На тлі запровадження дедалі жорсткішого карантину для українців ми так і не побачили чіткої стратегії влади щодо подолання наслідків економічної кризи, яку пришвидшує пандемія коронавірусу. А власне робота на «пом’якшення» економічних наслідків карантину є не менш важливою, аніж боротьба із хворобою. 

Минулого тижня агентство Info Sapiens оприлюднило результати дослідження (проведене 25 – 29 березня), відповідно до яких 38% дорослих українців зазначили зменшення регулярного доходу родини внаслідок епідемії, 16% – повну втрату доходу, 14% – втрату роботи, 10% – фінансові збитки (наприклад, через здачу квитків). Загалом 60% українців назвали щонайменше один вид фінансових втрат. Серед тих, хто працював до карантину, лише 46% за березень отримають заробіток в повному обсязі, 34% – у меншому обсязі, ніж очікувалось до карантину, 10% втратили роботу через карантин, решта не дали відповідь на запитання. Тут також потрібно нагадати про результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» (1-ша хвиля дослідження: 25 – 27 березня, 2-га хвиля: 28 – 30 березня): 60% опитаних зазначили, що їхніх заощаджень, за умови припинення отримання доходів, вистачить менше аніж на місяць. 16% зазначили, що їм вистачить збережень терміном до 2-ох місяців, 7% – до 3-ох місяців. 6% – до пів року, 3% – до року і більше.

Ситуація невтішна, і насправді ще невідомо, якими зрештою будуть масштаби поширення коронавірусу в Україні ще через кілька тижнів, відповідно під питанням залишаються терміни ймовірного продовження карантину. Поки обмежувальні заходи запровадженні до 24 квітня, однак у інформпросторі вже з’являються повідомлення про те, що карантин може бути ще продовжений до кінця травня (про таку ймовірність заявляв міністр внутрішніх справ Арсен Аваков). І зрозуміло, що довше все це триватиме, то більше громадян потребуватимуть допомоги від держави. Тим більше потребуватиме підтримки і бізнес, особливо малий і середній, який вже опинився у складній ситуації. І не всі мають змогу знаходити переваги в нинішній ситуації.

«До переліку найбільш кризових видів діяльності, які очікують значних збитків від запровадження обмежувальних заходів уряду, входять пасажирські перевезення; розважально-культурні заклади (кінотеатри, театри, виставки тощо); туризм; готелі; сфера громадського харчування; будівництво; сфера надання послуг громадянам; торгівля товарів не першої необхідності. Згідно офіційних даних із Державного органу статистики, у зазначених галузях в Україні працює 1281 959 (в юридичних осіб) та 903 988 (у ФОПів) найманих працівників», – зазначають у Спілці українських підприємців.

18% компаній розглядають варіант закриття бізнесу, 77% – повідомляють про втрати до 75% від доходів, лише 4% можуть похвалитися збільшення прибутку компанії. Такими є результати оприлюдненого 7 квітня експрес-опитування, яке провела Європейська Бізнес Асоціація серед представників малого та мікробізнесу. Також повідомляється, що серед опитаних 41% планують адаптувати заробітну плату персоналу, 33% ще не визначилися, а 26% власників підприємств збережуть виплати у повному розмірі. Доведеться зменшити кількість працівників 31% підприємств, тоді як 21% ще не визначилися, а 48% респондентів не планують жодних скорочень. «Мабуть, найбільше підприємців турбує невизначеність поточної ситуації. В умовах, коли важко передбачити тривалість карантину та зміни у поведінці споживачів, прораховувати будь-які сценарії розвитку свого бізнесу практично неможливо. Зменшення обсягів замовлень, зрив термінів закупок та поставок, паралізація каналів збуту – ось тільки деякі проблеми, з якими зіштовхнувся малий бізнес. Тоді як доходи у багатьох компаній суттєво зменшилися, видатки залишилися практично незмінними (оренда, комунальні послуги), а додалися турботи щодо організації дистанційної роботи або ж організації транспортування співробітників в умовах обмеження пересування. По можливості компанії намагаються адаптуватися та переорієнтуватися відповідно до ситуації. Звісно, що є у цій ситуації й бізнеси, яким пощастило наростити об’єми продажів та збільшити дохід від діяльності. Наприклад, маленькі продуктові магазини, у яких зросла кількість відвідувачів через ті ж обмеження у пересування, які підштовхують людей обирати локальні торгові точки замість супермаркетів. Попри усі складнощі ситуації, підприємці лишаються переважно оптимістами. 47% шукатимуть нові можливості для розвитку, якщо карантин продовжиться на невизначений період. Водночас 22% опитаних будуть змушені закрити бізнес. Проте, у зв’язку з непрогнозованістю ситуації, настрої бізнесу ще можуть змінитися», – мовиться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації.

В України немає трильйонів доларів, щоб як найбільш розвинуті країни світу зараз вливати на підтримку своїх громадян та економіки. Та наша проблема не тільки в цьому: поки наша влада так і не спромоглася розробити виважений план перерозподілу тих фінансових ресурсів, які у нас є. Минулого тижня парламент провалив голосування за зміни до держбюджету та створення стабілізаційного фонду. «Львівська Пошта» вже докладно про це писала. До того ж вже було ухвалено низку рішень щодо підтримки населення та бізнесу в умовах карантину через поширення коронавірусу. Йдеться про надбавки до зарплати медичним та соціальним працівникам, додаткові виплати пенсіонерам та отримувачам соціальної допомоги, спрощення системи виплат допомоги по безробіттю, деякі, хоч і недостатні податкові послаблення для бізнесу тощо. Та ми так уже неодноразово звертали увагу на те, що для втілення більшості з подібних чи вже ухвалених, чи тільки обіцяних рішень потрібні зміни до держбюджету і додаткові гроші. І знову ж таки потрібно розуміти взаємопов’язаність всіх проблем. Закриття значної частини бізнесу означатиме різке збільшення безробітних, зменшення купівельної спроможності українців і зростання соціальної напруги. Це м’яко кажучи. Це також зменшення надходжень до бюджету і збільшення його дефіциту. Загалом й усі антикризові заходи ведуть до суттєво збільшення дефіциту держбюджету, від цього нікуди не подітися. І тут потрібно пам’ятати, що 2020 рік є піковим для України з виплат держборгів.

Для того, щоб пройти всі ці виклики і повністю не загробити економіку, Україні потрібне продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Про це нашій владі чи не кожного дня нагадує абсолютна більшість експертів. Минулого тижня наш парламент зробив півтора кроку до нової угоди з МВФ – проголосував закон, що передбачає відкриття в Україні ринку земель сільськогосподарського призначення з 1 липня 2021-го та підтримав у першому читанні узгоджений із МВФ варіант так званого «антиколомойського» законопроєкту, що передбачає неможливість повернення націоналізованих банків колишнім власникам та регулює можливість виплат їм фінансової компенсації. Після цього в парламенті було зареєстровано десяток проєктів постанов про скасування рішення щодо ринку землі. Але вийти з такої ситуації буде нескладно: відхилення всіх цих проєктів постанов на найближчому позачерговому засіданні парламенту розблокує дорогу до підписання закону про ринок землі головою Верховної Ради України (ВРУ) та президентом. Тепер набагато складнішою стала ситуація навколо «антиколомойського» законопроєкту.

«Ми вітаємо підтримку парламентом України в першому читанні законодавства, спрямованого на посилення засад реструктуризації банків, і очікуємо на його остаточне ухвалення. Ми також очікуємо на ухвалення змін до бюджету на 2020 рік, які допоможуть владі дати відповідь на надзвичайні виклики, що постали внаслідок COVID-19. Водночас ми закликаємо владу продовжувати роботу зі Світовим банком для забезпечення ефективного, прозорого і конкурентоздатного ринку землі», – йдеться у заяві постійного представника МВФ в Україні Йости Люнгмана від 4 квітня. Тобто українській владі вчергове дали зрозуміти, що без ухвалення «антиколомойського» закону в цілому домовитися про нову кредитну програму не вийде.

Та нардепи, пов’язані із олігархом Коломойським, вирішили заблокувати на дуже довгий час розгляд ключового законопроєкту. До узгодженого з МВФ тексту законопроєкту було подано понад 16 тисяч правок. Це абсолютний рекорд за кількістю правок, але хвалитися тут немає чим. Ті, хто їх вносили на догоду одній людині поставили на кін інтереси цілої країни. Ось такі в нас нардепи, ось такі слуги…

Зокрема, понад шість тисяч правок до «антиколомойського» законопроєкту вніс нині позафракційний нардеп Антон Поляков, який зайшов у Раду від «Слуги народу». 1911 правок подав співголова депутатської групи «За майбутнє» Віктор Бондар, 1781 – нардеп Дмитро Чорний, який до потрапляння у парламент був депутатом Дніпропетровської облради від УКРОПу. 1689 правок подала парламентарка із фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк, яка раніше працювала на телеканалі «1+1». Ще один відомий захисник Коломойського, який також пройшов шлях із згаданого каналу до Ради Олександр Дубінський подав 1199 правок. 1656 правок подав також представник фракції «Слуга народу» Олег Дунда, який у колишньому був керівником департаменту в АКБ «ПриватБанк», 1463 правки подав ще один «слуга народу» Сергій Демченко, колишній член партії УКРОП.

«У Коломойського продовжують саботувати ухвалення «антиколомойського» закону, необхідного як для того, щоб олігарх тримався подалі як від грошей українських платників податків, так і продовження співпраці з МВФ. А ця співпраця, своєю чергою, необхідна, щоб Україна не пішла шляхом економічної катастрофи, і щоб в найближчі місяці у держави були гроші підтримувати тих, хто постраждав від карантину. Ну і, звичайно, для того, щоб не було дефолту…16 тисяч правок. У закон зі 100 абзаців, який складається з 16 тисяч слів. Судячи з усього, Коломойський платить за кожну правку. Окремо… Основне питання – що тепер з цим абсурдом робити. Очевидно, що спам-правки – це універсальний метод заблокувати роботу парламенту. І якщо хтось ще не зрозумів під час земельного закону, то тепер до найталановитіших має дійти, що просто голосувати правку за правкою не можна. Тому що поки депутати будуть голосувати, економіка буде летіти в прірву. Коломойський і Ко довели ситуацію до абсурду. І це повинно допомогти президенту, нарешті, вимовити слово «Коломойський» і знайти політичну волю піти коротким шляхом. А якщо шлях йому не подобається, то прийняти такі зміни до регламенту, щоб цей шлях з’явився. Тому що у президента немає вибору. Можна, звичайно, цілий рік іти по поправках. Але часу немає. Гроші потрібні вже на вчора. І завтра вони будуть потрібні ще сильніше. І курс гривні зміцнюється саме тому, що минулого понеділка всі повірили, що в Офісі президента, нарешті, зуміли поставити олігарха на місце. І якщо це тільки здалося, то всі очікування в економіці розвернуться на 180 градусів», – пише на своїй фейсбук-сторінці інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, представник фракції «Голос» Ярослав Железняк заявив про те, що всі правки можна буде групувати відповідно до ст. 119 Регламенту ВРУ, а не розглядати кожну окремо. Станом на обід 7 квітня він на своїй сторінці у фейсбуці повідомив, що секретаріат ще зводив правки у порівняльну таблицю, і комітет це питання ще не розглядав. Що ж, можливо, вже після виходу цього номера «Львівської Пошти» буде більше інформації щодо того, що встиг зробити профільний комітет ВРУ, і коли нардепи зберуться на позачергове засідання. Напередодні спікер Дмитро Разумков заявляв, що таке засіданням може відбутися 9 або 10 квітня. Зрештою, потрібно буде уважно стежити за тим, що вирішить робити з «антиколомойським» законопроєктом більшість парламентарів (про монобільшість вже можна і не говорити).