18 квітня цього року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов бізнесмена Ігоря Коломойського до Національного банку і уряду, визнавши націоналізацію у 2016-ому “ПриватБанку” незаконною. Через Господарський суду Києва Коломойський намагається досягти визнання недійсним договору про викуп банку Міністерством фінансів і, відповідно, повернути собі акції “ПриватБанку”. Розгляд цієї справи Господарський суд Києва тимчасово призупинив 17 жовтня. Адже 19 грудня Шостий апеляційний адмінсуд ще має розглянути апеляційну скаргу держави щодо рішення столичного Окружного адмінсуду з приводу незаконності націоналізації банку.

22 листопада стало відомо, що МВФ висунув вимогу українській владі ухвалити спеціальний закон, який заборонить повернення націоналізованих банків попереднім власникам. Про таку вимогу, посилаючись на свої джерела, повідомили агентство Reuters, “Економічна правда”, а також екснардеп Сергій Лещенко. Водночас різні ЗМІ із посиланням на джерела в уряді подають різну інформацію про те, чи відповідний законопроєкт уже розроблений, чи лише готується. Тож навіть за умови, що такий законопроєкт справді буде переданий до парламенту, інтригою залишається, що відбудеться швидше – ухвалення закону чи якесь нове судове рішення, що може вплинути на майбутню долю “ПриватБанку”.

“У МВФ вважають неприйнятним будь-який компроміс із колишніми власниками “ПриватБанку”. Навіть прийняття спеціального закону, який нібито повинен гарантувати неповернення банку його колишнім власникам, не розглядається як адекватна гарантія… Тож вирішальним буде 19 грудня: у цей день Шостий апеляційний адмінсуд розгляне апеляційну скаргу держави на рішення Окружного адмінсуду від 18 квітня про скасування націоналізації “ПриватБанку”. До суддівської колегії ввійшли Євген Чаку, Євген Мезенцев і Віталій Файдюк. Усі ці судді, виходячи з реєстру судових рішень, мають досвід розгляду справ, пов’язаних із “ПриватБанком”, і не на користь держави… Якщо і в грудні рішення суду буде на користь олігархів, то МВФ може припинити співпрацю з Україною”, – мовиться в матеріалі інтернет-видання “Новое время”.

Зрештою, нагадаємо, що ще у червні Національний банк України опублікував звіт, в якому мовилося про те, що найбільшими викликами для фінансової стабільності України є несприятливий для держави розвиток подій навколо “ПриватБанку” та паузу в співпраці з МВФ. А ці два питання взаємопов’язані.

Зауважимо, що на тлі перемовин України та МВФ Ігор Коломойський продовжив свої інформаційні атаки. Ще із самого початку президентства Зеленського публічно роздавав “поради” владі. Приміром, раніше він заявляв про те, що Україні потрібно оголосити дефолт. Добре хоч, що представники нинішньої влади таку ідею одразу відкинули.

А в нещодавньому інтерв’ю The New York Times, опублікованому за день до останнього приїзду місії МВФ в Україну, Коломойський заявив, що для України настав час відмовитися від Заходу і налагоджувати відносини з Росією, замінити кредити від МВФ російським фінансуванням.

Також із приходом місії МВФ в Україну збіглася акція протесту працівників Нікопольського феросплавного заводу (належить Ігорю Коломойському) біля офісу наглядової ради “ПриватБанку” в Києві. Також, щоб, вочевидь, “пограти м’язами”, Нікопольський феросплавний завод на аукціоні ProZorro купив на рік право на експлуатацію парковки біля головного офісу “ПриватБанку” в Дніпрі.

І ще один випад: під кінець роботи місії МВФ у Києві Коломойський в коментарі Kyiv Post заявив: “Міжнародний валютний фонд знає, що “ПриватБанк” буде повернуто мені найближчим часом”. Водночас зауважимо, що керівник Офісу президента Андрій Богдан, також у коментарі Kyiv Post, зазначив, що Коломойський намагався привернути до себе увагу.

Ситуація лише загострюється, і вже скоро ми зможемо побачити, чи влада виконуватиме свої обіцянки і захищатиме насамперед інтереси держави. Поки ж бізнесмен Ігор Коломойський намагається показати, що він всесильний в Україні.

“Двічі поспіль місія Фонду прилітає в Україну і двічі поспіль не може досягти домовленостей. І це лякає. Бо якщо вже удруге поспіль українська влада не може переконати місію МВФ у своїй відданості реформам, то це означає, що може трапитися і втретє. І це означає, що впевненість ринків може похитнутися. Та сама впевненість, яка, зокрема, зробила гривню такою сильною цього року. Та впевненість, яка базується на переконанні, що здоровий глузд завжди переможе і українська влада розуміє, як критично важлива співпраця з МВФ. Лякає й інше. Українська влада консолідована як ніколи. Є президент, прем’єр-міністр і монобільшість. Все це – одна команда. А отже, вони не можуть казати, що політичних можливостей немає. Вони є. Бракує чогось іншого. Що знову стало на шляху співпраці? Точніше хто? Ім’я, яке не можна називати. З прізвищем Коломойський. Місія МВФ залишила Україну минулого разу з простим меседжем. Українська влада має довести, що не будуть перейдені ключові червоні лінії. Це домовленості з Коломойським і незалежність центрального банку. Українська влада не довела. Скажімо прямо, український президент не довів як людина, котра володіє всією повнотою влади. Ба більше, коли місія МВФ повернулася, Коломойський влаштував показову демонстрацію сили як вербально, через інтерв’ю, погрожуючи забрати банк назад, як силою і підконтрольними судовими рішеннями, так і діями. Це і протести під час переговорів, і дії українських силовиків щодо незалежного Національного банку. І все це дозволив зробити президент… В Україні зараз зростання економіки. Сильна гривня унаслідок припливу інвестицій, зокрема в українські ОВДП. Вартість українського боргу знижується. Картина позитивна. Але все це базується на впевненості інвесторів у тому, що Україна наразі у співпраці з МВФ. Тому Україні довіряють і дають гроші. Заберіть цеглинку МВФ – і вся конструкція завалиться. А вже з березня Україна має погашати великі зовнішні борги. За наявності програми МВФ неважко вийти на ринки, залучити необхідні ресурси і рефінансувати борг. Без програми МВФ доведеться зносити золоті зуби на Майдан. Щоправда, як показує практика, українці схильні швидше нести туди шини. Зеленський повинен прийняти рішення. Що йому важливіше. Світ із Коломойським або економічне майбутнє України…” – написав на своїй сторінці у фейсбуці інвестиційний банкір, експерт Dragon Capital Сергій Фурса.

Якою зараз є реакція Зеленського на цю ситуацію? Тільки більш ніж через тиждень від часу публікації заяв Коломойського у The New York Times про розворот України до Росії президент Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів у Очакові, заявив: “Я хотів би, щоб я як президент думав про міжнародні відносини і вектор України все ж таки, а не будь-який бізнесмен. Мені здається, що це правильно. Я, уряд, суспільство, це рішення все ж таки державне”. І 26 листопада під час візиту в Естонію Зеленський, також відповідаючи на запитання журналістів, зазначив, що “Коломойський не є президентом України, він є громадянином, а більшість громадян України обрали європейську інтеграцію і курс на Євросоюз”.

Щодо конкретно ситуації з “ПриватБанком”, то за пів року своєї президентської канденції Зеленський украй рідко публічно коментував цю тему. Хоча питання це дуже важливе для держави. Нагадаємо, що під час так званого пресмарафону 10 жовтня Зеленський дав зрозуміти, що волів би домовлятися з Коломойським у позасудовому порядку.

Та не лише ймовірний вплив Коломойського на владу і судова тяганина навколо “ПриватБанку” заважають домовленостям з МВФ. Як повідомляє “Новое время”, МВФ не влаштовує прийнятий Держбюджет-2020, який, на думку місії, дещо нереалістичний. Як також те, що земельна реформа ухвалюється владою не в тому форматі, який та обіцяла. Мовиться про заборону для іноземців купівлі сільськогосподарських земель.

“МВФ розуміє, що це ще гірше, аніж мораторій, тому що є ризик, що за безцінь землі можуть бути скуплені усім відомими особами. Це не зовсім ринок”, –передає “Новое время” слова неназваного джерела, обізнаного з перебігом перемовин із МВФ.

Зазначимо, що в проголосованому парламентом проєкті законодавчих змін така заборона має діяти до 2024 року. Хоча в цьому документі є й обхід цього обмеження для компаній, власниками яких є іноземці, котрі працюють в Україні понад три роки та орендують землю. Зауважимо, що перед парламентським голосуванням 13 листопада в першому читанні президент у відеозверненні пообіцяв референдум щодо питання можливості купівлі української землі іноземцями та іноземними компаніями. Тобто питання насправді зависло в повітрі, в нас навіть немає закону про референдум. Але виглядало так, що без подібної обіцянки референдуму законопроєкт, який може відкрити ринок сільськогосподарських земель, не був би проголосований навіть у першому читанні.

Питання насправді слизьке. Більшість українців не підтримає продаж сільськогосподарських земель іноземцям. Але ту є цікавий нюанс: відповідно до досліджень соціологів, більшість українців узагалі проти відкриття ринку землі, однак нинішня влада обіцяла здійснити цю реформу і зараз якось намагається її втілити.

Уже загаданий експерт Сергій Фурса на своїй сторінці у фейсбуці зазначив, що “люди Коломойського” хвалитимуться захистом української землі і розповідатимуть, що начебто саме через це, а не через “ПриватБанк” місія МВФ так швидко поїхала з України.

“Ринок землі без іноземців – це особиста справа України, МВФ прийме будь-який ринок, головне, щоби права власності були відновлені, а наявний бізнес не був дискримінований. А ось будь-якого Коломойського не прийме. І дуже хоче, щоби вплив олігархів в Україні нарешті пішов у минуле. А то, що самі олігархи хочуть ринок землі без іноземців, щоби земля була дешевша і можна було повторити успіх 90-их, коли нікого чужого не допустили і все поділили між своїми, вже зовсім інша історія. І це внутрішня історія України”, – написав Фурса.

Насамкінець зазначимо, що міністр фінансів Оксана Маркарова уже заявляла про те, що кредитна програма, про яку влада зараз домовляється з МВФ, може стати останньою, і до 2023 року Україна остаточно завершить співпрацю з Фондом, як це свого часу зробила Польща. Заява хороша, і насправді потрібно про це думати. Але для цього треба проводити якісні реформи, а не з приходом кожної нової влади починати їх заново. Голова Комітету економістів України Андрій Новак у колонці на порталі Главред зазначив, що заява Маркарової – просто піар. І наголошує на тому, що гроші МВФ – це найдешевші кредити, які може залучити Україна. А також нагадує про те, що майже всі реформаторські кроки, які здійснювала Україна в сфері економіки, були зроблені не з ініціативи української влади, а через рекомендації чи вимоги МВФ.