Цього тижня в уряді відзвітували про те, що їм вдалося порахувати українців без традиційного перепису населення. 23 січня міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет, який опікувався так званим електронним переписом, оприлюднив його результати.

“37 мільйонів 289 тисяч осіб наявного населення на території України. На жаль, ця сума не включає тих людей, які постійно мешкають за кордоном та на окупованих територіях. Це та кількість людей, яка фізично перебуває на території України станом на 1 грудня 2019 року. Тобто якщо якісь люди поїхали за кордон і там, наприклад, працюють або довго перебувають, вони не потрапили в це число. Проте якщо хтось з-за кордону приїхав до України і тут перебуває постійно, то, навіть якщо його немає в офіційних реєстрах (хоча таке рідко буває), він входить”, – заявив Дубілет на брифінгу 23 січня.

Відповідно до результатів оцінки чисельності населення, в Україні живе 20 мільйонів 900 тисяч жінок і 17 мільйонів 280 тисяч чоловіків. Віковий розподіл населення виглядає так: діти від 0 до 14 років – 5 млн 756 тис. (15,4%); ранній працездатний вік від 15 до 24 років – 3 млн 584 тис. (9,6%); основний працездатний вік від 25 до 54 років – 16 млн 458 тис. (44,1%); зрілий працездатний вік – 5 млн 243 тис. (14,1%); літні люди – 6 млн 248 тис. (16,8%).

У регіональному розрізі виявилося, що населення Києва складає 3,7 млн осіб. Це десята частина всього порахованого населення нашої країни. До прикладу, в Львівській області нарахували близько 2,3 мільйона людей.

В уряді пояснили, що оцінка чисельності була проведена трьома методами: “Комбінований: дані мобільних операторів (отримано кількість номерів телефонів, якими користувалися клієнти протягом лютого-березня 2019 року) плюс дані статистичного обстеження домогосподарств (отримали дані по кількості карток на одного користувача мобільного зв’язку, а також відсоток користувачів мобільного зв’язку серед населення для кожної вікової групи та регіонів плюс дані реєстрів (люди віком 60 років і більше, що одержують пенсію, а також діти до 14 років). Комбінований: (дані статево-вікової структури населення  плюс дані реєстрів (вираховувалися частки населення за статево-віковою структурою за даними Держстата та визначалася чисельність осіб віком 60 років і більше з урахуванням пенсіонерів із ОРДЛО, які приїжджають за пенсіями. Після чого дані щодо чисельності осіб віком 60 років і більше екстраполювалися на дані статево-вікової структури). Реєстровий: (дані Державного реєстру фізичних осіб (визначалася загальна кількість зареєстрованих громадян у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків із урахуванням тих, хто відмовився від номера (РНОКПП) і тих, хто помер плюс визначення активності (по кожному РНОКПП відбувалася перевірка щодо отримання громадянином будь-яких доходів, пенсій, звернень до інших державних установ для оформлення громадянином субсидій та/або закордонного паспорта плюс дані демографічних показників і міграції (до цієї кількості осіб додано дані щодо чисельності дітей, які вижили, та міграційне сальдо разом із кількістю іноземних громадян, що перебувають на території України)”.

За словами Дмитра Дубілета, дослідження за цими трьома методами дали приблизно однаковий результат. “Максимальна різниця між результатами вийшла 2,86%. Для того, щоб ухвалювати ефективні управлінські рішення, велика точність не потрібна”, – заявив міністр Кабінету Міністрів.

Та відкритим ще залишається питання, чи проводитиме влада ще і традиційний перепис населення, який був запланований власне на 2020 рік. Нагадаємо, що перший і поки останній перепис населення в Україні за часів незалежності проводили у 2001 році. Тоді нарахували 48,5 мільйонів українців. Після цього проведення наступного перепису населення вже кілька разів переносилося.

Наприкінці минулого року у двох районах Київської області проводився пробний перепис як підготовчий етап до проведення Всеукраїнського перепису населення 2020 року. За словами Дубілета, на підготовку, розробку програмного забезпечення і тренування людей для пробного перепису було витрачено близько 100 млн грн і зараз влада ще думає, чи варто проводити Всеукраїнський перепис у цьому році. Нагадаємо, у держбюджеті були передбачені 3,4 млрд грн на це. Але Дмитро Дубілет вже неодноразово заявляв про те, що ці гроші треба зекономити і не проводити традиційний перепис.

“Останні три місяці ми працювали над тим, щоб зробити оцінку чисельності населення України. Стандартний підхід полягав у тому, щоб проводити традиційний перепис населення України. Коли ми вивчили це питання докладніше, побачили дві проблеми. По-перше, це дуже дорого – 3,4 мільярда гривень було виділено в цьому році на перепис населення. Вирішили, що ці гроші краще буде переорієнтувати на медицину, освіту чи інші програми. По-друге, це дуже неточний метод. Тому що пробний перепис населення, який був проведений минулого року, показав, що 25% людей просто не відчиняють двері. Ми почали шукати, яким чином можна зробити цю оцінку населення набагато швидше і дешевше. Розробили три методики”, – зазначив Дмитро Дубілет у коментарі телеканалу “Прямий”.

Також Дубілет хвалиться тим, що оцінка чисельності населення за згаданими трьома методами нічого не коштувала державі. Але тут зазначимо, що питання щодо точності такого підходу виникли в експертів одразу після того, як в листопаді минулого року Дубілет анонсував таке дослідження замість традиційного перепису. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова у інтерв’ю “Дзеркалу тижня” заявляла про те, що після заяв Дубілета вона була “близька до істерики”. “Це оцінка чисельності населення. Якщо ми не проведемо повноцінний перепис, то просто не зможемо нормально керувати країною… Ну, от скажіть, чому в європейських країнах за наявності всіх необхідних регістрів усе одно проводять перепис? Їм там займатися більше нема чим? Я запитувала в Італії, у Норвегії (найкращі у світі регістри населення), у країнах Балтії та інших. На створення повноцінної системи демографічних регістрів іде двадцять років. Нехай у нас це забере п’ять років. Але ми ще навіть не почали. Сьогодні в нас є три пристойні регістри – Пенсійного фонду (але його треба вичистити, цим серйозно займаються, та поки що він не готовий), виборців і міграційної служби (усього 17 мільйонів записів – там люди, які за останні п’ять років отримували якийсь паспорт). Де брати все інше? Не кажучи вже про те, що ключі різні”, – зазначала Елла Лібанова.

Також потрібно зауважити, що оцінка чисельності населення, яку вже провів уряд, дає інформацію про чисельність, статево-вікову структуру населення, але не інформацію, до прикладу, про етнос і не досліджує мовного питання. Раніше Дубілет заявляв про те, що “для вивчення мовного питання можна подивитися статистику банкоматів “ПриватБанку”. І зараз продовжує наполягати на тому, що деталізована інформація, яку може допомогти отримати традиційний перепис, не така вже і важлива.

“Якщо владі, бізнесу або комусь іще потрібно буде отримати інформацію, яка очікується від перепису, на наше переконання, можна це робити точковими окремими дослідженнями. Тобто якщо Міністерство культури або Офіс президента скажуть, що їм конче потрібно зрозуміти достеменно мовне питання або етнос, або що-небудь інше, то для таких речей можна замовляти окреме дослідження, і воно все одно обійдеться набагато дешевше і швидше, ніж робити традиційний перепис”, – заявив міністр Кабінету Міністрів 23 січня.

Насправді підхід нинішньої влади до питання перепису повністю узгоджується із гаслом – “Яка різниця?”, що послідовно пропагує президент Зеленський. Для чого цій владі знати, якими є українці, якщо можна просто встановити приблизну нашу кількість?