У неділю, 15 вересня, Кабінет Міністрів України (КМУ) зареєстрував у Верховній Раді України (ВРУ) законопроєкт «Про державний бюджет України на 2020 рік» (№2000). У п’ятницю, 20 вересня документ представлять на розгляд нардепів. Між першим і другим читаннями до проєкту можуть вносити поправки, адже на його параметри (особливо, в частині наповнення), обов’язково вплине Програма дій уряду, яку обіцяють оприлюднити до кінця вересня.

Отож, як основні показники проєкту-2020 відрізняються від бюджету на 2019-й. Одразу зазначимо, що при підготовці нинішнього документу брали за основу курс національної валюти 28,2 грн/USD (бюджет-2019 – 29,4 грн/USD). Заплановано вищий рівень доходу – 1,079 трлн грн проти 1,008 трлн (на 7,1% більше, ніжцього року). Витрати бюджету також зростуть – до 1,17 трлн грн (на 6,9%). Таким чином дефіцит держбюджету-2020 становитиме 2,09% валового внутрішнього продукту (ВВП) (у цьогорічному бюджеті – 2,26%). Сам ВВП, згідно з очікуваннями уряду, зросте на 3,3%, а інфляція сповільниться до 6% (в проєкті бюджету на 2019 рік було 7,4%). Граничний обсяг дефіциту бюджету закладено в розмірі 95,1 млрд грн (на цей рік було 90 млрд).

У 2020-му Україні належить виплатити кредиторам 438 млрд грн (майже 293 млрд – як «тіло» отриманих у різний час запозичень, 145 млрд – за обслуговування держборгу), що менше, аніж цьогоріч (загалом 460 млрд). Це означатиме зменшення розміру держборгу у відсотках до ВВП до 54,1% (у 2019-му він складає 62%).

За світовими мірками, це – аж ніяк не катастрофа. Приміром, за даними Євростату, середній державний борг країн Європейського Союзу перевищує 80%. Зокрема, у Греції цей показник вже кілька років поспіль сягає 170-180% ВВП, понад 130% – в Італії, майже стільки ж – у Португалії та Кіпрі. І навіть, здавалося б, заможні та щасливі бельгійці заборгували кредиторам більше свого річного ВВП. «Хоча, звісно ж, це не означає, що ми маємо й далі набиратися боргів, бо ЄС не надасть нам «за красиві очі» десятки млрд EUR безповоротної допомоги, як Греції, а іноземні інвестори не так охоче працюють у країні, що потерпає від зовнішньої агресії, як у спокійній Бельгії. Тож зменшення цього показника одразу на кілька відсотків можна вважати доволі амбітною, але цілком досяжною метою», – пише агентство Укрінформ.

Згідно з проєктом нового держбюджету найбільше грошей виділять на Міністерство соціальної політики – 290 млрд грн. При цьому якою буде ситуація із соцзахистом – залишається не зовсім зрозумілою. Так, політолог Олексій Якубін в ефірі телеканалу «Прямий» заявив, що насправді влада заклала зменшення кількості отримувачів субсидій на оплату житлово-комунальних послуг приблизно на 10%. «Вже наперед десь на 10% влада закладає пропорцію, що буде зменшено кількість субсидій. А до цього ще обіцяють «прошерстити» всіх, хто і так отримує субсидії. В парламенті, до речі, зареєстрований такий законопроєкт, який робить більш жорсткою процедуру отримання субсидій і перевірок. Але у нас і так наразі є борг за комунальні послуги у 60 млрд грн. Тобто зменшення субсидій не вирішить питання боргу та «енергетичної бідності». У нас ціни на енергоносії сильно завищені у порівнянні з доходами громадян», – заявив Олексій Якубін.

При цьому планується підвищення мінімальної зарплати на 13,2% – до 4 723 грн (близько 167,5 USD за курсом 28,2 грн/USD). Прожитковий мінімум теж зросте: із 1 січня – до 2 027 грн, із 1 липня – до 2 118 грн, із 1 грудня – до 2 189 грн. Натомість впадає у вічі найбільший в історії України дефіцит Пенсійного фонду (ПФ) – 172,5 млрд грн (у поточному році – 167,5 млрд грн). Фактично, йдеться про 10% майбутніх бюджетних витрат.

Ще один рекорд – 74,4 млрд грн (+ 32% у порівнянні із бюджетом-2019) передбачено на розвиток дорожньої інфраструктури. З них на розвиток мережі і утримання автодоріг загального користування державного значення піде 38 млрд, на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах – 22,2 млрд. Крім того, на забезпечення безпеки дорожнього руху скерують 3,2 млрд грн.

Витрати на охорону здоров’я в наступному році заплановані на рівні 108 млрд, що на 9,8 млрд більше, ніж у 2019-му. На фінансування освіти планується направити 136,4 млрд (плюс 7,7 млрд), а на культуру та інформаційну сферу – 8,6 млрд.

Крім того, на підтримку агропромислового комплексу (АПК) заплановані 4,4 млрд грн. «Це програма для здешевлення кредитів для малих фермерів. Замість великої кількості різних програм ми вирішили зробити одну цілеспрямовану програму», – заявила міністерка фінансів України Оксана Маркарова. За словами прем’єра Олексія Гончарука, замість видачі дотацій великим підприємствам (АПК) уряд сфокусується на компенсації відсоткової ставки за кредитами для малих фермерів, щоб у них була можливість взяти участь у купівлі земельних ділянок.

Видатки на національну безпеку та оборону збільшено на 33,8 млрд грн і становитимуть 245,7 млрд. Як відомо, відповідно до Стратегії національної безпеки України та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, щорічне бюджетне фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% від ВВП. Згідно проєкту-2020, ця сума повинна скласти 245,7 млрд грн, що становить 5,4% ВВП.

Однак, безпосередньо армія, через Міністерство оборони, отримає лише 102,5 млрд грн, що на 1,2 млрд більше проти 2019 року. Решту коштів витратять на потреби інших силових структур. Зокрема, на Службу безпеки України передбачені видатки у розмірі понад 9,6 млрд грн, на Державну прикордонну службу – майже 10 млрд, на Національну гвардію – понад 12 млрд, на фінансування Міністерства внутрішніх справ – більше 83 млрд.

Також у проєкті бюджету передбачене збільшення видатків на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) – на 20% (до 1,04 млрд – на 170 млн грн більше, ніж у 2019-му), фінансування Державного бюро розслідувань (ДБР) пропонують збільшити на 71% (1,9 млрд, тобто плюс 791 млн). На Генеральну прокуратуру України (ГПУ) планують витратити 7,67 млрд грн (на 400 млн більше, ніж у 2019-му). Ще майже у 18 млрд обійдеться українцям діяльність судової влади.

Тепер – про джерела наповнення майбутнього бюджету. Влада запевняє, що все буде гаразд. Насамперед, ідеться про продовження політики державних запозичень – як безпосередньо через укладання угод про співпрацю із міжнародними кредиторами, так і шляхом емісії українських цінних паперів, рівень довіри до яких у світі постійно зростає. Загалом наступного року Україна планує позичити приблизно 380 млрд грн. Щоправда, увесь цей ресурс піде на обслуговування та розрахунки за попередніми позиками. За словами міністерки фінансів Оксани Маркарової, надалі КМУ прагне «взяти борг під контроль і скорочувати його співвідношення до ВВП максимально швидко».

Ще 5 млрд грн планують одержати від приватизації державного майна. Наскільки реально це виглядає – побачимо. Нагадаємо, що держбюджет-2019 передбачав надходження від приватизації в 17 млрд грн, однак за результатами першого півріччя йшлося лише про 300 млн. У 2018 році замість запланованих 21,3 млрд «приватизаційних» грн до держбюджету надійшли тільки доходи від малої приватизації у розмірі 203 млн грн.

Хоча прем’єр Гончарук обіцяв збирати з українців менше податків, у проєкті-2020 передбачене збільшення надходжень з податку на доходи фізичних осіб на 17,4% – майже до 125 млрд грн. Не в останню чергу завдяки підвищенню мінімалки та обіцянкам «вивести з тіні» зарплати і доходи громадян. Але яким чином це робитимуть, стане відомо тільки після оприлюднення Програми дій уряду та із законопроєктів, які влада подаватиме у рамках нинішнього бюджетного процесу. Надходження від податку на прибуток підприємств у наступному році також мають зрости – майже на 20% (до 114,6 млрд). Конкретики знову ж таки наразі нема – це завдання також потребує додаткових законодавчих рішень.

«Поки ті заяви, обіцянки, які давав і Гончарук, і Зеленський, у цьому бюджеті не відображено. Бюджет готував старий Кабмін, займалася цим питанням наша чинна міністерка Оксана Маркарова. Кабмін був змушений затвердити такий варіант через терміни. До 15 вересня мали подати. Подали. Зараз більше залежить від того, які правки внесуть. Багато пропозицій, законопроєктів повинні вплинути і на дохідну, і на видаткову частини», – зазначив аналітик Єгор Комов, пише obozrevatel.com.