Донедавна цілком прогнозовані та приязні відносини України та США псуються на очах. Наразі останньою краплею стала публічна відмова від візиту до Києва особистого адвоката Дональда Трампа Рудольфа Джуліані. Колишній мер Нью-Йорка у коментарі телеканалу Fox News заявив, що скасував поїздку “через побоювання потрапити в групу людей, які є ворогами президента США, а в деяких випадках ворогами Сполучених Штатів”.

Адвокат Трампа підкреслив, що в оточенні новообраного президента України Володимира Зеленського є людина, яку було визнано причетною до допомоги кандидату в президенти США від Демократичної партії Гілларі Клінтон під час президентської кампанії у 2016 році. Рудольф Джуліані прямо вказав на позафракційного народного депутата Сергія Лещенка, який нібито був ініціатором публікації так званої “амбарної книги” Партії регіонів, у якій фігурувало прізвище Пола Манафорта.

У скандал виявився втягнутим і директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник, проти якого Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за фактом “імовірного розголошення таємниці досудового розслідування, що могло бути використане для проведення підривної діяльності і завдати шкоди державній безпеці України”. У цій заплутаній справі є ще принаймні два фігуранти: тепер уже колишній посол США в Україні Марі Йованович та очільник Генеральної прокуратури України (ГПУ) Юрій Луценко. Власне останнього й можна назвати головною дійовою особою.

Саме очільник ГПУ заварив усю кашу в березні цього року, заявивши в інтерв’ю телевізійній версії видання HillTv, що під час першої зустрічі з ним (після призначення на посаду в травні 2016-го) посол США в Україні Марі Йованович нібито передала йому перелік осіб, щодо яких не можна проводити розслідування. Хто був у списку “недоторканих” – невідомо. Луценко як озвучив сенсацію, так і одразу замовк, як партизан. Своєю чергою Держдепартамент США назвав твердження Луценка “відвертою вигадкою”, пояснивши також, що метою заяви українського Генпрокурора є ослаблення репутації Йованович.

Мети досягнути вдалося. 7 травня Держдепартамент США повідомив, що Марі Йованович завершує свою роботу в Україні за два місяці до офіційного складення повноважень. Офіційне пояснення цілком дипломатичне: “заміна є плановою”. Але не слід забувати, що 24 березня Дональд Трамп-молодший (син президента США), публічно закликав зняти Йованович із посади через її критичні зауваження на адресу Білого дому.

У тому ж інтерв’ю HillTv Юрій Луценко зробив ще одну скандальну заяву. За його словами, ДБР узялося за розслідування справи про… “втручання директора НАБУ в президентську кампанію 2016 року в США”. Йшлося про оприлюднення “чорної бухгалтерії” Партії регіонів, де фігурував тодішній глава виборчого штабу Трампа Пол Манафорт (2018-го року засуджений за податкове та банківське шахрайство, загалом Пол Манафорт отримав близько 60 млн USD за свої послуги, які надавав в Україні Януковичу та Партії регіонів. – “Львівська Пошта”).

Про “чорну бухгалтерію” регіоналів, яка свідчить про систему підкупів і фальсифікацій, що супроводжували прихід до влади Віктора Януковича та його оточення, стало відомо наприкінці травня 2016 року, коли її оприлюднив генерал Служби безпеки України (СБУ) Віктор Трепак. До того ж Юрій Луценко чомусь “забув” про генерала СБУ, натомість зосередився на аудіозаписі приватної бесіди. На плівці один із співрозмовників, чий голос схожий на голос голови НАБУ Ситника, стверджує, що таємні фінансові документи регіоналів розкрили, “щоб підіграти на виборах Гілларі Клінтон”. Найцікавіше, що аудіозапис надав народний депутат Борислав Розенблат, який фігурував у розслідуванні НАБУ щодо незаконного видобутку бурштину в Україні, а пізніше, завдяки достатньо суперечливим судовим рішенням, уникнув будь-якої відповідальності.

Сам голова НАБУ провини за собою не відчуває. “Перед тим, як матеріали “чорної бухгалтерії” потрапили до НАБУ, було кілька інтерв’ю з боку тієї особи, яка передала ці матеріали – це колишній генерал СБУ Трепак, також були деякі журналісти, і одразу після отримання цих матеріалів до нас надходили запити журналістів з приводу того, чи є прізвище Пола Манафорта в цій бухгалтерії”, – заявив Артем Ситник.

“Жодних офіційних листів чи міжнародно-правових доручень до будь-якого правоохоронного органу чи іншого державного органу США нами не надсилалось, на відміну від ГПУ, тому що, наскільки я знаю, ГПУ якраз і зверталася до США з приводу пана Манафорта”, – додав він.

Олії до вогню долив й Рудольф Джуліані, який відмовився від візиту до Києва. 10 травня The New York Times написала, що Джуліані заявив про намір вирушити до столиці України для зустрічі із новообраним президентом Володимиром Зеленським, щоб переконати того продовжити розслідування, “яке може принести користь Трампу”. За даними видання, мотивація Джуліані полягала в тому, щоб спробувати дискредитувати розслідування спеціального прокурора Роберта Мюллера щодо втручання Росії у президентські вибори 2016 року у США, зруйнувати справу проти Пола Манафорта і потенційно нашкодити екс-віце-президентові США і кандидату у президенти від Демократичної партії Джо Байдену, який у квітні цього року оголосив про участь у наступних виборах президента США.

Останнього до справи долучив той таки Луценко в березневому інтерв’ю The Hill. Тоді очільник ГПУ дуже прозоро натякнув, що звільнення колишнього генпрокурора Віктора Шокіна у 2016 році було пов’язане зі справою компанії Burisma Group, де у раді директорів працював син тодішнього віце-президента США Джо Байдена Гантер. Компанією Burisma володів міністр екології часів президентства Януковича Микола Злочевський, якого підозрюють у низці зловживань. Після подій 2014 року ГПУ почала розслідувати можливі кримінальні порушення з боку компанії. У цей період Джозеф Байден, як він сам публічно заявляв, домігся звільнення тодішнього генпрокурора України Віктора Шокіна. Формально “через уповільнення реформ у ГПУ”. Водночас Шокін, як стверджує його наступник Юрій Луценко, тримав на особистому контролі справи проти компанії Burisma Group, де працював син Байдена. Останній зі свого боку стверджує, що вони із сином ніколи не обговорювали роботу Burisma в Україні, і що він взагалі дізнався про посаду сина у цій компанії лише з медіа.

Тепер нібито розслідування щодо Burisma Group мали б відновити. Це, знову ж таки, за словами Луценка. “Юрій Луценко, роблячи скандальні заяви про Джозефа Байдена, Марі Йованович і окремих українських посадовців, намагається заручитися підтримкою людей в оточенні Дональда Трампа, бо хоче зберегти посаду генерального прокурора. Приватний адвокат президента Трампа Руді Джуліані поза своєю волею був втягнутий в сценарій Генпрокурора Юрія Луценка із порятунку власної долі. Отже, Луценко не хоче йти з посади генпрокурора, хоча його відставку вже анонсував Володимир Зеленський”, – написав нардеп Сергій Лещенко в своєму блозі на Українській правді.

Загалом ситуація з українсько-американськими відносинами складається критична. Українські політики й провідні бізнесмени вже понад 15 років намагаються вирішувати у США власні проблеми, пояснив Радіо Свобода голова правління благодійного фонду “Майдан закордонних справ” Богдан Яременко. За його словами, все починалося із рекламних статей у The New York Times, але нині дійшло до того рівня, коли це вже загрожує Україні. “Вже починають торгувати національними інтересами України у США, вирішуючи проблеми свого політичного майбутнього, домагаючись більш лояльного ставлення певних посадовців, використовуючи ті непорозуміння, які є у США, та їхні внутрішньополітичні баталії. Україні важливо, щоб США залишалися цілісною сильною державою, що стосується зовнішньополітичних підходів. Намагання грати на слабкостях партнера – погана політика. Зараз ми переживаємо загострення. Я сподіваюся, що команді Володимира Зеленського вистачить спокою і зваженості, тож усе це не матиме далекосяжних наслідків”, – заявляє експерт. Він наголошує: поки що спроби українських політиків вирішувати свої питання завдяки власним політичним інтригам у США впливають не так на міждержавні стосунки, як на думки і заяви окремих приватних осіб, як-от адвоката Рудольфа Джуліані. Водночас Богдан Яременко закликає не применшувати ризиків від збереження такої ситуації.

Зі свого боку виконавчий директор “Центру протидії корупції” Дарія Каленюк оцінила дії й заяви Юрія Луценка як “цинічну спробу зберегти себе на посаді ціною національних інтересів України”. “Юрій Віталійович сказав, що розслідує втручання України у вибори президента США 2016 року – це суїцидальна заява, бо спецпрокурор Роберт Мюллер розслідує втручання Росії у вибори Сполучених Штатів вже більш ніж два роки, а Юрієві Луценку вистачило рішення нашого найкорумпованішого українського суду для того, щоб сказати, що відбулося втручання України у вибори США! Друге: він сказав, що відновив розслідування справи проти Злочевського і натякнув, що Державний департамент за Обами давав доручення: “кого розслідувати, а кого – ні”, однак жодним чином не підтвердив цю тезу, тобто просто збрехав. Зараз на тлі таких заяв Луценка пан Джуліані, особистий адвокат Трампа, вибудовує таку собі конспіративну теорію, що відбулася змова українців з демократами, з правоохоронними органами США, з Обамою і Соросом для того, щоб втрутитися у вибори США у 2016 році”, – іронізує Дарія Каленюк.

За її словами, у такий спосіб Юрій Луценко втягнув Україну у “велику війну США між республіканцями і демократами”, чим завдав шкоди національним інтересам України і похитнув потужну двопартійну підтримку України у США.

P. S. Президент США Дональд Трамп і його адвокат Рудольф Джуліані приділяють дедалі більше уваги Україні в боротьбі з екс-віце-президентом США Джо Байденом та іншими представниками Демократичної партії, однак команда новообраного президента Володимира Зеленського хоче дистанціюватися від участі у внутрішніх конфліктах у США, написала 11 травня американська газета The Washington Post. Часопис зазначає, що прихильники Зеленського побоюються, що їх втягують у внутрішньополітичний конфлікт у США на шкоду інтересам України. Людина з оточення Зеленського на умовах анонімності сказала The Washington Post, що команда обраного президента розглядає інтерес Трампа до розслідування як внутрішню справу США. “Це не наша війна”, – підкреслив він.

---