От вам і “слуги народу”… Ще навіть присяги нардепа не склали, а вже деякі представники партії Зеленського поводяться як “господарі” нашої країни. Так, після того як журналістка видання “Новое время” (“НВ”) Ольга Духнич у інтерв’ю з першим номером виборчого списку “Слуги народу” та ймовірним майбутнім спікером парламенту Дмитром Разумковим зауважила, що депутатом від цієї партії став, зокрема, Максим Бужанський (на фото), “який ностальгує за СРСР і часами Віктора Януковича”, сам Бужанський на своєму Telegram-каналі обізвав журналістку “тупою вівцею”, а “Новое время” – одіозним ЗМІ.

Зауважимо, що журналістка Ольга Духнич нічого крамольного не вчинила. Цей так званий блогер із Дніпра Бужанський давно відомий своїми скандальними висловлюваннями. Зокрема, свого часу він заявив, що “єдиний результат Майдану – легалізація нацизму”.

“Пан Бужанський висловив щось про мене і “НВ”. І перед “НВ” йому б вибачитися. Тепер про мене. Я прочитала, посміхнулася і пішла засмагати. Тому що я не дурна вівця, я до біса розумна жінка, і це правда дуже смішно… щось відповідати п-ну Бужанському – це як спроба з’ясувати стосунки з голубом, який напаскудив вам на рукав пальта. Хто цим займається? Я, наприклад, ні. Голуб живе просто: їсть і гадить, їсть і гадить. Сподіваюся, робота Бужанського як депутата буде продуктивнішою, різноманітнішою і на благо країни”, – відповіла Бужанському Ольга Духнич на своїй сторінці у фейсбуці.

Вибачень від Бужанського не було. А пресслужба “Слуги народу” від імені партії зрештою вибачилася за слова Бужанського перед Ольгою Духнич, але водночас спробувала виправдати свого майбутнього нардепа. “Партія “Слуга народу” вважає неприпустимими особисті образи будь-якого громадянина України, у тому числі представників засобів масової інформації. Ми засуджуємо висловлювання обраного народного депутата Максима Бужанського стосовно журналістки журналу “Новое время”. Керівництво партії та фракції “Слуга народу” принесло пані Духнич вибачення. Разом із тим ми розуміємо, що висловлювання обраного народного депутата Максима Бужанського були хоч і надмірною та неетичною, але достатньо зрозумілою реакцією на оціночні судження стосовно особистих почуттів, які обраний народний депутат нібито має до СРСР та певних українських політиків. Тому ми просимо представників засобів масової інформації утримуватися від такого роду оціночних суджень, адже, будучи оприлюдненими на офіційних сторінках поважних видань, вони у подальшому сприяють наклеюванню ярликів та упередженому ставленню до політиків, які ще навіть не почали каденцію в якості народних обранців”, – мовиться у офіційній заяві партії “Слуга народу”. Проте вибачення перед виданням “НВ” не видно у цій заяві…

Вони “розуміють” хамство свого майбутнього нардепа. Тут зауважимо, що до цькування журналістів (а в цій ситуації вже не можна говорити лише про одну представницю ЗМІ) доєднався майбутній колега Бужанського по фракції Олександр Дубінський. А також не лише офіційні “слуги народу” – одіозний ексзаступник голови адміністрації президента Януковича Андрій Портнов (друг нинішнього керівника Офісу президента Андрія Богдана), котрий повернувся в Україну якраз під інавгурацію президента Володимира Зеленського і зараз через Державне бюро розслідувань (ДБР) “атакує” п’ятого президента Петра Порошенка.

Свої “п’ять копійок” вставив і не менш одіозний антиукраїнський відеоблогер Анатолій Шарій, чия партія хоч і не потрапила до парламенту за результатами позачергових виборів, але внаслідок голосування “мудрих” українських виборців матиме фінансування з держбюджету. Важко охарактеризувати всіх цих осіб без уживання нецензурної лексики та й навряд чи варто передавати їхні заяви. Тож лише зауважимо, що Портнов встиг “наїхати” й на “Громадське”, Радіо Свободу і “24 канал”.

Подібні “діячі”, на яких нема вже де ярлики чіпляти, зараз здобули широкі можливості для того, щоби цькувати всіх їм неугодних і разом із тим неугодних новій владі в Україні. ЗеКоманда бере в цьому участь і виправдовує таке цькування журналістів. Як тут не згадати скандал із “недозвільненням” Андрія Богдана, коли Офіс президента вирішив пошити в дурні українські медіа, а потім сам Богдан заявив, що їм не потрібні журналісти для комунікації із суспільством. Тепер виглядає так, що із суспільством нова влада не надто налаштована комунікувати, принаймні ми дуже мало знаємо про стратегію президентської команди щодо розвитку держави. У той же час інформаційні атаки на “непотрібні” медіа набирають обертів.

“#Ідітьусраку – саме так називався челендж, оголошений актором Володимиром Зеленським 3 жовтня 2018 року. Вийти на публіку з таким неоднозначним закликом його змусила поведінка народного депутата від БПП Олега Барни, який у стінах парламенту обматюкав журналіста. “Я думаю, що в обличчі цього журналіста Барна послав на три букви всі медіа”, – зробив цілком логічний висновок Зеленський і від імені всіх медіа послав Барну та інших представників влади. Тисячі людей тоді підтримали челендж лідера “Кварталу”. Менше ніж за рік, 18 серпня, обраний народний депутат із партії Зеленського, ще навіть не склавши депутатської присяги, взявся повторювати “подвиг” Барни. Ми недаремно почали зі згадки про челендж Володимира Зеленського. Рік тому він зазначав, що, пославши одного журналіста, Барна послав усі українські медіа. Чим нинішня ситуація суттєво відрізняється від торішньої? Адже мовиться про без п’яти хвилин нардепа. Так само, як і Барна, свого часу Бужанський представлятиме в Раді інтереси президентської фракції. Долучення будь-кого, хай навіть цілого блогера з Дніпра, до клубу “слуг народу” не дає йому морального права ображати будь-кого! Не можемо не згадати заяву партії “Слуга народу” після інциденту, яка вибачилася перед журналісткою за поведінку Бужанського, що була “надмірною і неетичною”. Проте в партії назвали “достатньо зрозумілою” реакцію нардепа на оціночні судження журналістки. Хочемо наголосити: проблема не лише в тому, що Бужанський нагрубіянив нашій колезі. Проблема не тільки в образі “Нового времени” – одного з найшанованіших видань в Україні. Влада не повинна, не має права зневажати та принижувати своїх громадян! Навіть тих, що її критикують. А особливо тих, для кого контроль за владою є професією та функцією. Журналістів зокрема. “Стати президентом і залишитись людиною” – із таким гаслом актор Володимир Зеленський кілька місяців тому виграв президентську кампанію. Ці правила мають розповсюджуватися й на представників його політичної партії, які декларували намір бути слугами народу”, – мовиться у редакційній колонці Української правди після “подвигу” Бужанського.

Представники нової влади можуть скільки завгодно малювати собі імідж простих хлопців, близьких до народу, але коли вони дозволяють собі ображати співгромадян, тоді показують своє справжнє нутро. А тим часом фан-клуб ЗеКоманди, навіть деякі журналісти, у інформпросторі дискутують про те, що слова Бужанського були симетричною реакцією на слова журналістки Ольги Духнич. Цікава позиція, яка демонструє, що частина суспільства дуже любить користуватися “свободою слова” і водночас легко погоджується на нові утиски цієї свободи.

“Інколи краще мовчати, ніж говорити. Вони ще не стали владою і депутатами, так! Але вони вже просять (як мило) журналістів відмовитися від свободи слова. Адже свобода слова – це саме і є оціночні судження. Саме право на оціночні судження захищають всі міжнародні конвенції, резолюції тощо, українська Конституція. Переконання та ідеї – це оцінки. Свобода слова – це право мати і висловлювати їх безперешкодно. У зв’язку з цим, чи мав право обзивати майбутній нардеп Бужанський журналістку “Нового времени”? Так, мав. Так само як журналістка “Нового времени” мала право висловити власну думку про Бужанського. Як до цього Дубінський, Ткаченко і той же, до речі, Зеленський мали право говорити все, що вони говорили про різних політиків, у тому числі посилати “в ср..у” народних депутатів. Різниця між Бужанським і Духнич тільки в одному: журналістка не ображала і не обзивала Бужанського. Свою оцінку вона будувала на відомих публічних заявах Бужанського. Бужанський – образив журналістку, не маючи на те жодних підстав. Точно так само, як той же Дубінський не стримував і не стримує себе ні в яких оціночних судженнях, найчастіше при цьому маніпулюючи. Зараз вони, майбутні члени фракції “Слуга народу”, ще не депутати. Але з прийняттям присяги з’явиться іще одна різниця між Бужанським, Дубінським і будь-яким журналістом: вони стануть політиками, публічними особами, рамки критики на адресу яких значно ширші, аніж на адресу звичайних громадян. І ось тоді такі прохання, як нинішнє, будуть читатися всіма міжнародними правозахисними організаціями, не кажучи вже про українські, відповідним чином”, – прокоментувала офіційну заяву партії “Слуга народу” голова ГО “Детектор медіа” Наталія Лігачова. Також вона звернула увагу на те, що свого часу “гопники”, які при Януковичу прийшли до влади, старалися навчитися хороших манер, але зараз, видається, піде зворотний процес: хамство в політиці стає вищим пілотажем і маркером “свій”.

Що ж, у “слуг народу” невдовзі відбудеться парламентська “прем’єра”. Подивимося, який стиль спілкування серед них переважатиме. Що цікаво, ймовірний майбутній голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія вже висловив думку про те, що оцінювати нардепів треба буде за тим, як вони голосуватимуть. Фактично це також виправдання Бужанського. Але тут є дуже цікава логіка: виходить, що політики можуть поводитися як “гопники”. І ще одне: якщо президентська фракція голосуватиме за сумнівні законодавчі рішення, котрі не сприйматиме значна частина суспільства, то як Арахамія оцінюватиме таке голосування? Фракція вирішила, а ви, вся решта, “тупі…”? Ми вже таке бачили…