Крок до ринку землі: куди йдемо?
«Слуги народу» в першому читанні підтримали скасування мораторію на купівлю/продаж сільськогосподарських земель. До другого думатимуть, як через референдум заборонити купувати українську землю іноземцям. А ще ж навіть закону про референдум немає…
Цей тиждень видався найважчим для парламенту восьмого скликання. У середу, 13 листопада, ЗеКоманда у Верховній Раді України (ВРУ) після кількох годин суперечок із опозиційними фракціями таки підтримала в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”, що передбачає відкриття ринку с/г земель із 1 жовтня 2020-го. Але про саме відкриття ринку можна буде говорити лише в тому випадку, якщо нардепи в майбутньому ухвалять документ у цілому і він стане законом.
До суті цього законопроєкту ми перейдемо трохи нижче, але одразу зауважимо, що між його розглядом у першому та другому читаннях він може зазнати змін. Також зауважимо, що раніше в різних областях нашої держави проходили акції протесту проти ухвалення згаданого законопроєкту, а в день голосування мітинги відбувалися і під стінами ВРУ.
Питання щодо відкриття ринку с/г земель в Україні вже багато років є дражливим для суспільства, оповитим різноманітними міфами і “страшилками”. Наші політики роками його обходили, продовжуючи мораторій на купівлю-продаж земель с/г призначення ще з 2001 року. В грудні 2018-го парламент продовжив дію відповідних обмежень у “ювілейний” десятий раз – до 1 січня 2020-го. Нова влада обіцяла цей ринок відкрити, тож зараз начебто виконує свої обіцянки. Тому прихильникам Зеленського зараз не потрібно дивуватися такому розвитку подій. Але дивує інше: чому ця влада, яка вже неодноразово виправдовувала різні політично вмотивовані рішення популістськими запитами суспільства, не спромоглася якісно інформаційно підготуватися до такого дражливого питання, як можливість відкриття ринку с/г земель в Україні? Просто поспішали до приїзду місії Міжнародного валютного фонду (МВФ), що розпочала свою роботу в Києві 14 листопада?
На пальцях потрібно було пояснювати, чому відкриття ринку землі в Україні важливе і потрібне. Зараз фактично ця влада пішла на загострення суспільної напруги і в питанні ринку землі, а різні опозиційні сили використовуватимуть це в політичній боротьбі: хтось аргументовано, хтось лише заради піару, хтось заради бізнес-інтересів.
Що ухвалили в першому читанні
Зауважимо, що нинішня владна команда не стала створювати окремий законопроєкт про обіг земель, а пішла шляхом змін до Земельного кодексу. Також цікаво, що уряд ще наприкінці вересня подав свій законопроєкт, але потім з’явилося ще 10 альтернативних ініціатив. Саме альтернативний до урядового законопроєкт, автором якого стали голова профільного парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський із низкою представників президентської фракції, цей профільний комітет і підтримав. І саме цей альтернативний законопроєкт був попередньо підтриманий більшістю нардепів 13 листопада в сесійному залі.
Цей документ передбачає, що купувати с/г землю в нашій країні зможуть громадяни України, юридичні особи України, створені за законодавством України, територіальні громади, держава. Щодо можливості купівлі української землі іноземцями чи іноземними компаніями в перехідних положеннях законопроєкту передбачається, що до 2024 року вони не зможуть купувати землю сільгосппризначення в Україні незалежно від того, чи продає її держава, чи приватна особа. Також прописується, що іноземці та особи без громадянства можуть успадковувати земельні ділянки, але будуть зобов’язані продати землю впродовж року з дня набуття права власності.
Та є в законопроєкті важливий нюанс: підприємства, власниками чи кінцевими бенефіціарами яких є іноземці і які працюють в Україні понад три роки та орендують землю, після того, як закон набуде чинності, зможуть цю землю купити. При цьому вони, як і українські орендарі землі, матимуть переважне право на покупку. Ось такий обхід обмежень для компаній з іноземними власниками.
“Сьогодні велика кількість сільськогосподарських земель перебуває в оренді великих підприємств з іноземним капіталом, які відповідають зазначеним вимогам. Таким чином, обмеження на більшу кількість юридичних осіб не поширюватимуться”, – на це звернули увагу у висновку Головного науково-експертного управління ВРУ.
Тут зауважимо, що за два дні до голосування в парламенті президент Зеленський у відеозверненні пообіцяв референдум щодо питання можливості купівлі української землі іноземцями та іноземними компаніями.
“Я розумію, що це питання дуже чутливе для людей... Тому прийняте наступне рішення: між першим і другим читанням у чинний проєкт закону будуть внесені правки, згідно з якими право продавати і купувати землю матимуть лише українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українськими громадянами. Іноземці та компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські земельні ділянки тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі. Відповідний пункт міститиметься в законі. Найближчим часом Верховна Рада розробить і прийме закон, який чітко встановить види і механізми референдуму”, – заявив Володимир Зеленський 11 листопада.
Що ж, тепер треба чекати на закон про референдум від цієї влади. Нагадаємо, що в Україні відповідного закону нема, і дуже дивує, що команда Зеленського досі не спромоглася закласти законодавчу базу для організації всеукраїнського референдуму, адже саме через такі волевиявлення вже наобіцяла проводити дуже багато питань. Так само стежитимемо, як питання референдуму пропишуть у законі, що може відкрити ринок с/г земель, і що буде з уже згаданою нормою законопроєкту щодо компаній з іноземними власниками, які орендують землю понад три роки.
Зазначимо, що в згаданому законопроєкті не прописана пряма заборона на купівлю землі росіянами чи російськими компаніями, але зазначається, що купувати українську землю не зможуть фізичні та юридичні особи, іноземні держави, які потрапляють під дію закону про санкції.
Також зауважимо, що в проголосованому у першому читанні законопроєкті передбачені обмеження для продажу с/г землі, так би мовити, в одні руки: 35% – у межах однієї об’єднаної територіальної громади; 8% – у межах однієї області або Автономної Республіки Крим; 0,5% земель сільськогосподарського призначення України. Виходить так, що “в одні руки” можна буде купити близько 210 тис. га землі. Чи не забагато? Щодо мінімальної стартової ціни продажу земельних ділянок передбачається, що її встановлюватимуть на земельних торгах на рівні не нижчому від нормативної грошової оцінки.
“Хочу подякувати кожному нашому депутату від “Слуги народу”. Сьогодні була дуже важка робота. Ми зараз ще навіть не усвідомлюємо, що ви скасували дійсно економічне рабство. Кожен українець стане власником своєї землі Я думаю, це обов’язково буде написане в підручниках історії, якої кожен із вас сьогодні став автором. Дякую!” – заявив президент Зеленський 13 листопада після парламентського голосування.
джерело: slovoidilo.ua (2)
Як голосували нардепи
Уже зазначалося, що за відповідний законопроєкт у першому читанні проголосували фактично лише представники президентської фракції. Адже, окрім 227 “слуг народу” (із 252), кнопку “за” натиснули лише 13 позафракційних (загалом 240 голосів). Представники жодних інших фракцій цей документ у першому читанні не підтримали. При цьому у фракціях “Європейської солідарності” та “Батьківщини” голосували переважно “проти”. Після голосування Юлія Тимошенко заявила про перехід своєї фракції в опозицію. Цікаво, де вони були до того? У “Голосі” більшість нардепів просто натиснули кнопку “утримався”, в “Опозиційній платформі – за життя” під час відповідного голосування більшість нардепів були відсутні в сесійному залі. Ось така картинка.
Як бачимо, “слуги народу” об’єднали проти себе в парламенті різні за поглядами фракції. Якщо “Батьківщина”, в принципі, роками виступає проти відкриття ринку с/г землі в Україні, то представники “Європейської солідарності” та “Голосу” вже не раз повторювали те, що вони за ринок, але запропонований президентською командою законопроєкт є небезпечним. Зараз дві згадані фракції заявляють, що залежно від того, чи врахує монобільшість їхні правки до другого читання, вони визначатимуться, чи підтримати документ під час майбутнього розгляду, чи ні.
Щодо підтримки законопроєкту президентською фракцією, то тут насправді не все так просто. Адже відомо, що парламент мав розглядати законопроєкт 12 листопада, але питання перенесли на наступний день. Як повідомляли різні ЗМІ, серед “слуг народу” було багато незгідних із цим документом. Чому тоді 13 листопада проголосували “за” аж 227 представників цієї фракції? Як повідомляє інтернет-видання Лівий берег, Зеленський взяв особисту відповідальність перед своєю фракцією, що до другого читання усі спірні моменти законопроєкту будуть виправлені, зокрема й щодо права купівлі землі для іноземців.
До другого читання
Як бачимо, “слуги народу” об’єднали проти себе в парламенті різні за поглядами фракції. Якщо “Батьківщина”, в принципі, роками виступає проти відкриття ринку с/г землі в Україні, то представники “Європейської солідарності” та “Голосу” вже не раз повторювали те, що вони за ринок, але запропонований президентською командою законопроєкт є небезпечним. Зараз дві згадані фракції заявляють, що залежно від того, чи врахує монобільшість їхні правки до другого читання, вони визначатимуться, чи підтримати документ під час майбутнього розгляду, чи ні.Зокрема, фракція “Європейська солідарність” вимагає від голови ВРУ створення робочої групи для доопрацювання документа до другого читання і оприлюднила свої головні пропозиції: “1. Захист українців – власників землі. Встановлення мінімальної ціни сільськогосподарської землі – на рівні не нижчому від еквівалента 2-3 тисячі доларів за гектар (залежно від якості і розташування ділянки). 2. Захист інтересів громади. Встановлення високого реєстраційного збору з купівлі-продажу землі, який надходитиме саме до бюджету громади. 3. Захист української землі. Передбачення механізму вилучення землі у власника в разі злочинно недбалого ставлення до неї. 4. Обмеження можливості концентрації земель у одних руках олігархами та іноземцями. 5. Запровадження механізму ретельної перевірки походження коштів, за які купується сільськогосподарська земля”.
Своє бачення висловила і фракція “Голос”: “Дві проблеми закону про землю і три кроки до їхнього вирішення: Послідовна позиція партії “Голос” щодо ринку землі: 1. Основними бенефіціарами земельної реформи повинні стати українські малі та середні фермери. 2. Закон і нова концепція повинні дати поштовх до розвитку малого і середнього бізнесу в селі. Проголосований закон №2178-10 вкупі з коментарями президента цього не передбачає! Що треба зробити, щоби вирішити проблему? 1. Забезпечити чіткий і зрозумілий доступ до дешевого фінансування для викупу землі фермерами на наступні 5-10 років. Це необхідно передбачити на законодавчому рівні. 2. Забезпечити прозору та справедливу імплементацію земельної реформи на технічному рівні: роботу геокадастрів, роботу реєстрів, роботу інших державних органів. Для всього цього необхідно передбачити значні кошти. 3. Переконатися, що гроші від продажу державної землі будуть скеровані на розвиток сільських територій: дороги, газ, садочки, школи. Це теж має бути прописане в законі”.
Чи вдасться ухвалений у першому читанні законопроєкт якісно доопрацювати до другого? Тут питань насправді багато. Зараз складається парадоксальна ситуація: багато експертів зазначає, що власне позиція щодо необхідності відкриття ринку землі в Україні – чи не єдине, за що поки можна похвалити президентську команду. Зрештою, люди, які прийшли до влади на хвилі такої суспільної підтримки, – Зеленський і Ко – просто зобов’язані ухвалювати навіть непопулярні, але потрібні рішення. Просто продовжувати з року в рік мораторій на купівлю/продаж сільськогосподарських земель – не вихід.
“Про ринок землі. Коли я чую голоси противників, на мене накочує пронизлива самотність. Виборець “Батьківщини” і “Оппозажу” буде тільки втішений, якщо ринок у країні так і не з’явиться. Виборець “ЄС” і “Слуги народу” неголосування за ринок землі цілком може депутатам пробачити. Залишається “Голос” і та частина депутатського корпусу, яка вчила економіку не за радянськими підручниками. У цей момент я думаю про те, що краще – ворог хорошого. Що в нас немає опції “підготувати закон кращий і ліберальніший”. Єдина доступна опція – проголосувати нинішній законопроєкт. Тому що альтернатива – це збереження мораторію”, – зазначає на своїй фейсбук-сторінці відомий журналіст, оглядач Крим.Реалії Павло Казарін.
Будь-яку реформу потрібно проводити якісно. І ринок землі справді потребує чітких та продуманих правил. Обмеження для іноземців, з одного боку, блокуватимуть приплив інвестицій, з другого – необмежені можливості для іноземного бізнесу щодо купівлі української землі справді можуть бути небезпечними для нашої держави. Тож спостерігатимемо за тим, чи вдасться цьому парламенту нарешті провести якісну роботу, і яким, зрештою, буде закон, що може відкрити ринок с/г земель в Україні. Чи почнуть “слуги народу” якось спілкуватися із суспільством, але водночас або в останній момент не злякаються падіння рейтингів через питання ринку землі?
“Браво, депутати! Таке можна сказати рідко, але це той випадок. Спасибі, депутати. Дякую за голоси “за”. Респект і уважуха “Слузі народу”. Кажу це вперше і, може бути, не востаннє. Спасибі всім депутатам, хто попри закостенілість суспільства, попри темноту в парламенті, коли брехні і маніпуляції було більше, аніж в ефірі будь-якого ток-шоу, проголосував за важливий закон. Дякую тим, що проголосували проти. Ви були чудовим індикатором тих, що проти, що означає правильність ідеї. Дякую, що державний інтерес стояв вище, аніж рейтинги. Тепер важливо не зіпсувати хороший закон другим читанням. Там є багато ідей. І про референдуми. І додаткові обмеження. Будь ласка, не каструйте правильну реформу”, – пише на своїй сторінці у фейсбуці фахівець із Dragon Capital Сергій Фурса.
А поки що зазначимо, що впродовж усіх років мораторію в Україні процвітає чорний ринок с/г земель, на якому великі гравці мають великі можливості. Просто все оформляють не як купівлю-продаж земельних ділянок, а, до прикладу, як оренду терміном на 49 років. І відкриття ринку землі нікого не змусить продавати свої ділянки. Зрештою, за такого сценарію плата за оренду землі повинна зростати.
Також нагадаємо, що влітку цього року минув рік від набуття чинності рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який за позовом двох громадян України визнав наш мораторій на купівлю-продаж землі таким, що порушує права людини. Поки обійшлося без грошової компенсації від держави громадянам. Але надалі рішення за судовими позовами від наших громадян до ЄСПЛ, які можуть стати масовими, уже можуть передбачати грошову компенсацію від держави. За даними уряду, після розпаювання с/г земель в Україні було приблизно 6,9 млн власників земельних паїв. Водночас, за різними даними, за час дії мораторію на продаж землі понад мільйон із них уже померли, і не у всіх була можливість оформити спадщину, не у всіх були спадкоємці.
67,7% українців вважають, що питання запровадження ринку с/г землі в Україні має бути винесене на референдум. І якби такий референдум відбувся найближчим часом, то 68,3% (серед тих, що взяли б участь у такому волевиявленні) підтримали б продовження мораторію на купівлю/продаж сільськогосподарських земель. Такими є результати опитування, проведеного з 1 по 7 листопада соціологічною службою Центру Разумкова. Як повідомляють автори дослідження, кожен четвертий із тих, що взяли б участь у референдумі (23,2%), або 20,1% серед усіх опитаних, проголосували б за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення. Решта опитаних не визначилися з відповіддю. Ставлення до питання запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення міського та сільського населення майже не відрізняється: проголосували б за продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення 60,9% міських жителів і 68,9% сільських; запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення підтримали б 20,6% міських жителів і 18,9% сільських. Решта опитаних не визначилися з відповіддю.
Загалом було опитано 2015 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України за винятком анексованого Криму та окупованих територій Донбасу. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
