«Правда є і перемагає, справедливість існує»
Виправданий Віталій Марків повернувся додому і планує продовжити службу в лавах Національної гвардії України
Без перебільшення, однією з найпозитивніших міжнародних новин для України цьогоріч стало повне виправдання незаконно засудженого в Італії бійця Національної гвардії Віталія Марківа. Безпідставно відсидівши в італійській буцегарні три з гаком роки, українець 4 листопада нарешті повернувся на Батьківщину.
Без права на захист
Як писала «Львівська Пошта», старший сержант Національної гвардії України (НГУ) Віталій Марків, який ще 2003-го разом із родиною переїхав до Італії та має подвійне громадянство, був у 2017 році затриманий італійськими правоохоронними органами. 12 липня 2019 року суд м. Павія визнав українця винним у загибелі 24 травня 2014 року під час боїв під Слов’янськом на Донбасі італійського фотографа Андреа Роккеллі та його російського перекладача Андрія Міронова і засудив його до 24 років позбавлення волі.
Тоді ж міністр МВС Арсен Аваков, який був особисто присутній на процесі, заявив, що рішення суду буде оскаржено в апеляції. Розгляд апеляції мав розпочатися у Мілані ще навесні цього року, але через пандемію Covid-19 його перенесли на осінь. Перед першим засіданням у вересні Арсен Аваков підкреслив, що Віталій Марків був фактично позбавлений права на захист – жодного разу італійські правоохоронці не приїхали в Україну, незважаючи на те, що їх запрошували. «Хочу підкреслити, що, на жаль, працівники італійських правоохоронних органів жодного разу не приїздили в Україну і не були на місці загибелі італійського громадянина. Таким чином, слідство не було проведено в повному обсязі, і Віталій Марків був позбавлений безумовного права на об’єктивне розслідування і права на захист», – сказав міністр.
Причина загибелі Роккеллі – постріл з міномета, а не з автомата
Тоді ж заступник глави Нацполіції – начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе заявив, що з тіла італійського фотокореспондента експерти вилучили осколки від міни, яка була випущена з міномета. «Тобто міна, а не куля, стала причиною смерті Андреа Рокеллі», – наголосив він.
«Установлено, що відстань між позицією, на якій перебував і ніс службу солдат Марків, та місцем загибелі журналіста Роккеллі та Міронова, становить 1 км 760 м. Із позиції солдата Марківа місце загибелі взагалі не проглядалося та було поза візуальним спостереженням», – сказав Цуцкірідзе.
Також він додав, що під час слідства було проаналізовано нормативні акти, на підставі яких військовослужбовці НГУ та Збройних сил України перебували на своїх позиціях. «Згідно цих наказів, у наших солдатів НГУ на озброєнні перебувала виключно стрілецька зброя. Це дуже важливо, бо ви знаєте, що згідно з актом розтину італійського журналіста, він загинув саме від осколків», – зазначив заступник глави Нацполіції.
Брехливий переклад
Натомість італійський прокурор стверджував, що підсудний сам не стріляв з міномета, але він «допомагав тим, хто уразив цивільних громадян, які були без зброї». На переконання прокуратури, український боєць, озброєний автоматом АК-74 з оптичним прицілом та маючи радіопередавач, відіграв роль «навідника» для військових ЗСУ, які відкрили мінометний вогонь з позиції на горі Карачун.
Також сторона обвинувачення наполягла на долученні до матеріалів справи експертизи розмови українського нацгвардійця зі своїм співкамерником в італійській тюрмі. Обвинувачення стверджувало, що Марків нібито сказав «ми завалили репортера». Ця фраза була в тексті вироку і неодноразово тиражувалася італійськими медіа як доказ провини українця.
1 жовтня Апеляційний суд Мілана постановив зробити новий переклад допитів і розмов Марківа у зв’язку з тим, що перекладач, яка перекладала ці його свідчення, відмовилася від свого перекладу. Як виявилося, нацгвардієць сказав: «там вбили журналіста, а мені це шиють», а зовсім не «ми завалили репортера».
«Я ще більше переконаний у невинуватості Марківа після експертизи прослуханої тюремної розмови, адже обвинувачення вклало у вуста підсудного слова, яких він ніколи не говорив!», - заявив тоді в коментарі Радіо Свобода провідний адвокат захисту Раффаеле Делла Валле.
24 жовтня під час четвертого апеляційного засідання адвокати українця надали нові вагомі докази його невинуватості. Для початку адвокат Ніколо Бертоліні Клеричі зазначив, що українська армія - це захисники держави, які захищають свою землю від російського агресора. «Сторона звинувачення використовувала слово «зграя» для характеристики українського війська. «Зграєю» можна сміливо назвати людей, які захопили територію сусідньої держави. Більш того, сторона звинувачення спотворила звіти міжнародних організацій, в яких чітко було зазначено, що сепаратисти також використовували міномети і важке озброєння», - наголосив Бертоліні.Він процитував слова журналістів та інших свідків, зокрема про те, що проросійські сепаратисти використовували важке озброєння, з якого і були вбиті українські солдати на горі Карачун, а також збитий гелікоптер, на борту якого перебував генерал Нацгвардії Сергій Кульчицький. «Чим їх вбили? Чим збили гелікоптер? Калашниковим? У сепаратистів була артилерія, зенітна та артилерійська», - зазначив адвокат.
Щасливий фінал
Аргументи української сторони виявилися переконливими. Пізно ввечері 3 листопада апеляційний суд присяжних у Мілані повністю виправдав Віталія Марківа. Сам українець заявив, що такого не очікував.
Одразу після рішення суду мати Віталія Оксана Максимчук разом з українською делегацією на чолі з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та Уповноваженою з прав людини Людмилою Денісовою поїхала до в’язниці, щоб забрати сина додому. Адже за рішенням суду українець був виправданий як такий, що не вчинив злочину – з негайним звільненням. «Три роки та чотири місяці він пробув за ґратами. Йому не повернуться три роки життя. Ми пройшли це випробування. Віталій сказав, що в Павії ми програли маленьку битву, але виграли цілу війну», – підкреслила вона.
Перше, що зробив Віталій Марків, коли став вільним, – обійняв матір. Загорнутий в український прапор, пізно ввечері під стінами в’язниці, він почувався переможцем. «Правда перемагає. Я безмежно щасливий та вдячний. Мене зараз переповнюють емоції. Я не очікував, але головне – вірити», – наголосив Віталій, вийшовши на волю.
«Це надзвичайна подія. Ми показали, що правда є. Моїм засудженням було показано, що кремлівській пропаганді немає меж, але справедливість існує. Ми - захисники, ми не окупанти. Ця перемога - в пам’ять про всіх загиблих захисників України», - сказав Віталій Марків.
«Я військовослужбовець, для мене гідність та дисципліна має величезне значення. Я брав приклад з генерала Кульчицького. Мені випала величезна честь бути з ним знайомим, це генерал з серцем солдата, справжній патріот. Коли ми завершували підготовку, весною 2014 року, вона не була надто серйозною, проте у нас був бойовий дух та патріотизм. Ми змогли передати його своїм побратимам», - додав Віталій Марків.
За словами нацгвардійця, під час перебування у італійській в’язниці значну підтримку він отримував від листів волонтерів: «Кожен день я знав, що я не один». Звільнений гвардієць подякував усім, хто доклав зусиль для його звільнення – дипломатам, адвокатам та громадським активістам, які проводили акції та підтримували його.
Наступного дня він уже був на рідній землі. У Києві на брифінгу після приземлення літака, відповідаючи на запитання про плани на майбутнє, заявив, що найближчий час присвятить сім’ї.
«Вітаю Україну, всіх співвітчизників та побратимів. Сьогодні для мене надзвичайна подія. Можливо, це найважливіша моя перемога. Мені довелося боротися з підлістю та пропагандою, яка мала на меті сплюндрувати гідність українського народу. Я дав собі обіцянку вистояти до кінця, заради себе та всіх героїв, які борються та боролися за незалежність нашої країни. Ми довели, що лише спільними зусиллями можна перемогти», - сказав гвардієць.
«Головним моїм планом є бажання провести час з дружиною Діаною. Три роки чотири місяці і два дні, як я не бачив дружини. Це перший раз сьогодні, що я її обійняв. Мої плани - це сім’я», - сказав Марків. Він також зазначив, що має намір залишитись у лавах Нацгвардії.
Своєю чергою дружина Марківа Діана додала, що вдома на її коханого вже чекає його улюблений печінковий торт.
З летовища Віталій Марків спочатку поїхав на зустріч з Володимиром Зеленським. «Ви молодець. Я вас вітаю, дуже приємно зустрітися. Я вважаю, що це дійсно спільна перемога, і перш за все – перемога України на міжнародному рівні. Круто, що у нас такі бійці… Я радий, що у нас на службі є такі військовослужбовці. Ви – приклад для багатьох», – сказав глава держави.
Віталій Марків своєю чергою подякував президенту за підтримку. За його словами, вона була для нього «головним знаком – не тільки як для громадянина України, але й військовослужбовця, що головнокомандувач є, він турбується і своїх не залишає». Також нацгвардієць розповів, що в ув’язненні багато писав і читав, вивчав історію України, а також про те, що зберіг і привіз із собою кожен малюнок і кожен лист, який йому надіслали.
Фото: МВС, Національна гвардія України
Олесь Городецький, голова Християнського товариства українців в Італії:
– «Справа Марківа», яка була частиною мого життя протягом трьох років і чотирьох місяців, нарешті закінчилась щасливим фіналом. Віталій вдома, разом з дружиною. Після відпочинку, він повернеться на службу до Національної Гвардії України і буде продовжувати виконувати свій професійний обов'язок - захищати Батьківщину.
Закінчилася багаторічна боротьба добра і зла, правди і брехні, України і кремлівської пропаганди.
Про «справу Марківа» писатимуть книги і зніматимуть фільми, настільки в ній багато драми, елементів трилера, несподіваних поворотів, відвертої людської підлості, лицемірства та неуцтва, з одного боку та жертовності, сили духу та наполегливості - з іншого.
На долю молодого українського патріота з Хоросткова, Віталія Марківа, випало важке випробування, яке він пройшов з великою Гідністю! Його особиста боротьба за справедливість і за Україну вражає і є прикладом натхнення та наслідування для молодого покоління українців. Висловлюю йому велику повагу та подяку!
Основною підтримкою Віталія протягом всіх цих років була його родина. Мати Віталія - скромна і проста українська жінка, волонтерка і патріотка, була для Віталія головною опорою! Непохитна, мовчазна, переконана в невинності сина, горда українська берегиня, своєю мужньою поставою не давала нікому зневіритися в перемозі справедливості. Її Віра перевертала гори. Її гострий погляд не давав згаснути Надії. Її безмежна материнська Любов давала синові ту життєдайну енергію, якої він так потребував. Глибока шана і доземний поклін материнському подвигу!
Легше зносити всі негаразди, коли переконаний, що тебе чекають. Чекає Україна і чекає та єдина, з якою познайомився на Майдані і став одним цілим, присягнувши не покинути, аж до смерті. І вона чекала, вірила і боролася, підтримуючи своїм коханням чоловіка у всіх випробуваннях. Чекала з фронту, чекала з несправедливого ув'язнення. Саме до неї – Діани Марків – Віталій зробив свій перший телефонний дзвінок на волі, саме до неї він летів думками з першої миті свободи. Велика повага до Вірності і Любові цієї тендітної Українки!
Перемога у «справі Марківа» це не лише визволення одного, несправедливо засудженого українського військового. Це тверда відсіч намаганням кремля і його посіпак у різних країнах переписати новітню історію, зробити з України і її народу «вбивць і злочинців проти людства»!
Всі, хто долучився до боротьби за визволення Віталія Марківа - захищали честь і гідність українського народу і держави від наклепів та брехні. Кожному з вас, мої дорогі українці, які в різний спосіб, долучилися до цієї справи, висловлюю мою повагу, подяку і визнання!
Правда перемогла! Слава Україні!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
