До заяви Володимира Зеленського щодо війни, яку веде проти нас Росія вже шість років, є багато питань у людей, які можуть думати. Спочатку він просував наївну тезу «потрібно просто перестати стріляти», далі дуже хотів «подивитися в очі Путіну», потім подивився і побачив «попри всі дані розвідки розуміння необхідності закінчити війну», далі спробу прориву російсько-терористичних сил на Донбасі назвав просто «провокацією» і «впевненим рухом до миру», а в останній тиждень взагалі перестав реагувати на нові російські атаки на фронті й нові вбивства наших військових. Як і на чергову хвилю репресій в анексованому Росією Криму. Зеленський усіляко уникає навіть згадки про те, що Росія є агресором, що саме Кремль розпочав і продовжує війну проти нас.
Саме команда Зеленського пішла на погодження так званої «формули Штайнмаєра», що може обернутися виборами на окупованих територіях Донбасу під дулами російських автоматів. І чомусь президентське оточення і сам Володимир Зеленський намагаються переконати українське суспільство у тому, що місцеві вибори на нині окупованих територіях Донецької та Луганської областей можливо провести вже восени цього року разом із місцевими виборами по всій країні. Мало того, що такий швидкий вивід російських військ із нашої землі виглядає фантастично і для цього досі не видно ніяких передумов, виникають питання загалом до місцевих виборів цього року. Виборчий кодекс у частині місцевих виборів потребує змін, і про це «Львівська Пошта» вже писала у минулих номерах, незрозумілим залишається, яким буде адміністративно-територіальний устрій держави, чи буде ухвалений відповідний закон, що буде з реформою децентралізації та чи будуть ухвалені відповідні конституційні зміни. Володимир Зеленський вже двічі вносив і відкликав із парламенту законопроєкт щодо змін Основного закону в частині децентралізації. Зараз очікуємо третьої спроби, щоб проаналізувати можливі підводні камені. А ще з цього року «слуги народу» обіцяли переглянути чи ухвалити новий так званий закон про «особливий статус» Донбасу. Як вони імлементовуватимуть «формулу Штайнмаєра»?..
Питань накопичується багато з кожним місяцем «миротворчої діяльності» цієї влади, яка, замість того щоб налагодити комунікацію з громадянами, свідомо чи несвідомо збільшує поляризацію суспільства.
«Я досі вважаю, що заморожений конфлікт – це зараз. Там стріляють, ну, пострілюють. На жаль, гинуть, але так скрізь (де є конфлікти). У Грузії, Абхазії теж стріляють. Буває. Просто більше часу минуло, менша межа, менша територія, інший рельєф. Тобто інші умови. Люди все одно втомлюються воювати. З роками, звісно, кількість жертв зменшуватиметься. Але наше завдання – це закінчити. Тому я так і бачу, що рік на всі домовленості, а далі – реалізація», – ось так оцінив ситуацію президент Зеленський у нещодавньому інтерв’ю британському виданню The Guardian.
«Пострілюють»? Це навіть важко коментувати. А водночас ця влада продовжує готуватися до нової зустрічі Зеленського з Путіним у «нормандському форматі». Чи відбудеться такий саміт цієї весни, чи пізніше, чи взагалі цього року – це ще під питанням, але як і перед перемовинами, які відбулися 9 грудня минулого року, ми знову опиняємося у ситуації, коли наша влада може піти на виконання забаганок Кремля навіть лише заради самої згоди Путіна прибути на ці перемовини…
«Дєятєль» Сивохо
У команді Зеленського є кілька осіб, які час до часу повторюють тези російської пропаганди. Одну з таких ролей виконує колишній шоумен Сергій Сивохо, який нині є позаштатним радником секретаря РНБО з питань реінтеграції та відновлення Донбасу. Він ще раніше анонсував запуск так званої «Національної платформи примирення і єдності». І ще з перших анонсів низка експертів попереджали про те, що «Платформа», ймовірно, будуть використовуватися кремлівською пропагандистською машиною для підкріплення їхньої тези про «внутрішньоукраїнський громадянський конфлікт». І що ми отримали? 19 лютого Сивохо переніс презентацію цього проєкту. Бо перед цим російсько-терористичні сили спробували прорвати позиції українських військових на Донбасі. Зеленський і Сивохо назвали це «провокацією». Цього тижня Сивохо вирішив, що час для презентації «Платформи» таки настав. І це при тому, що окупаційні російські війська продовжували свої атаки, зокрема на донецькому напрямку. Лише за 10 березня загинуло троє наших військових і дев’ятеро отримали поранення. Також у штабі Операції об’єднаних сил 10 березня повідомляли про те, що ворог обстрілював житлові квартали у прифронтовій Мар’їнці, й дітей з місцевої школи №2 довелося евакуйовувати у бомбосховище. На щастя, цього разу обійшлося без загиблих та поранених.
11 березня Сергій Сивохо в ефірі мураєвського телеканалу «Наш» нагадав російську пропаганду про «внутрішній конфлікт» в Україні та заявив про неможливість вступ нашої держави до НАТО. «Це ж видно неозброєним оком, що нічого не відбувається в цьому напрямку. Так, є прагнення, так, воно закріплене в документах, але нічого такого не відбувається. Наприклад, у НАТО не можуть вступити країни з внутрішнім конфліктом. У нас, на жаль, є бойові дії», – заявив він.
12 грудня було організовано презентацію вже згаданої «Національної платформи примирення і єдності». Щоправда, цей захід зірвали ветерани полку «Азов», «жорстко» поговорили із Сивохом і виштовхали його зі приміщення, де відбувалася презентація.
«Сергій Сивохо встиг виголосити промову і розповісти про свою концепцію платформи. Разом із ним платформу представили дві координаторки: експерт із медіа Марина Хацаюк та конфліктолог Марина Черенкова. На причетності Росії до конфлікту на Донбасі організатори увагу не акцентували. На захід прийшли також кілька десятків чоловіків і молодих людей, які почали зривати презентацію та закидати організаторам симпатію до сепаратистів і проросійських сил. Серед них були, зокрема, ветерани полку «Азов» родом із Донецька. Модератором заходу, який відбувався в бізнес-центрі «Парковий», був журналіст Андрій Куликов. Він намагався залагодити ситуацію, однак згодом ситуація вийшла з-під контролю. Охорона вивела Сергія Сивохо з приміщення, де відбувалась презентація, після початку штовханини… Сергій Сивохо під час презентації наголосив, що ця платформа має стати «майданчиком діалогу українців із українцями». Він сказав, що його платформа готова співпрацювати з організаціями з «того боку», але лише з тими, які мають гуманітарне спрямування. З ним виступили ще дві координаторки нацплатформи. Вони оминали тему російської участі у війні, а у ситуації звинувачували «еліти, які правили в Україні та на Донбасі», – повідомляє BBC-Україна. Одна зі співкоординаторок заходу Марина Черенкова зауважила, що про Росію не говорили, адже треба розбиратися насамперед із «нашими власними проблемами».
Ось така «платформа примирення». Зазначимо, що у столичній поліції після цих подій повідомили про затримання 15 людей, дії яких кваліфікують як хуліганство. Їх доставили в столичне Печерське управління поліції для встановлення особистих даних і надання пояснень. Нацкорпус влаштував акцію протесту із вимогою звільнити затриманих біля відділення поліції. Зазначимо, що на момент здачі цього номера нашої газети до друку не було відомо, як далі розвивалися події.
А от Сивохо після не зовсім повноцінної презентації написав на своїй сторінці у фейсбуці: «Деяким мир не потрібен. Вони хочуть війни. Тому що війна – це бізнес і великі гроші. Вони зірвали презентацію, але не зупинять наш рух до миру. Ми продовжуємо нашу роботу і наш діалог».
«Можливість донесення своєї позиції щодо найскладніших і найпроблемніших питань – невід’ємна риса суспільства вільних людей. Дискусія – це нормальний процес для будь-якої країни, яка вважає себе демократичною.
Застосування фізичної сили, образи починаються там, де закінчуються аргументи. Це те, що сьогодні трапилось з Сергієм Сивохом під час проведення його заходу. Подібні дії є неприпустимими!
Також вчергове хочу наголосити, що Сивохо є одним із моїх 11 позаштатних радників на громадських засадах, ніколи не був уповноважений офіційно представляти позицію РНБО України з будь-яких питань – чи-то ситуації на тимчасово окупованих територіях, чи-то питань реінтеграції, пенсій, соціальних виплат чи будь-яких інших.
Водночас хочу наголосити, що кожен із моїх 11 позаштатних радників має власну позицію. І тому абсолютно робочою є ситуація, коли позиція моїх позаштатних радників або суттєво відрізняється від моєї позиції, або кардинально з нею розходиться, що трапляється постійно, але ці розбіжності не припиняють дискусію», – а це вже заява у стилі «і нашим, і вашим» від секретаря РНБО Олександра Данилова.
фото: mil.gov.ua Розворот, так розворот
Те, що Сивохо раптом почав оцінювати наші євроатлантичні перспективи не є випадковістю. 11 березня президент Володимир Зеленський представив нового міністра оборони Андрія Тарана. І ось що, зокрема, заявив новий міністр під час цього заходу: «З огляду на наші реалії, головним завданням Міністерства оборони замість амбітної, але недосяжної найближчим часом мети – повної адаптації ЗСУ до стандартів НАТО, повинна бути цілком реальна мета – максимальне забезпечення здатності Збройних сил України взаємодіяти зі силами Альянсу».
Пресслужба Міноборони вже спробувала пояснити і якось пом’якшити слова Тарана, мовляв, Україна лише поглиблюватиме співпрацю із НАТО, і що ще жодна із країна з 29 держав-членів НАТО не імплементувала усі чинні сьогодні стандарти Альянсу.
Насправді це відомо, але Андрію Тарану потрібно було думати, перед тим, як говорити. Проблема у тому, що міністр оборони виступив саме з такою позицією, про яку попереджала низка експертів ще до його призначення.
«Почнемо з того, що Таран відомий тим, що був призначений на посаду голови української сторони Спільного центру з контролю і координації (СЦКК) режиму припинення вогню на Донбасі через близькі зв’язки і контакти з росіянами. І саме через це в 2015-ому році його звільнили з посади, але вже у зв’язку з підозрою у державній зраді. У липні 2015-го про це на своїй сторінці у твіттері повідомила пресслужба Ради нацбезпеки і оборони України. Далі, з незрозумілих для всіх причин, повідомлення видалили і оголосили, що нібито акаунт РНБО був зламаний. Після цього розслідування зам’яли. Саме зам’яли, що в підсумку генералу допомогло уникнути кримінальної відповідальності та служити далі заступником командувача Сухопутних військ. Після Мюнхенської конференції з безпеки міністр оборони України Андрій Загороднюк заявив про те, що НАТО готове посилити нашу співпрацю, і в кінці року нам підвищать статус до рівня партнера з розширеними можливостями. Однак лише в тому випадку, якщо темп реформ буде збережений. Це викликало дике роздратування в Кремлі. І тоді по різних каналах надійшла інформація, що Путін поставив завдання Дмитру Козаку, який веде від імені Кремля переговори з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком, не дати це реалізувати через заміну міністра. Потрібен той, хто просто почне саботувати реформи або зривати їх реалізацію», – про це 4 березня у своєму відеоблозі на ютубі говорив колишній нардеп Борислав Береза.
І от зараз вже міністр Андрій Таран одразу заявляє про «недосяжність певної адаптації» наших Збройних сил до стандартів НАТО найближчим часом. Але повної адаптації і не треба, потрібно демонструвати прогрес на цьому шляху. А от для того, щоб восени ми забули про новий формат співробітництва з НАТО, можна просто імітувати реформи. Тож надалі спостерігатимемо за тим, чим саме займатиметься влада…
І цікаво, що попередній міністр оборони Андрій Загороднюк розкритикував заяву свого наступника. «Такі заяви викликають стурбованість. Як можна серйозно говорити про те, що ми йдемо в НАТО (нагадую, що про це написано і в Стратегії національної безпеки, яку ми ухвалили менш ніж місяць тому, і в Конституції України) і водночас одразу ж відмовлятися від переходу на стандарти? Адаптація і запровадження стандартів є частиною інтеграції, не можна робити одне без іншого. Крім того, вони значно посилять ефективність наших підрозділів, а отже, обороноздатність країни. Щодо «нереалістичності» адаптації стандартів у ЗСУ – питання, скільки часу і на яких посадах міністр вивчав стандарти, що у нього з’явилася така позиція? Це цілком реалістично – щонайменше щодо ключового пакету і десятків технічних стандартів, так щоби через два роки ми могли говорити про здійснення переходу», – зазначив Загороднюк в коментарі Радіо Свобода.
фото: pravda.com.ua Єрмак «рулить»
11 березня також відбулися чергові, але особливі, перемовини Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську. У цьому засіданні взяли участь голова Офісу президента України Андрій Єрмак і заступник керівника Адміністрації президента Росії Дмитро Козак. Після засідання знову були обіцянки щодо нового обміну полоненими. Тут потрібно розуміти, що насправді звільнення наших людей – це одне з найважливіших питань, тільки до нього потрібно підходити виважено, ґрунтовно готувати списки утримуваних осіб. Яке відношення мали колишні «беркутівці», підозрювані у розстрілах Небесної Сотні до війни на Донбасі? Але росіяни вимагали включення їх у списки, і наша влада пішла на це під час минулого обміну заручниками. Команда Зеленського грається на емоціях українців, хизується тим, що відновила обмін полоненими і водночас добровільно грає за правилами Кремля. Адже зрозуміло, що для Путіна людські життя не мають ніякої цінності, він використовує заручників для просування своїх політичних вимог…
Та окрім того, що у Мінську 11 березня говорили про підготовку до обміну полоненими, Єрмак із Козаком також домовилися про створення так званої консультативної ради у складі політичної підгрупи ТКГ. Андрій Єрмак після перемовин у білоруській столиці не провів брифінгу для журналістів. А от його колега Козак вирішив похвалитися. «Домовилися про новий механізм взаємодії сторін заради знаходження політичних рішень із врегулювання конфлікту… Це діалоговий майданчик із участю сторін «нормандського формату» і «сторін конфлікту». Поки що більше казати не треба, а треба обережно ставитися до цих домовленостей, маючи надію, щоб вони не зірвалися», – зазначив Дмитро Козак.
Ми ж розуміємо, кого кремлівський представник має на увазі, заявляючи про «сторони конфлікту». Російські маріонетки з так званих ДНР/ЛНР вже радіють із того, що консультативна рада передбачатиме «пряме безпосереднє спілкування» між Києвом та Донецьком із Луганськом. Зауважимо, що «мінський формат» і так допомагає Росії гратися у посередника, долучаючи до перемовин своїх бойовиків, але окрім того у Кремлі не перестають наполягати на прямих перемовинах офіційного Києва із недореспубліками ДНР/ЛНР, щоб домогтися їхньої легітимізації.
Потрібні чіткі пояснення від нинішньої влади в Україні, про яку ж «консультативну раду» продовжуватимуть домовлятися Єрмак із Козаком і для чого. Та поки ніяких пояснень не було чути.
Уважно «стежимо за руками»
А тепер про коронавірус та оголошений в Україні карантин до 3 квітня. Обмежувальні заходи, звичайно, ще можуть бути продовженими, але вони не стосуються засідань парламенту.
«Влада ввела обмеження щодо масових зібрань на три тижні в зв’язку з карантином. Водночас наступного тижня парламент, зокрема нова реваншистська коаліція – «Слуга народу» і ОПЗЖ – збираються розглядати визначальні для країни законопроєкти та приймати кадрові рішення: ревізія Закону про державну мову; звільнення незручного для влади керівництва НАБУ; призначення реваншистського керівництва ГПУ; роздача портфелів представникам олігархічних кланів; грабіжницькі закони про землю; законодавче посилення тиску на малий бізнес. Також, за нашою інформацією, готується пакет капітуляційних рішень, зокрема зміни виборчого законодавства для виборів в ОРДЛО восени, зміни в Конституцію стосовно децентралізації тощо. Крім того, найближчими тижнями очікується скасування Конституційним судом Закону про люстрацію. Очевидно, що на наших очах відбувається повномасштабна реалізація сценарію «Руская вєсна – 2». Ми усвідомлюємо реальність загрози від вірусу COVID-19, однак мусимо констатувати той факт, що заборона масових заходів та зібрань дивним чином не торкнулася засідань Верховної Ради, при чому доведено, що один із депутатів контактував із хворим на коронавірус французьким парламентарем! Дуже ймовірно, що влада має намір використати ситуацію, яка склалася в світі з епідемією коронавірусу, для унеможливлення протестів проти прийняття антиукраїнських рішень. Тому вимагаємо від влади утриматися від цинічного ухвалення зрадницьких рішень під прикриттям карантину», – таку заяву 11 березня поширив Рух опору капітуляції. А 12 березня звернув увагу на те, що в перший же день обмежувальних заходів й було організовано презентацію «Платформи» Сергія Сивохи.
Також потрібно зауважити, що на 14 березня, День українського добровольця, у Києві запланований Марш добровольців. Учасники акції збираються прийти до Офісу президента і передати свої вимоги.
«Вимоги, які ми хочемо передати на Банковій, звучать так: перша вимога – ані кроку назад! «Ні» відведенню військ! Друга вимога – пріоритетний розвиток сектору оборони сучасних озброєнь для українського війська! Третя вимога – припинити політику капітуляції! Жодних домовленостей із ворогом за рахунок інтересів України! Четверта вимога – «ні» «нормандії» без Криму! П’ята вимога – Росія повинна заплатити за руйнування на Донбасі та Криму! Шоста вимога – жодних виборів у ОРДЛО до відновлення повного контролю української влади над окупованими територіями! Сьома вимога – зупинити політичні переслідування добровольців, військових та волонтерів! Восьма вимога – повага і соціальні гарантії українському воїну! Дев’ять вимога – стоп реванш! Колаборантам та пропагандистам Кремля – тюрми! У нас у цей день буде відбуватися три основні події: молебень, після цього у нас буде урочиста хода маршрутом через Майдан місцями слави до Кабміну, ВР, а потім до Адміністрації президента. Де ми збираємось передати наші вимоги», – заявив 12 березня на брифінгу біля посольства РФ один із організаторів Маршу українського добровольця, ветеран АТО, волонтер Мирослав Гай.
І реакція влади на цей захід також буде показовою. Просто прикритись карантином не вийде. Якщо би ця влада хоча б намагалася спілкуватися з громадськими активістами, якщо б принаймні намагалася пояснювати свої дії, то не потрібні були в і такі антикапітуляційні акції. Однак команда Зеленського більше орієнтується на розмови з представниками Кремля, тому дає приводи для звинувачень у свій бік…