Сьогодні в Україні триває дискусія – який саме кандидат вигідний Росії, чи можливий реванш? І більшість експертів погоджуються, що перемога кандидата із проросійськими гаслами чи проросійським порядком денним неможлива. Видається, це розуміють і в Кремлі. Тому й роблять там ставку на гібридний реванш.

Про що мовиться? Про обрання начебто проукраїнського президента, який не зможе виконувати функцію Верховного головнокомандувача або почне втрачати підтримку на міжнародній арені. Саме в цей момент Путін зможе робити з Україною що завгодно.

Приблизно так само розпочалася російська агресія в 2014 році: нова українська влада тільки намагалася стати на ноги, керування силовиками та органами державної влади тільки відновлювалося. І тому не дивний параліч державної машини під час агресії. Вочевидь, саме на це Росія й розраховувала.

Цю небезпеку краще за інших розуміють саме ті, що зі зброєю в руках захищали та захищають сьогодні Україну. До прикладу, ветеран АТО, відомий волонтер, координатор фонду “Мир і Ко” Мирослав Гай, коментуючи можливість приходу до влади Володимира Зеленського як президента України, наголосив: “Я боюся Зеленського. Я скажу, чому боюся. Тому що Російська Федерація втручалася у вибори в США, не дивлячись на те, що в них суперпотужні спецслужби і захист. Втручалася у вибори в Франції, втручалася в Чорногорію, втручалася в Брексіт у Великій Британії. Зараз усі спецслужби світу кажуть, що Росія буде втручатися у вибори в Україні безпрецедентно”.

І додав, що Росії супервигідно привести кандидата, який не зможе виконувати функцію Головнокомандувача чи буде слабкий, чи буде вчитися, чи буде розбиратися в тому, що у цей момент можна робити з Україною що завгодно. “Вони ж і напали на нас, коли не було президента фактично. Янукович утік, Порошенка ще не обрали. Нікого не було, ніхто не брав відповідальність. І от в цей момент я дуже боюся Зеленського. Я боюся. Тому що в мене теж двоє дітей і мені воювати… Бо я офіцер резерву, мене будуть мобілізовувати”, – сказав Гай.

Отже, уявіть собі умовний сценарій: інавгурація “нового обличчя” та початок російського широкомасштабного наступу. Поки новий Верховний головнокомандувач буде думати, що зробити – впасти на коліна чи давати військовим наказ, може статися справжня катастрофа.

Тому військові так добре розуміють небезпеку та практично одностайно підтримують чинного Верховного головнокомандувача. Вони краще за інших знають ціну слова Путіна та вчасно відданого наказу.