Не стріляти?!

Перші обриси “дорожньої карти” Зеленського щодо припинення війни на Донбасі демонструють готовність президентської команди до капітуляції

“Щоб завершити війну – потрібно припинити вогонь, перш за все просто припинити стріляти”, – заявляв Володимир Зеленський ще до того, як переміг на президентських виборах в Україні. Така його наївно-дурнувата позиція не насторожила понад 13 мільйонів українців, які таки зробили Зеленського президентом і Верховним головнокомандувачем…
Хто має припинити стріляти на Донбасі, на думку Зеленського? Якщо й були такі “недалекі” виборці, котрі не розуміли подібних меседжів, то тепер і їм усе пояснили – стріляти, навіть у відповідь, повинна припинити українська армія. Ось така стратегія завершення війни і повернення Донбасу “у Зеленського”. Чи може від цього закінчитися війна? Тільки якщо нова влада в Україні (а Зеленському потрібен ще повністю підконтрольний парламент) надалі виконуватиме всі забаганки російського президента Путіна щодо хай і не офіційної, але федералізації України через широку автономію Донбасу, амністію для бойовиків і так далі. Але такий гіпотетичний сценарій “завершення війни” – це сценарій капітуляції перед ворогом! Зараз у Кремлі не приховують, що очікують від нової влади й перегляду наших законів про освіту та мову.

“Весільний генерал”

Цього тижня, новий президент Володимир Зеленський повернув другого президента України Леоніда Кучму в мінську Тристоронню контакту групу. Нагадаємо, що Кучма очолював українську делегацію на перемовинах в білоруській столиці у 2015 – 2018 роках. У жовтні минулого року він пішов із “Мінська”, пояснивши своє рішення тим, що досяг “критичного віку” і дає попрацювати іншим (9 серпня 2018-го Леонідові Кучмі виповнилося 80-ть). Але зараз пристав на пропозицію президента Зеленського і знову очолив українську делегацію в Мінську. При цьому цікаво пояснив своє рішення. “Я звик у своєму житті приймати рішення, виконувати їх і відповідати за них. Сьогоднішня зустріч у президента показує, що в мене є така можливість у групі, яка створена в Нормандському форматі, зробити цей внесок… Якщо ми приймаємо там рішення, то вони мають виконуватися. Не просто, що ми там існуємо.., як я іноді казав, я не можу працювати як весільний генерал. Розумію, що сьогодні є можливість працювати на благо країни”, – заявив Кучма 3 червня на брифінгу з нагоди свого “повернення”.
“Ми обговорювали дуже важливе для кожного українця питання – припинення війни на Донбасі. У нас є спільна позиція – відновлення переговорів щодо Донбасу в Нормандському форматі та розблокування Мінського процесу. У нас немає багато років на припинення війни. Ми маємо конкретні пропозиції та нові рішення. Хочу, щоб усі пропозиції були об’єднані зі зрозумілими термінами виконання того чи іншого пункту. Ніхто не збирається торгувати територією, суверенітетом України”, – заявив на цьому брифінгу Зеленський.
Одразу було зрозуміло, що “нові рішення” та “рішення, які будуть виконуватися”, мали бути рішеннями, які можуть виконуватися. Ні Зеленський, ні навіть Кучма із його зв’язками з керівництвом Російської Федерації не могли “розписуватися” за Кремль, тож мали розповісти, що готові запропонувати від імені нашої держави. І запропонували, але це жахає.

фото: radiosvoboda.org

Шлях до капітуляції

Уже 5 червня після засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську Леонід Кучма заявив, що до наступного засідання (воно відбудеться 19 червня) готують новий план механізму припинення вогню і що в ньому має бути прописаний пункт про те, що не можна стріляти у відповідь.
“Це принципово. Бо жодна сторона не хотіла ставити себе в незручне становище, щоби потім відповідати за це. А сьогодні ми перед усім світом повинні показати, що хочемо цього “режиму тиші”. Має бути записано, щоб не стріляти у відповідь, а також запроваджена заборона на обстріл громадських об’єктів – шкіл, дитячих садків. До 19 червня група повинна розробити такі пропозиції. Ми маємо 19 числа їх затвердити”, – заявив Кучма 5 червня.
“Ми розуміємо: те, що звучить, це продовження передвиборчих гасел Зеленського про те, що для того, аби припинити війну, потрібно просто припинити стріляти. Але практичного сенсу і взагалі якоїсь логіки в цих словах немає. Противник не збирається припиняти вогонь. Тоді потрібно просто забрати всі підрозділи з цього регіону, і нехай ці товариші там що хочуть, те й роблять. Я, як людина військова, сенсу в цьому взагалі не бачу. Навіть якщо ця ініціатива не буде реалізована у вигляді конкретних наказів і директив з боку Генерального штабу, я впевнений, що це вже сильно б’є по морально-психологічному стану наших військовослужбовців. Це стосується не тільки зони ООС. Люди, які несуть службу в тилу, розуміють: коли в зоні бойових дій забороняють використовувати зброю навіть для самозахисту, як вогонь у відповідь, армія втрачає сенс як така. З другого боку, я впевнений, що ця заява різко підвищує морально-психологічний дух противника, тобто російських окупантів. Тобто вже на рівні політичної заяви у вигляді ідеї, що не реалізована, ця ідея, будучи озвученою, завдала величезної шкоди… Ми не бачимо реакції ключового гравця – людини, яка поставлена новою командою, але при цьому є професійним військовим із досвідом участі в АТО, а потім у ООС – генерала Хомчака, нового начальника Генерального штабу. Я думаю, що, як людина військова, він повинен розуміти всю абсурдність цієї ідеї. З третього боку, як він себе поведе і як буде на це реагувати – а не реагувати на такі речі неможливо, оскільки він відповідає за весь особовий склад – подивимося. За відгуками людей, які з ним служили і служать, людей, яким я довіряю, його оцінюють досить високо – і щодо морально-психологічних якостей, і щодо професіоналізму. Але питання про те, як він поведеться в цій ситуації, коли це вже фактично політичне рішення, залишається без відповіді”, – зазначив нардеп, координатор групи “Інформаційний спротив” Дмитро Тимчук у блозі на Обозревателе.
До речі, Зеленський спершу анонсував участь начальника нашого Генштабу у засіданні Мінської контактної групи 5 червня, але врешті-решт передумав. У Адміністрації президента (АП) повідомили, що “після додаткових консультацій президент України прийняв рішення, що участь начальника Генерального штабу, головнокомандувача ЗСУ генерал-лейтенанта Руслана Хомчака у переговорах Тристоронньої контактної групи в Мінську наразі не на часі”.
Уже 6 червня Леонід Кучма вирішив “давити на емоції”. “Коли заїжджає якась установка чи в дитячий садочок, чи до хати, чи взагалі в населений пункт і веде обстріл наших територій. Скажіть, будь ласка, ми можемо, якщо бачимо, що це з такого дитячого, умовно кажучи, садочка, ми можемо давати відповідь? Відповідати вогнем треба, коли тривають бойові дії на відповідній території, де немає таких населених пунктів”, – заявив він під час брифінгу в Адміністрації президента. Нехай би краще сказав, як він бачить механізм, який би зобов’язав російсько-терористичні сили не стріляти по наших військових і по цивільному населенню з дворів дитячих садочків, як зобов’язати ворога не стріляти з окупованих РФ територій по окупованих РФ територіях. Чи ці смертельні провокації припиняться лише тоді, коли бойовики отримають амністію? І Кучма із Зеленським та ті, що за ними, готові до таких компромісів?
 
  джерело: facebook.com/volodymyr.viatrovych
Після засідання контактної групи в Мінську 5 червня спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік повідомив журналістів, що очільник української делегації Леонід Кучма також запропонував, що Україна зніме економічну блокаду з окупованого Донбасу. Нагадаємо: 15 березня 2017 року РНБО України ухвалила рішення про тимчасову повну зупинку транспортного сполучення з окупованими територіями. Це було зроблене у відповідь на те, що російські бойовики “націоналізували” підприємства, які залишалися під українською юрисдикцією. Також потрібно нагадати, що всьому цьому передувала “торговельна блокада” ОРДЛО, яку здійснювали активісти, ветерани АТО і низка нардепів, зокрема, тоді ще представник фракції “Самопоміч” Семен Семенченко. Активісти-блокувальники заявляли про необхідність припинення “торгівлі на крові”.  Цікаво буде спостерігати за тим, як тепер прихильники блокади ОРДЛО реагуватимуть на можливе відновлення “торгівлі на крові”. Прес-секретар Леоніда Кучми Дарка Оліфер розповідає українським ЗМІ, що на перемовинах у Мінську Кучма висловив позицію президента України Володимира Зеленського, яка полягає у тому, що економічна блокада Донбасу є проблемою і що її треба вирішувати. Зрештою, сам Кучма заявляв про те, що на цей раз приїхав до Мінська “з дорожньою картою від президента України”. Сепаратистські та російські ЗМІ вже на повну обговорюють зняття блокади. “В цьому питанні Донецьк та Луганськ запропонували конкретні ініціативи. Сподіваємося, що прямий діалог Донецька, Луганська та Києва дозволить знайти взаємоприйнятні рішення у рамках роботи економічної підгрупи”, – заявив представник Росії в Мінській контактній групі Борис Гризлов, повідомляв Інтерфакс.
Також варто нагадати, що за кілька днів до офіційного “повернення” Кучми журналісти програми “Схеми” зафіксували візит бізнесмена Віктора Пінчука (зятя Кучми) до Адміністрації президента. Зрештою, новопризначена, але вже скандальна прес-секретарка президента Зеленського Юлія Мендель пояснювала, що Пінчук приїжджав разом із Кучмою і що в АП обговорювали власне призначення другого президента України до Мінської тристоронньої контактної групи. Як тут не згадати, що наприкінці 2016-го Віктор Пінчук у статті в розділі “Думки” у газеті The Wall Street Journal пропонував Україні, принаймні тимчасово, відмовитися від ідеї приєднання до ЄС, відмовитися від шляху до НАТО, фактично забути про Крим і погодитися на місцеві вибори на Донбасі без виведення звідти російських військ.
“Конфлікт на сході почався через вплив ззовні і не є справжнім рухом за автономію або громадянською війною. Там не будуть створені умови для справедливих виборів, поки Україна не отримає повний контроль над своєю територією. Але нам, можливо, доведеться відмовитися від цієї істини і погодитися на місцеві вибори. Такий компроміс може означати те, що Україна підведе своїх жителів на сході, які постраждали величезною мірою. Але якщо це те, що потрібно зробити, щоби продемонструвати прихильність України до мирного возз’єднання, то нам, можливо, доведеться піти на цей компроміс, щоб урятувати тисячі життів”, – писав Віктор Пінчук.
Подібні компроміси може підтримувати не один олігарх. І от вони мають президента, який може йти/вестися таким шляхом.
“Епоха капітуляції почалася? Озвучені Кучмою пункти “дорожньої карти Зеленського” на Мінських переговорах є нічим іншим, як початком капітуляції України за російським сценарієм. Недарма ці ініціативи з таким ентузіазмом сприйняли терористи з ОРДЛО. Що означає заклик “заборонити стріляти у відповідь”? Головнокомандувач Зеленський і його представник Кучма пропонують українським воїнам на передовій стати беззахисними мішенями? Який наступний крок? Вийти з окопів і скласти зброю перед окупантами? Що означає пропозиція “зняти блокаду” з окупованих територій? Адже рішення РНБО про припинення торгівлі з окупованими територіями було відповіддю на захоплення українських підприємств і запровадження в ОРДЛО рубльової зони. Ворог повернув наші підприємства і обіг гривні, припинив чинити злочини на окупованих територіях? Перемога над агресором і мир – це те, чого прагнуть всі українці. Але не треба плутати мир із капітуляцією на умовах ворога! Безпека і суверенітет України не може бути предметом торгівлі. Якщо президент Зеленський публічно не дезавуює заяви Кучми, це означає, що він став на шлях зради національних інтересів”, – зазначає на своїй сторінці у фейсбуці нардеп, голова парламентського комітету в закордонних справах Ганна Гопко.
Єдине тішить, що Кучма в Мінську не забуває про необхідність повернення українських полонених, зокрема наших військових моряків, захоплених росіянами 25 листопада минулого року. Але тут має мовитися не про якісь гіпотетичні “жести доброї волі” від Кремля. Трибунал ООН із морського права зобов’язав Росію відпустити захоплених моряків.
“Трибунал вважає за необхідне вимагати від Росії звільнити три затримані українські кораблі “Нікополь”, “Бердянськ” та “Яни Капу”, 24 затриманих моряків та дозволити їм повернення в Україну”, – зазначено в рішенні Трибуналу ООН від 25 травня. І навіть незважаючи на те, що офіційний представник Російської Федерації був відсутній на слуханні, а російська сторона відмовилася надавати свої матеріали для слухання, РФ, за конвенційним правом ООН, все одно зобов’язана виконувати рішення.

Президент України Володимир Зеленський та президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер
фото: Радіо Свобода

Брюссельський ЗеВояж

І поки Леонід Кучма повторно “дебютував” у Мінську вже не як “весільний генерал”, президент Володимир Зеленський здійснив робочий візит до Брюсселя. Це його перша закордонна поїздка як глави держави, фактично перші закордонні “оглядини”. Сказав він у Брюсселі те, що мав сказати: підтвердив, що Україна зберігає курс на євроатлантичну інтеграцію, попросив Захід продовжити підтримку нашої держави і посилити санкції проти Росії.
Зробив ляп. “Україна в ЄС – це смерть російського імперського проекту. Понад те, це потужний удар по російському авторитаризму, шлях до демократичних змін у Росії та на всьому пострадянському просторі”, – заявив Зеленський в Брюсселі.
Заява правильна, от тільки прес-секретар п’ятого президента України Петра Порошенка Святослав Цеголко звинуватив Зеленського в плагіаті. Бо Порошенко 31 травня на першому з’їзді партії “Європейська солідарність” сказав: “Україна в Європі – це смерть російського імперського проекту. Ба більше – потужний удар по російському авторитаризму, це шлях до демократичних змін у Росії, на всьому пострадянському просторі”.
Та проблема навіть не в плагіаті. Петро Порошенко уже дав зрозуміти, що дуже цінує те, що “Україна говорить однією мовою і щодо інтеграції в НАТО, і щодо інтеграції в ЄС”. Проблема у тому, що в Адміністрації президента ситуацію із повторенням слів Порошенка назвали диверсією МЗС. “Заступник глави Адміністрації президента України з питань інформаційної політики Кирило Тимошенко ініціював службове розслідування щодо ідентичності певних фрагментів виступу президента Володимира Зеленського на спільному брифінгу з президентом Європейської Ради Дональдом Туском та виступу Петра Порошенка на з’їзді партії “Європейська солідарність”. Попередньо встановлено, що працівники МЗС України, які готували тези для брифінгу президента Володимира Зеленського, паралельно працювали на Петра Порошенка. При цьому зміст і порядок денний переговорів Володимира Зеленського з очільниками ЄС та НАТО формувалися окремо працівниками Адміністрації президента України. Тому представники попередньої влади не мали впливу на питання, які президент Володимир Зеленський обговорював із європейськими партнерами та друзями України. У разі підтвердження приватної співпраці державних службовців МЗС із Петром Порошенком будуть зроблені жорсткі управлінські, дисциплінарні та кадрові висновки.
Розцінюємо це як диверсію з боку окремих працівників Міністерства закордонних справ та свідому провокацію з боку команди Петра Порошенка”, – повідомили в АП.
А чому промову президента готували не в АП? Що він насправді думає про євроатлантичну інтеграцію України? Підтримує ту позицію, яку озвучив, чи просто завчив текст, як досвідчений актор і недосвідчений політик? Чи розуміє він те, що говорить?
Говорити те, що від тебе хочуть почути, і отримати у відповідь запевнення в підтримці, тобто те, що хотів почути, це одне. А що буде далі? Нагадаємо, що нинішній утікач Віктор Янукович свій перший закордонний візит здійснив до Брюсселя. Там він запевнив усіх, що пріоритетом його зовнішньої політики  буде інтеграція України в ЄС та покращення стосунків із Росією. Це було у березні 2010-го. “ЄС не менше, ніж Україна, зацікавлений у тому, що б ми із Росією відновили партнерські стосунки, які впливатимуть на багато соціально-економічних питань”, – говорив тоді Янукович.
Нині, коли Росія уже шостий рік воює проти України на всіх фронтах, новий президент Зеленський заявляє про підтримку євроатлантичного курсу України і готовність домовлятися з Росією. “Ми готові до перемовин із Росією. Ми готові виконувати Мінські домовленості. Але в першу чергу ми маємо бути здатні захистити себе. Вдячний за підтримку, яку Україна отримує від Альянсу та союзників”, – заявив Зеленський 4 червня на спільній прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
І от питання: домовлятися з Росією? Про що? І захистити себе як? Не стріляючи навіть у відповідь? Потрібно бути свідомими того, що вже не одна заява самого Зеленського і колективного “у Зеленського” свідчать про те, що вони можуть піти на мир із Росією через нашу капітуляцію. Потрібно бути свідомими того, що в цьому контексті Зеленський є вигідним не лише Кремлю, але й Заходу. Адже в європейських столицях та у США переймаються тим, щоби, зрештою, показати, що саме їхнє посередництво зупинило війну, котру почала Росія. І не важливо, що Україна не зможе через це наблизитися до ЄС та НАТО ще десятки років. У такому випадку для Заходу буде навіть менше проблем – Україна просто залишиться буферною зоною, що відділяє ЄС від Росії.
І в цьому контексті украй важливими будуть результати наступних парламентських виборів в Україні, чергових чи позачергових.
Конституційний Суд 11 червня розгляне питання щодо конституційності указу президента України Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради та призначення позачергових виборів. Що швидше пройдуть вибори до ВРУ, то більші шанси для однопартійної більшості в парламенті “під Зеленського” і, відповідно, для просування будь-яких рішень від прихильників миру навіть через капітуляцію.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5240 / 1.74MB / SQL:{query_count}