Тут одразу зауважимо, що про ніяку свободу слова в цій ситуації навіть не йдеться. Говорити з агресором, який щодня продовжує вбивати і калічити українців, який утримує українських заручників, можна хіба що у межах міжнародного трибуналу.

Шостий рік Кремль веде війну на всіх фронтах проти України. В таких умовах не те, що обмеження, а повна заборона ворожої пропаганди є цілком логічним рішенням. Але попередня президентська команда обмежилася половинчастими кроками. Заборонили трансляцію (ретрансляцію) російських каналів, заборонили російські соцмережі, та от формально українські медіа із явно кремлівським ухилом, хоч час від часу і потрапляли під перевірки Нацради з питань телебачення і радіомовлення, більш-менш спокійно розвивалися.

Нагадаємо, що у вересні 2018-го петиція на сайті нашого парламенту про припинення антиукраїнської діяльності телеканалів “112 Україна” і NewsOne набрала понад 25 тисяч необхідних для її розгляду голосів. Після цього у жовтні нардепи підтримали постанову з вимогою до РНБО застосувати санкції щодо юридичних осіб, які володіли каналами “112 Україна” і NewsOne. Серед запропонованих парламентом санкцій були, зокрема, блокування активів, запобігання виведення капіталів за межі України, анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів на мовлення каналів. Вже після цього відбулася зміна власників цих каналів. Замість громадянина Німеччини Едуарда Катца і батька скандального нардепа, ще одного прихильника “русского міра” Євгенія Мураєва Володимира кінцевим бенефіціаром цих каналів став соратник Медведчука Тарас Козак. А що зі санкціями? Засідання РНБО з цього питання не відбувалося (а для ведення санкцій потрібно було рішення РНБО і після цього указ президента). У березні цього року РНБО повідомила, що доручила СБУ завершити перевірку юридичних осіб, пов’язаних зі “112 Україна” і NewsOne для запровадження проти цих телеканалів санкцій.

Як уже зазначалося, за цей час власник каналів змінився, а нещодавно Тарас Козак поповнив “свій” холдинг ще й телеканалом ZIK, тож проросійські сили контролюють впливовий інформаційний ресурс в Україні.

Команда нинішнього президента у ситуації із анонсованим телемостом була змушена продемонструвати якусь роботу, СБУ заявила про ініціювання засідання РНБО, підготувала свої пропозиції щодо санкцій проти антиукраїнських телеканалів. Вже відбулася нарада за участі членів РНБО з питань забезпечення інформаційної безпеки. “За підсумками наради було дано низку доручень, зокрема Службі безпеки України та Національній поліції України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки з неухильним дотриманням свободи слова”, – ось що повідомив офіційний сайт РНБО.

Натомість “помахати кулаками після бою” вирішили у Генпрокуратурі, яку ще продовжує очолювати Юрій Луценко. “СБУ та ГПУ здобуто інформацію про те, що одна й та ж фізична особа є керівником кіпрських юридичних кампаній – бенефіціарних власників українського телеканалу NewsOne та російського ПАТ “Промсвязьбанк”, який є уповноваженим банком для фінансування та обслуговування державного оборонного замовлення країни-агресора.

Ця інформація є остаточною для скликання РНБОУ і введення санкцій проти пов’язаного з тероризмом телеканалу. Санкції, зокрема, передбачають анулювання ліцензій, заборону користування радіочастотним ресурсом України і припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування”, – повідомив 8 липня Юрій Луценко на своїй сторінці у Facebook. Перед цим генпрокурор заявив, що “ГПУ зареєструвала провадження про замах на скоєння державної зради шляхом надання інформаційної підтримки підривній діяльності проти України  а причетні – від власника каналу до ведучого, що оприлюднив анонс – викликані на допит, і що готується подання до суду про арешт активів”.

У відповідь Тарас Козак назвав заяву генпрокурора непрофесійною, зауваживши, що він є єдиним безпосереднім власником каналу NewsOne. Звичайно, не забув додати про нападки на свободу слова і перешкоджання журналістській діяльності.

Чи дійде ситуація до реальних санкцій проти антиукраїнських каналів з українською пропискою? Питання залишається відкритим. Тут тільки зауважимо, що 8 липня голова парламенту Андрій Парубій заявляв про те, що Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики підготує законопроєкт, “щоб усі ті, хто заперечує російську агресію, хто заперечує окупацію української території публічно  несли кримінальну відповідальність”. Тут зазначимо, що нинішній тиждень є останнім у роботі Верховної Ради України 8 скликання. Парубій сподівається, що нардепи 11 липня таки ухвалять Виборчий кодекс. Також на цей день він вже призначив позачергову сесію парламенту. Тоді нардепи можуть розглянути кадрові питання. ініційовані президентом.

Також зазначимо, що 9 липня стало відомо про те, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ініціювала позапланову  перевірку телеканалу NewsOne. “Виїзна перевірка телеканалу призначена за фактом заяв, які пролунали в анонсах запланованого телемосту з федеральним телеканалом Російської Федерації. Якщо ми доведемо факти розпалювання ворожнечі – це буде вже друга санкція до телеканалу, яка дасть змогу нам звернутися до суду щодо анулювання ліцензії”, – заявив член Нацради Сергій Костинський. Водночас він зауважив, що чинне законодавство передбачає дуже складну процедуру щодо анулювання ліцензій мовників, навіть після неодноразового порушення ними норм законів. Також він повідомив, що Нацрада вже неодноразово зверталася до СБУ щодо порушення телеканалом NewsOne українського законодавства. У Нацраді з питань телебачення і радіомовлення просять парламент змінити законодавство, щоб отримати право призупиняти або анулювати ліцензію у випадках заперечення територіальної цілісності України; пропаганди органів держави-агресора; розпалювання ворожнечі, використання мови ворожнечі та у разі поширення фейкових новин.

Та як ми уже зазначали, у нинішнього скликання ВРУ майже немає часу, щоб ухвалити подібні законодавчі зміни без порушення процедур.

Парадокс ситуації у тому, що президентові Зеленському в майбутньому можуть знадобитися подібні телемости. Зрештою, нинішній глава держави вже неодноразово давав зрозуміти, що він хоче “пагаваріть” і домовитися з Путіним.

“Надо поговорить? Згоден. Давайте поговоримо. Спочатку, дорогі українці, з вами. Ви – розумні люди й повинні на мить відключити емоції та трішки включити голови. Анонсований телеміст – це просто дешевий, але небезпечний піар-хід перед виборами, мета якого – знову поділити нас, українців, на два табори… Я звертаюся до всіх українців! Ми – не табір. І нас не треба ділити. Зараз вами маніпулюють політики, які дуже хочуть потрапити в парламент.

Різниця між ними одна – первые будут грабить, а другі будуть грабувати… А теперь хочу обратиться к президенту Российской Федерации Владимиру Путину. Надо поговорить? Надо. Давайте. Обсудим, чей Крым и кого нет на Донбассе... Компанию для разговора предлагаю следующую – я, вы, президент США Дональд Трамп, премьер Великобритании Тереза Мэй, канцлер ФРГ Ангела Меркель, президент Франции Эммануэль Макрон.

Место? Думаю, Александр Григорьевич Лукашенко с удовольствием примет нас в Минске. Мы не меняем и не отказываемся ни от каких дипломатических форматов. Мы предлагаем поговорить. Ведь надо поговорить, правда?” – зокрема таке наговорив Зеленський у своєму відеозверненні, оприлюдненому в обід 8 липня (президент у своєму виступі використав дві мови, вочевидь, думаючи, що до Путіна можна звертатись тільки російською).

Чи знають Трамп і Мей про те, що їх запрошують до Мінська? Це під великим знаком питання. А от в Кремлі заявили, що розглянуть заяву Зеленського, але глава МЗС РФ Лавров зауважив, що серйозні пропозиції потрібно робити “через дипломатичні канали, а не через фейсбук”.

Зараз можна скільки завгодно сперечатися щодо того, що робив, а що ні за час своєї каденції попередній президент Порошенко. Але усім потрібно зрозуміти: зараз президентство Порошенка – це історія, суспільство повинно слідкувати за діями та контролювати вже нову президентську команду. За умови повного контролю над наступним скликанням парламенту “у Зеленського” буде інструмент для просування будь-яких рішень. А до парламентських виборів представники Зеленського вже “випробовували” в інформпросторі й ідею двопалатного парламенту, й регіонального статусу російської мови на Донбасі. Щодо останнього, то сам Зеленський під час спілкування із журналістом Українських новин заявив, що ця “Андрюхіна ідея” (йдеться про керівника Офісу президента Андрія Богдана) не є небезпечною, і “якщо, до прикладу, мешканці Донбасу захочуть заповнювати документи російською”, то він не бачить в цьому ніяких проблем.

Але проблема в тому, що команда Зеленського, яка начебто вважає, що питанням української мови взагалі зараз не треба перейматися, так активно пропагує якийсь особливий статус російської в Україні. Це і є політика розділення українців. Це і є продовження кремлівської пропаганди. Сам Зеленський у своїх виступах постійно переходить на російську, а тепер перший номер партії “Слуга народу” Дмитро Разумков заявив, що буде використовувати російську мову на всіх телеефірах, поки триває окупація Донбасу і анексія Криму. Мовляв, це допоможе довести, що російськомовних в Україні не потрібно захищати.

Оце так позиція. У кого сумніви, що в Україні ніхто нікому не забороняє спілкуватися будь-якою мовою? У Путіна? І Разумков переконає Путіна в протилежному лише тому, що розмовлятиме виключно російською? Виникають лише такі питання: ці хлопці нас усіх мають за дурнів, чи як? Це вони після парламентських виборів захочуть боротися з проросійськими каналами?

“Кількість провокацій з боку Росії буде лише зростати. Тому що це всього лише перевірка. Перевірка на міцність. Тим більше, після виборів Україна виглядає вразливою з огляду на недосвідченість нової адміністрації. І немає жодної причини, чому Москва не повинна перевіряти нас на готовність до капітуляції. Тим більше, це вікно можливостей для неї може відкритися навіть не в силу злого умислу нових українських керівників. Воно може відкритися просто в силу відсутності у них політичного досвіду. Це абсолютно безпрограшна стратегія. Тому що Москву цілком влаштує і ситуація хаосу. Та сама, яка може виникнути всередині України, якщо активна частина суспільства запідозрить керівників країни в готовності поступитися національними інтересами. Будь-які провокації можуть спричинити за собою два варіанти розвитку подій. Перший – коли українська влада сама буде припиняти спроби реваншу. Коли будь-яка провокація стане натикатися на жорстку відповідь з кабінетів і не менш однозначну реакцію силових структур. Це може заспокоїти “протестоздатну” частину українського суспільства. І воно обмежиться лише ситуативними мітингами. Другий варіант – коли влада буде ігнорувати російські провокації. Коли вона буде “не помічати” скандальні заяви та ініціативи проросійських політиків. В цьому випадку “Україна Майдану” приречена буде на це реагувати, і вуличний протест знову стане незмінним супутником нашого побуту. А якщо врахувати кількість зброї, накопиченої в країні, то рано чи пізно такий протест може перестати бути мирним. І Україна зануриться в хаос. А цей хаос знову буде вигідний лише Москві… Вся ця ситуація заганяє нового президента і його адміністрацію в простір досить простого вибору. Можна не помічати російських спроб перевіряти Україну на міцність. Отримати звинувачення в зраді національних інтересів. І виявити барикади в центрі столиці. З усіма наслідками, що випливають для країни. Або можна реагувати на виклики. Давати політичні оцінки провокаційним ідеям. Розвіяти підозри в безхребетності і беззубості. І захистити той політичний консенсус, що встиг сформуватися в країні після початку війни. В результаті президент позбудеться підтримки тієї частини виборців, що голосувала за нього з надією на швидкий мир, але збереже відносну легітимність в очах тих, хто пройшов через фронт. А разом з нею і монополію на насильство. Ту саму, яку вже п’ять років заперечує Москва”, – зазначає у колонці на сайті Крим. Реалії відомий журналіст Павло Казарін.