На позачерговому пленарному засіданні 17 березня парламент ухвалив закон, спрямований на запобігання виникнення і поширення коронавірусної інфекції COVID-19. Цей документ підтримали 344 нардепи. Що ж він передбачає?

Мовиться, зокрема, про те, що за самовільне залишення місця обсервації (карантину) вводиться адміністративна відповідальність. А санкції Кримінального кодексу України (ККУ) за порушення санітарних правил і норм, якщо це призвело до поширення захворювання, стають жорсткішими.

«Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», – така стаття тепер буде в Кодексі про адміністративні порушення.

Тож для громадян передбачений штраф від 17 тис. до 34 тис. грн, а для посадових осіб – від 34 тис. до 170 тис. грн. Водночас вносяться зміни до статті 325 Кримінального кодексу України, якими передбачено, що за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційних захворювань та масових отруєнь, якщо це спричинило або завідомо могло спричинити поширення цих захворювань, передбачений штраф від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тис. грн до 51 тис. грн) або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років. Тут зазначимо, що попередня редакція цієї статті ККУ передбачала штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, як і раніше, каратимуться позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Окрім того, проголосований 17 березня документ передбачає можливість дистанційної роботи (роботи вдома) для працівників, державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування та надання за їхньої згоди відпустки (терміни відпустки під час карантину не враховуватимуть у загальнорічний ліміт 15 днів.); надання права власникам змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб із обов’язковим інформуванням населення про це через вебсайти та інші комунікаційні засоби; заборону на скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (на період карантину та на 30 днів після його скасування).

Забороняється притягнення до відповідальності іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів Державної міграційної служби України із заявою про продовження строку перебування на території України у зв’язку із запровадженням карантинних заходів. Тут треба зазначити, що подібні рішення ухвалювали інші держави. Зокрема, Франція на три місяці продовжує термін дії документів, які дають іноземцям право на перебування в країні. Так само Естонія продовжила термін законного перебування на території країни для іноземців.

Та повернімося до українських законодавчих змін. 17 березня парламент також доручив уряду впродовж двох тижнів встановити додаткові доплати (до 200%) до заробітної плати медичним та іншим працівникам, залученим до ліквідації коронавірусу.

Також тимчасово закупівлю товарів та обладнання для боротьби з коронавірусом проводитимуть без застосування процедур, передбачених законом «Про публічні закупівлі». Але замовник за результатами закупівель в системі Prozorro оприлюднюватиме звіт про укладені договори, договір, додатки до нього та звіт про виконання договору. За порушення правил оприлюднення інформації про закупівлі посадовців каратимуть штрафами від 11 900 до 17 000 грн. За повторне порушення каратимуть штрафами від 17 000 до 25 500 грн.

За такі товари здійснюватимуть стовідсоткову передоплату. Ліки, медичні засоби та обладнання для боротьби з COVID-19 звільняються від сплати ввізного мита та ПДВ. Митне оформлення таких товарів відбуватиметься позачергово. Контроль за цінами на лікарські засоби, товари медичного призначення та соціально значущі товари повинен здійснювати уряд.

Відповідно до проголосованого 17 березня документа, на період запровадження карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, та протягом 30 днів з дня його скасування забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України в разі їх несплати або сплати в неповному обсязі; примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги; примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Окрім того, парламентарі також проголосували за те, щоб цього року відтермінувати кінцевий термін подання електронних декларацій посадовцями із 1 квітня до 1 червня. Чиновники, які до 1 червня не мали можливості подати декларацію у зв’язку зі встановленням на території їхнього проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації.

«Надалі у разі необхідності ми готові до запровадження надзвичайного стану в Україні так само, як робить більшість країн Європи. Якщо це буде необхідно, ми до таких рішень готові. Пропозиції підготовлені і будуть надані, законодавство в нас відповідне є, воно регулює всі ці речі», – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на позачерговому засіданні парламенту 17 березня.

І в останні дні було багато заяв від представників влади щодо ймовірності введення надзвичайного стану в Україні. Про це говорив і президент Володимир Зеленський. Але виникла парадоксальна ситуація: уряд запровадив карантин на всій території України з 12 березня по 3 квітня, щодня оголошують щораз жорсткіші обмежувальні заходи, близькі до правового режиму надзвичайного стану, та про офіційне введення такого стану влада станом на день 17 березня далі думала… При цьому саме оголошення надзвичайного стану робить конституційними обмеження прав і свобод громадян, а те, що ми спостерігали досі, із Основним законом не узгоджується.

«Більшість заходів проти пандемії не можна запроваджувати в Україні без правового режиму надзвичайного стану. Президент видає указ, парламент протягом двох днів його затверджує. Пандемія передбачена для введення надзвичайного стану. Натомість влада чомусь цього не робить, хоча ми бачимо, що зараз обмежують достатньо фундаментальні права людини, зокрема право на свободу пересування… Правовий режим надзвичайного стану можна продовжувати лиш один раз. Діє на конкретний строк. Можна запровадити до 3 квітня, а потім за потреби продовжити. США і велика кількість європейських країн саме так і зробили… Є Конституція, конституційні права, і свободи не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених Основним законом. Це правовий режим надзвичайного стану і воєнного стану», – заявив у коментарі порталу Слово і Діло експерт із конституційного права Богдан Бондаренко.

Про те, що заходи щодо обмеження прав і свобод громадян без введення надзвичайного стану є неконституційними, мовиться в заяві Центру політико-правових реформ (ЦППР). «Відповідно до ч. 3 ст. 83, п. 31 ч. 1 ст. 85, п. 21 ч. 1 ст. 106 Конституції України, а також ст. 5 закону про надзвичайний стан, він в Україні або в окремих її місцевостях вводиться указом президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою протягом двох днів з моменту звернення президента. В такому указі президента зазначаються: обґрунтування необхідності введення надзвичайного стану; межі території, на якій вводиться надзвичайний стан; час, із якого вводиться надзвичайний стан, і строк, на який він вводиться; перелік і межі надзвичайних заходів, вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку із введенням надзвичайного стану, а також перелік тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; органи державної влади, органи військового командування та органи місцевого самоврядування, яким доручається здійснення заходів надзвичайного стану, та межі їхніх додаткових повноважень; інші питання, що випливають із закону «Про правовий режим надзвичайного стану». З огляду на це закликаємо главу держави як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, а також Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади неухильно додержувати та діяти строго в межах Конституції України та не вводити додаткових обмежувальних заходів усупереч тим юридичним механізмам, які передбачені Конституцією та законами України, адже, відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені лише у випадках, прямо передбачених самою Конституцією України», – зазначено в заяві ЦППР.