Детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) повідомили про підозру одразу шістьом особам, причетним до запровадження скандальної формули “Роттердам+”. Щоправда, впадає у вічі, що кримінальне провадження розпочали ще в 2017-ому, два роки детективи НАБУ нібито тупцювали на місці, аж раптом тепер посипалися новини з позначкою “Роттердам+”. Вони посідають перші рядки в стрічках інформагентств, що й не дивно, адже, за даними НАБУ, загалом споживачам електроенергії було завдано збитків на суму 18,87 млрд грн. Водночас не всі експерти погоджуються з тим, що “Роттердам+” аж така відверто корупційна схема. Однозначної відповіді на питання “Плюс чи мінус?” поки що немає.

Із 1 травня 2016 року в Україні запрацювала формула “Роттердам+”, яка прив’язує ціну на вугілля для генерації теплової електроенергії до ринкового індикатора ARА2 (біржова ціна в портах Амстердам – Роттердам – Антверпен, саме сюди доставляється південно- та північноамериканське вугілля для продажу в Європі) плюс вартість доставки в Україну.

Запровадили її нібито з найкращих міркувань. Більшість українських теплоелектроцентралей (ТЕЦ) та всі 15 теплоелектростанцій (ТЕС), які виробляють електроенергію та забезпечують опалення житлових будинків, можуть використовувати за сировину лише енергетичне вугілля певних марок, а сім із них – лише вугілля марки “А” або антрацит. Мінімальний обсяг енергетичного вугілля, потрібного для їхньої нормальної роботи упродовж місяця становить у середньому 3 млн т. До початку війни на Донбасі обсяг видобутку цього виду сировини в Донецькій і Луганській областях сягав 5 млн т на місяць.

Однак після початку бойових дій виявилося, що майже 40% антрациту добувають на підприємствах, розміщених у районі міст Шахтарськ, Сніжне, Ровеньки, Свердловськ, Антрацит, Красний Луч, тобто на території, окупованій Росією.

У Києві вирішили: ні копійки бандитам! Але постало питання, чим палити казани ТЕС? Вугільні чиновники взяли у руки глобуси: замість сусідньої Польщі Україна чомусь стала імпортувати вугілля з далеких Південно-Африканської Республіки та Пенсильванії (США). Але після приходу до Одеського порту кількох балкерів із заморським вугіллям в Україні вибухнули гучні скандали: занадто дорого, незрозуміло, кому платимо за доставку, розвантаження тощо. Тож прийняли інше рішення, яке, за задумом чиновників, мало б стимулювати вітчизняних гірників, адже, згідно з формулою “Роттердам+”, ціна 1 т енергетичного вугілля українського видобутку зростала приблизно на 10 USD. Начебто дрібничка, але з урахування потреби в 3 млн т щомісяця, погодьтеся, набігає чималенька сума.

Проте формула “Роттердам+” одразу почала викликати багато нарікань. Адже після окупації частини Донбасу майже весь обсяг (за різними даними, від 60% до 85%) обсягу вугілля групи “А” на підконтрольній Україні території видають на-гора три підрозділи компанії ДТЕК (одна з найбільших енергетичних корпорацій у Східній Європі, їй належить дев’ять із 15 українських ТЕС, а також 17 шахт і вугільнозбагачувальні комплекси – “Львівська Пошта”), що належить Рінату Ахметову – шахта “Комсомолець Донбасу”, а також холдинги “Ровенькиантрацит” і “Свердловантрацит”. Тобто ті додаткові 10 USD на кожній тонні й так небідний олігарх заробляв на вугіллі, яке ніколи не бувало в Роттердамі.

Першим став дибки Ігор Насалик, міністр енергетики та вугільної промисловості України, котрий уже в липні 2016 року заявив, що його відомство відмовляється від розрахунку ціни на вугілля за схемою “Роттердам+” і закладає в основу вартості палива для українських споживачів середню ціну на біржі в Польщі. Тоді ж його підтримав прем’єрміністр Володимир Гройсман, за словами котрого, схема “Роттердам+” є неприйнятною. 2017-го Юрій Луценко, генеральний прокурор України, стверджував, що ця формула становить корупційну загрозу для держави та попросив Верховну Раду України (ВРУ) навести лад у вугільній сфері за прикладом регулювання на газовому ринку – ухваливши закон про ренту на вугілля та інші корисні копалини. Формулу критикували й західні партнери України – зокрема, віцепрезидент Європейської комісії (ЄК) Марош Шефчович.

Але все намарне: формула діяла майже три роки. У серпні 2018 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) таки скасувала застосування формули “Роттердам+”. Щоправда, уточнивши, що це рішення набуде чинності лише з моменту запуску нового ринку електроенергії, що й сталося 1 липня ц.р., після чого формула “Роттердам+” офіційно перестала діяти.

І ось тепер детективи НАБУ повідомили про підозру одразу шістьом особам. Йдеться про ексголову НКРЕКП Дмитра Вовка, ще кількох членів комісії та двох високопосадовців корпорації ДТЕК. Дії членів комісії кваліфіковано за статтею Кримінального кодексу України (ККУ) “зловживання службовим становищем”, а представникам приватних компаній інкримінують “посібництво”.

Дмитро Вовк вчасно накивав п’ятами, і вже із-за кордону повідомив, що “правоохоронні органи, НАБУ і САП та судова система загалом не є незалежними та керуються з Офісу президента”. За радника гендиректора “ДТЕК Східенерго” Бориса Лісового корпорація Ахметова внесла заставу 10 млн грн. Решта четверо ходять “під підозрою”.

Однак не всі вважають “Роттердам+” аж такою очевидною корупційною оборудкою. Президент Асоціації енергетики України Олександр Трохимець у коментарі Українським новинам заявив, що вважає цю справу спробою тиску на приватний бізнес. “Крім політичних мотивів, я тут жодних інших не вбачаю. Справа була відкрита НАБУ ще у 2017 році. Тобто два роки вони нічого не змогли “нарозслідувати”. І за інформацією, яка була у ЗМІ, були проведені судово-економічні, я підкреслюю, експертизи ще тоді, які підтвердили законність даної постанови й економічну обґрунтованість. За цей час сьогоднішнім представником президента Зеленського Андрієм Герусом було двічі намагання оскаржити формулу “Роттердам+” в адміністративному суді, і двічі суд її визнавав обґрунтованою і законною. І раптом глава НАБУ Артем Ситник прокидається і вручає підозри”, – цитує агентство Олександра Трохимця.

Директор спеціальних програм Науково-технічного центру (НТЦ) “Психея” Геннадій Рябцев також вважає, що не варто “демонізувати” роттердамську формулу. “Якщо говорити саме про ринок електроенергії, то вплив використання котирувань на біржах Голландії при визначенні гуртової вартості електричної енергії незначний. В Україні відсутній ринок енергетичного вугілля. І це підтвердив Антимонопольний комітет. В його рекомендаціях 2015-2016 року зазначено, що варто прив’язати вартість енергетичного вугілля не до “списку бажань” окремих компаній чи посадових осіб, а до якогось відомого показника, що використовується у Європі. Обрали один із таких індикаторів – ARА2 (“Роттердам+”). Він справді широко застосовується, відомий і ніким у Європі не заперечується”, – розповів Геннадій Рябцев агентству Укрінформ.

Заяви про отримання надприбутків компанією ДТЕК після запровадження “Роттердам+” – міф, написав співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич у блозі на сайті видання Кореспондент. Він послався на дані дослідження міжнародної аудиторської компанії KPMG, у якому дійшли висновку, що прибутковість шахт і ТЕС після введення формули істотно не змінилася. “Аудитори проаналізували діяльність 25 інтегрованих компаній, 20 генерувальних і 21 видобувної компанії. Серед досліджуваних – 13 провідних міжнародних диверсифікованих компаній енергосектора. Основний висновок аудитора: прибутковість шахт і ТЕС до 2013 року і протягом 2016–2019 рр. суттєво не змінилася. Тобто показники приблизно однакові для “формульної” (на базі “Роттердам+”) епохи визначення ціни вугілля та епохи ручного управління”, – підкреслив Дмитро Марунич.

Очевидно, що це гучне розслідування ще довго не полишатиме перших шпальт мас-медіа. Причому, швидше за все, до економічної долучиться ще й політична складова. Зрозуміло, що “під прицілом” може опинитися ще чинний прем’єр Володимир Гройсман (хоча він ще три роки тому заявляв, що схема “Роттердам+” є неприйнятною) та п’ятий президент Петро Порошенко.

Директор НАБУ Артем Ситник на брифінгу, відповідаючи на запитання, чи планується допит у справі Петра Порошенка, оскільки свого часу той одноосібно приймав рішення про призначення керівника НКРЕКП Дмитра Вовка, відповів дуже обтічно: “На відміну від інших правоохоронних органів, ми з анонсами не працюємо. Було погоджено лише перші шість підозр, а далі анонсувати – це не в наших правилах”.

Розумій, як хочеш, хоча ключовим можна вважати словосполучення “лише перші шість підозр”, що означає, що незабаром їх буде більше.

Підсумовуючи, можемо визнати, що в Україні “закрутилася” чергова гучна справа. Традиційно – в час зміни влади, коли правоохоронні органи починають посилено “копати” під владу стару. Як свідчить український досвід, перспективи приблизно такі, як у Шекспіра: “Багато галасу даремно”. Хоча – почекаємо, можливо, результат і буде. З іншого боку – навряд чи хтось відшкодує 18 млрд грн збитків.