17 вересня 2020 року може увійти в історію сучасної України, як чорний день, коли було запущено механізм втрати одного з найголовніших здобутків Революції Гідності – безвізового режиму з країнами Європейського Союзу.

Цього дня Верховна Рада призначила своїх представників до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (загалом у комісії 11 членів, сімох призначає ВРУ, чотирьох – Рада прокурорів). Нагадаємо, що перший і поки що єдиний очільник САП Назар Холодницький, чиї повноваження закінчувалися в листопаді, 21 серпня несподівано написав заяву на звільнення за власним бажанням.

За постанову проголосували 239 нардепів, проти – 48, утрималися – 14. Документ підтримали нардепи «Слуги народу», ОПЗЖ, депутатських груп «За майбутнє» та «Довіра» і позафракційні. «Голос», «Євросолідарність» і «Батьківщина» в повному складі голосували проти.

У Центрі протидії корупції (ЦПК) вважають, що всі призначені не відповідають закону про САП, зокрема не можуть пояснити походження свого майна. «В обраних кандидатів немає досвіду в антикорупційній сфері, а також вони не мають бездоганної ділової репутації, високих професійних та моральних якостей, суспільного авторитету. П’ятеро із семи кандидатів раніше були вже провалені під час голосування парламентом. Тим не менше президентська фракція подала вже провалених раніше людей повторно. Для того, щоб знайти достатньо голосів, до списку додали двох кандидатів від групи «За майбутнє», яка підконтрольна Ігорю Коломойському», - йдеться на сайті ЦПК.

На рішення ВРУ жорстко відреагував п’ятий президент України Петро Порошенко. «В Європарламенті заговорили про загрозу скасування безвізу для України. Це таке ввічливе попередження Банковій, яка останніми тижнями буквально трощить незалежну антикорупційну структуру. Ставити під загрозу безвіз – це значить сприяти поверненню України у сферу впливу Росії... Показово, що формування кишенькової комісії для фіктивного конкурсу з обрання керівництва САП відбулося спільним голосуванням коаліції із «Слуг», ОПЗЖ Медведчука. І депутатів-утриманців Коломойського, який давно ратує переорієнтуватися із Заходу на Москву. Останньому безвіз не потрібен, бо земля горить під ногами по всьому світу, від Ізраїлю до США. Безвіз є і буде! Ми не для того його виборювали, щоби дозволити комусь знищити один із найбільших здобутків, символ того, що ми є частина європейської цивілізації», - емоційно заявив Петро Порошенко.

Реакція його наступника на президентській посаді виявилася не менш емоційною. «Я не коментую заяви українських політиків, де немає їх повноважень. Тобто, вони не можуть нам ні надавати безвіз, ні відбирати безвіз - це що стосується українських політиків. Я знаю, хто розповсюджує цю інформацію, мені відома ця політична партія, лідером якої є людина, яка досі вважає, що вона «монарх України», «господар України», хоча у цієї людини було п’ять років, щоб показати та відбудувати Україну і показати, що він може зробити для свого народу. Я на всю цю інформацію не звертаю уваги», - заявив Володимир Зеленський 18 вересня під час візиту на Івано-Франківщину.

Підспівав шефу і прем’єрміністр Денис Шмигаль, який запевнив, що безвізовому режиму нічого не загрожує. «Безвіз не відміняється. Наші міжнародні колеги, і з ЄС, і зі США абсолютно відверто заявляють про необхідність проведення прозорого конкурсу на главу САП. Ми зараз дотримались усіх процедур, які прописані правилами, законодавством України, далі питання лишається до прозорості конкурсу. Давайте подивимось, як пройде конкурс. Я впевнений, що все буде зроблено абсолютно в межах чинного законодавства», - заявив Денис Шмигаль.

Однак, ситуація направду вкрай серйозна і можливість втрати Україною безвізу цілком реальна. Після голосування у ВРУ в офіційних Twitter представництва ЄС і посольства США в Україні синхронно з’явилася заява, в якій прямо йдеться, що від прозорості обрання нового керівника САП залежатиме подальша підтримка України. «ЄС та США взяли до відома рішення ВРУ про призначення членів комісії для вибору спеціалізованого антикорупційного прокурора. Комісія повинна розпочати прозорий процес, в основі якого - доброчесність та заслуги кандидатів. Від цього буде залежати наша подальша підтримка», - йдеться у повідомленні.

В Європарламенті висловилися не так дипломатично, а вже прямим текстом заявили про загрозу втрати Україною безвізового режиму з ЄС. «У той час як міжнародна спільнота зайнята Білоруссю, уряд України спішно проштовхує кандидатів, яким бракує досвіду і сумлінності, до відбору керівника САП. Це так не минеться. Український уряд ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС і подальший транш допомоги від ЄС», - написала у Twitter німецька євро депутатка, членкиня комітету із закордонних справ Віола фон Крамон.

Прозоре та відповідне до міжнародних критеріїв обрання нового очільника САП є однією з умов надання 600 млн EUR макрофінансової допомоги ЄС. Нагадаємо, що 25 серпня за схвалення відповідного меморандуму та кредитної угоди з ЄС на суму 1,2 млрд EUR проголосували 248 народних депутатів. Половину коштів Брюссель погодився перерахувати відразу, а от для отримання наступних 600 млн EUR Україна має провести низку реформ. Серед іншого, Київ зобов’язався здійснити повне перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Крім того, у судовій системі має бути створена Комісія з питань доброчесності та етики, завданням якої є перезавантаження Вищої ради правосуддя (ВРП).

Один з членів конкурсної комісії з призначення нового очільника САП є львів’янином. Це - В’ячеслав Навроцький, професор кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету, професор кафедри кримінального права і кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ, член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук.

Пов’язаний зі Львовом й інший член комісії - Богдан Романюк, доцент кафедри транспортного права та логістики Національного транспортного університету, кандидат юридичних наук. Освіту він здобув на юридичному факультеті Львівського університету, перша посада - помічник слідчого прокуратури м. Львова.

Від 1994-го до 1997 років генерал-майор Романюк був начальником УМВС у Львівській області. До речі, він рекордсмен за тривалістю перебування на посаді головного правоохоронця Львівщини. Довше трьох років у штаб-квартирі на площі Григоренка не вдалося всидіти нікому. Найголовнішим досягненням генерала Романюка вважається операція із затримання «братковицького вбивці» Онопрієнка.