Конституційний суд України (КСУ) завдав масштабного удару по державі Україна. Звучить дико, але саме це відбулося 27 жовтня. КСУ ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 47 нардепів (підписаного нардепами із фракції ОПЗЖ і співголовами депгрупи «За майбутнє» Тарасом Батенком і Віктором Бондарем) у справі щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та ще низки законів. КСУ скасував кримінальну і фактичну будь-яку відповідальність за недостовірне декларування, дозволив чиновникам і політикам взагалі не подавати декларацій, закрив публічний доступ до реєстру е-декларацій і унеможливив перевірку декларацій Національним агентством із питань запобігання корупції (НАЗК). Аргументація КСУ була на рівні студентів-двієчників. Мовляв, шкода від недостовірного декларування посадових осіб є неспівмірною із передбаченою кримінальною відповідальністю. І це в країні, з процвітанням корупції на усіх рівнях. А щодо повноважень НАЗК, то мовляв орган виконавчої влади не може впливати на судову систему, перевіряючи декларації суддів.
«Відверто кажучи, мотивація КСУ вбила. На її підставі можна визнати неконституційним Кримінальний кодекс і КПК (принаймні в частині Національної поліції). Вони ж теж можуть тиснути на незалежність суддів», – написав на своїй сторінці у Facebook експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.
Не будемо повторювати усі нюанси цього скандального рішення КСУ, адже в останні дні в інформпросторі з’явилася величезна кількість оцінок цього скандального висновку суддів. Зазначимо тільки, що лише четверо із 15 суддів КСУ голосували проти такого рішення, а з них лише двоє (станом на 30 жовтня) виклали «окрему думку» – заступник голови КСУ Сергій Головатий і суддя КСУ Василь Лемак.
«Цей крок був далеко не першим. Резонансних та дивних рішень КСУ не бракує, а крім нього є ще такі «атакуючі гравці», як Київський окружний адмінсуд, Вища рада правосуддя тощо. Він також напевно не буде останнім, і на цій небезпеці варто зупинитися окремо.
Але ця судова атака стала найпотужнішою. Вона, по суті, зруйнувала цілісність та ефективність антикорупційної системи. Вона знищила залишки довіри до судової системи України. А ще вона обнулила принциповий для ЄС критерій збереження безвізового режиму.
Під загрозою не тільки безвіз, а й загалом відносини з Євросоюзом. Та й, якщо бути відвертими, стабільність української держави у середньостроковій перспективі. Це – не перебільшення. Сказати, що ЄС шокований через розвиток подій – це нічого не сказати», – мовиться у редакційній статті Європейської правди спільно із організацією «Європа без бар’єрів».
Звільнити не можна залишити
Те, що рішення КСУ є антидержавним і несе величезні небезпеки для України – очевидно. Проросійська політ сила кума Путіна Медведчука ОПЗЖ і «люди Коломойського» з інших парламентських фракцій просто закидали КСУ конституційними поданнями щодо всієї системи антикорупційних органів в Україні. Їхній спільний мотив є зрозумілим: зробити так, щоб Захід відвернувся від України і повернути нашу державу в «міцні обійми» Кремля. А досвіду і розуміння ситуації у нинішнього президента Зеленського настільки мало, що його можна «вести» по такому сценарію.
Якою ж була реакція президента Зеленського на скандальне рішення КСУ? Він скликав засідання РНБО і зрештою вніс до парламенту законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» і визначив його як невідкладний. Вже із самої назви цього документу віє популізмом. А ось сам текст цього проєкту:
«Стаття 1. Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах 1. Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020 (393/20) є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного Суду України в умовах реального конфлікту інтересів.
2. Закон України «Про запобігання корупції» та Кримінальний кодекс України з дня набрання чинності цим Законом діють у редакції, що діяла до прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020(393/20).
Стаття 2. Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян України
1. Повноваження складу Конституційного Суду України, діючого на момент прийняття Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020(393/20), припиняються з дня набрання чинності цим Законом.
2. Суб'єктам призначення суддів Конституційного Суду України невідкладно розпочати процедуру відбору на конкурсних засадах з подальшим призначенням у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України», нового складу Конституційного Суду України».
Питань знову ж таки багато. Як можна припиняти повноваження КСУ всупереч Конституції і закону про КСУ, а потім набирати новий його склад на основі Конституції і закону про КСУ?
Популістам із різних політичних таборів така на начебто жорстка позиція президента може сподобатися. Але власне нові небезпеки з’являються від того, що зараз політичні гравці шукають для себе дивідендів від ситуації із рішенням КСУ. Побороти відверто антидержавне рішення КСУ законом, який має всі ознаки узурпації влади президентом – хіба це найкращий шлях? Наслідки такого виходу із нинішньої ситуації в майбутньому можуть бути ще небезпечніші.
«Це не конституційна криза, є адекватні засоби виходу із ситуації.
Чому не проект закону про відновлення е-декларування ? Чому знову «відновлення довіри» ? Ми вже мали відновлення довіри до судової влади. Не можна ставати на ті самі граблі. І припиняти повноваження КСУ не можна. Ну потрібно вже зробити висновки з помилок: всі неконституційні дії / акти з часом повертаються подвійним злом, передусім для їх авторів. Конституційна криза – це коли із ситуації неможливо вийти в межах діючої Конституції. Це свого роду «виправдання» для кроків і дій, які йдуть врозріз із нею. Тому наголошую - це не конституційна криза», – зазначила на своїй сторінці у Facebook професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка Олена Бориславська.
Від суддівського свавілля до узурпації влади
За повідомленнями ЗМІ парламентський комітет з питань правової політики вже наступного тижня може розглянути законопроєкт Зеленського. І від рішення комітету залежатиме коли цей документ розглядатиметься у сесійному залі ВРУ. І ще невідомо, чи матиме він достатню для ухвалення підтримку парламентарів.
«Україна - за крок до колапсу конституційного ладу. Сваволя суддів і ще зухваліша сваволя президента штовхають нас у прірву правового хаосу і руйнації державності... Те, що пропонує Зеленський – це державний переворот, після якого в Україні буде або диктатура, або Сомалі. Розігнавши КС, президент, а за ним і будь-хто, взагалі перестануть звертати увагу на Конституцію і зможуть творити все, що заманеться. Якщо можна в свавільний спосіб звільнити всіх суддів КС, чому не можна указами президента позбавляти повноважень депутатів чи мерів? Або ухвалювати закони «опитуваннями» виборців. Зупинити і без того схильну до постійних порушень Конституції владу буде просто нікому. Бо Конституційного Суду не буде взагалі, або буде сформовано слухняний склад КС, який покриватиме будь-яку сваволю Банкової.
До того ж сам КС неминуче визнає свавільний закон антиконституційним. І що далі: лукашенківщина, підтримка перевороту силовими діями поліції? Чи кілька паралельних законодавств і конституційних судів? Це шлях до перетворення України на failed state в умовах триваючою російської агресії.
Що робити? 1. Верховна Рада має дати відсіч спробам Зеленського зруйнувати конституційний лад. Кожен депутат, який проголосує за законопроєкт 4288, стане співучасником спроби державного перевороту, не менш небезпечної, ніж диктаторські закони 16 січня 2014 року. 2. Відповідальні громадяни, не мають вестися на цю примітивні двоходівку влади. Треба захистити Україну і від знахабнілих суддів, і від Зеленського, а не відігравати роль масовки у діях Банкової з руйнації державності. 3. Парламент має невідкладно ухвалити зміни до антикорупційного законодавства, які максимально нейтралізують згубні наслідки рішення Конституційного Суду. 4. Президент має припинити саботаж очищення судової влади і спільно з громадянським суспільством і парламентом замінити в усіх органах, що відповідають за призначення і контроль діяльності суддів, людей з сумнівною репутацією на незалежних доброчесних фахівців. Не «своїх», а саме незалежних і доброчесних. 5. Президент має негайно внести, а ВР – ухвалити закон про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва. 6. На три вакансії в Конституційному Суді мають бути так само призначені не ручні судді президента, кланів чи партій, а люди, у порядності й незалежності яких нема сумніву. І надалі робити так само з кожною вакансією, яка з’являється після завершення 9-річного терміну конкретного судді. 7. Всі дії суддів ОАСК і КС, що містять склад злочину, мають бути розслідувані, справи – доведені до вироків суду. Замість звільнених після вироку суду суддів КС – призначення нових, гідних. Так, це складніший і довший шлях, зате правовий. Як і має бути в європейській демократичній державі», – зазначає на своїй сторінці у Facebook народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович.
«Кримінальне провадження за ст. 109 (замах на захоплення влади) щодо суддів КСУ за моєю заявою, як депутата від фракції «Голос» зареєстровано, внесено в Єдиний реєстр судових розслідувань та направлено в Державне бюро розслідувань. В рамках цього провадження цілком законно, не політично, можна довести чи ні змову з метою захоплення влади. Окремі компоненти цієї справи можуть перегукуватися з розслідування НАБУ щодо Окружного адміністративного суду Києва. Там «вовчі» судді зізнаються, що вже «захопили КСУ». Як результат - усунення причетних без руйнування інституції. А потім наповнення її гідними кандидатами через конкурси», – про це на своїй сторінці у Facebook пише народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин.
Що ж, уважно спостерігатимемо за тим, як далі розвиватиметься ситуація. Поки ж і владі, і громадянам, котрі дуже люблять популістські рішення, треба зрозуміти, що хаос в нашій державі буде на руку лише ворогу – Кремлю. І виникає питання: нинішня наша влада справді прагне захистити державу чи лише збільшити свої повноваження?
«Можливо ця конституційна криза спровокована для винесення нового тексту Конституції на референдум. Технологія гібридної війни», – таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.