Перемовний тупик

Зустріч радників лідерів держав «нормандської четвірки» не дали жодних результатів. Президент Зеленський хоче ще раз зустрітися з Путіним. Які небезпеки це може нести Україні

Наприкінці минулого тижня таки відбулися довгоочікувані Офісом президента України (ОПУ) перемовини політичних радників лідерів країн «нормандського формату» (Україна, Росія, Німеччина, Франція). Глава ОПУ Андрій Єрмак зміг зустрітися із заступником керівника адміністрації президента Росії Дмитром Козаком. Та чи дала ця зустріч якийсь прорив у мирних перемовинах? Жодного. Цілком прогнозовано Кремль і надалі чинить тиск ультиматумами, а представники української влади навіть не можуть адекватно сформулювати свою позицію.

Випросити зустріч із Путіним

Показовим було те, наскільки відрізнялися публічні заяви Єрмака і Козака після перемовин 11 вересня у Берліні. Глава ОПУ заявив журналістам, що делегації обговорили всі безпекові та політичні питання, а також питання звільнення утримуваних осіб. Хоч і не вказав на якісь результати. Також Єрмак заявив про можливість ще до кінця року провести саміт «нормандської четвірки» на рівні лідерів держав.
Натомість Козак заявив про відсутність прориву і про те, що питання саміту лідерів держав навіть не обговорювалося. Він уколов Єрмака такою заявою: «Не дивлячись на те, що один із учасників переговорів заявляє, що саміт є ледь не самоціллю, ми розуміємо, що підстав для саміту немає». Та найцікавіше те, що Дмитро Козак заявив наступне: «Домовилися, що найближчим часом у Верховній Раді буде розглянута постанова, яка коригує ту постанову, яка була ухвалена 15 липня».
Мовилося про постанову нашого парламенту про призначення місцевих виборів в Україні на 25 жовтня, в якій є пункт про неможливість проведення виборів в ОРДЛО. Росіяни вимагають змінити цю постанову і фактично передбачити щонайшвидше проведення місцевих виборів у ОРДЛО.
«Думаю, він мав на увазі і так проілюстрував інформацію, яка є на офіційному сайті ВРУ, де зареєстрована постанова щодо внесення змін до постанови, яка стосується проведення місцевих виборів», – так заяву Козака спробував пояснити глава Офісу президента України. Єрмак заперечив існування конкретних домовленостей щодо цього питання.
Звичайно, можна повірити в те, що Дмитро Козак збрехав. Представники Кремля постійно це роблять. І метою заяви про домовленість щодо зміни постанови ВРУ про призначення місцевих виборів може бути бажання Кремля ще більше збурити активне українське громадянське суспільство. Однак у будь-якому випадку нам усім треба буде уважно стежити за подальшими діями нинішньої української влади. Бо президент Зеленський і надалі марить ще однією зустріччю з Путіним. А без виконання своїх вимог господар Кремля на таку зустріч не погодиться.
«На зустрічі 11 вересня домовленість головна: буде режим тиші, не буде пострілів. Ми не віримо, що не буде провокацій, але ми робимо все, щоб не було загиблих. Декілька питань там ще порушувалися. Ще на мінській підгрупі підготували 20 нових ділянок для розмінування… і відкриття КПВВ, і нових точок розведення. Є крок уперед в питанні доступу «Червоного Хреста» на тимчасово окуповані території, про що говорили ще в «нормандському форматі» у грудні. Багато речей проговорили, питання порушили, але не вирішили, а повинні вирішити чи мати хоча б генеральні домовленості для того, щоб уже відбулася зустріч лідерів. Тому буде зустріч – не можу обіцяти, але мені здається впродовж десяти днів повинна бути, сподіваюся, ще одна зустріч радників, після якої повинна бути зустріч лідерів «нормандської четвірки». Принаймні всі лідери, як мені відомо, підтверджують готовність до зустрічі», – заявив Зеленський 15 вересня на спільному брифінгу з президентом Австрії Александром Ван дер Белленом, повідомляє «Українська правда».
В якій реальності ворожі обстріли стають лише «провокаціями» і в якій реальності Путін підтверджує свою готовність до зустрічі «нормандського формату», невідомо. Але такі думки висловлює президент Зеленський.

Небезпечні ігри з виборами

Тепер окремо зупинимося на питанні постанови про призначення місцевих виборів на 25 жовтня. Єрмак згадував про те, що в парламенті зареєстровані зміни до цієї постанови, і також нардеп-«слуга народу» Андрій Костін, який є представником України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ), розповідав про проєкт постанови, «що відповідає мінським угодам». Мовиться про проєкт постанови №3943 від 27 липня авторства ще одного нардепа від президентської парламентської фракції Олександра Качури. Зараз деякі «слуги народу» виправдовуються тим, що цей проєкт з’явився раніше і не має нічого спільного з заявами Дмитра Козака.
Але ж потрібно розуміти, що вимога Кремля щодо зміни нашої постанови про призначення місцевих вибрів також не виникла випадково під час зустрічі політичних радників 11 вересня. Путін ще 26 липня, напередодні початку так званого «всеосяжного перемир’я», під час телефонної розмови з Зеленським вимагав зміни постанови ВРУ. Такі вимоги могли звучати і ще раніше – під час контактів української та російської сторін. Тож реєстрацію проєкту Качури від 28 липня легко можна зіставити з кремлівськими вимогами.
Тепер щодо самого проєкту постанови. У ньому автор декларує начебто благородну мету: «виправити термінологічні помилки та технічні недосконалості» постанови парламенту про призначення місцевих виборів, ухваленої 15 липня. Качура пропонує проводити вибори до Донецької та Луганської обласних рад, але тільки на підконтрольних Києву територіях (в оригінальній постанові вибори до цих облрад не призначаються ). Але найцікавіше стосується зміни пункту 4 оригінальної постанови. 15 липня парламент проголосував за те, що місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях можуть бути призначені окремим законом за умов «припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення всіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їхньої військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополь, після повноцінного завершення на відповідних територіях процедур із роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів ООН та ОБСЄ». А Качура пропонує спростити формулювання цих умов до «повноцінного завершення на відповідних територіях процедур з роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів ООН та ОБСЄ».
Як бачимо, різниця є. Роззброєння невідомо кого і без згадки про необхідність виведення російських військ із території України, без згадки про наш контроль над кордоном. Цього тижня розгорілися пристрасті навколо цього проєкту Качури. Сам автор вже заявляв про те, що може його відкликати. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявляв про те, що відбудеться окреме обговорення цього питання їхньою фракцією 17 вересня. «Якщо спростити дуже сильно, то питання звучить таким чином. З одного боку, це суто політична заява, з цим згодні всі, але трохи, так би мовити, прикро вона звучить, тому що пан Козак проактивно таким чином його висловив. З другого боку, якщо ми це проголосуємо, то це розблокує багато інших процесів на шляху до миру, «нормандська зустріч» і т.д. І треба зараз вибирати. Будемо робити парламентські дискусії, з усіма фракціями будемо це обговорювати», – заявив Арахамія в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.
Питання щодо зміни постанови про призначення місцевих виборів парламент може розглянути 18 вересня. На момент здачі цього номера «Львівської Пошти» до друку інтрига ще зберігалася: чи не відмовиться парламент від цього питання, чи розглядатиме проєкт постанови від Качури, а чи з’явиться якийсь новий проєкт?
Загалом абсурдно розглядати зміни до постанови про призначення виборів у розпал офіційного виборчого процесу. Але навряд чи «слуг народу» так цікавлять вибори до Донецької та Луганської облрад. Тут найважливішим є власне питання умов для виборів в ОРДЛО. І не забуваймо, що «слуги народу» ще мають готувати окремий законопроєкт для проведення виборів в ОРДЛО. Також президентська команда вже не раз заявляла про нову редакцію закону «про особливий статус» нині окупованих територій Донбасу. Ігри нинішньої влади з виконанням кремлівських ультиматумів несуть величезні небезпеки для нашої держави. Чи варта цього ще одна зустріч Зеленського з Путіним? Однозначно ні.

«Родинний підряд» Фокіних

Багато українців дивувалося, чому президент Зеленський призначив колишнього прем’єр-міністра (1990 – 1992 рр.) Вітольда Фокіна першим заступником голови української делегації в Тристоронній контактній групі. Фокін як учасник мирних перемовин вже «прославився» своїми заявами про «народ Донбасу», загальну амністію для бойовиків та «особливий статус» для всього Донбасу. Секрет повернення Вітольда Фокіна у велику політику розкрила його внучка. 13 вересня у програмі «Світське життя з Катериною Осадчою» співачка і тусовщиця Маша Фокіна заявила, що призначення її дідуся в ТКГ є її заслугою завдяки давній дружбі з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком. «Я сама особисто познайомила мого дідуся з Андрієм Єрмаком. Це мій друг. І це було наше рішення, щоб дідусь почав займатися цим. У дідуся завжди були амбіції. Він – сірий кардинал. Він завжди по той бік камери, не любить інтерв’ю, не любить пресу. Але вони знайшли спільну мову з Андрійком, ну, з Андрієм Борисовичем, як вони можуть закінчити цю війну», – заявила Маша Фокіна.
Ось таким є вплив світської тусовки на наше політичне життя. Це навіть важко коментувати. Але це яскравий приклад того, що нинішня влада відверто плює на українське суспільство і навіть не соромиться своєї непрофесійності. Вже навіть не здивує, якщо Андрій Єрмак підшукає якусь посаду і для самої Маші Фокіної…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5250 / 1.64MB / SQL:{query_count}