– З часом усе забувається, зокрема й події, які відбувалися у нашій країні кілька років тому. Забувається й війна, яка триває на сході України досі. На шостий рік війни маємо пам’ятати і вшанувати загиблих воїнів, завдяки яким ми сьогодні вільні і незалежні! Я часто думаю про те, що кожен із нас може піти з друзями на каву, відвідати прем’єру фільму чи поїхати кудись на відпочинок, а наші побратими вже не можуть. Вони за наше вільне майбутнє і майбутнє наших дітей віддали своє життя, найдорожче, що в них було. А ще у День Незалежності маємо згадати і про поранених бійців, які зараз лікуються і проходять реабілітацію в госпіталі. Гадаю, маємо провідати їх, щоб мотивувати боротись за своє здоров’я. Треба показати, що не залишимо їх наодинці з бідою. Знаєте, деколи здається, що люди навколо забули про війну: про загиблих, поранених, про тих, хто зараз на передовій. Багатьом уже справді стало байдуже. Наша місія нагадати і не забувати!

– Я патріот України і для мене незалежність дуже важлива. Складно описати словами цінність волі, і говорити про боротьбу і незалежність взагалі складно. Наш народ з давніх часів боровся за те, щоб бути вільним і ні від кого не залежати, і зараз продовжує боротьбу. Шкода, що не всі українці розуміють і знають ціну незалежності. А є й ті, хто забув про війну чи втомився від неї. Особисто для мене День Незалежності – велике свято, проте поки триває війна не можу його святкувати. Найбільше, що кожен може зробити у цей день – вшанувати загиблих Героїв, подякувати бійцям, волонтерам. А святкувати, гадаю, поки ще рано. Пам’ятаймо: війна триває, а частина України окупована. Мабуть, проведу цей день зі сім’єю. У маршах участі не беру. Пом’яну своїх полеглих бійців, хоча і так кожного дня про них пам’ятаю. А ситуація, що виникла з парадом цього року, засмутила. Набридла вже всюдисуща політика і набридло таке ставлення до військових.

– День Незалежності для мене має багато значень і викликає багато спогадів з війни. П’ять років тому я віз із Новосвітлівки, Луганської області, свого загиблого ротного і побратима. А вчора вшанували його пам’ять з “айдарівцями”. Тому для мене День Незалежності – це, перш за все, свято пам’яті загиблих Героїв: воїнів і патріотів, які віддали своє життя за нас. У цей день згадайте тих Героїв, які не одне сторіччя боролись за Україну і за нашу з вами незалежність. Гадаю, 24 серпня усі українці: і військові і цивільні, мають показати, що ми гідні боротьби наших пращурів і наших полеглих побратимів, що ми пам’ятаємо їхній подвиг, і що їхні життя і великі жертви не були марними. Хто має бажання і змогу, може приїхати до Києва на Марш захисників України, а хтось може вшанувати українських воїнів і подякувати їм у себе вдома. Головне в цей день – не залишатись байдужим і усвідомити для себе ціну незалежності України.

– Гадаю, військовий парад є дуже важливим і в мирний час, і, особливо, в час війни. Громадяни мають пишатися своїм військом, а військо в свою чергу – мати сталі традиції, які будуть його ідентифікувати. Військовий парад – це насамперед демонстрація потужності армії, яка спрямована не лише на внутрішню авдиторію, а й на зовнішню, закордонну, зокрема, це меседж ворогам. Таким чином демонструємо: нам є чим оборонятись, у нас є кому воювати! Я людина військова і вважаю, що в суспільстві сьогодні є потреба саме у військовому параді. Незалежність України оплачена кров’ю багатьох людей: і військових, і цивільних. Загалом для мене незалежність – це серйозне поняття, а головне її відчуваєш навіть фізично. Не знаю, як люди зараз сприймають незалежність, бо з роками все змінюється, і чотири роки тому українці відчували її особливо гостро, але сьогодні у багатьох людей все змінилося. Кожному українцеві у цей день варто замислитись про те, що він корисного зробив для своєї держави і що може зробити для неї. Це потрібно зробити, бо серед українців існує поширена думка, ніби держава нам щось винна. Та якщо ми беремо, то маємо щось давати взамін!

– У 1998 році я служив строкову службу в Києві. Тоді мені пощастило стати учасником другого в історії незалежної України військового параду. Спогади про нього гріють досі. У той день я був гордий, що моя країна має військо, має техніку і зможе за потреби захищатися від ворогів. Вже тоді було зрозуміло, що парад потрібен. І сьогодні ми, ветерани, розуміємо, що ховати свою державну міць: вишколених солдатів і новітні розробки військової техніки, в часі війни не можна! Влада не організувала належного заходу, тому ветерани і волонтери організували Марш захисників України, до якого долучаться ті, хто боровся і бореться за перемогу, а не за мир. Колись нам казали, що влада звозить військових на парад, але цьогорічний марш покаже: ми за покликом серця приїхали на Марш захисників України, щоб вшанувати загиблих побратимів і обов’язково зустрітися з тими, кого давно не бачили. Ми воювали не за владу і на парад виходили не за владу. На День Незалежності у 2016-ому я був на військовому параді. Тоді до мене підійшла маленька дівчинка з мамою, простягнула паперове червоне серце і подякувала. Я також подякував і заховав його у нагрудну кишеню, а коли була змога роздивитися подарунок, то побачив на звороті серця напис “Аліна, 8 років, Донецьк”. Ось за кого ми воювали і воюємо: за майбутнє таких дітей на нашій землі, а не за владу! Хочемо показати, що ми небайдужі, нас багато і кожен готовий за потреби боротися. На День Незалежності плануємо їхати спілкою ветеранів АТО Городоччини в Київ, аби приєднатися до Маршу захисників України. На мою думку, незалежність України має безліч проявів, зокрема й у нашому повсякденному житті. Особливо цінність незалежності і всього українського починаєш цінувати й усвідомлювати на фронті. Коли я був на передовій у Карлівці, побачив, що там люди цінують незалежність особливо сильно, адже вони вже побували в окупації, а визволення стало для них рівносильним святом до Дня Незалежності. Святкування Дня Незалежності у кожного своє, проте закликаю кожного українця вивішати синьо-жовтий прапор біля свого дому, розпочати цей день з молитви за Україну, а за можливості – зі Служби Божої. Також вшануйте полеглих Героїв. А якщо побачите на День Незалежності військового – подякуйте йому!