Звісно, якщо Зеленський почне у фейсбуці вести щотижневий двогодинний ефір, під час якого пояснюватиме, як приватизація державних активів, ставка Нацбанку і масове заходження іноземних інвесторів у внутрішні облігації Мінфіну впливає на життя кожного українця, я заберу свої слова назад. Але в президента, і це зрозуміло, не вистачає часу на подібні речі. Тому поки що такою функцією займаються медіа, і чомусь мені здається, що як мінімум у цьому інтереси державної влади та журналістів мають збігатися… Спроби бути владою, непідзвітною засобам масової інформації, – це мрія з розряду бути студентом і не складати іспитів під час сесії. Адже це журналісти відкрили суспільству очі на корупцію часів Віктора Януковича, на безлад у держорганах і держкомпаніях часів Петра Порошенка. І саме їхнє завдання зараз критично оцінювати те, що намагається робити з країною влада Зеленського. Будуть правильні реформи – журналісти будуть радіти разом з усією країною і об’єктивно зазначати, що країна рухається в правильному напрямку. Будуть помилки – журналісти чесно про це напишуть. Не в тому річ, що журналісти бояться конкуренції з акаунтами команди Зеленського в соціальних мережах або страждають від неможливості взяти у президента інтерв’ю. А в тому, що країна не мусить, та й не хоче, бути заручницею “єдино правильної” точки зору”, – зазначає у своїй колонці журналіст “Нового времени” Іван Верстюк.

Звичайно, українським журналістам тепер доведеться навчитися по-новому працювати з новою владою, ретельніше перевіряти інформацію від “своїх” джерел. Але варто погодитися з тими журналістами, медіаекспертами та політологами, які в цій ситуації зазначають, що просто надалі ігнорувати чи бойкотувати керівника ОПУ не вдасться. Зрештою, якщо головною метою цієї “інформаційної операції” була дискредитація контролю ЗМІ за владою, то подальше інорування журналістами “правої руки” президента призвело б до досягнення цієї мети. Цій новій владі потрібно постійно ставити питання, з представниками цієї нової влади треба постійно спілкуватися, навіть якщо немає обопільного бажання.

“ЗеКоманді набагато цікавіше модерувати обговорення відставки Богдана, аніж відповідати на питання про долю закону про ТСК, необхідні для імпічменту, або ж коментувати треш у Окружному адміністративному суді Києва. Ситуація в зоні ООС – сюди ж.

Видається, на Банковій відчули себе людиною із суперпультом, яка перемикає канали поширення інформації. Що ж, до опалювального сезону “прокатить”, – пише у фейсбуці директор Інституту світової політики Євген Магда.

Ми недарма згадували про те, що ввечері 1серпня після оприлюднення інформації про згадану заяву Богдан у фейсбуці насміхався з Кличка. За дивним збігом обставин вся ця історія із “недозвільненням” розпочалася фактично через день після того, як столичний міський голова провів зустріч у США з колишнім мером Нью-Йорка, адвокатом американського президента Дональда Трампа Рудольфом Джуліані – тим самим, який одразу після президентських виборів в Україні заявив про те, що Володимир Зеленський “повинен очиститися від причеп із минулого та кримінальних олігархів – Ігоря Коломойського й інших. Тих, щодо яких ведуть розслідування в Америці, тих, що перешкоджають нашій прямій комунікації з новообраним президентом Зеленським”.

Ні для кого не секрет, що в США виступали проти призначення багаторічного юриста Коломойського Андрія Богдана головою Адміністрації президента України (як би вона зараз не називалася). Українські ЗМІ повідомляли про те, що спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер наполегливо рекомендував Зеленському не призначати Богдана головою АП. Але якщо такі рекомендації справді були, то їх “у Зеленського” проігнорували.

Також ні для кого не секрет, що нова влада в Україні хоче контролювати столицю, розділивши посади київського міського голови та голови Київської міської державної адміністрації (КМДА), незважаючи на тлумачення Конституційного Суду (ще в грудні 2003-го КС визначив, що Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана київським міським головою). 24 липня стало відомо, що глава ОПУ Андрій Богдан звернувся до Кабінету Міністрів України (КМУ) з пропозицією звільнити Кличка з посади глави КМДА, яку той обіймає за сумісництвом із посадою мера. Фактично мовиться про те, щоб зробити кличка тільки “весільним генералом” у столиці.

В цій історії спостерігаємо інтереси столичних забудовників. У ЗМІ можна знайти багато історій про вплив забудовників Вадима Столара та Максима Микитася на ухвалення рішень столичною владою. Натомість столичний мер Віталій Кличко нещодавно заявляв про те, що керівник ОПУ намагався нав’язати йому контроль з боку забудовника Андрія Вавриша чи гендиректора холдингу “1+1 Media” Олександра Ткаченка. Відомо, що Вавриш є близьким другом керівника ОПУ Богдана. Саме Вавриш презентував план переїзду президентського офісу з Банкової в Український дім.

Упродовж останніх кількох тижнів у інформпросторі було багато заяв від різних сторін, що борються за владу в столиці. І ось 30 липня Андрій Богдан перейшов межу, озвучивши такі звинувачення проти Кличка, про які навряд чи без підтвердження правоохоронних органів можна було говорити. Богдан заявив, що на зв’язок із ним виходив адвокат одного зі “смотрящих”, які заважають Віталієві Кличку ефективно управляти містом. “Він висловив пропозицію, що робота з місцевим бюджетом Київської міської ради та міської державної адміністрації дає їм змогу отримувати 40 млн USD на рік. Попросив “не рухати” голову Київської міської державної адміністрації та запропонував цей бюджет розділити навпіл. На жаль, оскільки я не був готовий до такої зустрічі, мені не вдалося зафіксувати ці дані. Ця інформація також буде передана в правоохоронні органи”, – сказав голова ОПУ на брифінгу 30 липня. Цю заяву було розміщено на офіційному сайті президента України.

Натомість до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) звернувся Віталій Кличко, щоб антикорупційні детективи перевірили правдивість слів Богдана. “Я не уповноважував жодну особу на подібні “переговори”! А такі висловлювання пана Богдана, який є керівником Офісу президента України, підлягають перевірці в рамках досудового розслідування, оскільки можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень. Якщо хтось до когось звертався, потрібно встановити хто, від чийого імені і з якою пропозицією. А також з’ясувати, чи отримала посадова особа неправомірну вигоду. Після цього слідчі мають або оголосити підозри встановленим особам, або я вимагатиму від пана Богдана вибачень за поширення неправдивої інформації. Наслідком подібних заяв повинне бути не тільки оприлюднення їх на пресконференціях. Переконаний, що в НАБУ є всі можливості розслідувати оприлюднену інформацію і встановити істину в цій справі. Сподіваюся, що пан Богдан сприятиме розслідуванню. Якщо, звичайно, керівник Офісу президента України сказав журналістам правду...” – зазначив Віталій Кличко на своїй сторінці у фейсбуці.

ЗМІ повідомляли, що НАБУ відкрило кримінальне провадження за фактом можливої пропозиції хабара голові Офісу президента Андрієві Богдану в розмірі 20 млн USD.

На цьому тлі увечері 1 серпня і з’явилася інформація про написання Богданом заяви про звільнення. Однією з перших реакцій експертів та журналістів був власне вплив зустрічі Кличка та Джуліані і те, що саме звільнення Богдана могло бути умовою зустрічі президентів Зеленського і Трампа. До цієї зустрічі “у Зеленського” зараз готуються. Зрештою, подальші заяви Зеленського і Богдана деякі експерти вже коментували як жарт над Кличком.

У будь-якому випадку, є чи немає в цій історії з заявою Богдана “американського сліду”, експерти в США уже розкритикували поведінку української влади. У будь-якому випадку команді Зеленського доведеться й далі готуватися до зустрічі з Трампом, і ще не відомо, чи відгукнеться українському президентові “фактор Богдана” в майбутньому.

А поки що відомо про постійні зміни формату можливої зустрічі Зеленського і Трампа. Сам український президент 3 серпня заявив про те, що ця зустріч має відбутися у вересні у Вашингтоні. Через два дні після цієї заяви інтернет-видання Апостроф, посилаючись на свої джерела, повідомило, що український та американський президенти проведуть зустріч у рамках Генасамблеї ООН, яка триватиме із 24 по 28 вересня у Нью-Йорку.

“Терміни зустрічі нового українського президента Володимира Зеленського з його американським колегою Дональдом Трампом переносяться буквально щотижня. Понад те, змінюється інформація й про сам формат такої зустрічі. Якщо ще кілька днів тому можна було розраховувати на візит українського президента до Вашингтона, то зараз Зеленському доведеться летіти на сесію Генеральної асамблеї ООН, щоби поспілкуватися з американським президентом в кулуарах заходу. А такий формат спілкування – доказ того, що з організацією справжнього візиту в команди Зеленського нічого не виходить. І дарма президент України заперечує, що користувався послугами американської лобістської компанії для захисту своїх інтересів у Вашингтоні. Якби така компанія допомогла йому знайти “ключ” до Трампа, це стало б успіхом не тільки для самого президента, а й успіхом для України. А так не виходить у Зеленського, не виходить у країни. І нічого доброго в такій відсутності в Трампа інтересу до зустрічі із Зеленським ні для кого з нас немає”, – зазначив у колонці на сайті Еспресо.TV відомий журналіст, політичний оглядач Віталій Портников.