Дайте 50 мільярдів доларів!

Урядова стратегія економічного зростання: сподівання на мільярдні інвестиції, обіцянки збільшення зарплат і поява доступної іпотеки

фото: Володимир Чеппель
У понеділок, 17 лютого, очільник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов і його заступник Сергій Ніколайчук презентували стратегію економічного зростання. А почалося все вкрай банально – з твердження про те, що «головною метою уряду в економічній сфері є забезпечення громадян легальною роботою з гідною оплатою праці та створення умови для успішного власного бізнесу». Тими самим словами починали нахвалювати свої плани всі без винятку попередні українські уряди. З другого боку, а куди подінешся? Такі правила гри. Отож, керівники Мінекономіки озвучили амбіційні цілі: за п’ять років збільшити валовий внутрішній продукт (ВВП) на 40%, створити понад 1 млн робочих місць і залучити 50 млрд USD інвестицій.

Почали за упокій…

Але почали традиційно з проблем. «Українська економіка менш ефективна, ніж у сусідів. В усіх сусідніх країнах, навіть у Молдові, є зростання. Ми єдина країна, в якій на людину зайняту виробляється менше, ніж в 1991 році», – бідкався міністр економіки. І додав, що Україна відстає від сусідів, тому що в них економіки більш осучаснені. «Частка ВВП України у світовому – 0,3%. Тобто ми дуже маленькі. Частка нашого експорту в світовій торгівлі – 0,2%. Частка експорту у ВВП – 45%. Це означає, що ми маленькі, як пушинка, і відкриті, тому що половина економіки – це експорт. Тобто ми повністю залежимо від світу. Щось змінюється з цінами в світі, якась глобальна економічна криза – вона б’є по нас… Тому що ми такі маленькі, нам дуже потрібно бути гнучкими, а цього в нас немає», – заявив Тимофій Милованов.
І наголосив, що відсоток високотехнологічних товарів і послуг в експорті становить лише 17%. Решта – сировина. Крім того, частка видів переробної промисловості, що використовують високі та середньовисокі технології у виробництві, становить лише 3,1%. «Це страшні цифри. Це діагноз, з яким потрібно працювати. Це те, що ми зробили. «Проїли» економіку за 30 років… Наша економіка, по суті, детехнологізована. Технології зникли. Нам це потрібно відновлювати і наздоганяти світ», – сказав міністр.
«На сьогодні у нас основні засоби виробництва в країні зношені на 60% (тоді як у сусідніх державах Східної Європи цей показник становить 35-38%). Для того, щоб їх доростити до 50% чи 45% зносу, нам потрібно близько 50 млрд USD інвестицій у наступні 5-10 років», – продовжив перелік проблем Тимофій Милованов.
Далі грандіозні плани шефа його заступник «скоригував» удесятеро (задля справедливості варто зауважити, що Сергій Ніколайчук говорив про залучення інвестицій не впродовж умовних 5-10 років, а конкретно про 2020-ий та й то лише про прямі іноземні інвестиції). «У нас є два сценарії, які були затверджені в жовтні 2019 року. Якщо ми говоримо про базовий сценарій – це збільшення надходження іноземних інвестицій до 3-3,5 млрд USD. За оптимістичнішим сценарієм ми б хотіли довести цей рівень до 5 млрд USD на рік», – заявив Сергій Ніколайчук. Нагадаємо, що в 2019-ому надходження прямих іноземних інвестицій в Україну становило 2,5 млрд USD.

Кого збирається «няньчити» уряд?

Але яким чином привабити інвесторів? Оригінальний «рецепт» під час свого виступу на нещодавньому Економічному форумі в Давосі озвучив президент України Володимир Зеленський. «Кожному інвестору, який приведе в Україну 100 млн USD плюс, ми забезпечимо окремий контракт із державою, яким передбачені окремі державні менеджери для крупних інвесторів – так звані інвестиційні няні (Investment nanny). У вас буде менеджер, який розмовляє п’ятьма мовами. Будь-яке питання, будь-яка проблема – у вас буде контакт із цим менеджером. І не буде жодної проблеми», – пообіцяв Володимир Зеленський.
Про Investment nanny під час презентації стратегії економічного зростання говорив і Тимофій Милованов. Трохи раніше прем’єр-міністр Олексій Гончарук похвалився, що вже створений інвестиційний атлас та Офіс підтримки інвестицій. І додав, що до уряду вже звернулися українські компанії, які задекларували наміри інвестувати понад 100 млн USD та попросили про «інвестиційну няню». Прем’єр, однак, не озвучив назви компаній (чи бодай сфери їхньої бізнесової діяльності), яких уряд збирається «няньчити».
Ще один напрямок залучення приватних інвестицій – приватизація державних підприємств і банків. Уже цього року уряд планує через Фонд державного майна (ФДМ) продати понад 300 об’єктів малої приватизації та п’ять великих підприємств. Для останніх інвесторам пропонують додаткові стимули – податкові канікули: звільнення від податку на прибуток на п’ять років при інвестиціях від 10 млн USD.
У Міністерстві економіки впевнені, що вони на правильному шляху. Принаймні озвучили оптимістичні для пересічних українців прогнози. Щоправда, одразу зауважимо: всі «покращення» чомусь вимірюються у відсотках, а не в реальних грошових показниках. Отже, в 2020 році розмір реальної (тобто скоригованої на інфляцію) зарплати має збільшитися на 8-9%. «Щодо заробітної плати в реальному вимірі, то її темпи зростання зберігатимуться на минулорічному рівні. В 2019 році темпи зростання реальної заробітної плати були 9,8%. Зростання десь приблизно у 8-9% ми бачимо і на цей рік», – сказав заступник міністра Сергій Ніколайчук.
Водночас досить дивно виглядало доповнення Тимофія Милованова, який заявив, що купівельна спроможність середньої заробітної плати вже суттєво перевищила (!) докризовий рівень 2013 року. Зрозуміло, що міністри нечасто вештаються крамницями чи ринками, але більшість українців навряд чи нарікатимуть, що їм дуже тяжко нести додому торби після закупів.
Ще одна обіцянка – доступна іпотека. «Щодо іпотеки. Зараз триває робота, основна мета – надати доступну іпотеку уже в цьому році за відсотками, прийнятними для людей. Зараз програма запуску іпотечного кредитування ще не оголошена, але її готують. Потім буде оголошена і запущена», – сказав Тимофій Милованов. І все! Жодної конкретики, що саме означає в розумінні міністра, який за грудень отримав 220 тис. грн та ще й назвав свою зарплату неприйнятно маленькою, «доступна іпотека». Під які відсотки річних, на яких умовах, на первинному чи вторинному ринках нерухомості? «Потім буде оголошена і запущена»… Розумій, як хочеш.

Багато оптимізму і мало реалізму

Експерти по-різному оцінили урядову стратегію економічного зростання. Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко вважає, що під час презентації було багато оптимізму і мало реалізму. «Милованов каже, що українські засоби виробництва зношені на 60%. І щоб їх відновити на 10-15% , потрібно 50 млрд USD у наступні 5-10 років. Це тільки на реконструкцію. І тільки на озвучені відсотки. Так, нам треба піднімати потужності. Але нинішні легше різати на брухт. Їх безглуздо через низку обставин відновлювати, простіше будувати з нуля. І вся стратегія в стилі «от якщо», «може бути», «треба». Ми побачили красиву презентацію, яка не має нічого спільного з реальністю», – заявив Олександр Охріменко виданню «Коментарі».
Натомість голова Національної ради економічного розвитку і Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко вважає представлену стратегію досить цікавою і навіть реалістичною, якщо уряд сприятиме тому, щоб бізнес не пішов у «тінь». На даний момент, зазначає експерт, бізнес «підтискають», і як наслідок ВВП щомісяця скорочується.
А Марія Барабаш, президентка інвестиційної компанії A7 CAPITAL та співзасновниця Спілки українських підприємців (СУП) у своєму блозі на Економічній правді запропонувала аж сім варіантів, як залучити інвестиції в Україну. Перша і, очевидно, головна з них – фіналізувати судову та податкову реформи. «Поки в Україні майже будь-яке судове рішення можна купити за 10 тисяч USD – сюди не прийдуть найбiльшi світові інвестори», – зазначив співрозмовник із Європейського банку реконструкції та розвитку, найбільшого іноземного інвестора в Україні. Корупція в судовій системі та відсутність верховенства права є найбільшими ворогами іноземних інвестицій в Україну. А термінова податкова реформа потрібна, щоб вивести економіку з тіньового сектору, декриміналізувати бізнес, ліквідувати базу для корупції в економіці та наростити податкову базу і надходження до бюджету», – пише Марія Барабаш.

Упродовж 2019 року до України з-за кордону офіційними та неформальними каналами надійшло майже 12 млрд USD, із України за кордон – 600 млн USD, повідомив Національний банк України (НБУ). Приблизно п’ята частина переказів (2,271 млрд USD) до України надійшла через системи переказів, яких  загалом є 37. Із них 30 створені резидентами, сім – нерезидентами: чотири системи зі США, по одній – з Грузії, Канади і Азербайджану. Обсяги переказів, здійснених з-за кордону до України через системи переказу коштів (без урахування банків, карткових платіжних систем, поштових відділень та неформальних каналів): зі США – 18%, Ізраїлю – 14%, Італії – 9%, Російської Федерації – 7%, Польщі – 7%, з інших 219 країн – 45%.
Обсяги переказів, здійснених з України за кордон через системи переказу коштів: до Російської Федерації – 31%, Грузії – 11%, Азербайджану – 6%, Китаю – 5%, Узбекистану – 5%, до інших 195 країн – 42%.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6700 / 1.63MB / SQL:{query_count}