Парламентарі 16 липня таки проголосували за зміни до Виборчого кодексу. При цьому, застосувавши особливу процедуру ухвалення правок, все звелося до хаосу, і, в результаті разом з низкою позитивних змін відбулася партизація місцевих виборів.

Тож, межа між пропорційною системою і мажоритарною на місцевих виборах 25 жовтня буде на рівні громад із 10 тисячами виборців. Там де більше 10 тисяч виборців до місцевих рад самовисуванці балотуватися не зможуть. А це означає ще більший вплив партій на місцевому рівні, і все більше маніпуляцій із «торгівлею» партійними франшизами.

Нагадаємо, що в попередній редакції Виборчого кодексу межа між мажоритарною і пропорційної виборчими системами була на межі міст із кількістю виборців понад 90 тисяч.

«Зміна виборчої системи для значної кількості територіальних громад України безпосередньо перед початком виборів суперечить міжнародним стандартам стабільності виборчого законодавства і негативно впливатиме на підготовку потенційних кандидатів до майбутніх передвиборчих кампаній. У порівнянні з чинною редакцією Виборчого кодексу суттєво обмежується можливість самовисування громадян на місцевих виборах, що прямо суперечить попереднім рекомендаціям Україні з боку міжнародних організацій і базовим документам у сфері стандартів виборів (зокрема, Копенгагенському документу ОБСЄ). Надмірна партизація органів місцевого самоврядування може призвести і до небажаної поляризації регіонів України за результатами виборів та за умов відсутності можливості для місцевих лідерів обиратися шляхом самовисування», – про такі небезпеки ще раніше попереджали в Громадянській мережі ОПОРА, однак, нардепи так і не дослухалися до думок експертного середовища.

Важливим також є питання «відкритості» партійних списків на найближчих місцевих виборах. Позитивом можна вважати те, що серед ухвалених змін до Виборчого кодексу є нова форма виборчого бюлетеня. Якщо раніше передбачалося, що виборцям потрібно буде голосувати за партію і тільки внизу бюлетеня буде місце для номера кандидата від партії, то відповідно до проголосованих змін, у бюлетені навпроти кожної партії буде не тільки місце для голосування, але і місце у вигляді трафарету для зазначення номера конкретного кандидата.

Але є ще одне велике «але». Щоб якийсь кандидат зміг підніматися вгору по списку, він має набрати 25% голосів від виборчої квоти. Зазначимо, що виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (загальну кількість голосів за ті партії, які беруть участь у розподілі мандатів у місцевій раді, ділять на кількість мандатів). Профільний парламентський комітет підтримав правку, за якою поріг для просування кандидата вгору списку мав знизитися з 25% від виборчої квоти до 5%, але у сесійній залі ця правка провалилася.

«Високий відсоток виборчої квоти фактично перетворює відкриті списки на закриті: виборці своїми голосами мінімально впливатимуть на порядок розташування кандидатів у списку, тоді як найбільший вплив матиме партія», – зазначають у русі ЧЕСНО.

Партизація місцевих виборів разом із партійними виборчими списками, про відкритість яких можна довго сперечатися, навряд чи стануть передумовою для розвитку місцевого самоврядування.