Видатний американський економіст Джон Бейтс Кларк якось так пояснив різницю між звичайним політиком та політиком-державником: “Політики завжди думають про наступні вибори, а державники – про наступні покоління”. Свого часу ухвалення Конституції США заклало фундамент успішного розвитку країни впродовж двох століть.
Прийняти рішення, які закладають не локальні результати, а системні зміни, закликав парламент Володимир Гройсман. На думку прем’єра, часу, що залишився до виборів, може цілком вистачити Раді, щоб ухвалити низку потрібних країні законів.
Рада після виборів – якою вона буде і як працюватиме?
Зміна виборчої системи – питання, яке визріло досить давно. Новий виборчий кодекс був у програмах багатьох партій, які пройшли до чинного парламенту, зміни підтримують чинний прем’єр, новообраний президент і чимала кількість громадян. Зокрема, Гройсман підтримує схему з відкритими списками, коли пріоритети серед кандидатів розставляють виборці, а не партійні боси. Закриті списки – шлях до консервування чинної системи із тими самими старими обличчями.
Однак ще важливіше, на думку прем’єр-міністра, прийняти нові правила гри, за якими працюватиме 9-те скликання Верховної Ради: “Я ще був головою парламенту, коли ми напрацювали спільно реформу українського парламенту, який приводить у відповідність систему прийняття рішень, покращує систему демократії в українському парламенті, забезпечує права і влади, і опозиції. Але врешті-решт жодного разу ці законопроекти майже не знайшли підтримки в українському парламенті. Так що ми хочемо зробити сьогодні? Піти на вибори за старою системою, обрати новий парламент, сформувати нову коаліцію і працювати в старій системі прийняття рішень? Ви знаєте, що буде? Буде те ж саме. Буде зневіра, буде неповага, і кожного з вас, кожного з представників влади будуть завжди критикувати за його неефективність”.
Мовиться про законопроекти 7550 і 6256, які є зараз на другому читанні. Один із них гарантує розподіл посад у комітетах пропорційно, залежно від кількісного складу фракцій. Другий оптимізує роботу комітетів, обмежує їхню кількість 20-ма і чітко прив’язує їхнє спрямування до сфери діяльності певних міністерств.
Чого зробити не вдасться
Власне про зміну виборчого права тепер можна лише мріяти. Новообраний президент із двох шляхів обрав не співпрацю, а конфронтацію. Як наслідок – 9-те скликання Ради оберуть за застарілою змішаною системою із закритими списками, яку не критикує лише лінивий. Володимир Гройсман же був прихильником конструктивнішого сценарію:
“Після 21 квітня у нас з’явилося унікальне вікно можливостей: змінити виборчу систему і відкрити списки, ухвалити серйозний пакет щодо євроінтеграції, економічний пакет з трьох десятків законів, закріпити реформу децентралізації. Ми, члени уряду, були готові п’ять днів із парламенту не виходити. Отримали б усі рішення, президент підписав – усі задоволені”.
Утім Володимир Зеленський обрав рішення, більш популярні в масах, і поставив хрест на мріях про нову виборчу систему. А заодно закликав урядовців подати у відставку. Кабінет Міністрів зволікати не став. Заяви подали на розгляд парламенту, попри непогані результати роботи, проведені реформи та макрофінансову стабільність.
Дорогу молодим, але досвідченим
Відтак Володимирові Гройсману є з чим іти до виборців. Скажімо, експертне опитування оцінки роботи Кабміну, проведене “Агентством моделювання ситуацій”, показало, що 85,2% із тридцяти опитаних експертів вважають, що загальноекономічна ситуація в країні за роки діяльності цього уряду суттєво покращилася.
Рейтинги лише підтверджують думку експертів. Тільки-но прем’єр оголосив про участь у парламентській кампанії, як рейтинг щойно створеної політсили почав стрімко рости і завиграшки сягнув трьох відсотків. Після презентації нової якісної першої десятки подолання прохідного бар’єра навряд чи стане проблемою. Навіть без колишніх союзників:
“Пропозиції від Петра Порошенка були. І взагалі багато політиків говорили між собою про різні можливості. Але я прийняв рішення, що буду йти самостійно, і це рішення остаточне. Я вважаю, що ми просто різні”.
Львівський громадський активіст, представник ГО “Рідний Сихів” Володимир Гой також доєднався до “Української Стратегії”. Каже, йому імпонує державницька політика прем’єра:
“Гройсман – не популіст, не обіцяє золоті гори і реально дивиться на речі. Він раціональний, виважений і завжди виконує те, про що говорить”.
Нових, але вже досвідчених облич команді Гройсмана подарувала, зокрема, децентралізація. Успішні керівники територіальних громад – саме та свіжа кров, що потрібна вітчизняній політиці. А якщо згадати, скільки молодих фахівців, подекуди з якісною західною освітою, прийшли в “еру Гройсмана” у секретаріати при міністерствах, в поліцію чи на митницю, можна побачити обриси справжнього перезавантаження влади, якого вимагає суспільство. Головне забезпечити для них нові цивілізовані правила гри, які працювали б не до наступних виборів, а до наступних поколінь.
Володимир Вовк