Усе за планом?

Урядовці й далі розповідають про те, як Україна виходитиме з карантину, однак питань до їхніх планів залишається ще багато

Уряд має «чіткий план» виходу країни із загальнонаціонального карантину. Цю тезу від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля ми неодноразово чули впродовж останнього тижня. 24 квітня глава уряду оприлюднив інфографіку, в якій проілюстровані п’ять імовірних етапів пом’якшення нинішніх жорстких обмежувальних заходів. Ці кроки ми розглянемо докладніше, але одразу ж треба зазначити, що більше розуміння від оприлюднення цього плану не стало… Адже відомо, що низка міністерств ще працює над рекомендаціями щодо пом’якшення обмежень у сферах, за які відповідає. З одного боку, зрозуміло, що загалом пом’якшення обмежень залежатиме від епідемічної ситуації в Україні, з другого – без послідовності у своїх рішеннях влада створює лише хаос.
Найпростіший приклад: після того, як у кількох регіонах відбулися протести підприємців, які вимагали відкриття продовольчих ринків, президент провів нараду з урядом, записав чергове відеозвернення до народу і вже сьогодні, 29 квітня, має бути ухвалене рішення про відкриття близько 300 ринків по всій країні (на момент здачі цього номера «Львівської Пошти» до друку цих змін у обмеженнях ще очікували, але в будь-якому випадку дивує сам алгоритм ухвалення рішень). Злякавшись протестів, влада одразу ж заговорила про пом’якшення карантину ще до 12 травня. А якби на протести вийшли працівники інших сфер, то ми б уже говорили про інші швидкі пом’якшення, просто уточнюючи, що все одно треба дотримуватися певних встановлених вимог? Яке місце тут займає рівень поширення коронавірусу в нашій державі і які непродумані із самого початку заборони, що знищують бізнес і збільшують кількість безробітних українців?..

П’ять кроків до «м’якості»

Та повернімося до «чіткого плану» уряду. Тут також одразу зазначимо, що не потрібно очікувати того, що вже 12 травня настане, як висловлювався Денис Шмигаль, день «К», або день кінця карантину. Мовиться радше про гіпотетичний день початку суттєвого пом’якшення жорстких обмежень.
Тож за умови, якщо впродовж десяти днів поспіль співвідношення виявлених випадків захворювання на коронавірус серед усіх тестованих не змінюватиметься або щодня відхилення цього показника триматиметься в межах 5%, то на першому етапі пом’якшення карантину можна буде сподіватися, що уряд дозволить українцям гуляти в парках, але дитячі майданчики ще залишатимуться під забороною. Також перший етап передбачає, зокрема, дозвіл на роботу перукарень і салонів краси, оптових і роздрібних непродовольчих ринків, кав’ярень (тих, що працюють на винос), автомийок, веломагазинів, велопрокатів, нотаріусів, адвокатів та аудиторів, тренування у командних видах спорту.
Другий етап розпочнеться, якщо впродовж десяти днів поспіль відсоток виявлених випадків серед усіх тестованих у країні щодня знижуватиметься, щоденна кількість осіб, які одужали, буде сталою або збільшуватиметься. На цьому етапі можна очікувати того, що буде дозволена робота спортивних залів і фітнес-центрів (із обмеженнями та без басейнів), готелів, кінотеатрів просто неба, закладів громадського харчування (тих, що працюють на винос), відновлення навчання школярів у випускних класах, зняття обмеження з побутового обслуговування населення і відновлення спортивних змагань, але тільки з максимум 50 учасниками і без глядачів.
Умовою для третього етапу стане те, якщо впродовж десяти днів поспіль кількість осіб, які одужали, вдвічі або більше перевищуватиме кількість нових випадків, а лікарні будуть зайняті пацієнтами із Сovid-19 менш ніж на 10%. На цьому етапі відновлять роботу метрополітену для спецперевезень та міжміського сполучення в межах області, відкриють магазини в ТРЦ, але без розважальних зон. Також мають запрацювати театри і кінотеатри, гостели, санаторії, бази відпочинку, заклади громадського харчування, можна буде відвідувати спортивні та дитячі майданчики.
Четвертий етап настане, коли впродовж 10 днів поспіль кількість нових не пов’язаних між собою випадків захворювань на коронавірус щодня буде меншою ніж п’ять на область. Тоді мають відновити роботу всього громадського транспорту і скасувати інші обмеження в ТРЦ, установах культури, освіти.
А коли в Україні фіксуватимуть лише поодинокі випадки захворювання, пов’язанні виключно із потраплянням вірусу з-за кордону, тоді вже можна буде говорити про п’ятий етап. Це вже фактично стане кінцем карантину. Але ще можуть залишатися обмеження, встановлені місцевою владою в окремих адміністративно-територіальних одиницях.
«Сподіваємося, що стартова точка настане 11 травня. Наступні етапи не прив’язані до конкретних дат – їхній запуск залежить від динаміки захворювання. Тобто якщо уряд бачитиме, що кількість захворілих зменшується, то другий, третій і четвертий етапи можуть початися одночасно. Не треба буде чекати 10 чи 20 днів для запуску чергового етапу. Водночас якщо в країні спостерігатиметься значне збільшення кількості захворілих, то карантинні заходи можуть знову бути посилені»,¬ – про це 27 квітня написав на своїй сторінці у фейсбуці Денис Шмигаль.
Начебто розповіли нам багато про етапи виходу з карантину, але чи все відбуватиметься власне за цим планом? От, приміром, міністр інфраструктури Владислав Криклій у інтерв’ю Ліга.НЕТ, опублікованому 27 квітня, заявив про те, що вже з 12 травня можна було б суттєво зменшувати обмеження у транспортній сфері. «Ми плануємо 12 травня відновлювати активність у містах, приміське, міжміське сполучення. Це все стосується автобусних і залізничних перевезень. Але багато залежить від того, які показники поширення вірусу ми будемо мати до 12 травня. Надалі плануємо відновити й авіасполучення. Звичайно, можемо говорити тільки про внутрішню авіацію. Єдине, що авіаперевізники не розуміють, це обсяг трафіку: відкривати рейс і везти 10 пасажирів не вигідно. Вигідніше не літати. Напевно, будуть стримувальні рішення та обмеження: маски, термоскринінг (де це можливо), у міському транспорті можна буде використовувати тільки сидячі місця. Інакше будемо мати гіперболічне зростання захворюваності. Ми готуємо пропозиції щодо алгоритму виходу з карантину. Наступного тижня з нашого боку все буде готове. Найголовніше потрібен буде «плюс» від МОЗ, у них «перша скрипка», – заявив міністр.
То можна поєднувати другий, третій і четвертий етапи виходу з карантину чи також і третій одразу з першим? Якщо так, чому такий план не був презентований одразу?.. В черговий раз пересвідчуємося, що члени цього уряду вкрай погано комунікують між собою.

Потрібно знати реальну ситуацію

Питання залишаються. І одне з них: коли нам готуватися до піку захворюваності? Представники влади називали вже кілька різних дат, які ми пройшли, але й досі з острахом чекаємо на суттєве збільшення кількості хворих. Зараз в уряді зазначають, що піку очікують між 3 і 8 травня. Та з огляду на ці прогнози, аби дотриматися всіх вимог, про які розповідають в уряді, перший етап може розпочатися не 12 травня, а трохи пізніше.
Звичайно, всім нам хочеться, щоб вихід із карантину почався щонайшвидше, але для цього влада має зрозуміти, які з обмежень були непродумані та завдали більше збитків, а не щоб нам просто через два тижні почали малювати «правильні» цифри щодо поширення коронавірусу в Україні, а дозвіл на прогулянки в парках подали як якусь надзвичайну перемогу. А хто може зрозуміло пояснити, чому зараз не можна там гуляти, просто з обмеженнями – збиратися великими групами? Чому зараз усупереч карантинним заходам в центрі Києва й далі працює ресторан нардепа від «Слуги народу» Миколи Тищенка (як показало розслідування BIHUS info)? Чого тоді варті всі ці заборони?!
Насправді вже зараз є багато сумнівів щодо офіційної статистики, яку ми чуємо щодня. «Статистика, яку подають не тільки Україна, а всі без винятку країни, у мене викликає більше запитань, аніж дає відповідей. Я фаховий статистик. Я показники начебто вмію читати. І коли я бачу, що в країні один день до другого вдвічі може стрибнути і захворюваність, і того ж дня смертність, то в мене більше питань, аніж відповідей. Так не може бути. Я погоджуюся, може, пішли всі Пасху святкувати, і після того захворюваність зросла. Припустимо. Але ж смертність не може зрости того ж дня?» – зазначила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв’ю Радіо Свобода, опублікованому 23 квітня.
Вона також розповіла про те, що варто було б зробити в Україні, аби зрозуміти справжні масштаби поширення коронавірусу: «Що з моєї точки зору зараз було б дуже корисно? Якби ми зробили тестування, скажімо, 10 тисячам українців, але цю вибірку мають сформувати статистики, демографи, щоб ця вибірка була репрезентативною. Ми тоді зрозуміли б (випадковим шляхом і так далі) реальні масштаби поширення вірусу в Україні».
Що ж, залишається стежити за тим, що все-таки робитиме наша влада і наскільки ці вже оприлюдненні кроки виходу з карантину відповідатимуть реальній ситуації. Найважливіше не довести людей до того, щоби масовий вихід із карантину відбувся без будь-яких урядових планів…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4763 / 1.62MB / SQL:{query_count}