Уряд знову продовжив термін загальнонаціонального карантину, на цей раз до 11 травня включно. Фактично мовиться про те, що суттєве пом’якшення обмежувальних заходів може відбутися з 12 травня. Саме цю дату прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав імовірним днем кінця карантину, або днем «К». Але для реалізації саме такого сценарію необхідні дві умови.
«Якщо протягом 10 днів відсоток виявлених випадків захворювання у країні не змінюється або коливається в межах 5% та лікарні мають бути заповнені пацієнтами з Covid-19 менш ніж на 50%», – зауважив Денис Шмигаль на засіданні уряду 22 квітня.
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу після цього засідання зазначив, що залежно від того, яким буде епідемічний стан наприкінці цього місяця, уряд розглядатиме різні варіанти пом’якшення карантину після 11 травня. А поки що урядовці посилаються на прогнози Національної академії наук України та Міністерства охорони здоров’я. «Моделювання аналітиків НАН України та дані МОЗ свідчать про те, що ми ще не пройшли пік захворюваності, і він може настати на початку травня», – так пояснив продовження карантину на ще два тижні Денис Шмигаль.
Чіткий план є, але його не оприлюднюють?

Наші урядовці плутаються в тому, як виводити країну з карантину. За останні дні ми чули різні заяви на цю тему, але чітко і зрозуміло ніхто нічого не пояснив. Глава уряду 22 квітня вже заявив про те, що у них є чіткий план, який складається з п’яти етапів.
Першим можна вважати ймовірний день «К» (знову ж таки за сприятливої епідеміологічної ситуації). «Якщо все буде добре і ситуація буде сприяти, то 11 травня ми зможемо говорити про відкриття парків та скверів, закладів торгівлі непродовольчими товарами, частини об’єктів побутових послуг. Можливо, будуть інші пом’якшувальні заходи. Але про них ми зможемо говорити пізніше», – зазначив Шмигаль.
Про наступні ймовірні чотири етапи виходу з карантину він узагалі нічого не уточнив. Лише заявив про завдання уряду, які потрібно виконати до 11 травня: збільшення кількості тестувань на коронавірус, покращення забезпечення лікарень та лікарів усім необхідним, запровадження Е-контролю самоізоляції як альтернативи обсервації, створення нових правил функціонування для об’єктів обслуговування населення з обов’язковим соціальним дистанціюванням, масковим режимом та постійною дезінфекцією.
Що із «пом’якшенням»?
Напередодні засідання уряду міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час онлайн-брифінгу заявляв про те, що МОЗ рекомендувало продовжити карантин до 12 травня, але водночас розповідало про можливі послаблення обмежень уже після 24 квітня (попередньої дати завершення карантину). А ще говорив про пропозицію «відкрити» парки, музеї та бібліотеки. «Ми хочемо дозволити прогулянки в парках, які будуть чітко обмежені щодо кількості осіб. Також люди повинні обов’язково мати засоби індивідуального захисту. Ми ще будемо пропонувати відкриття музеїв та бібліотек, але також із чітким дотриманням карантинних обмежень щодо дистанції, засобів індивідуального захисту, перевірки температури тіла відвідувачів. До того ж передбачаємо ще низку заходів, які пом’якшать перебіг карантину», – сказав він 21 квітня.
Однак ніхто так і не зрозумів, чому очільник МОЗ говорив про музеї та бібліотеки, але після засідання уряду 22 квітня про це вже не мовилося, так само як і про скасування обмеження прогулянок у парках. Хіба що вже після 11 травня…
Проте певні «пом’якшення» уряд таки схвалив. Мається на увазі дозвіл на перевезення в міському транспорті тих, що виявили бажання стати донорами крові; дозвіл залучати до роботи окремі категорії працівників без проходження обов’язкового профілактичного огляду, термін якого припав на період карантину. А ще, і про це Шмигаль вже говорив, як і про завдання для уряду, замість обов’язкової обсервації тих, що прибули з-за кордону, має бути запроваджена самоізоляція, але за умови встановлення додатку «Дія», через який контролюватимуть дотримання правил. Тут ще виникають питання до використання персональних даних додатком «Дія», і рішення щодо самоізоляції ще має бути доопрацьоване.
«На практиці замість обов’язкової обсервації для низки громадян буде запроваджена самоізоляція з посиленим контролем за допомоги інструмента «Дія». Схожу модель запровадили деякі країни Європи і світу. Схожа модель діє в сусідній Польщі. Ми готові», – заявив Шмигаль на засіданні уряду 22 квітня. Всі нові правила ще мають окремо презентувати.
Насправді виглядає так, що влада заднім числом намагається хоч якось виправдати свої попередні промахи. Адже запровадження обсервації для тих, що повернулися з-за кордону, вона провалила. Спочатку про обсервацію взагалі не мовилося, потім вона стала обов’язковою, але громадяни в обсерваторах мали платити за харчування (як і самостійно добиратися додому після обсервації). І от тепер якийсь новий механізм, ще до кінця не пояснений. Просто згадаємо історію з обсервацією повернутих із Китаю українців у Нових Санжарах…
Нові реалії
Зараз річ не в тім, щоби критикувати владу, та все ж потрібно вимагати від наших можновладців обдуманих рішень. Запровадивши неконституційні обмеження (адже так і не був введений режим надзвичайної ситуації) і зі збільшеними повноваженнями нинішня влада не може пояснити, що ми всі робитимемо далі, як насправді виходитимемо з карантину. Уряд лише й далі думає над цим…
Розглянемо один приклад: обмеження на пасажирські перевезення, що є важливим питанням. Міністр інфраструктури Владислав Криклій у інтерв’ю BBC News Україна, опублікованому 21 квітня, заявив, що карантинні обмеження на транспорті скасовуватимуть поступово, що першими запрацюють приміські електрички, але невідомо коли.
«Почнемо з приміського транспорту, який довозить людей до міст, до промислових об’єктів. Ми обговорюємо, які обмеження діятимуть на цьому транспорті: масковий режим і менша кількість пасажирів у вагоні. Зрозуміло, що коли в один вагон електрички вранці втиснуться 60 пасажирів, то про жодну соціальну дистанцію не мовитиметься», – заявив міністр.
Прем’єр Денис Шмигаль в опублікованому зранку 22 квітня інтерв’ю РБК-Україна також говорив про поетапність пом’якшення обмежень щодо пасажирських перевезень, але також майже без конкретики. «Транспорт, найімовірніше, запускатимемо поетапно. Тобто спочатку полегшення обмежень функціонування міського транспорту, але за певних умов та соціальної дистанції. Потім перейдемо до міжміського, аж потім до міжобласного сполучення і, напевно, в самому кінці розглядатимемо відновлення авіаперевезень чи глобальних залізничних перевезень. Очевидно, етапність відновлення пасажирських перевезень нам зрозуміла. Але з якого дня ми почнемо це робити, зараз не можу сказати. Власне над цим наші аналітики працюють. Ми розуміємо, що масові перевезення груп людей у замкнених просторах – один із найсерйозніших ризиків. Тому зняття обмежень у цій сфері потрібно розраховувати дуже уважно і запроваджувати дуже обережно. Візьмемо метро: це два мільйони пасажирів щодня. Ми розуміємо, що через одну хвору людину за цих умов за тиждень вже будуть тисячі хворих. І це тільки через метро. Тому щоб не кидатися гучними заявами, скажу, що точно не до 11 травня»,– зазначив глава уряду, інформує РБК-Україна.
Загалом основною ідеєю, яку Денис Шмигаль намагався донести в цьому інтерв’ю, було те, що певні обмеження можуть діяти ще кілька років і що всім нам треба вчитися жити у нових реаліях. От тільки є ще кілька важливих питань: коли ця влада нарешті почне вчитися управляти країною, комунікувати із суспільством, пояснювати свої рішення і прораховувати їхні наслідки?
Ще один приклад: прем’єр і далі говорить про виплати з безробіття, а також створення сотень тисяч робочих місць уже найближчим часом. Мовляв, урядовий проєкт «Велике будівництво» в цьому допоможе. І працівники в межах цього проєкту, виконуючи «просту роботу», зможуть заробляти по 6-8 тис. грн. «Тобто це проста робота, на яку людина зможе прийти, влаштуватися і вже наступного дня її отримати. Ну, наприклад, класти бруківку чи стати озеленювачем і так далі. По-перше, ми таким чином приберемося в наших містах, районах і загалом в Україні за допомоги такої кількості і такої якості робочих місць. По-друге, дамо змогу людям уже зараз заробляти мінімальні кошти. Ідея така», – зазначив Шмигаль у вже згаданому інтерв’ю РБК-Україна.
А чи є кращі ідеї? «Шмигаль публічно роздумує, що врятувати економіку можна шляхом заганяння українців до праці на громадських роботах за 8000 гривень. На його думку, це найкраща допомога українцям від держави, аби вони змогли вижити. У мене інша пропозиція... Може, для порятунку економіки та боротьби з безробіттям варто не заганяти людей на громадські роботи?
Тим паче, чесно, не вірю, що вони туди підуть. Може, краще найближчим часом дозволити працювати малим магазинчикам, кафе, ресторанам, кав’ярням, перукарням і ринкам? Порахуйте скільки людей одразу повернуться до роботи! Запрацює економіка. Люди почнуть заробляти кошти. Зменшиться безробіття, а отже, навантаження на держбюджет країни. Тільки не треба розказувати про загрозу хвороби. Ломбарди, великі супермаркети, мережі харчування (а-ля «Макдональдс») прекрасно працюють. Тож пропозиція уряду полягає у наступному: прибирайте подвійні стандарти і підходи у роботі уряду і дайте людям можливість працювати і заробляти. Запустіть роботу малого і середнього бізнесу. Українці завжди прекрасно виживали і без допомоги держави. Головна умова – держава не повинна заважати», – пише на своїй сторінці у фейсбуці політолог Віктор Таран.
Натомість поки що ми й далі спостерігаємо за експериментами нинішньої влади, наслідки яких навряд чи розуміє сама ця влада…
Карантин: коли закінчиться навчальний рік?
Україна має бути готова до завершення навчального року дистанційно, навчальний процес триватиме до 1 липня, про що заявила т.в.о. міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.
«Прийняте рішення про продовження карантину до 11 травня. Маємо бути готові до завершення навчального року дистанційно. Отже, навчальний рік у школах, у закладах освіти триватиме до 1 липня, а навчальний процес для учнів усіх класів (крім 11-го) – відповідно до прийнятої структури навчального року. Структуру навчального року приймає педагогічна рада школи. Тому працюємо з технологією дистанційного навчання учнів до практично закінчення травня. За принципом академічної автономії педагогічні ради шкіл самостійно визначають принципи освітнього процесу і закінчення навчального року», – сказала вона.
Школярі зможуть повернутися за парти після зміни епідеміологічної ситуації. «Щоб учні повернулися за парти, має бути принципово інша епідеміологічна ситуація, і тільки в тому випадку, як буде змінена епідеміологічна ситуація, зможемо організувати освітній процес у закладах освіти», – пояснила Любомира Мандзій.