротися із корупцією, так і продовжувати закріплений Конституцією України європейський та євроатлантичний курс», - додали у диппредставництві.

Існує проблема і з проєктом бюджету на наступний рік. 16 листопада глава комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція партії «Слуга народу») заявив, що ВРУ не зможе ухвалити в цілому проєкт держбюджету на 2021 рік у встановлений Бюджетним кодексом термін.

«Ми, вочевидь, не вкладемося у встановлений Бюджетним кодексом строк. Це вже очевидно, на жаль. Ми повинні вибачитися перед людьми, що не дотримуємося цього строку... До 1 грудня ми повинні в цілому прийняти держбюджет на наступний рік. На жаль, ми не зможемо цього зробити», - зазначив Данило Гетманцев. За його словами, ВРУ тільки на початку грудня отримає проєкт держбюджету від уряду.

На початку листопада міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що через рішення Конституційного суду міжнародні партнери можуть заблокувати всі фінансові операції з Україною. За його словами, загальна сума втрат в 2020-му і 2021 році може скласти близько 5 млрд USD. Сергій Марченко зазначив, що ще цього року країна може недоотримати два транші МВФ по 700 млн USD, а також – 600 млн EUR в рамках допомоги від Європейського Союзу і 350 млн – від Світового банку. А наступного – ще 1,5 млрд USD від МВФ, 600 млн EUR від ЄС і 350 млн від Світового банку. За словами міністра, від України можуть також вимагати дострокового повернення раніше виділених запозичень, а це близько 10,7 млрд USD від МВФ і 2,2 млрд EUR від ЄС.