Відрив року
Новий 2019 рік українці зустріли на тлі президентської виборчої кампанії. Перший тур виборів відбувся 31 березня, і 30,24% наших громадян (5 млн 714 тис. 34 голоси), котрі взяли участь у голосуванні, підтримали відомого шоумена Володимира Зеленського. Разом із ним до другого туру пройшов на той момент ще чинний президент Петро Порошенко із результатом 15,95% голосів (3 млн 14 тис. 609). Перед повторним голосуванням ми ще спостерігали “дебати” на стадіоні НСК “Олімпійський” та заочні сварки кандидатів через здачу аналізів, що остаточно перетворило цю виборчу кампанію на шоу. У другому турі 21 квітня впевнену перемогу здобув Володимир Зеленський – 73,22% голосів (13 млн 541 тис. 528). За Петра Порошенка проголосували 24,45% виборців (4 млн 522 тис. 450). Інавгурація шостого президента України відбулася 20 травня.Фото: Громадське
“Турборежим” року
Уже під час своєї інавгураційної промови новобраний президент заявив про те, що розпускає парламент 8-го скликання. Наступного дня, 21 травня, з’явився відповідний указ глави держави, але інтрига щодо того, чи відбудуться дочасні парламентські вибори, зберігалася ще місяць, адже конституційність розпуску ВРУ була під питанням. Зрештою, Конституційний суд підтримав указ Зеленського, і дочасні вибори до ВРУ відбулися 21 липня. У результаті ми отримали першу в історії незалежної України монобільшість в парламенті – президентська партія “Слуга народу” одержала 254 місця у Раді (загалом за партійними списками і по “мажоритарці”). Як і в президента, у абсолютної більшості парламентських “слуг народу” відсутній політичний досвід. Загалом склад ВРУ оновився на 80%. Монобільшість почала “штампувати” законодавчі рішення, часто незважаючи на регламент ВРУ та якість законопроєктів.
Фото: 112
Мрійники року
У перший день своєї роботи, 29 серпня, парламент нахрапом призначив новим прем’єр-міністром Олексія Гончарука (до цього моменту він був заступником керівника Офісу президента) і увесь склад нового уряду. Свої посади зберегли лише міністр фінансів Оксана Маркарова та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Перепризначення останнього досі викликає багато питань у суспільства. Загалом цей склад Кабміну позиціонується як уряд технократів, а самі урядовці декларують амбіційні плани. До прикладу, Гончарук уже встиг заявити про те, що до 2024-го економіка України має зрости принаймні на 40%. Та вже зараз виникає питання навіть щодо того, скільки пропрацює цей уряд. Рейтинги Зеленського і далі тримаються на високому рівні, але, на думку багатьох політекспертів, якщо дійде до значного падіння, то президент спробує “пожертвувати” нинішніми парламентом і урядом, щоби зберегти підтримку серед українців.
Фото: pokrovsk.news
Ротація року
На початку жовтня президент також отримав новий склад Центральної виборчої комісії (ЦВК), звільнивши перед тим одним махом увесь попередній склад, який пропрацював тільки рік замість передбачених законодавством семи. Закон таке дозволяє, хоча тут насамперед помітні політичні інтереси нинішньої влади. Новими членами ЦВК стали 12 осіб, які запропонувала фракція “Слуга народу”, двоє – від “Опозиційної платформи – “За життя”, по одному від фракцій “Європейська солідарність”, “Голос” та “Батьківщина”. Головою ЦВК став Олег Діденко – один із чотирьох людей, котрі залишилися в комісії з попереднього складу, якого запропонували зберегти “слуги народу”. Наступного року спостерігатимемо за тим, яку роль відіграє ЦВК на місцевих виборах. А ще є питання місцевих виборів на Донбасі, про які часто говорить наша влада, та обіцянки референдумів із різних питань, хоча досі немає закону про референдум.Фото: Голос України
Розмова року
Ще ніколи Україна так не “впливала” на політичне життя США. Після того, як подробиці липневої телефонної розмови між президентами України та США стали відомі громадськості, Палата представників Конгресу розпочала процедуру імпічменту Дональда Трампа. Його звинувачують, зокрема, у зловживанні владою. Трамп начебто тиснув на Зеленського, закликаючи того розпочати в Україні розслідування проти Гантера Байдена (провадив бізнес в Україні) – сина головного конкурента Трампа на президентських виборах у 2020-ому Джо Байдена. І щоби посилити прохання, Трамп на деякий час заморозив виділення Україні військової допомоги на 400 млн USD. Розслідування в Україні не почалося, але в США конгресмени, серед яких більше противників Трампа – демократів, уже проголосували за імпічмент. Це ще не відставка, бо таке рішення може ухвалити тільки Сенат, а там у більшості республіканці. Ця історія триває, а імідж України дещо зіпсований.
Фото: AP
Резонанс року
Після більш ніж трьох років, які минули від часу вбивства журналіста Павла Шеремета, правоохоронці відзвітували про те, що знайшли підозрюваних. При цьому була спеціально скликана пресконференція 12 грудня за участі керівника МВС Арсена Авакова, президента Володимира Зеленського, генпрокурора Руслана Рябошапки та заступника глави Нацполіції Євгена Коваля виглядала вже як “призначення винних”. У цій справі підозрюваними стали медсестра одного з парашутно-десантних батальйонів Яна Дугарь, лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко (“Ліса”), музикант і доброволець Андрій Антоненко (Riffmaster), добровольці Владислав та Інна Грищенки (“Буча” та “Пума”). За версією слідства, основним мотивом убивства була “дестабілізація ситуації в країні”. Та оприлюднені правоохоронцями докази викликають дуже багато запитань. В Україні уже відбувалися і, вочевидь, ще відбуватимуться акції на підтримку фігурантів цієї справи.
Фото: rferl.org
Повернення року
7 вересня в Україну повернулися 35 бранців Кремля, серед яких Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Євген Панов, Артур Панов, Едем Бекіров, Олексій Сизанович і 24 військові моряки, захоплені росіянами восени минулого року біля Керченської протоки. В результаті обміну за формулою “35 на 35” Росія отримала, зокрема, фігуранта справи про збиття “Боїнга” рейсу MH17 Володимира Цемаха. 9 грудня “нормандці” в Парижі домовилися й про те, що до Нового року має відбутися обмін “усіх встановлених на усіх встановлених” утримуваних осіб, але мовилося лише про можливість повернення заручників, яких російські бойовики тримають на Донбасі. Однак списки ще мали затвердити перемовники в Мінську. 23 грудня стало відомо, що нове звільнення заручників може відбутися до кінця 2019-го. Залишалося тримати кулаки за вдалий результат.Фото: currenttime.tv
Трагедія року
Пожежа, яка сталася 4 грудня в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, забрала життя 16 людей. Постраждали ще 32 людини. Кабмін створив спеціальну комісію з розслідування причин цієї пожежі, яка озвучила її основну версію – загоряння побутового електричного обладнання на третьому поверсі коледжу. Вогонь поширювався, а люди не могли евакуюватися, оскільки один із виходів був зачинений. Після трагедії був звільнений голова та заступник управління ДСНС в Одеській області. Директорку коледжу Любов Кочергу суд відсторонив від посади і відправив під цілодобовий домашній арешт на 60 днів із обов’язковим носінням електронного браслета. На доручення президента до 10 січня в Україні має бути здійснена повна перевірка стану протипожежної та техногенної безпеки усіх дитячих садків, шкіл, закладів вищої освіти, гуртожитків, закладів охорони здоров’я і транспортної інфраструктури.
Фото: odessa.online
“Труба” року
Після перемоги Зеленського на виборах Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало “полювання” на експрезидента Порошенка. І показово, що справи, у яких він фігурує, Бюро відкривало за заявами одіозного ексзаступника голови Адміністрації президента Януковича Андрія Портнова. Останній повернувся в Україну якраз до інавгурації Зеленського. Нинішній керівник Офісу президента Андрій Богдан хвалиться давньою дружбою із Портновим. 18 листопада стало відомо, що ДБР скерувало до Генпрокуратури проєкт повідомлення про підозру п’ятому президентові у одній зі справ. Але, вочевидь, директор ДБР Роман Труба, якого супроводжують скандали, вже сам утратив довіру до нинішньої влади. 3 грудня парламент ухвалив закон, відповідно до якого вплив президента на ДБР може тільки збільшуватися, та водночас нинішнє керівництво Бюро має бути змінене. 24 грудня цей закон вже підписав президент.Фото: dbr.gov.ua
Старт року
Нарешті дочекалися! 5 вересня розпочав роботу Вищий антикорупційний суд (ВАКС), суддів якого допомагали відбирати міжнародні експерти. Як повідомляє Центр протидії корупції, за сто днів від старту роботи до суду надійшло вже понад три тисячі судових справ. Станом на 17 грудня 140 справ уже розглядали по суті, та не всі суди передали справи до ВАКСу для розгляду по суті, як того вимагає закон. Адвокати фігурантів справ намагаються максимально затягнути цей процес. Проблем для суду залишається ще багато, і лише час покаже, чи зможе він бути справді ефективним. Та потрібно розуміти, що поки антикорупційні правоохоронні органи не вилізають із політичних “розбірок”, навіть найсправедливіший суд не зменшить проблему корупції в Україні.Фото: slovoidilo.ua
Зустріч року
Кілька місяців Володимир Зеленський розповідав українцям, що йому дуже треба подивитися в очі Путіну і зрозуміти, чи хоче той завершення війни. Заради зустрічі в рамках “нормандського саміту” наш президент пішов на розведення сил на трьох ділянках на Донбасі та погодився на імплементацію скандальної “формули Штайнмаєра” у наше законодавство. 9 грудня Зеленський зустрівся з Путіним у Парижі. В результаті нічого начебто кардинально не змінилося, і сам Зеленський оцінив результати саміту як “нічию”. А вже після саміту наш парламент ще на рік продовжив дію “мертвого” закону про особливий статус Донбасу, але “слуги народу” обіцяють цей документ змінити чи ухвалити новий у 2020-ому. Також президент вніс до ВРУ проєкт конституційних змін щодо децентралізації без особливого статусу Донбасу, але з можливістю в майбутньому простою більшістю (226 голосів) надавати спеціальний правовий статус будь-якій адміністративно-територіальній одиниці.Фото: president.gov.ua
Ще один рік війни
Уже шостий рік Росія веде неоголошену війну проти України. Незважаючи на всі “перемир’я”, російсько-терористичні сили на Донбасі повністю не припиняли вогонь ні на добу. 18 грудня Генштаб ЗСУ у відповідь на запит BBC-Україна повідомив про 97 загиблих військових за цей рік. Мовилося про бойові втрати. Ще 499 військових отримали поранення. 23 грудня портал Новинарня, посилаючись на всі підтверджені офіційні повідомлення, поінформував, що за рік українські силові структури в зоні Операції об’єднаних сил втратили 110 людей унаслідок бойових дій. Від ворожої зброї гинули і цивільні. Не дивлячись на всі заяви нової влади щодо можливості швидкого миру, ключ до завершення війни і далі в руках господаря Кремля Путіна, який не зважає на людські життя. Це потрібно розуміти всім, навіть тим, що не відчувають війни, але “втомилися” від неї і готові до капітуляції…Фото: censor.net.ua
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
