Невідомо, скільки ще часу знадобиться парламенту, щоб завершити розгляд усіх правок до законопроєкту, що передбачає відкриття в Україні ринку земель сільськогосподарського (с/г) призначення. Загалом до цього документа до другого читання надійшло 4018 правок. Їх розгляд триває з 6 лютого (зараз розпочався третій пленарний тиждень), і 3 березня нардепи перетнули екватор цього процесу. Насправді ініціатива щодо відкриття ринку землі є однією з небагатьох, за яку можна було би похвалити нинішню владу. Але її реалізація нівелює всі позитиви. Влада не провела, і, схоже, не збирається проводити ніякої інформаційної кампанії щодо необхідності відкриття в Україні ринку с/г земель. А сам законопроєкт містить низку підводних каменів. Про його переваги і недоліки «Львівська Пошта» вже писала у минулих номерах. Але яким буде його кінцевий вигляд і чи парламент зрештою його ухвалить, було ще зарано говорити.

Водночас потрібно звернути увагу на те, що на тлі недолугої та непоясненої спроби влади таки запустити земельну реформу, серед українців лише збільшується кількість противників таких змін. Про це свідчать результати лютневих досліджень різних соціологічних служб. 3 березня соціологічна служба Центру Разумкова оприлюднила результати опитування, проведеного з 13 по 17 лютого. Більшість респондентів (68,9%) висловилися за те, що питання запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення потрібно виносити на всенародний референдум. 19,6% опитаних вважають, що це питання не слід виносити на референдум, решта – не визначилися з відповіддю.

Тут зазначимо, що згаданий законопроєкт, розгляд правок до якого триває, передбачає лише проведення референдуму щодо питання, чи дозволяти юридичним особам, засновниками або кінцевими бенефіціарами яких є іноземці, купувати землю в Україні. Але не самого питання відкриття ринку землі. Зрештою, у нас і закону про референдум ще немає. 3 березня перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук під час ранкового засідання парламенту заявив, що сьогодні, 4 березня, відповідний «законопроєкт про всеукраїнський референдум буде оприлюднений для обговорення на сайті Верховної Ради України».

Та повернімося до замірів громадської думки щодо можливого відкриття ринку землі. За повідомленням Центру Разумкова, понад три чверті опитаних (76,6%) взяли б участь у референдумі щодо цього питання, якщо би він відбувся наприкінці лютого. І абсолютна більшість проголосували би за продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення (64,3% усіх опитаних, або 72,0% тих, хто взяв би участь у референдумі). 21,4% з тих, хто взяв би участь у референдумі (або 19,6% серед усіх опитаних) проголосували би за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення. Решта не змогли дати відповіді.

«Підтримка громадянами продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення дещо зросла за останні чотири місяці: у жовтні 2019 року за продовження мораторію готові були проголосувати 64,4% тих, хто збирався взяти участь у референдумі, а у листопаді 2019 року – 68,3% тих, хто збирався взяти участь у референдумі», – зауважують автори дослідження.

Зазначимо, що це опитування охопило 2018 респондентів віком від 18 років в усіх регіонах України, за винятком анексованого  Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Також варто зазначити, що минулого тижня результати свого дослідження оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Повідомлялося, що якби всеукраїнський референдум щодо запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення відбувся наприкінці лютого, то 62% українців проголосувало би проти. Підтримали би запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення лише 15% опитаних. У КМІС також звертали увагу на зменшення кількості прихильників ринку землі в Україні порівняно з листопадом та груднем 2019-го з 22% до 15%. Це опитування проводилося шляхом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів з 21 по 25 лютого і охопило 1500 респондентів віком від 18 років (без урахування анексованого Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей). Похибка вибірки не перевищує 3%.