У понеділок, 13 грудня, відбулося публічне обговорення фінальної версії української земельної реформи, запропонованої ЗеКомандою. Представники Кабінету міністрів України (КМУ) та Комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань аграрної та земельної політики представили підготовлений до другого читання законопроєкт №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

У першому читанні так званий земельний закон ВРУ ухвалила 13 листопада 2019 року. Після цього до законопроєкту були внесені 4018 правок. Кілька спроб розглянути їх на профільному комітеті супроводжувалися скандалами і блокуванням. Опозиція звинувачувала монобільшість у тому, що розгляд правок був суто формальним. Зрештою, лідери парламентських фракцій підписали меморандум про те, як розглядати земельний законопроєкт далі. Після того, як текст проєкту до другого читання був оприлюднений на сайті ВРУ, лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявила, що меморандум порушили, а текст законопроєкту сфальсифікували. Натомість голова аграрного комітету ВРУ, член фракції «Слуги народу» Микола Сольський заявив, що 80% поданих до другого читання правок дублювали одна одну, а реальних змістовних було лише 11.

У підготовленому до другого читання законопроєкті №2178-10 «слуги народу» прибрали дві головні «страшилки» противників реформи: «всю землю загребуть олігархи», «прийдуть грошовиті іноземці та скуплять наші родючі чорноземи».

Отож, згідно з оновленим текстом документа, загальна площа земельних ділянок с/г призначення у власності громадянина не може перевищувати 10 тис. га (у попередній версії – 200 тис. га). А от щодо юридичних осіб все трохи складніше, хоча так само мовиться про обмеження 10 тис. га. «Найбільш дискусійна норма. Обмеження концентрації землі в одних руках. Українські підприємства не зможуть отримати у власність понад 10 тис. га землі. Аналогічна кількість буде і в окремого власника незалежно від кількості підприємств, відкритих на його ім’я. Наприклад, десять компаній по 1 тис. га може бути, а 11 – ні. Те ж: 20 юросіб по 500 га – ок, а вже 21-шу система не пропустить», – пояснив радник прем’єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак.

«Нотаріус перевіряє, скільки на цю людину зареєстровано землі. Крім того, одночасно перевіряє, в яких підприємствах вона є засновником, і встановлює, скільки ці підприємства, де вона є засновником, уже мають у власності землі. Виходячи з цього, вона може засвідчити угоду, якщо не перевищений ліміт більш ніж 10 тисяч гектарів», – доповнив голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

При цьому незрозуміло, наскільки можливості українських нотаріусів дають можливість перевірити право власності на землю в межах усієї країни. «Не зовсім зрозуміло, як буде відбуватися контроль дотримання цього обмеження (передбачається, що порядок такого контролю буде розроблений КМУ). Механізми для протидії консолідації земель крупними землевласниками вимагають конкретизації, щоб уникнути зловживань», – таку думку висловив старший юрист DLA Piper Україна Олег Мильченко, пише Інтерфакс-Україна.

Згідно з оновленим текстом документа, купувати землю сільськогосподарського призначення зможуть: громадяни України; юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України; територіальні громади; держава. Також право власності на землю зможуть отримати банки та кредитні установи, але лише в порядку звернення стягнення на неї як предмет застави. Причому впродовж двох років після надбання права власності фінустанови повинні продати такі земельні ділянки.

В законопроєкті драстичної норми про можливість продажу земель іноземцям немає. До проведення всеукраїнського референдуму (закону, який не існує в природі) іноземцям, особам без громадянства та юрособам, які зареєстровані в Україні, але їхніми засновниками, власниками чи бенефіціарами не є громадяни України, заборонено набувати частки у капіталі, акції, паї чи членство у юрособах, які володіють землею.

«Рішення про недопущення іноземців до ринку землі є не популістським, а компромісним, і ухвалене воно не під тиском, а під впливом суспільної думки», – заявив під час публічного обговорення законопроєкту голова Аграрного комітету ВРУ Микола Сольський. Уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко додав, що обмеження допуску іноземців до українського ринку с/г земель не порушує інвестиційних зобов’язань. «В ЄС усі наші найближчі сусіди (наприклад Польща, Угорщина) проходили такий етап, і в них теж були обмеження щодо іноземців», – сказав він.

Зрозуміло, що це рішення було прийняте під шаленим тиском громадськості та опозиційних фракцій. Проте не всі поділяють доцільність запровадження обмежень для іноземців. Приміром, радник прем’єра Олексій Мушак на початку січня заявляв, що це призведе до переформатування ринку, а в довгостроковій перспективі – до виходу іноземного бізнесу з України. «Раніше всі були в однакових умовах – тільки оренда. Зараз же українські компанії з іноземним капіталом будуть позбавлені можливості купити землю. За фактом це буде переформатування ринку. В перший рік близько 10% землі змінять власника, а в перші п’ять років – близько 30%. Деякі землі залишаться в оренді наявних аграріїв, а деякі почнуть обробляти конкуренти, яку би щорічну оренду їм не пропонували. Це означає, що земельний банк в обробці буде зменшуватися», – написав Олексій Мушак на своїй сторінці у фейсбуці.

Подібні застереження в інтерв’ю інтернет-порталу Latifundist.com висловив керуючий директор міжнародної банківської групи Rothschild в країнах СНД Джованні Сальветті: «Мої клієнти раніше планували інвестувати в український агросектор, але зараз не розуміють, що відбувається і чим усе закінчиться. Тому загальмували всі інвестплани. Якщо на ринку одні гравці зможуть купувати землю, а інші ні – це нечесна конкуренція. Як мінімум це спричинить скорочення інвестицій, як максимум – відхід з країни».

Голова ВРУ Дмитро Разумков повідомив, що наразі розгляд проєкту закону про ринок землі не запланований на цей сесійний тиждень. Натомість голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко в кулуарах парламенту повідомив журналіста AgroPolit.com, що голосування за друге читання, найімовірніше, відбудеться в лютому. Зі слів нардепа, розгляд законопроєкту не може відбутися цього тижня через очікувані виступи з трибуни «Батьківщини» та «Опоблоку – За життя» щодо дотримання земельного меморандуму.

Радник прем’єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак пояснив імовірну процедуру ухвалення документа та сказав, скільки часу на це знадобиться. «Є два варіанти розгляду. Або за повною процедурою, що займе приблизно два місяці, а одну й ту саму правку в різних варіаціях розглядатимуть більш ніж 2000 разів, – написав він у фейсбуці. – Або згідно з рекомендаціями комітету, який пропонує розглянути документ із використанням 119-ої та 45-ої статей Регламенту ВРУ. Сам розгляд займе до трьох годин».

Крім того, він пояснив, як відбуватиметься голосування за документ згідно з процедурою. Зокрема, зараз усі правки об’єднані в дев’ять блоків, у кожному із них підтримана системна правка. Відповідно всі інші правки до тих же положень законопроєкту вважають відхиленими.

«Те саме можна повторити в сесійній залі. Спочатку на погоджувальній раді приймають рішення про розгляд цього закону за 119 статтею. Оскільки коаліція – вона ж «Слуга народу» – має більш ніж 226 голосів, то для цього рішення не потрібне погодження інших фракцій. Далі за це рішення має проголосувати лише 150 депутатів у сесійній залі, бо це процедурне рішення», – додав радник прем’єра.

Після голосування дев’ять основних правок мають ухвалити 226 парламентарів. Усі інші правки, згідно зі статтею 45 регламенту ВРУ, вважають уже розглянутими та відхиленими. У підсумку залишиться розглянути ще 46 інших правок, якими пропонують змінити норми, що виходять за межі проєкту закону. Після цього для ухвалення документа в другому читанні та в цілому знадобиться 226 голосів нардепів.

Зі слів Олексія Мушака, законопроєкт про ринок землі складається з шести сторінок. При цьому 70% документа – це зміни до статті 130-ої та 131-ої Земельного кодексу України. До другого читання депутати подали 4018 правок. Понад 2 тисячі правок певною мірою стосуються питання проведення всеукраїнського референдуму. «Саме слово «референдум» зустрічається 4 тисячі 178 разів. Частіше, ніж будь-яке інше слово. На мою думку, це законодавчий спам, що має на меті лише затримку прийняття закону. Оскільки референдум необхідно виписувати не в Земельному кодексі, а в іншому законі», – додав він.

А голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія припускає, що розгляд у другому читанні земельного закону може заблокувати роботу ВРУ на кілька місяців. «Враховуючи те, що є ризики, що може бути заблокована ВРУ на декілька місяців, ми хочемо проголосувати всі важливі законопроєкти, які з минулого року ще залишилися в другому читанні, і таке інше, а потім «вийти» на землю. Тому що земля може просто «заблокувати» парламент», – зазначив Арахамія.

Тож попереду на український парламент чекають запеклі «земельні битви». Очевидно, додадуть драйву й вуличні протести, адже до масових акцій уже закликають опозиційні до ЗеКоманди політичні сили.