Державне бюро розслідувань (ДБР) під керівництвом скандального Романа Труби продовжує своє багатомісячне “полювання” на експрезидента України Петра Порошенка. Так, 18 листопада пресслужба Бюро повідомила про те, що їхні слідчі скерували до Генеральної прокуратури України (ГПУ) проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту, а також проєкт подання до Верховної Ради України (ВРУ) щодо надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Петра Порошенка, який зараз є нардепом.

Одразу зауважимо, що на момент здачі цього числа “Львівської Пошти” до друку, ще не було інформації про те, чи підписав генпрокурор Руслан Рябошапка ці документи. 18 листопада він лише заявляв про те, ГПУ їх вивчатиме і “найближчим часом буде прийнято процесуальне рішення”. Також він зазначив, що у проєкт підозри експрезиденту можуть бути внесенні зміни, “щоб подання було дійсно обґрунтоване, щоб не було жодних зауважень до нього у парламенті”.

У згаданому проєкті йдеться про підозру п’ятого президента у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109 Кримінального кодексу України (ККУ) (публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до таких дій, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням ЗМІ) та ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки; в ДБР уточнили, що йдеться про можливий неправомірний вплив на проведення конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя у березні-травні 2019 року).

Можна по-різному ставитися до п’ятого президента України, але нинішня історія із проєктом підозри виглядає нічим іншим як черговим інформаційний фарсом від ДБР. Ще раніше Роман Труба заявляв журналістам про те, що Бюро розслідує загалом 13 справ, у яких фігурує Петро Порошенко. І показовим є той факт, що вони були відкритті за заявами одіозного ексзаступника голови адміністрації президента Януковича Андрія Портнова. Останній повернувся в Україну в акурат до інавгурації Зеленського. Нинішній керівник Офісу президента України (ОПУ) Андрій Богдан хвалиться давньої дружбою із Портновим, який після повернення в Україну розпочав інформаційну травлю Петра Порошенка. Портнов через свій Telegram-канал “викликає” Порошенка на допити в ДБР, зливає матеріали справ, погрожує прокурорам і журналістам. Виглядає так, що таким показовим хамством ця особина хоче продемонструвати, що зараз керує ледь не усім в нашій державі. Нинішня влада це дозволяє. 18 листопада Портнов відвідав Офіс президента і скаржився на журналістів “Радіо Свобода” (яким вже неодноразово погрожував і навіть оприлюднив персональні дані водія знімальної групи програми журналістських розслідувань “Схеми”, яка працює над матеріалом про Портнова).

У всіх згаданих 13 справах, “люб’язно” відкритих ДБР за ініціативою Портнова, Петро Порошенко фігурує у статусі свідка. Зараз в Бюро вирішили це змінити. А тим часом сам директор ДБР Роман Труба перебуває на межі звільнення. Та далі про все по порядку.

“Я почув феєричну дурість, яку оприлюднив голова ДБР. Оскільки я перебував із візитом до Турецької Республіки, вимушений був скасувати декілька зустрічей і негайно повернутися в Україну. Повернутися, щоб продемонструвати: вони нікого не залякають, в них нічого не вийде. Це справа, з якої кури сміються. Звинувачувати п’ятого президента України у захопленні державної влади. Може, вони мають на увазі часи Януковича. І пан Труба разом із паном Портновим хочуть по захищати Януковича. Я хочу наголосити, що я був обраний у результаті всенародних виборів, які були визнані зразковими. Зрозуміло, що пан Труба є лише виконавцем. Замовником є команда Януковича, яка дуже часто з’являється зараз не тільки у своїх Telegram-каналах, але і в органах влади”, – так Петро Порошенко прокоментував інформацію щодо проекту його підозри від ДР.

Зазначимо, що максимальне покарання за статтями КОКУ, про які йде мова у згаданому проєкті підозри – від п’яти до восьми років. Та як надалі розвиватиметься ситуація – важко прогнозувати. Цікаво, що Портнов вже неодноразово критикував генпрокурора Рабошапку. Саме від останнього залежатиме: чи давати зараз зелене світло для можливості зняти депутатську недоторканність із п’ятого президента України.

“Рябошапка зараз опинився в “розтяжці” і навряд знає, як йому правильно зробити. Підозра Порошенку може обернутися проблемами із нашими західними партнерами та скандалом із політичними переслідуваннями, який точно спробує роздмухати Порошенко та його союзники. Відсутність реакції Рябошапки на дії ДБР означатиме, що він буцімто перешкоджає роботі Бюро, і тут вже включаться в процес Портнов, Шарій, а ще й ресурси Коломойського, який постійно критикує генпрокурора, використовуючи як власні медіа, так і “рот” Олександра Дубінського”, – йдеться у матеріалі depo.ua.

Ситуація для нинішньої влади справді непроста. Президентська команда може хотіти покарати попередників, але йти на відверте політичне переслідування – це означатиме копати політичну могилу самим собі. Зрештою, виглядає так, що ситуація розвиватиметься в залежності від того, яка з груп впливу в новій владі візьме гору.

Тим часом адвокати Порошенка наголошують на абсурдності проєкту підозри і бачать в цій історії “російське замовлення на завдання шкоди репутації п’ятого президента України”.

“Якраз у цьому провадженні Шевченківським судом Києва 15 листопада було винесено ухвалу, якою було зобов’язано слідчих ДБР розглянути клопотання про закриття саме цього провадження. Щоб розглянути це питання, їм було дано термін у 72 години. Я думаю, що для того, щоб якось ухилитися від виконання такого рішення як людям, яким нічого втрачати, вони вчинили фарс так званим проєктом підозри. І я думаю, що фарс таким проєктом і закінчиться”, – заявив адвокат Порошенка Ігор Головань, повідомляє “Новое время”. Головань також звертав увагу на те, якщо йти за логікою ДБР, то “п’ятий президент публічно закликав до повалення самого себе або розповсюджував матеріали із публічними закликами до повалення самого себе”.

Один із адвокатів Порошенка Ілля Новіков, відомий як захисник українських політв’язнів у Росії, зазначає, що Портнов за допомогою ДБР мстить Порошенкові. “Всі ці провадження відкриті за заявою Портнова. Кажуть, це серія із 13 справ проти Порошенка, але сам Труба від цього формально відхрестився, хоча сам використовував це формулювання. Він сказав, що Порошенко проходить як свідок в окремих справах. Те, що всі ці справи називають “справами проти Порошенка”, на мій погляд, дуже добре маркує сприйняття роботи ДБР у цьому випадку. І це дуже явно демонструє ставлення ДБР до цих справ. Візьмемо “Вотергейт” як приклад. Ніксон – тоді ще чинний президент. І ось на нього знаходять якийсь серйозний компромат. Цей компромат один. У вас не може бути на президента, який би він не був поганий, багато “Вотергейтів”. Якщо ви сумлінний розслідувач, журналіст або слідчий, ви копаєте в глибину. А замість цього ДБР копає вшир. Якщо у вас не один “Вотергейт”, а 13 – це значить, що насправді жодного “Вотергейту” у вас немає. Якщо при цьому робите шум і відверто працюєте на піар, на медійне сприйняття, то ви зобов’язані розуміти, як це відбивається на позиціях країни загалом”, – зазначив у інтерв’ю Цензор.НЕТ Ілля Новіков.

Також адвокат звертає увагу на те, що перша справа, яку відкрило ДБР ще у травні за заявою Портнова, і в якій фігурує Порошенко, стосується наказу тодішнього Верховного головнокомандувача Збройних сил України трьом кораблям ВМСУ увійти в Азовське море через Керченську протоку. І власне розслідування ДБР цієї справи підриває позицію України в суперечці з РФ у Міжнародному трибуналі з морського права. Тут нагадаємо, що 21 травня ц.р. стало відомо, що ДБР відкрила кримінальне провадження за фактом можливої державної зради і дій, спрямованих на захоплення державної влади, з боку експрезидента України Порошенка та інших службових осіб у листопаді 2018-го. Зазначалося, що мова йде про ст. 109 ККУ (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ст. 111 (державна зрада) та ст. 426-1 (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень).

“Основні заперечення РФ – що це була провокація з української сторони. І ДБР проводить саме цю лінію, що у мене особисто викликає питання.

Друга історія – внутрішньоукраїнська. ДБР порушила цю справу за заявою Портнова, вона сформульована таким чином: там пропонується розслідувати військову провокацію, організовану групою за участю Порошенка та інших осіб… Так, за заявою Портнова, Порошенко хотів скасувати президентські вибори, запровадивши воєнний стан, а для цього потрібна військова провокація. Так ось, одна зі статей – 426-1 “Перевищення повноважень військовою службовою особою”. Порошенко такою особою не був – він на той момент був Верховним головнокомандувачем, але не потрапляв під поняття службової військової особи. Відповідно, питання поставлене так, що винними за цим обвинуваченням можуть стати військові, люди з погонами. І ми бачимо, що експертиза, призначена суддею за клопотанням слідчого, містить питання про те, чи були неправильними дії моряків на кораблях. Тобто справа розвивається так, що при позитивній відповіді експерта потенційно командний склад українських військових катерів, повернувшись з російської в’язниці може опинитися під підозрою в українському кримінальному провадженні. За моєю особистою оцінкою, яка звісно необ’єктивна, тому що я був захисником одного з моряків, та й взагалі людина цивільна – моряки діяли правильно. У них не було можливості чинити ефективний опір російським кораблям, вони нічого не могли виграти – тільки героїчно загинути. Якщо експерт скаже, що це не так, то логічною дією слідства буде оголошення підозри комусь із командирів”, – зазначив Ілля Новіков у інтерв’ю Німецькій хвилі.

В нинішній ситуації, коли Роман Труба пішов “у наступ”, потрібно звернути увагу на те, що крісло під директором ДБР насправді захиталося. 17 жовтня ц.р. парламент підтримав у першому читанні президентський законопроєкт про внесення змін до закону “Про Державне бюро розслідувань” щодо удосконалення діяльності ДБР. На той момент Труба міг бути усім задоволеним. Адже цей документ передбачає збільшення повноважень директора Бюро, можливість одноосібно призначати та звільняти своїх заступників. А в Труби конфлікти із заступниками, і загалом така ситуація викликана тим, що ще попередня влада за допомогою політичних торгів створювала ДБР.

Та от 13 листопада профільний парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав правку №320 до законопроєкту про удосконалення ДБР. Ця правка передбачає перезапуск Бюро, зміну його керівництва. 15 листопада у сесійному залі більшість нардепів проголосували за цю правку і врахували її. Не голосували за ухвалення правки №320 фракції “Батьківщина”, “Опозиційна платформа – за життя” та депгрупа “За майбутнє”. Щоправда, після маніпуляцій із переходом до питання “Різне” та оголошеною перервою у пленарному засіданні парламент так і не встиг ухвалити зміни до закону про ДБР у другому читанні та в цілому.

Тож зараз питання перезапуску ДБР “зависло у повітрі” принаймні до 3 грудня. До цього дня у нардепів не заплановані пленарні засідання. Правка №320 проголосована, але закон не ухвалений. І що цікаво, автором згаданої правки став голова комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.

“Після доопрацювання комітетом маємо такі положення. Перше. Державне бюро розслідувань змінює свій статус із центрального органу виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність, на державний правоохоронний орган. Друге. Директору ДБР надаються повноваження одноосібно приймати рішення та нести всю повноту відповідальності за результати діяльності ДБР. Третє. Посилюється контрольна функція парламенту. Зокрема, Верховна Рада за результатами розгляду звіту директора ДБР про результати діяльності його органу за календарний рік може визнати роботу ДБР незадовільною, що, в свою чергу, може стати підставою для його звільнення з цієї посади. Четверте. З метою забезпечення безперервності розслідувань справ Майдану передбачається можливість переведення слідчих органів прокуратури та прокурорів, які розслідували справи Майдану, до ДБР без обов’язкового проведення конкурсу. Таким чином, у зв’язку з суттєвою зміною обсягу повноважень директора ДБР та зміною статусу цього органу з дня набрання чинності цього закону, повноваження директора ДБР та його заступників припиняються достроково та розпочинається процес перезавантаження Державного бюро розслідувань”, – заявляв Монастирський.

Тож виходить, що президентській команді Роман Труба таки набрид, але тепер цікаво буде спостерігати: чи якось вплине на ситуацію проєкт підозри від ДБР для Петра Порошенка. “Може здаватись фантастикою, але більше місяця ходять чутки, що “слуги” шукають директору ДБР заміну. І чутки залишались би чутками, якби не одне але – після ухвалення законопроєкту №2116 в першому читанні, відбулось доопрацювання драфту нормативно-правового акту і внесено правку №320. Це розгойдало стілець під Романом Трубою не на жарт. Вочевидь, в ЗеКоманді зрозуміли, що нинішній директор ДБР не може послідовно “служити” одним людям. Спочатку його кандидатуру Пашинський (!) запропонував Турчинову; потім “Народний фронт” пролобіював Трубу за своєю квотою на посаду голови ДБР; потім Порошенко його призначив і “перевербував”, щоб нині голова Бюро став зброєю Портнова. І гріх, і сміх… Якщо раніше Труба ставав одноосібним керівником без запобіжників, то наразі ці повноваження можуть бути передані вже новопризначеному керівникові… Показове авторство поправки – за нею керівник профільного комітету Денис Монастирський, який входить до фракції “Слуга народу”. Більше того, саме цей нардеп входив до складу комісії, яка обирала Романа Трубу на посаду директора ДБР. Як наслідок, малоймовірно, що Монастирський без погодження з керівництвом фракції та без подальшого плану зробив би такий крок. Отож, згідно з поправкою №320 від Дениса Монастирського, повноваження директора ДБР та його заступників припиняються достроково. Президент України упродовж п’яти робочих днів з дня набрання чинності змінами призначає тимчасового виконувача обов’язків директора ДБР. Цій особі на час виконання відповідних обов’язків за кошти держбюджету виплачується грошова компенсація на суму посадового окладу директора ДБР. Повноваження т.в.о. директора Бюро припиняються у день призначення на посаду нового очільника цього органу досудового розслідування. Парламент і Кабмін у 30-денний термін від дня набрання чинності поправками призначає (швидше за все, відбудеться проста заміна нинішнього складу “зовнішньої” конкурсної комісії, яка обирає керівництво ДБР) своїх представників до комісії, що обиратиме нового директора Бюро. Всі адміністративні питання проведення конкурсу візьме на себе Офіс президента України. Загалом, на обрання нового очільника ДБР відведено 60 днів від дня формування персонального складу комісії, що є значним і досить логічним часовим обмеженням”, – зазначає у матеріалі для “Дзеркала тижня” головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов.