Нагадаємо, що термін повноважень членів ЦВК – сім років. Наприкінці вересня минулого року Верховна рада України (ВРУ) VIII скликання збільшила кількісний склад ЦВК із 15 до 17 членів, звільнила 13 із “протермінованими” повноваженнями і призначила 14 нових членів комісії. Катерина Махніцька (дівоче прізвище – Березюк) та Олег Діденко, призначені в комісію у квітні 2014-го за квотами “Свободи” і УДАРу, тоді, відповідно, ще залишилися працювати у комісії. Зараз усім нинішнім 16 членам ЦВК загрожує дострокове звільнення.

9 вересня стало відомо, що президент Володимир Зеленський вніс до парламенту подання про дострокове припинення повноважень усього складу ЦВК. Відповідно до ст. 31-1 закону “Про Центральну виборчу комісію”, повноваження всього складу комісії можуть бути достроково припинені Верховною Радою України за вмотивованим поданням глави держави. Але для ухвалення відповідного рішення про розпуск ЦВК потрібне ще рішення конституційної більшості нардепів, тобто щонайменше 300 голосів.

Депутат із фракції “Слуга народу”, заступник голови комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура (він в інтерв’ю Українській правді розповідав, що Офіс президента консультувався з ним під час підготовки подання на розпуск ЦВК) напередодні заявляв про те, що голосування за зміну складу ЦВК може відбутися у парламенті вже 12 вересня. Але власне в обід 12 вересня голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія у розмові зі журналістами в кулуарах Ради зазначив, що “не думає”, що саме у цей день відбуватиметься відповідне голосування. Не зміг він уточнити, чи буде таке голосування 13 вересня. Тож на момент здачі цього номера “Львівської Пошти” відкритим залишалося питання щодо термінів голосування за розпуск ЦВК, також до кінця незрозумілим було те, чи знайдеться в сесійній залі 300 голосів “за” це питання. У президентської команди в парламенті є 254 голоси. Своєрідним сателітом “Слуги народу” виглядає депутатська група “За майбутнє” із 22 голосами. Тож потрібно було ще домовлятися із якоюсь із опозиційних фракцій чи із позафракційними.

У будь-якому випадку Офіс президента проявив серйозність своїх намірів щодо зміни складу ЦВК. Ще 11 вересня профільний парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав президентське подання. І перший заступник голови фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко 12 вересня розповідав, як ділитимуть місця у наступному складі ЦВК. За квотним принципом, як і посади в парламентських комітетах. Тобто кандидатурам від президентської команди майже все, а решті – мізер. Можна припустити, що до тієї фракції, яка допоможе “слугам народу” перезавантажити ЦВК, президентська команда буде лояльнішою під час формування нового складу комісії. Хоча тут треба звернути увагу на те, що відповідно до закону про ЦВК, парламентські фракції не пізніше наступного дня після дострокового припинення повноважень всього складу ЦВК подають президенту пропозиції щодо персонального складу комісії, на підставі яких глава держави впродовж трьох днів вносить до ВРУ подання щодо персонального складу комісії. Призначати нових членів ЦВК потрібно кожного окремим голосуванням. Для кожного такого голосування потрібні будуть 226 голосів. Тому міжфракційні домовленості можуть бути, але вже на завершальному етапі формування нової ЦВК “слуги народу” зможуть обійтися і без союзників…

В експертів дуже багато питань щодо президентської аргументації розпуску ЦВК. Якою є мотивація в поданні Зеленського? ЦВК відмовила в реєстрації 28 кандидатам у нардепи, а суди скасували ці рішення. Також президенту не сподобалася “недобросовісність” ЦВК щодо перевірки поданих деякими кандидатами неправдивих даних про їхню партійну приналежність. Тут йдеться про те, що окремі кандидати у своїх біографічних відомостях вказували про приналежність до партії “Слуга народу”, не маючи з нею зв’язків. Офіційні представники “Слуги народу” на це скаржилися. Також у президентському поданні окремо розписується ситуація у виборчому окрузі №169 (у м. Харків). ЦВК скасовувала реєстрацію кандидата від “Слуги народу”, блогера Олександра Куницького через те, що за останні п’ять років він виїжджав за межі України на більший термін, ніж передбачено законом – 264 дні. Та Верховний Суд скасував постанову ЦВК, скандальний Куницький переміг на окрузі скандального екснардепа від БПП Олександра Грановського. Тут зауважимо, що також були питання щодо подвійного громадянства Куницького (України та Ізраїлю). І Куницький навіть зрештою визнав, що мав ще й паспорт Ізраїлю.

У президентському поданні згадується і ситуація на окрузі №198 на Черкащині. ЦВК визнала там переможцем самовисуванця Сергія Рудика, але кандидатка від “Слуги народу” Наталія Д’яченко оскаржила це рішення, однак ЦВК зареєструвала Рудика нардепом. Зрештою, Верховний Суд скасував результати виборів на окрузі №198, зобов’язавши ЦВК виконати рішення Шостого окружного адмінсуду, зокрема про перерахунок голосів на низці виборчих дільниць. Результати виборів у окрузі №198 ще не були встановлені. У своєму поданні Зеленський дорікає ЦВК тим, що вона не здійснювала перерахунок голосів на окрузі №198, так як це відбувалося на окрузі №210 на Чернігівщині. Там ЦВК достроково припинила повноваження окружної виборчої комісії і перебрала на себе її повноваження.

Для пояснень на засіданні профільного парламентського комітету 11 вересня голові ЦВК Тетяні Сліпачук виділили тільки п’ять хвилин. Одразу було зрозуміло, що “Слуги народу”, які формують більшість і в сесійному залі, і, звичайно ж, у парламентських комітетах, ніяких пояснень не потребували. Комітет 16 голосами із 28 підтримав президентське подання про розпуск ЦВК (що цікаво, комітет підтримав із другої спроби, під час першої нарахували тільки 13 голосів “за”, повідомляла Українська правда).

Центральна виборча комісія на своєму офіційному сайті оприлюднила позицію щодо президентських зауважень:

Центральна виборча комісія не має визначених законом повноважень перевіряти відомості, які надають кандидати стосовно їхнього місця роботи, адреси, освіти та інших персональних даних. Судова практика з цих питань є різною, жодне з судових рішень не містить посилання на упередженість комісії.

Центральна виборча комісія неодноразово наголошувала на такій практиці і водночас на тому, що у комісії немає юридично встановлених важелів для її недопущення. Попри це, вона, в межах своїх повноважень, реагувала на усі подібні факти і щоразу надсилала відповідну інформацію до органів Національної поліції і просила кандидатів та відповідних суб’єктів виборчого процесу звертатися до суду.

Судом встановлено, що ЦВК не мала на меті створити кандидату будь-які перешкоди в реалізації пасивного виборчого права. Водночас повідомляємо, що рішення про скасування реєстрації кандидата в ОВО №169 не є безпрецедентним, бо протягом виборчого процесу було скасовано реєстрацію 154 кандидатів у депутати.

В останньому рішенні суду від 9 вересня вказано, що з боку ЦВК не було жодних невиправданих зволікань щодо встановлення результатів виборів у цьому окрузі. З огляду на вказане, якщо розглядати початок процесу дострокового припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії як політичний крок чи політично вмотивоване рішення, вважаємо за необхідне закцентувати, що такі дії несуть за собою і політичну відповідальність, як президента України, так і Верховної Ради України. Комісія готова сприйняти таке рішення. Проте всі звинувачення, які нівелюють факт проведення чесних, демократичних виборів і їхнє визнання народом України та міжнародною спільнотою, ЦВК сприймати відмовляється.

Додатково повідомляємо, що Центральна виборча комісія здійснила всі підготовчі дії щодо встановлення результатів волевиявлення в одномандатному виборчому окрузі №198. Однак у зв’язку з початком процедури припинення повноважень складу Центральної виборчої комісії та з метою уникнення ситуації, яка поставить під загрозу встановлення легітимних та законних результатів виборів, станом на 11 вересня ЦВК вимушена відтермінувати початок повторного підрахунку голосів на виконання рішення суду”.

На захист ЦВК вже виступили й експертні організації. Зокрема, в заяві Громадянської мережі ОПОРА, яку підтримала також Лабораторія законодавчих ініціатив, йдеться про те, що вищий орган адміністрування виборів впродовж останніх 15 років перетворюється на заручника політичної кон’юнктури, незалежно від наявності чи відсутності підстав для визнання системних грубих порушень, чи протиправних дій з його боку. І така практика є неприйнятною та може системно і назавжди дискредитувати ЦВК як інституцію, а разом з нею і перебіг будь-яких виборів чи ставити під сумнів їхній результат.

“7-річний термін повноважень для членів комісії закладався в профільний закон за логікою забезпечення безсторонності цього органу. Цей законодавчий підхід відповідає Кодексу належної практики у виборчих справах Венеційської комісії. Належні практики визначають, що члени виборчих комісій не можуть бути відкликані на власний розсуд органами, які їх призначають.

Президент або парламентська більшість не повинні формувати склад комісій під поточну політичну конфігурацію. Наближення практики скорочення чи навпаки пролонгації без належних на те підстав каденції членів комісії ставить під сумнів її нейтральність та можливість діяти виключно в межах закону, а не партійних інтересів. Більше того, в практиці розвинутих демократій ЦВК формується не лише з точки зору врахування пропорційності партійного представництва, а і включення до її складу представників експертних неурядових організацій, судових адміністрацій, правоохоронних органів, які компетентні в широкому спектрі тем, що зачіпають безпосередньо виборчий процес, його етапи”, – йдеться у заяві.

“Це подання є вмотивованим, як того вимагає закон, воно покликається на певні епізоди рішення судів, дії ЦВК і їхню оцінку з боку президента або юридичних радників, які складали документ. Але аргументація слабка в частині, наприклад, перешкоджання виборчому праву. У нас є стаття кримінального кодексу 157, яка визначає, що таке перешкоджання виборчому праву – це кримінальний злочин, перешкоджання виборчому праву шляхом обману, погроз, залякування і підкупу. Тобто ЦВК таких дій здійснювати не може. Тому навіть у цій частині стверджувати, що рішення суддів про визнання протиправними дій у частині відмови в реєстрації кандидатів – це перебільшення, тому що це точно не підпадає під визначення “перешкоджання виборчому праву”. Друге – рішення судів були різні, навіть щодо 28 відмов. Перша інстанція переважно ставала на бік ЦВК (це Шостий апеляційний адміністративний суд), а Верховний Суд скасовував рішення апеляційного. Тоді виходить, що не тільки ЦВК у злочинній змові, уявімо собі, а й Шостий апеляційний адміністративний суд. Тому чому санкції у вигляді припинення повноважень застосовуються тільки щодо Центральної виборчої комісії? Аргумент про 210 і 198 виборчі округи – вони, за нашою оцінкою, не є ідентичним за своєю суттю. На 210 окрузі ЦВК поїхала здійснювати перерахунок на окремих дільницях, оскільки Окружна комісія, як це визначено законом, почне акредитувати протокол. Тобто ЦВК виконує функцію окружної комісії у разі, якщо не надійшов від неї протокол. На 198 окрузі протокол надійшов, але його зміст або процедура складання оскаржувалася учасниками виборчого процесу. Верховний Суд встановив невиконання рішень суддів ЦВК щодо 198 округу, але ЦВК, зі свого боку, 4 вересня звернулася до Верховного Суду з проханням розтлумачити, в якій формі вона має виконати рішення, тому що вже немає окружної комісії і дільничної комісії. Тому це не ідентичні ситуації абсолютно. На мою думку, аргументів недостатньо”, – заявила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська у коментарі Цензор.НЕТ. Вона водночас звернула увагу на те, що стаття 31-1 закону про ЦВК не визначає ні глибину аргументів, ні наслідки дії чи бездіяльності, у зв’язку з якими можна припиняти повноваження всього складу комісії. 

І в Комітеті виборців України (КВУ) вже заявили, що немає об’єктивних підстав для звільнення всього складу ЦВК. “Щодо можливого розпуску ЦВК, то такі дії є крайньою формою, а тому підстави для такого кроку мають бути максимально об’єктивними та чіткими, що, однак, наразі не знайшло вираження у поданні президента. На думку КВУ звільнення членів ЦВК має залежати від реальних результатів їхньої роботи, а не зміни політичної влади в державі, а тому будь-якому рішенню щодо можливого розпуску ЦВК має передувати фаховий та незалежний аналіз щодо роботи ЦВК, проведений, зокрема, із залученням вітчизняних експертів та національних і міжнародних профільних організацій, що спостерігають за організацією виборчих процесів”, – зазначено у заяві КВУ.

І тут ми підходимо до ще одного моменту, власне до норм законодавства, що дозволяють главі держави “одним махом” звільнити весь склад ЦВК. Історія ст. 31-1 закону про ЦВК розпочалася ще у 2007 під час політичної кризи в Україні. Тоді така норма у законі була частиною політичних домовленостей в контексті проведення позачергових парламентських виборів, ініційованих ще президентом Ющенком. ЦВК тоді таки оновили через політичну доцільність, дочасні вибори після кількох указів Ющенка таки провели. Зараз дострокові парламентські вибори вже провели, але “слуги народу” вирішили змінити і ЦВК.

Насправді виникає багато питань щодо конституційності ст. 31-1 закону про ЦВК. На ці питання звертали увагу деякі експерти та політики в 2018-ому, коли в інформпросторі з’являлися повідомлення щодо можливого застосування ст. 31-1 для повного перезавантаження ЦВК. Тоді фактично йшлося про необхідність якось пояснити додаткове звільнення двох членів ЦВК, призначених у комісію у 2014-ому. У поданні тодішнього президента Петра Порошенка ніяк не складалося з арифметикою: на 13 “вакантних” місць пропонувалося 14 кандидатур. Але тоді, із порушенням регламенту ВРУ, без можливості реєструвати альтернативні законопроєкти, все зрештою звелося до збільшення кількісного складу ЦВК. Як бачимо, нинішні “слуги народу” мали в кого вчитися.

Та зараз йдеться власне про доцільність застосування ст. 31-1 закону про ЦВК. “Сама стаття 31 зі значком 1 про ЦВК, як на мене, містить принаймні дві ознаки неконституційності. Говорити про чисто правове застосування цієї норми не доводиться. По-перше, рішення парламенту згідно з Конституцією ухвалюється більшістю від конституційного складу, тобто 226 і більше, крім тих винятків, які встановлені самою Конституцією України. Натомість закон про ЦВК визначає 300 голосів для ухвалення подібного рішення. І другий нюанс. Він полягає в тому, що згідно з Конституцією ВРУ за поданням президента визначає членів ЦВК, тобто посадових осіб державного органу. І звільняє кожного зокрема. Натомість закон про ЦВК в цитованій мною статті 31 зі значком 1 говорить про припинення повноважень органу загалом. Не посадових осіб, а органу загалом, складу цього органу. Тому, як на мене, там є наявні дві ознаки неконституційності цієї норми. Але сьогодні ми чудово розуміємо, що ця норма буде застосовуватися”, – зазначив ексголова ЦВК Андрій Магера в ефірі “24 каналу”.

Братися за сумнівні щодо конституційності питання “слуги народу” вже навчилися від усіх попередніх влад. Для чого президенту зараз змінювати ЦВК? Щоб учергове продемонструвати, що він може все? Для того, щоб мати “свою” ЦВК вже на місцевих виборах?

Тема дочасних місцевих виборів в Україні не зникла з порядку денного нової влади, про це повідомляла низка ЗМІ. Та й самі представники “Слуги народу” продовжують час до часу натякати на дочасні вибори. Але одна справа, коли йдеться про якісь окремі місцеві вибори, і відомо, що президентська команда планує дуже швидко змінити владу в Києві. Інша справа – це дочасні місцеві вибори по всій Україні. Без зміни Конституції їх провести неможливо, про це “Львівська Пошта” вже писала.

“Те, що зараз відбувається з ЦВК, постає у загальному контексті того, як “Слуга народу” намагається усе взяти під свій контроль, просуваючи рішення попри процедуру. І це дуже турбує, бо складається враження, що головне показати, хто вдома хазяїн. Маючи більшість, усе можна робити чітко за правилами. А не так, що конституційні зміни відбувались за дві сесії, одна з яких тривала аж один день. Або з кричущими порушеннями регламенту, коли за закон про імпічмент голосують в один день і в першому, і в другому читанні. Постає питання: а для чого так швидко “продавлювати” рішення, якщо це можна зробити без порушень? Не думаю, що за нинішніх умов президенту Зеленському є чого боятись. Хоча є ще місцеві вибори. І зараз “мусується” питання про те, щоб провести їх достроково, скажімо, в Києві. Так, Верховна Рада може ухвалити таке рішення, та які для цього підстави? Раніше дострокові вибори хотіли проводити по всій Україні, та навряд чи так буде зараз. Втім, під час виборів ситуація на місцях може змінитися. У деяких містах, приміром, на Західній Україні, де певні кроки Зеленського на міжнародній арені можуть викликати великі питання. Тоді представникам “зеленої хвилі” буде складно виграти, тож рішення розпустити нинішній склад ЦВК – це своєрідна “підстраховка” для Зеленського”, – зазначає в колонці на сайті “Новое время” професор політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” ім. І. Кучерева Олексій Гарань.

Вже загаданий Андрій Магера в ефірі “24 каналу” зазначив, що місцеві вибори – це не ті вибори, у яких ЦВК має достатній обсяг повноважень. На його думку, йдеться про зовсім інші мотиви для зміни складу ЦВК. “Думаю, що тема зовсім про інше, про яку зараз ніхто не говорить. Це може бути тема ініціювання президентом Всеукраїнського референдуму за народною ініціативою щодо ухвалення нової Конституції. Цей варіант є цілком можливим, і я його б не виключав. Це залежить від того, коли цей склад парламенту ухвалить Закон про Всеукраїнський референдум. Якщо цей закон буде ухвалений, думаю, що абсолютно не проблема буде зібрати три мільйона підписів громадян під такою ініціативою. Це може бути подано як ініціатива виборців, ініціатива українського народу”, – зауважив Андрій Магера.

Насправді від нової влади можна очікувати будь-чого. “У Зеленського” вже заявляли, що можуть винести на референдум окремі питання щодо домовленостей з Росією. А президент Зеленський зараз, після обміну полоненими 7 вересня, став більшим “миротворцем” і вже анонсує обговорення небезпечної для нашої держави “формули Штайнмаєра” на зустрічі лідерів держав “нормандської четвірки”. Яким буде обсяг поступок з боку України в межах домовленостей з Росією, чи взагалі вдасться досягти домовленостей, чи доведеться українській владі використовувати якісь референдуми (і в цьому контексті новий склад ЦВК) – все це наразі залишається незрозумілим. А поки величезний фан-клуб нашої нової влади радісно аплодує політичному зростанню “маленького диктатора”…