Загалом же експерти позитивно оцінюють новий склад уряду (якщо винести за дужки очільника МВС). От тільки в нинішніх політичних реаліях виникає багато питань до того, наскільки широким може бути поле для діяльності власне самих “молодих реформаторів” у Кабміні. Чи все зведеться лише до підтримки питань, раніше вже вирішених в Офісі президента? Новий уряд вже “прислужився”, погодивши звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації.

“Ми опинилися в новій реальності, коли у нас і уряд, і парламент не є самостійними суб’єктами. Де-юре маємо парламентсько-президентську республіку, але де-факто отримали щонайменше президентсько-парламентську республіку, а то й цілком президентську республіку, де вся влада сконцентрована в руках президента і його Офісу. Ми можемо назвати новий уряд технократичним. Але чи дійсно він виконає ті функції, які на нього покладені з боку українського населення? Це ми вже побачимо через пів року. Для української демократії, для українського процесу державотворення такий розклад не є добрим. Це є загрозою українській демократії, українському парламентаризму… Арсен Аваков для суспільства є доволі токсичним. Чому ця людина залишилася в новому уряді? Буде велике тертя між тими людьми, які є новими, і Аваковим. Авакова залишили фактично як людину, яка може гарантувати владі стабільність у правоохоронній системі. Під час президентської кампанії (ні для кого не секрет) Аваков не був на боці Петра Порошенка. Аваков намагався підігрувати тому ж Володимиру Зеленському. І Аваков неодноразово зустрічався з Ігорем Коломойським. Те, що Арсен Аваков залишився в новому уряді – це є вплив Ігоря Коломойського на формування нового уряду. Тому не можемо говорити про те, що це уряд тільки Володимира Зеленського. Це уряд Володимира Зеленського і тих олігархічних сфер впливу, які має Ігор Коломойський”, – зазначив політичний експерт Андрій Смолій в ефірі програми “Ваша Свобода” (проєкт Радіо Свобода).

Експерти зараз також звертають увагу на структуру нового уряду. Замість 25 членів Кабміну маємо 18. Зменшена кількість віцепрем’єрів (із шести до двох), також низку міністерств об’єднали та перейменували. Така оптимізація викликала неоднозначну оцінку в експертному середовищі.

джерело: kmu.gov.ua

“Що стосується нової структури Кабміну, то, як на мене, там пєчалька... Злиття міністерств антагоністів (наприклад в одне ціле енергетики та екології) породжує системні ризики. Ну і до скорочення чиновників це не призведе. Навпаки штати міністерств монстрів збільшаться. Чому так сталось? Думаю це пов’язано насамперед із “короткою лавкою” запасних команди ЗЕ. Інших аргументів не бачу”, – писав на своїй сторінці у Facebook політолог, директор Центру “Ейдос” Віктор Таран.

У парламентській фракції “Голос” розкритикували об’єднання міністерств з питань ветеранів та тимчасово окупованих територій. “Минулого року ветеранські спільноти, активісти та експерти доклали величезних зусиль для створення міністерства ветеранів. Ми зробили це, щоб проблеми людей, які захищали країну від російської агресії, були у фокусі роботи урядовців. Ми здолали спротив тодішніх політиків і чиновників, мали сподівання, що міністерство ветеранів запрацює на повну з наступного року, зможе повноцінно допомагати ветеранській спільноті. Рішення про об’єднання міністерств відкидає нас на кілька років назад, адже тепер працівники двох новостворених інституцій займатимуться адміністративними питаннями, а не проблемами ветеранів, переселенців та громадян які залишились на окупованих Росією територіях”, – зазначила парламентарка Леся Василенко, повідомляє партійний сайт “Голосу”.

Також нову структуру уряду розкритикували і у парламентській фракції “Європейська солідарність”. “Коли має включитися ринок землі, ліквідують Міністерство аграрної політики... До речі, тепер виникають великі проблеми з виконанням угоди про асоціацію. Тому що план адаптації був прив’язаний до конкретних міністерств. І, по суті, зараз потрібно буде переписувати цей план”, – зазначила співголова цієї фракції Ірина Геращенко, інформує телеканал “Прямий”.

Водночас екснардеп (був депутатом сімох скликань ВРУ) і ексміністр фінансів у кількох урядах Віктор Пинзеник позитивно оцінює об’єднання і, відповідно, скорочення кількості міністерств. “Якщо хочете, щоб в Україні не стало яблук – створіть міністерство яблук. Процитував більш юного Віктора Пинзеника у зв’язку з дискусією навколо структури нового уряду. Точніше щодо скорочення кількості міністерств шляхом їх об’єднання. Я розцінюю це рішення як крок у правильному напрямку. Ставлення влади до вирішення нагальних проблем залежить не від створення відповідальних за проблеми міністерств, а від політики, яку проводить влада. Хіба зі створенням міністерства екології у нас відбувся рішучий прорив у вирішенні екологічних проблем? Чи існування аграрного міністерства є свідченням наявності в країні продуманої та дієвої аграрної політики?.. Багато з нас звикли: якщо є проблема, то треба створити міністерство з її вирішення. Небагато задумуються, що за такого підходу проблемою стає саме міністерство. А якщо прискіпуватися до структури нового уряду, то я говорив би про необхідність більш радикального скорочення кількості міністерств та ліквідацію посад віцепрем’єрів. Бо в наших реаліях правильне твердження: чим менше – тим краще”, – писав Пинзеник на своїй сторінці у Facebook.

Дивує, що уряд закрив свої засідання від преси. За словами прем’єра Гончарука, для того, щоб їхні засідання не перетворювалися на шоу. Міністри спілкуватимуться із представниками ЗМІ після засідань Кабміну. Цікаво позиція з огляду на те, що нова влада постійно декларує свою відкритість перед суспільством. А на ділі виходить, що в парламенті тексти законопроєктів оприлюднюються ледь не перед самим голосуванням, а уряд вирішив просто закрити від сторонніх очей свої засідання. Хіба в Кабміні є якісь міністри від опозиції, щоб влаштовувати сварки? Хіба не анонсувалася злагоджена командна робота урядовців? Зрештою, просто смішно, коли представник цієї влади говорить про те, що не потрібно перетворювати роботу на шоу. Можна просто покататися на самокаті Кабміном…

У будь-якому випадку уряду потрібно буде демонструвати результати своєї роботи. Прем’єр разом із президентом наобіцяли вже дуже багато. 2 вересня президент Зеленський провів зустріч із членами уряду, керівництвом парламенту, правоохоронних органів та Національного банку. Всім показово роздав доручення, хоч насправді це не входить до його повноважень.

Прем’єр Гончарук одразу вирішив розпочати із гучних прогнозів. “Є основні цілі, що поставлені перед урядом на наступні п’ять років, намічено орієнтири. Найперше – це економічне зростання. Ми поставили собі за мету, щоб економіка України у наступні п’ять років зросла щонайменше на 40%. Це дуже амбітна, але реалістична мета. У нас є для цього серйозна команда у Міністерстві економіки, яка вже почала над цим працювати. За нашими розрахунками, це призведе до появи близько одного мільйона нових робочих місць”, – заявив глава уряду. За його словами, в наступному році зростання ВВП має скласти 5%, а далі пришвидшитися щонайменше до 7%.

Питання: як? В уряді великі надії покладають на відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. Парламент начебто має ухвалити закон про ринок землі до 1 грудня цього року. Ринок мав би запрацювати орієнтовано наступного літа. “Ми взагалі знизимо ставки по кредитах співпрацею з Національним банком, тобто кредити в принципі стануть дешевші. Але нам потрібно зробити їх ще дешевшими конкретно для купівлі земельної ділянки для власних потреб, для оброблення. Нам потрібно дозволити операції із землею для всіх, хто має можливість зараз її обробляти. Зокрема для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридичну особу в Україні і тут сплачують податки. Тобто фактично, де-юре, доступ до права купівлі земельної ділянки буде мати українець – фізична особа і українська юридична особа… Ми подивились на те, в яких комбінаціях ефект від відкриття землі буде максимальний. За якої моделі реформи ми як українці зможемо отримати максимальне економічне зростання, а 1% зростання ВВП – це приблизно 15 мільярдів гривень додаткових у бюджеті. Це означає, що у нас будуть додаткові гроші, щоб будувати школи, дороги, інфраструктуру, вкладатись в освіту і так далі”, – заявив Гончарук 2 вересня в ефірі каналу ICTV.

Зараз багато розмов про ринок земель сільськогосподарського призначення, але потрібно буде побачити відповідний законопроєкт із правилами гри на цьому ринку. Ця реформа непопулярна у суспільстві, але за умови її якісної реалізації може привести до додаткових 2% зростання ВВП щорічно. Але потрібно буде побачити відповідний законопроєкт, а що ще важливіше – текст вже ухваленого закону.

“Це дуже позитивна і давно очікувана реформа. Звичайно, якщо її модель буде робочою і з мінімальними обмеженнями. Інакше ефект на економіку буде мінімальним. У випадку з реалізацією ліберальної реформи ми можемо отримати ефект в додаткових 2% зростання ВВП щорічно. Більш того, ця реформа може стати тим найдовгоочікуванішим сигналом інвесторам, що в Україні їх чекають. Як колись була приватизація Криворіжсталі, після якої черги з інвесторів шикувалися в Борисполі”, – зазначає у Facebook спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Також в уряді сподіваються на чергову “велику” приватизацію. До 1 грудня Кабмін має розпочати підготовку державних компаній до приватизації і залучення інвестиційних радників. Провести перший конкурс не пізніше 1 квітня 2020-го. Президент також доручив Раді до 1 жовтня ухвалити законопроєкт про скасування переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а Кабміну – сформувати перелік стратегічних підприємств, які не можна приватизовувати. Вже згаданий Сергій Фурса зазначає, що питання полягає в тому, чи знайдемо ми покупців на пропоновані активи, бо багато підприємств вже “перетримані”.

Завдань від глави держави для міністрів було багато, зокрема, президент Зеленський також доручив уряду до 1 грудня 2019 року підготувати закони про легалізацію грального бізнесу та видобутку бурштину. Вирішення всіх цих питань може бути корисним держави, але до цього потрібно відповідально і зважено підійти. Поки ж ми чуємо обіцянки зробити все добре, але нова влада працює нахрапом. Експерти сперечаються про те, чи можливе економічне диво від цього уряду, і кожен наводить свої аргументи за і проти.

“Зеленському і його команді ще доведеться довести свою здатність боротися за чесні суди і правоохоронні органи та проти корупції, рейдерства і рекету. І в цих питаннях новій владі ще треба заслужити довіру”, – зазначає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, інформує Німецька хвиля. Сергій Фурса також додає, що не можна забувати про можливих “чорних лебедів” – нової всесвітньої фінансової кризи чи перемоги бізнесмена Ігоря Коломойського у судах щодо націоналізації “ПриватБанку”.

Загалом, як уже зазначалося, незрозумілим залишається те, чи дозволять в Офісі президента довго попрацювати урядовим молодим реформаторам. Чи переживе цей уряд більше одного опалювального сезону?

“Спочатку насторожує тактика Володимира Зеленського – збирати негатив на виконавців, щоб самому залишатися в білому. Ця схема працює на повну силу з Андрієм Богданом, головою Офісу президента, а зараз її можуть включити і щодо Гончарука. Під час недавнього інтерв’ю акторові Станіславу Боклану Зеленський сказав, що уряд піде у відставку, якщо не зможе знизити комунальні тарифи. Звалити на прем’єра місію тарифного популізму, щоб у разі її успішного виконання осідлати хвилю політичних дивідендів – цілком звична логіка української політики”, – зазначає у колонці на сайті “Новое время” журналіст цього видання Іван Верстюк.