Ще три тижні тому заступник голови Адміністрації президента РФ Дмітрій Козак (який є куратором окупованих територій Донбасу) надіслав листа до радника канцлера Німеччини, в якому зазначав, що потрібно припинити перемовини радників голів країн «нормандського формату», а натомість передати всі функції щодо таких перемовин главам МЗС чотирьох країн – Росії, України, Франції, Німеччини. Це сприймалося як його відмова продовжувати перемовини з главою Офісу президента України Андрієм Єрмаком. А Зеленський з Єрмаком власне покладали великі надії на такий формат перемовин.

Пікантності ситуації додало також те, що демарш Козака відбувся на самому початку нинішнього так званого «всеосяжного перемир’я» на Донбасі. Тож впродовж останніх тижнів експерти багато говорили, що і лист Козака, і зменшення кількості ворожих обстрілів можуть бути частиною кремлівського плану: відмова від перемовин на рівні радників як шантаж, «перемир’я», хоч і не повне, як подарунок на певний час, щоб зробити нашу владуще більш зговірливою. А власне Зеленський і Ко дуже залежні від своїх примарних «миротворчих здобутків».

Основне питання в тому, а для чого Кремлю нинішнє «перемир’я»? Путін на відміну від Зеленського від війни не втомлюється. Тому відповідь може бути у тому, що Кремль ще жорсткіше вимагатиме політичних поступок від офіційного Києва. А чого хоче Кремль відомо: щоб наша влада імплементувала в українське законодавство російську версію «формули Штайнмаєра» і погодилася на місцеві вибори на окупованому Донбасі, яку пройдуть під дулами російських автоматів. Таким чином кремлівські маріонетки легітимізуються як офіційна місцева влада, і, як ми пам’ятаємо «формула Штайнмаєра», на імплементацію в українське законодавство якої Зеленський погодився на «нормадському форумі» у Парижі в грудні минулого року передбачає, що тимчасово особливий статус для ОРДЛО почне діяти вже у день виборів. А постійним стане, якщо ОБСЄ визнає, що вибори «у цілому» відповідатимуть міжнародним стандартам. Та хто в ОБСЄ заморочуватиметься об’єктивною оцінкою таких виборів, якщо Путін остаточно дотисне Зеленського, і наша влада на вибори погодиться? Якщо цей процес буде запущено, то Кремль отримає усі козирі на руки.

І тепер найцікавіше: цього тижня в Кремлі раптом підтвердили, що зустріч помічників лідерів країн «нормандського формату» може відбутися вже найближчим часом. Тобто, перемовини Козака з Єрмаком продовжаться. В інформпросторі багато повідомлень про те, що така зустріч може відбутися вже 28 серпня. І що за це можуть захотіти у Кремлі?

Інтернет-видання «Главком» оприлюднило начебто проєкт підсумкового документу, який росіяни вимагають ухвалити на зустрічі помічників глав держав «нормандського формату». Зараз неможливо перевірити справжність цього документу. Але там все те, чого публічно вимагають у Кремлі. І треба звернути увагу на те, що в проєкті оприлюдненого журналістами документа йдеться фактично лише про вимоги, які має виконати українська влада.

«Формула Штайнмаєра» – назавжди. Україна має забезпечити до найближчого засідання ТКГ представлення проєкту про внесення змін до Конституції щодо децентралізації з урахуванням особливостей ОРДЛО. І далі починається найцікавіше – представники ОРДЛО стають повноцінними суб’єктами перемовин (і явно не тільки ті, яких включив до перемовин у Мінську Київ). З представниками ОРДЛО планується узгодити законопроєкти щодо особливого статусу цих регіонів на постійній основі, амністію, діяльність так званої народної міліції. Та головне – скасування Верховною Радою постанови, яка передбачає, що місцеві вибори в Україні, призначені на 25 жовтня, не проводяться на окупованих територіях. Росіяни наполягають, аби це голосування пройшло «найшвидше», – йдеться у матеріалі видання «Главком».

Тобто Кремль вимагає, щоб вже 25 жовтня місцеві вибори відбулися і в ОРДЛО. А тепер згадаймо, скільки місяців представники нашої влади безперервно повторювали, що місцеві вибори мають пройти одночасно по усій території України, включно з окупованим Донбасом (тільки чомусь про Крим забували, якщо вже говорити про усю територію України).

І от голова української делегації у Тристоронній контактній групі (ТКГ) Леонід Кравчук 19 серпня в рамках засідання ТКГ у режиму відеоконференції пообіцяв звернутися до нашого парламенту щодо постанови про призначення місцевих виборів. «Леонід Кравчук проінформував учасників ТКГ про направлення в рамках підготовки до місцевих виборів в Україні звернення до Верховної Ради з пропозицією розглянути питання щодо відповідності Постанови Верховної Ради «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», а також Комплексу заходів з виконання Мінських угод, який був підтриманий резолюцією Ради Безпеки ООН 2202 (2015)», – про це повідомила пресслужба Офісу президента України (ОПУ) за підсумками засідання ТКГ.

І у цьому повідомленні є ще один цікавий момент. «З метою інтенсифікації Мінського переговорного процесу, займаючи проактивну позицію, українська сторона під час роботи групи з політичних питань наголосила на необхідності виконання Паризьких домовленостей лідерів «Нормандської четвірки», зокрема продовження роботи над законодавством з метою імплементації «формули Штайнмаєра», – зазначили в ОПУ.

Ця відеоконференція, яка стала дебютом Кравчука в ТКГ, підтвердила, що Кремль висунув Україні черговий ультиматум. Якщо наша влада хоче хвалитися прогресом у мирних перемовинах, то має якнайшвидше погодитися на проведення вибрів в ОРДЛО.

«Вони поставили це питання. У мене одне завдання: зняти будь-які можливі блокування, якщо це не стосується суверенітету, державної незалежності України й територіальної цілісності. Таких документів я ніколи не підпишу і ні до кого звертатися не буду. Нібито в українському законі відступили від Мінських угод, від «формули Штайнмайєра». Це була головна причина. Я вам скажу більше. Яке б питання вони не обговорювали – і це було в робочих групах, і вже на спільній дискусії в ТКГ – будь-яке питання вони завершували так: ми можемо погодитися, але обов'язково, щоб було записано, що цей документ, який ми погоджуємо, набуде чинності тільки після того, коли Верховна Рада прийме рішення, і закон, або зміст закону буде відповідати мінським угодам та існуючим домовленостям», – розповів Кравчук 20 серпня в інтерв’ю телеканалу «Україна 24». І зазначив, що росіяни вимагають, аби в постанові про призначення місцевих виборів на 25 жовтня не було згадки про неможливість їхнього проведення на окупованих територіях Донбасу: «Вони не заперечують, щоб у всій Україні, але щоб не писати, що не може відбуватися на цих територіях. Тобто зняти з Верховної Ради саме це положення. І тоді буде розблоковано нашу роботу, наше рух вперед».

Але Кравчук чомусь не говорить про те, що така зміна постанови ВРУ зобов’яже нас провести місцеві вибори 25 жовтня і в ОРДЛО. Такий розвиток подій можна назвати малореалістичним, експерти не вірять, що знайдуться голоси у парламенті за це рішення і загалом неможливо буде вписатися в календарний план цієї виборчої кампанії. Однак не може не насторожувати той факт, що наша влада взагалі пішла на таку дискусію з агресором. Замість того, щоб твердо сказати про те, що це питання взагалі зараз неможливо розглядати, наша влада йде на відверту дурість, щоб тільки Путін погодився на подальші перемовини. Ніхто не повірить, що звернення Кравчука до парламенту щодо постанови про призначення виборів є лише його особистою ініціативою.

«Львівська Пошта» вже писала про те, що в грудні завершується термін дії «мертвого» закону про «особливий статус» Донбасу і найближчі місяці дадуть відповіді на ключові питання щодо подальших дій української влади у мирних перемовинах. Та схоже, що відповідь на те, чи команда Зеленського остаточна встала на шлях капітуляції перед Кремлем ми зможемо отримати навіть не через кілька місяців, а через кілька тижнів.

«Звичайно, Москва не розраховує, що всі її «побажання» будуть підтримані Україною. Але цілком може діяти за принципом: проси більше – отримаєш бажане. Але і така формула геть неприйнятна. Виконання навіть однієї з «хотєлок» Кремля (чи про «прямий діалог», чи про легалізацію окупаційної влади, чи про вибори, чи про зміни до Конституції тощо) матиме катастрофічні наслідки для України.

Стратегічна мета Росії – не поглинання Донбасу, а легітимізація окупаційної влади в ОРДЛО, щоби через неї отримати важелі впливу на всю Україну. А заразом – створити напруження у нашій державі. Саме для цього вона прагне перевести переговори з формату «Нормандії» у ТКГ, де-факто усунути з процесу Берлін і Париж. А далі – «витиснути» з української влади визнання «ЛДНР» як переговірників та лишити їх сам на сам із Києвом. Дуже важливо, щоби Зеленський усвідомлював цей план і не давав згоди на кроки, які зроблять його невідворотним. Для цього Україна у жодному разі не має піддаватися на російський шантаж, а натомість активно підключити західних партнерів, щоби відбити політичну атаку Кремля», – зазначають у своїй статті редактор Європейської правди Сергій Сидоренко та аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерева Марія Золкіна.