Україна отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО. «Як партнер НАТО Україна надала війська для операцій союзників, в тому числі в Афганістані і Косові, а також для Сил реагування і навчань НАТО. Союзники високо цінують цей значний внесок, який демонструє прихильність України євроатлантичній безпеці», – пояснили у НАТО рішення прийняти Україну до програми. «Це рішення визнає значний внесок України в місії НАТО і демонструє незмінну відданість Альянсу, незважаючи на пандемію COVID-19», – прокоментувала речниця  НАТО Оана Лунгеску. 

Кілька років тому Альянс офіційно визнав Україну державою, що прагне до членства – Aspiring country, тепер наша держава стала партнером з розширеними можливостями (ЕОР – Enhanced opportunity partner). Наступний рівень – це вже статус повноправного члена НАТО.

Але одразу додамо до НАТОвської куті ложку їхнього ж дьогтю. В Альянсі наголосили, що статус України як партнера з розширеними можливостями не впливає на прийняття остаточного рішення щодо членства країни в Альянсі. «Союзники по НАТО продовжують заохочувати і підтримувати Україну в її зусиллях з проведення реформ, у тому числі у сфері безпеки і оборони, щодо громадянського контролю і демократичного нагляду, а також у боротьбі з корупцією», – підсумували в НАТО.

Прикро, зате відверто. Однак, в будь-якому разі подія для нашої країни важлива. «Вдячний членам Альянсу за визнання вагомого внеску України в спільні операції з підтримання миру в світі», – написав президент Володимир Зеленський у своєму Twitter. За його словами, новий статус є практичним рішенням, яке дозволить Україні та Альянсу ще краще взаємодіяти заради спільної безпеки.

Подяку членам Альянсу висловив також глава МЗС Дмитро Кулеба. «Цей день настав. Я щиро вдячний нашим партнерам в Альянсі, завдяки яким це рішення стало можливим. Україна нарешті отримала статус партнера розширених можливостей НАТО. Ми робимо одні одних сильнішими разом!», – написав він у своєму Twitter.

Віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина вважає це рішення «дуже потужним сигналом». «Ні Україна, ні НАТО не розглядають Програму розширених можливостей НАТО, як відвернення уваги України від руху в напрямку ПДЧ (план дій щодо членства в НАТО, англ. Membership Action Plan (MAP) – «Львівська Пошта») і членства в Альянсі», – додала Ольга Стефанішина. На питання, чи буде Україна членом НАТО, вона відповіла: «Обов’язково!».

Не приховували втіхи й наші західні союзники. Першим із іноземних глав дипломатії на новину відреагував глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс. «Щиро вітаємо Україну з отриманням давно заслуженого статусу партнера НАТО з розширеними можливостями. Його наявність принесе взаємну вигоду як Альянсу, так і українському народу. Незалежна, суверенна і стабільна Україна – ключ до євроатлантичної безпеки», – заявив він.

У місії США при НАТО вважають, що цей крок «визнає видатний внесок України в євроатлантичну безпеку і призведе до ще міцніших відносин і співпраці між НАТО і Україною». «Ми вітаємо рішення союзників по НАТО надати Україні статус партнера з розширених можливостей», – йдеться у заяві місії США при НАТО у Twitter.

«Я вітаю сьогоднішнє присвоєння статусу партнера з розширених можливостей НАТО Україні – це зміцнює тісні відносини між НАТО і Україною. Велика Британія залишається твердо прихильною безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України», – відреагував глава британського МЗС Домінік Рааб.

Опитані свого часу Німецькою хвилею експерти також вказували на важливе символічне значення EOP. «Основний сенс партнерства розширених можливостей – це політичний символізм, бо воно визначає країни, до яких НАТО почувається особливо близьким», – пояснював аналітик брюссельського центру Friends of Europe Джеймі Ши, який раніше працював у структурах Північноатлантичного альянсу. Експерт Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете висловився так: «Наступний логічний крок після статусу EOP – це членство. Можна сказати, що це партнерство – зала очікування для членства».

Альянс запустив Програму розширених можливостей у 2014 році. Її мета – посилити оперативну сумісність військ країн-учасниць із силами НАТО. Чим вища ця сумісність, тим ефективнішою та простішою є участь таких держав у місіях і операціях Альянсу.

В Офісі віцепрем’єра України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції пояснили, що статус партнера розширених можливостей є частиною Ініціативи НАТО з питань взаємосумісності партнерів, яка має на меті підтримувати та поглиблювати співпрацю між союзниками і партнерами. «Це особливий формат співпраці, який НАТО пропонує найближчим союзникам, що готові тісно співпрацювати з Альянсом для протидії світовим загрозам. Такий формат дозволяє кожній країні обрати сфери для взаємодії, які будуть максимально корисними для неї та НАТО», – йдеться на сторінці відомства в Facebook.

Програма відкриває ширші можливості секторальної взаємосумісності з НАТО у сферах логістики, зв’язку, управління військами. Як пояснили в Офісі, в результаті членства в Програмі Україна зможе брати участь у плануванні операцій НАТО, отримає допуск до всіх навчань НАТО, доступ до передового досвіду та пріоритетної сертифікації сил і засобів. Також представники України зможуть займати посади в штаб-квартирі та командних структурах Північноатлантичного альянсу. Крім того, Україна матиме поглиблений і швидший обмін розвідувальними даними з країнами-членами НАТО. Участь в Програмі також передбачає поглиблення співпраці з підтримки безпеки в акваторії Чорного моря і спільну протидію кіберзагрозам, міжнародному тероризму і організованій злочинності.

Україна стала шостим партнером Програми розширених можливостей НАТО разом з Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією та Швецією. Кожен з учасників приносить суттєву користь самому Альянсу. Наприклад, Йорданія є особливим партнером НАТО в боротьбі з тероризмом на Близькому Сході. А обмін розвідданими з Австралією є важливим для НАТО для розуміння ситуації в регіоні, зокрема і дій Китаю.

Очевидно, що Альянс зацікавлений і в залученні до спільних операцій українських підрозділів та фахівців, які отримали унікальний бойовий досвід в рамках проведення АТО та ООС. Досвід українських військовослужбовців, отриманий не на навчальних полігонах, а у реальній боротьбі з країною-агресором, однозначно стане в нагоді для зміцнення обороноздатності усього Альянсу, зокрема, його східного флангу: Польщі, Литви, Латвії та Естонії.

«Уже можна розрахувати, що крок на зближення з Альянсом дозволить підвищити престиж служби в ЗСУ, відкривши нові можливості для розвитку найкращих та досвідчених військових. Співпраця з НАТО у новій якості дозволить вдосконалити портрет українського військовослужбовця та посилить повагу суспільства до військової справи. Час ухвалення Альянсом цього рішення також має значення. Ми отримали EOP раніше від очікуваного терміну. Країни НАТО чітко показали, що розцінюють Україну як рівного партнера. Прогрес у відносинах з НАТО свідчить, що скепсис щодо перспектив України не має об’єктивних підстав», - написав у блозі на Європейській правді Андрій Загороднюк, міністр оборони України у 2019-2020 роках.

Цього разу – угорського. Як відомо, Угорщина від вересня 2017 року ветує всі рішення в НАТО, які стосуються поглиблення співпраці з Україною, а також блокує діалог на політичному рівні. «Ми бажаємо закрити всі дискусії, пов’язані із законами про освіту і про мову, і бажаємо досягти такого рішення, яке буде прийнятним і для угорців на Закарпатті. Я сподіваюся, що ми це забудемо, що це піде в минуле», – заявив 29 травня на пресконференції в Будапешті міністр МЗС Угорщини Петер Сійярто після зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Угорець тоді додав: він розраховує, що ця зустріч дозволила наблизити компроміс.

Так і вийшло. Рішення про долучення України до Програми ЕОР передбачало згоду всіх країн-членів Альянсу, тож Будапешт, вочевидь, теж не заперечував. Можливо, бажаним для обидвох сторін компромісом став проєкт Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) з укрупнення регіонів на Закарпатті, який передбачає, що тепер тут з’явився величезний Берегівський район. Більшість населення в цьому районі буде угорською, а розташований він вздовж кордону з Угорщиною.

Це рішення викликало бурхливу реакцію в українському суспільстві. «Угорці десятиліттями просили, торгувалися й вимагали створення окремої угорської адміністративної одиниці на Закарпатті, пропагували визнання культурної автономії, виступали за появу особливого «угорського виборчого округу» на виборах до Верховної Ради. Жодна українська влада (навіть Януковича!) на такі поступки не йшла, усвідомлюючи всі потенційні загрози для стабільності регіону й національної безпеки», – написав письменник Андрій Любка в блозі на Радіо Свобода.

З іншого боку – конфлікт України з Угорщиною триває вже кілька років і став контрпродуктивним для обох країн. Зрештою, створенням Берегівському району планується в рамках загального процесу децентралізації. Наразі влада стверджує, що інших поступок Будапешту не буде. Як заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, Україна не вноситиме жодних додаткових змін до закону про освіту, крім тих, які були обумовлені рішенням Венеційської комісії, для того, щоб піти на якісь компроміси з Угорщиною.

«Наші угорські колеги стверджували, що Україна не виконує рекомендації Венеційської комісії, проголошені до закону «Про освіту». Ми ці рекомендації виконали. І це «червона лінія», яку я хочу наразі чітко озвучити для всіх, хто переймається долею закону про освіту, що Україна не вноситиме жодних додаткових змін до цього закону, крім тих, які були обумовлені рішенням Венеційської комісії для того, щоб піти на якісь компроміси з Угорщиною», – сказав Дмитро Кулеба в ефірі програми «Право на владу».