“Шановні депутати! Ви призначили інавгурацію у понеділок, у робочий день. Я бачу в цьому один плюс – це значить, ви готові працювати. А тому прошу вас ухвалити: 1. Закон про скасування депутатської недоторканності. 2. Закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. 3. Багатостраждальний Виборчий кодекс і зробити відкриті списки. А також прошу звільнити з посад:1. голову Служби Безпеки України. 2. Генерального Прокурора України. 3. Міністра оборони України. Це геть не все, що ви можете зробити. Але для початку достатньо. У вас буде два місяці. Ухваліть ці важливі закони та рішення. Повісьте усі медалі собі. Заробіть непогані бали на дострокові парламентські вибори. Я розпускаю Верховну Раду України 8-го скликання”, – заявив Володимир Зеленський наприкінці своєї інавгураційної промови.

Хороша “передвиборча” заява, спрямована на виборців Зеленського-президента, які тепер мали б стати виборцями партії “Слуга народу” (партії, якої фактично ще й немає). А нинішнє скликання парламенту, яке разом із озвученими Зеленським питаннями мало б подумати також й про ухвалення закон про імпічмент президента (про це Зеленський в інавгураційній промові забув, принаймні зробив вигляд що забув, хоч згадував перед президентськими виборами) вирішило підіграти новому “гаранту” у його бажанні переступити через Основний закон. Конституційних підстав для розпуску парламенту зараз немає. Це визнають самі нинішні нардепи, про це говорять експерти з конституційного права, але політична доцільність і вигода стали на першому місці і у представників нинішніх парламентських фракцій. От в БПП передвиборчі штаби залишилися із президентської кампанії, зараз проведуть якийсь партійний ребрендинг і спробують не втратити значної частини тих виборців, які ще місяць тому голосували особисто за Петра Порошенка.

Для цієї команди час від президентських до парламентських виборів також має значення – що менший буде проміжок, то краще для них, бо тут вже нові політичні проекти зазіхають на їхній електорат. І представники БПП мляво заявляли про те, що сумнівною буде законність розпуску Зеленським Верховної Ради України (ВРУ), але до позачергових виборів вони готові.

Схожі заяви робили й деякі представники фракції “Народного фронту”. Їм також потрібен ребрендинг, якісь нові обличчя, бо шансів на потрапляння цієї політисли у наступний парламент практично немає. До речі, 17 травня фракція “Народного фронту” офіційно оголосила про вихід із парламентської коаліції, і з цього дня мав розпочатися відлік 30-денного терміну для формування нової більшості у ВРУ, а отже, Президент Зеленський начебто не міг би розпустити нинішнє скликання парламенту.

Нагадаємо, що Конституція України передбачає лише три умови, настання яких надає президентові право розпустити парламент: впродовж одного місяця у ВРУ не сформована коаліція депутатських фракцій; впродовж 60 днів після відставки Кабінету міністрів України не сформований персональний склад уряду; впродовж 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. При цьому, в нинішній ситуації будь-яка з цих умов мала б стати реальністю до 27 травня, щоб президент міг абсолютно законно розпустити ВРУ. І також нагадаємо, що ще раніше з регламенту ВРУ були вилучені норми про формування та припинення існування коаліції. “Львівська Пошта” про ці нюанси вже неодноразово писала.

фото: president.gov.ua (3)

Потрібно також розуміти, що сама собою політична заява про розпуск парламенту під час інавгураційної промови Зеленського – це ще не був власне розпуск ВРУ, і виборчий процес після заяви не розпочинається. Потрібен був президентський указ. Для указу потрібні були консультації глави держави із керівництвом парламенту та лідерами фракцій. Такі консультації відбулися вранці 21 травня. Тобто вже після заяви Зеленського.

“З точки зору Партії “Блок Петра Порошенка” – “Солідарність” та фракції у Верховній Раді, є два аспекти у питанні призначення дострокових виборів. Перше – це політичний аспект. “Блок Петра Порошенка” – “Солідарність” готовий до дострокових парламентських виборів і обов’язково буде брати в них участь. Друге – це юридичний аспект. Так, є порушення Конституції”, – заявив журналістам після консультацій із Президентом Зеленським голова фракції БПП Артур Герасимов і ще раз повторив, що їхня політсила не боїться дочасних парламентських виборів.

“Жодної підстави для розпуску парламенту я не вбачаю. Тому вважаю, що це більше політичне рішення для того, щоб запустити перевибори до Верховної Ради, скориставшись рейтингом. Цілком логічно, що Зеленський хоче завести депутатську фракцію у Верховну Раду. Депутати “Народного фронту” ухвалили рішення щодо участі у сумнівних дострокових  виборах. Ніхто за крісла не тримається. Ми готові відстоювати той курс і ті ідеї, які ми з 2014 року відстоюємо в парламенті”, – заявив після консультацій голова фракції “Народний фронт”, який на зустріч із президентом взяв із собою Конституцію і перед перемовинами заявляв журналістам, що ознайомить Президента Зеленського із ст. 83 та 90 Основного закону.

“Дострокові вибори будуть. Ми розраховуємо, що буде змінено виборче законодавство. Ми йдемо на дострокові вибори для того, щоб перемагати. За результатами розмови Президент направить листа голові парламенту про проведення позачергового засідання Верховної Ради для зміни виборчого законодавства. Орієнтовно вибори на 21 липня. Указ може з’явитися 22 травня”, – заявив лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко.

“Легітимність нових силовиків, нова система виборів, нова система управління НБУ, зняття недоторканості, вирішення розв’язання соціальних питань, зокрема щодо тарифів, – це можна і треба зробити до розпуску парламенту. І тоді можуть бути оголошені дострокові парламентські вибори умовно 28 липня, а не 21”, – заявила лідерка фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко, яка також зазначила, що закликала нового Президента ініціювати позачергову сесію парламенту. Зараз Юлія Володимирівна відстоює ідею відмови від мажоритарки на парламентських виборах, але запровадження повністю пропорційної системи із закритими списками. Відкриті списки вона розкритикувала.

“Президент пропонує парламенту на позачерговому засіданні ухвалити зміни до чинного закону, де забираються всі статті про мажоритарку і знижується прохідний бар’єр до 3%. Є ще питання імперативного мандата”, – зазначив після консультацій голова фракції “Самопоміч” Олег Березюк. Напередодні він заявив, що “розпуск Верховної Ради – це не просто логіка, а запит суспільства”.

“Президент запропонував змінити закон про вибори народних депутатів і внести коротенький законопроект з кількома правками. Перша правка – скасувати мажоритарну систему, друга правка – знизити бар’єр до 3%. Ще дискутувалася третя правка, яка була запропонована від фракцій, – введення чи, скажімо так, уточнення норм про імперативний мандат. Все… Фактично на цій зустрічі було підтверджено факт неіснування чинної коаліції, не тільки до п’ятниці минулого тижня, але й те, що коаліції не існувало вже майже два роки. І фракції “Народного фронту” і Блоку Петра Порошенка, порахувавши скільки у них сьогодні депутатів, визнали те, що лише в коаліції є 216 народних депутатів. Тому партія “Відродження” з розумінням поставиться до рішення Президента щодо розпуску парламенту... Зі слів Президента, такий указ може бути виданий вже завтра, і вибори буде призначено на 21 липня цього року”, – заявив співголова депгрупи “Відродження” Віталій Хомутиннік.

“Ми бачимо, що для ухвалення проекту Виборчого кодексу, який ми ухвалили у першому читанні, зараз з усіма правками немає голосів. Але Радикальна партія і “Батьківщина” внесли пропозицію, і радник Президента Андрій Богдан, чи можемо ми внести зміни у чинний закон, щоб провести вибори за закритими списками з пониженням прохідного бар’єру. І Олег Ляшко вніс пропозицію по імперативному мандату. Те, що я побачив для себе: імперативний мандат виключає себе, але дискусію щодо закритих списків і 3% бар’єра, то представники “Народного фронту” і БПП сказали, що вони будуть працювати з фракціями. Шанси на вирішення цієї ситуації я бачу 50 на 50. Адже в парламенті половина мажоритарників”, – розповів голова депгрупи “Воля народу” Ярослав Москаленко.

Сам Президент Володимир Зеленський після консультацій з парламентарями на брифінг не вийшов. Це навіть не дивує. Лише офіційний сайт глави держави передав його слова під час перемовин: “Головним аргументом для розпуску Верховної Ради є дуже низька довіра громадян України до цієї інституції – 4%. Це – оцінка роботи парламенту і найвагоміший аргумент для припинення його повноважень. Я, як гарант Конституції, зобов’язаний гарантувати права громадян України. Юридична підстава для розпуску – із 2016 року не існувало коаліції”.

Це так просто Володимир Зеленський як “гарант Конституції” сказав, що коаліції не існувало із 2016-го. А де юридичне підтвердження? Зазначимо, що із журналістами після консультацій спілкувався юридичний радник Зеленського Андрій Богдан, який також є адвокатом бізнесмена Ігоря Коломойського (ввечері 21 травня Володимир Зеленський вже призначив Богдана головою Адміністрації Президента, навіть незважаючи на те, що той підпадає під дію закону про люстрацію). “Були суперечки щодо конституційності, законності, можливості оскаржити президентський указ про розпуск парламенту. Проте за його наявності всі партії і фракції задекларували готовність і бажання йти на вибори. Ми вважаємо, що це буде дуже важливий крок для оновлення парламенту, для заведення до Ради нових, прогресивних, молодих облич, які мають бажання і можливість працювати на Україну. Ми бачимо для себе найбільш допустиму дату голосування 21 липня 2019 року”, – заявляв Андрій Богдан зранку 21 травня.

Ближче до вечора того ж дня на сайті глави держави з’явилося повідомлення про те, що Володимир Зеленський вже підписав указ про розпуск парламенту. “Керуючись частиною другою статті 77, частинами шостою і сьомою статті 83, пунктом 1 частини другої статті 90 Конституції України та відповідно до пунктів 7 і 8 частини першої статті 106 Конституції України постановляю: 1. Припинити достроково повноваження Верховної Ради України восьмого скликання. 2. Призначити позачергові вибори до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року. 3. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України”, – зазначено в цьому указі, який набирає чинності з дня його опублікування.

Володимир Зеленський не став чекати позачергового засідання парламенту, яке попросив у голови ВРУ призначити на 22 травня (Андрій Парубій таки призначив на цей день позачергове засідання ВРУ).

А напередодні, 21 травня, після консультацій Президента Зеленського із парламентарями і поспішного підписання указу про розпуск ВРУ картинка вимальовувалася така: конституційних підстав для розпуску не було, але в команді “гаранта” вирішили самостійно трактувати Конституцію на свій лад. В указі про розпуск ВРУ 8-го скликання Президент Зеленський посилається на пункт 1 частини 2 статті 90 Конституції України, в якому йдеться про те, що Президент має право розпустити парламент, якщо протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій. А де юридичне підтвердження неіснування коаліції? З якого моменту коаліція перестала існувати? Хто дасть відповіді на ці питання?!

Навіть якщо дійде до зміни виборчої системи, то йтиметься зовсім не про відкриті партійні списки, про що раніше говорив сам Зеленський і більшість нинішніх парламентарів, а лише про відмову від мажоритарки і повністю пропорційну виборчу систему із закритими списками зі зниженням прохідного бар’єру із 5% до 3%. Нинішні нардепи вже стали співучасниками топтання по Конституції, яке затіяли в команді Зеленського. Виборці Зеленського будуть радіти цьому всьому, не розуміючи ймовірних наслідків.

“Гірші прогнози, на жаль, починають справджуватися. Президент Зеленський вирішив почати свої президентство з антиконституційного кроку – “розпуску парламенту”, як він сказав.

По-перше, конституційних підстав для цього немає. А по-друге, антипарламентаризм і апеляція до прямої демократії, чим була насичена його виборча програма, – це два основні інструменти чи симптоми прагнення узурпації влади. Так поводилися більшість диктаторів – говорили, що вони реалізують волю народу, водночас замовчували про верховенство права, Конституцію та закони.

Сподіваюся, у Верховній Раді знайдеться 45 народних депутатів, які не побояться підписати подання в Конституційний суд для захисту Конституції”, – зазначив на своїй сторінці у Facebook ще у день інавгурації Зеленського експерт із конституційного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

“Головний запит країни, який не зміг задовольнити Порошенко, через що і програв, – верховенство права. І новий Президент починає з демонстрації зневаги і презирства до верховенства права, а мільйони при цьому аплодують. То чи дійсно їм треба верховенство права? Чи правовим є будь-яке рішення, що подобається, а те, що не подобається, вважатиметься неправовим? Революційна доцільність зразка 2019? Настане день, коли це торкнеться вас особисто. Тож згадайте тоді цей пост”, – писав у Facebook викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, співзасновник платформи “Нова країна” Валерій Пекар ще до підписання Зеленським указу про розпуск ВРУ.

“Не є таким важливим, на що саме він буде посилатися в цьому указі. І сам Президент, і його юристи, і його прихильники будуть прекрасно знати, що глава держави пішов на свідоме порушення законів країни і її Конституції, розтоптав право. Але вони будуть брехати самим собі, тому що так треба. І в цьому нічим не відрізнятися від росіян, які теж прекрасно знають, що їхні війська перебувають на нашій землі, але брешуть, що “настамнет” тому що так треба. Ба більше – опоненти цього президентського рішення, які будуть стверджувати, що глава держави порушив закон і навіть подавати до Конституційного суду, теж погодяться з ним. Воно їм потрібне. Тому що у них розгорнуті виборчі штаби, тому що у них мобілізовані виборці. Тому що їм потрібно, щоб новий Президент порушив Конституцію – щоб потім, коли виборці чергового разу розчаруються в своєму кумирі і зненавидять його, позбутися Зеленського на законних підставах. Позбутися як порушника Конституції, а не просто як людини, що не виправдала ілюзій натовпу… Порушення Конституції, неповага до права – і це те, що українці ніяк не можуть зрозуміти, це завжди дорога до політичної, соціальної та економічної катастрофи. Україна вже на цьому шляху. Одні готові до реваншу, інші з цікавістю спостерігають, як їхні опоненти-тріумфатори риють собі нову політичну могилу поблизу від могили Януковича. Але в результаті багаті стануть ще багатшими, а бідні – ще біднішими. В результаті будуть надовго втрачені шанси, які з’явилися завдяки Майдану 2013-2014 років. В результаті будуть нові трагедії, нові поразки, нові катастрофи. В результаті країна знову опиниться в глухому куті, з якого не зможе вибратися. У глухому куті тому, що неможливо побудувати диктатуру там, де немає грошей для задоволення запитів юрби. І неможливо побудувати демократію там, де немає поваги до закону”, – писав у колонці на сайті espreso.tv ще до підписання Зеленським указу про розпуск ВРУ відомий журналіст Віталій Портников.

Політтехнолог, ведучий телеканалу “Прямий” Тарас Березовець у Facebook пише про те, що його дратує приреченість більшості нардепів і керівників парламентських фракцій, яку вони демонструють щодо дочасних виборів до ВРУ. Адже правова основа таких виборів не те що сумнівна, вона антиконституційна.

І справді, така ситуація не може не дратувати. Відкритим залишається питання: чи знайдуться в Україні люди, що зможуть зупинити це топтання по Конституції. Подивимося на хвильку в бік уряду, який мав би ухвалити рішення про фінансування дочасних парламентських виборів. А якщо не буде фінансування, то як проводити вибори? Подібна ситуація уже була із указом про розпуск парламенту в 2007-му від тодішнього президента Ющенка.

Після того, як Володимир Зеленський під час своєї інавгурації по-хамськи і насправді несправедливо “наїхав” на весь уряд, прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що подає у відставку. “Всі коментують і запитують про заяву щодо відставки Володимира Гройсмана. Багато упускають з уваги один нюанс. Прем’єр подав заяву про відставку не від імені уряду, а від себе особисто. Це означає, що ВРУ спочатку розглядає питання про його відставку і тільки в разі прийняття її, за яким слідує звільнення з посади, наступає, згідно 115 статті Конституції, відставка всього Уряду, але Володимира Гройсмана в ньому вже не буде. Тому ситуація, що уряд на чолі з Гройсманом буде у відставці і продовжуватиме виконувати повноваження, є неможливою. Або відставка не буде прийнята, або уряд продовжуватиме виконувати повноваження, але без Володимира Гройсмана. Наприклад, на чолі з першим віце-прем’єр-міністром. Щодо самої заяви Володимира Гройсмана, то вважаю її цілком виправданою після інавгураційної промови Президента. Та й з точки зору перспективи дострокових виборів це дуже вигідно теперішньому прем’єру”, – зазначив на своїй сторінці у Facebook вже згаданий Ігор Коліушко.

Тобто знову все зводиться до політичної доцільності через дочасні парламентські вибори. У будь-якому випадку ще нинішньому парламенту потрібно буде вирішувати чи приймати відставку Гройсмана з посади глави Кабінету міністрів. А питання фінансування дочасних виборів до ВРУ залишається відкритим.

І не можна забувати, що внаслідок таких дострокових виборів Президент Зеленський може отримати найбільшу за чисельністю фракцію у парламенті і навіть зазіхнути на конституційну більшість у союзі ще із якоюсь чи якимись політсилами, що потраплять у наступне скликання ВРУ. А це дозволить проводити через парламент різноманітні, навіть небезпечні рішення з виправданням “не ми цю війну починали, але нам її закінчувати і ми готові до діалогу” (про це Зеленський говорив під час інавгурації, але так жодного разу не вжив слова “Росія” чи “російська агресія”). Зауважимо, що впливове американське видання The Washington Post пише про те, що напевно, новий Президент України намагається ризикнути з передчасними виборами до Верховної Ради, отримати більшість у парламенті, яка б підтримала його курс на реформування України і новий шлях у відносинах із Росією. Звичайно, зараз може бути багато домислів і можна по-різному трактувати ймовірний новий шлях у відносинах із Росією. Але повертаючись до інавгураційної промови Зеленського нагадаємо, що він говорив про те, що готовий все, “щоб тільки настав мир, не втрачаючи наших територій”. Але “не втрачаючи територій” може означати і повернення окупованої частини Донбасу на правах автономії і амністію для бойовиків і все, чого захоче Путін. Від Криму в такому випадку наша нова влада офіційно не відмовлятиметься, але й нічого особливого для повернення півострова і не робитиме. Знову ж таки, всі подібні сценарії зараз можуть бути лише домислами. Але так само ніхто не гарантує, що Зеленський заради лаврів “миротворця” не піде таким шляхом небезпечних поступок, що можуть вести аж до питання нехай і неформальної федералізації нашої держави. Саме тому парламент має бути запобіжником у діяльності будь-якого президента, а не продуктом експериментів глави держави. Бо якщо зупиняти тих, хто засів на Банковій можуть лише революції, то такий наш шлях по колу також на руку Кремлю…