Європейський імпульс п’ятого президента

Саміт Україна-ЄС у Києві став визнанням здобутків команди Петра Порошенка в напрямку європейської інтеграції

21-й саміт Україна-ЄС, який відбувся в Києві, став особливим як для нашої країни, так і для Євросоюзу. Якщо брюссельські керівники закінчують свою каденцію і підбивають підсумки, то Володимир Зеленський починає “новий відлік”.
Що новий президент водночас заявляє: “Кажуть, що новачкам щастить… Можливо, 22-й саміт нам і не знадобиться, бо Україна вже буде невід’ємною частиною Європи”. Уже цими словами Зеленський засвідчив свою цілковиту необізнаність у темі європейської інтеграції. Адже саміти Україна-ЄС відбуваються раз на рік, на них підписують стратегічні документи, підсумовується робота за попередній період. Протягом наступного року Україна в Євросоюз точно не вступить. Зеленський просто не розуміється на обсягах завдань, які стоять перед його командою. А вже надумав відмовитися від 22-го саміту.
Президент Зеленський отримав країну в спадок від Петра Порошенка на піку зближення з ЄС. Про це в Києві 8 липня заявив сам голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. “Відносини між Україною і Європейським Союзом є найкращими, ніж будь-коли. Я говорю це як людина, залучена до цього від самого початку – мені довелося бути співголовою першого саміту між Україною і ЄС 1997 року. Зараз ми маємо разом вже 21-й саміт… І ми можемо пишатися результатом”, – сказав Юнкер, звертаючись до Зеленського. Тепер перед Володимиром Олександровичем стоїть завдання не розгубити, а розвинути здобутки Порошенка. Що буде важко зробити без дипломатичного досвіду й належних навичок.
За висновком видання Європейська правда, нинішній саміт Україна-ЄС зробив неможливим “переведення стрілок на попередників, якщо в будь-якій сфері відносин станеться відкат досягнутого”. А досягнуто справді багато – навіть там, де, здавалося, це було неможливим – через війну, спротив Росії, референдум у Нідерландах тощо. За часів Порошенка українці отримали те, за що виходив Євромайдан: асоціацію, зону всеохопної вільної торгівлі з ЄС та безвізовий режим для вільних подорожей Євросоюзом – це результати проведення в Україні узгоджених із ЄС реформ. Розмір допомоги Євросоюзу Україні сягнув 15 млрд євро. На вимогу Києва всі п’ять років російської агресії Брюссель тримав відчутні політичні й економічні санкції проти Кремля.
П’ять угод із Євросоюзом, підписані в Маріїнському палаці 8 липня, були підготовлені командою Порошенка в попередні місяці й роки (до речі, Офіс Зеленського “віддячив” за це недопуском на саміт віцепрем’єр-міністра з питань європейської інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, яка балотується за списком партії Порошенка “Європейська Солідарність”). Ідеться про 119 млн євро, які Брюссель виділяє на підтримку громадянського суспільства України, децентралізацію, розбудову Азовського регіону, боротьбу з корупцією, розвиток торгівлі й технічного співробітництва.
Порошенко наголошує, що його партія стоїть на державницьких позиціях, тому готова підтримати нову владу на шляху інтеграції до Євросоюзу й НАТО
Петро Порошенко, який у день саміту мав окрему зустріч із президентом Європейської Ради Дональдом Туском, відзначив підписання цих документів як позитив. Водночас він пошкодував, що саміт був недостатньо наповнений конкретним змістом. Не вдалося внести до підсумкової декларації питання протидії російському газопроводу “Північний потік-2” та “азовський” пакет санкцій проти РФ. Не було домовленості про “скрінінг” або ж моніторинг українського законодавства для його адаптації до норм ЄС. Це потрібно для подачі заявки на вступ 2023 року, що пропонує Порошенко і його партія “Європейська Солідарність”.
Також не складено “дорожню карту” для інтеграції України у чотири союзи ЄС (і це теж ініціатива Порошенка): митний, енергетичний, шенгенський і цифровий. “Що вони дають простим людям? Цифровий союз дає безкоштовний роумінг у всіх країнах Євросоюзу, а це разом із “безвізом” надзвичайно важливо. Союз енергетичний – це енергетична безпека нашої держави. Союзи митний і шенгенський дають свободу пересування для громадян і товарів”, – пояснив лідер партії “Європейська Солідарність”. “Домовленості щодо цих союзів уже діють завдяки дипломатичній роботі моєї команди. Тепер необхідно лише проявити політичну волю вищого керівництва держави для їх систематичного впровадження”, – зауважив Порошенко.
Політологи констатують: там, де команда Порошенка дала потужний імпульс співпраці з ЄС, рух ще триває. Натомість українська дипломатія почала “буксувати” від часу, коли її очолив Зеленський. Незважаючи на візити Зеленського в Брюссель, Берлін і Париж, країни Євросоюзу повернули до ПАРЄ російську делегацію без виконання країною-агресором жодних вимог. Кремль не звільнив українських військовополонених, “кинувши” і Європу, і нову владу в Києві.
Крім того, Захід почав говорити з Москвою за спиною Києва, чого не було минулі п’ять років. Петро Порошенко застерігає: “Протягом останнього місяця ми побачили кілька неприємних прикладів, коли наші партнери порушили принцип “нічого про Україну без України”. Це тривожний сигнал, який потребує серйозної уваги з боку влади, всіх проєвропейських сил, зацікавлених у протидії російській агресії. І, звичайно, об’єднання зусиль. “Європейська Солідарність” до цього готова”.
Порошенко наголошує, що його партія стоїть на державницьких позиціях, тому готова підтримати нову владу на шляху інтеграції до Євросоюзу й НАТО. “Наша політична сила не лише агітує і розмовляє про ЄС. Ми – дороговказ і, якщо хочете, GPS-навігатор, який веде у ЄС”, – заявив лідер партії.
За його словами, досягати перемог на європейському напрямку спроможні насамперед професіонали, сконцентровані в його команді: вони будуть драйверами євроінтеграції у Верховній Раді і не дозволять звернути з цього шляху, який за ініціативою Порошенка був зацементований у тілі Конституції України.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5224 / 1.58MB / SQL:{query_count}