Екзит-пол – соціологічне опитування виборців на виході із дільниць у день голосування – насправді дуже важливе. Згадаймо 2004 рік, коли результати Національного екзит-полу, організованого фондом “Демократичні ініціативи”, Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) та Центром Разумкова, продемонстрували перемогу в другому турі президентських виборів Віктора Ющенка з відривом 11%, а Центральна виборча комісія (ЦВК) під керівництвом одіозного Ківалова “підрахувала” перемогу Януковича. Зрештою, українці відстояли свій чесний вибір унаслідок Помаранчевої революції.

Тож завданням екзит-полу є не тільки прогнозування офіційних результатів голосування, але й контроль за чесністю виборів. Фактично мовиться про питання легітимізації результатів голосування, які потім озвучує Центральна виборча комісія. От тільки проблема у тому, що в Україні традиційно проводять не один незалежний від фінансування політичними силами екзит-пол, а ще кілька, відверто замовлених під конкретних кандидатів. До речі, у вже згаданому 2004-ому тривала справжня боротьба екзит-полів і в першому, і в другому турі президентських виборів.

Уроки попередніх виборчих кампаній потрібно пам’ятати, щоб розуміти, що може відбуватися зараз. Адже знаємо, що багато політиків в Україні під російським впливом (і навіть без нього) вже після першого туру президентських виборів – 2019 можуть “розганяти” інформаційну хвилю щодо ймовірних фальсифікацій волевиявлення. Хтось може просто відмовиться повірити в свою поразку, хтось на завдання Кремля може цілеспрямовано дискредитувати українські вибори… В будь-якому разі порівняння даних опитування виборців на виході із дільниць та офіційних результатів голосування не уникнути. Будемо порівнювати, але водночас звертати увагу на організаторів різних екзит-полів.

Насамперед чекаємо результатів від консорціуму “Національний екзит-пол 2019”. До нього вже традиційно входять найавторитетніші українські соціологічні організації – Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучерева, КМІС і Центр Разумкова.

“Екзит-пол має стати доказом того, що фальсифікацій не було, або якщо вони були, то він покаже, де, скільки і як. У чому відмінність нашого екзит-полу? По-перше, це максимальна прозорість методології та джерел фінансування. Наш екзит-пол незалежний від жодних політичних сил чи кандидатів”, – заявила на прес-конференції 21 березня директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучерева Ірина Бекешкіна.

Зазначимо, що Національний екзит-пол 2019 здійснюється за фінансової підтримки міжнародних донорів: Програми сприяння громадській активності “Долучайся!” (фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні), Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду “Відродження” і Посольства Канади в Україні.

Під час опитування виборців на виході з дільниць використовуватимуть методику “таємного голосування”. “Її суть полягає у тому, що під час проведення анонімного опитування замість прямого запитання “Скажіть, за кого Ви проголосували?” респондент сам заповнює паперову анкету, що починається з цього запитання, і вкидає її до скриньки екзит-полу. Крім цього, анкета міститиме запитання про стать, вікову групу, освіту, а також час прийняття рішення, за кого голосувати. При цьому респондента проситимуть заповнити демографічні питання, але зазначать, що це не обов’язково”, – пояснюють організатори Національного екзит-полу 2019.

Загалом мають опитати близько 17 тисяч виборців на 400 дільницях в усіх регіонах України, за винятком окупованих територій і за винятком спеціальних дільниць, розміщених у лікарнях, в’язницях, військових частинах та закордонному виборчому окрузі. У неділю, 31 березня, на 19.45 запланований початок прес-конференції, на якій оприлюднять результати опитування станом на 18.00. Через кілька годин, о 23.00, оприлюднять оновлені результати – станом на 20.00. Тобто вже на момент закриття виборчих дільниць.

“Виходячи з досвіду попередніх років, на мій погляд, навіть якщо у нас і запланована похибка становить 2,5%, а дані відрізнятимуться менш ніж на 4-5%, ми не можемо сказати, що це ознаки фальсифікації. Звичайно, якщо різниця буде більшою за ці 4-5%, то це вже буде дуже підозріло, хоча в цьому випадку екзит-пол може бути свідченням того, що щось не так, але реально має визначати тільки суд, дослідивши, як це відбувалося і за рахунок чого виникла така різниця”, – зазначив генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

І як уже мовилося, за традицією попередніх президентських виборів, у день голосування відбуватимуться ще кілька екзит-полів. Відомо, що телеканали “112 Україна” та NewsOne замовили проведення всеукраїнського екзит-полу в Інституту соціальних досліджень і консультацій SORA з Австрії, центру “Соціальний моніторинг” та Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка.

Як повідомляв “Детектор медіа”, обидва згадані телеканали належать народному депутатові від “Опозиційного блоку”, соратникові Віктора Медведчука Тарасові Козаку. А кум Путіна Медведчук є головою політради партії “За життя”, і “Опозиційна платформа – За життя” висунула кандидатом у президенти Юрія Бойка. Також зазначимо, що на позачергових парламентських виборах – 2014 центр “Соціальний моніторинг” та Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка проводили екзит-пол для телеканалу “Інтер”.

Організатори цього екзит-полу обіцяють опитати не менш ніж 25 тисяч виборців на 500 дільницях. На 250 дільницях у респондентів братимуть особисте інтерв’ю (face-to-face), у решті дільниць мали б використати методику “таємного голосування”.

Також можна сподіватися окремого екзит-полу від Центру соціальних та маркетингових досліджень “Социс”. Анонсоване опитування 15 тисяч виборців на 430 дільницях. Співзасновником центру “Социс” є  нардеп із фракції БПП, політтехнолог президентської команди Ігор Гринів.

Ще один екзит-пол замовила Телевізійна служба новин (ТСН), його результати на каналі “1+1” будуть оприлюднені о 20.00 31 березня. До речі, в анонсі цього екзит-полу сказано, що опитування проводитимуть “дві авторитетні дослідницькі організації”, українська та міжнародна, але “назви організацій будуть оголошені разом із результатами, аби не вплинути на думку респондентів”. Ось така “таємниця” від каналу, який відверто працює на кандидата Володимира Зеленського. Лише анонсується, що опитають 20 тисяч виборців на 600 дільницях.

І ще зазначимо, що Служба зовнішньої розвідки України попереджає про те, що російські спецслужби готують поширення фейкових даних екзит-полів 31 березня.

Але поки не буде офіційних результатів виборів, дані екзит-полів можна буде порівнювати тільки між ними самими. І тут зауважимо, що, відповідно до українського законодавства, ЦВК має десять днів для встановлення результатів виборів. Зазвичай уже на другий-третій день після дня голосування попередні результати дають змогу визначити переможців першого туру. Але в нинішній виборчій кампанії як мінімум троє кандидатів реально претендують на вихід до другого туру, тому не виключено, що навіть один-два відсотка голосів виборців (чи, пофантазуймо, навіть десяті частини відсотка) можуть вирішити питання проходження якогось із претендентів до другого туру. За такого гіпотетичного сценарію, якщо хтось із політиків захоче використати екзит-поли на свою користь, потрібно буде пам’ятати про похибку соціологічних досліджень, а не бездумно нагнітати ситуацію.

Другий тур президентських виборів оголосять, якщо в першому жоден із кандидатів не набере 50% плюс один голос виборців, котрі прийдуть проголосувати 31 березня. У тому, що другий тур потрібно буде проводити, сумнів майже нема. Другий тур президентських виборів – 2019 запланований на 21 квітня.

І насамкінець, говорячи про контроль за чесністю виборів, не забуваймо про паралельний підрахунок голосів. Його здійснюватиме, зокрема, Громадянська мережа ОПОРА. “На відміну від екзит-полу, ОПОРА паралельний підрахунок голосів не здійснює на основі опитування. Ми не спілкуємося з виборцями, це не є опитування. Ми стежимо за дотриманням усіх процедур. Після того, як вибірка нам визначить, на яких саме дільницях потрібно поставити спостерігача для здійснення моніторингу усіх процедур, матимемо зріз у тому, чи дотримані процедури, чи ні. І друге: якою є явка виборців на тій чи іншій дільниці на певний період часу”, – пояснила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Паралельний підрахунок голосів також робитимуть команди самих кандидатів у президенти, але щодо них, зрозуміло, довіри мало.

Що ж, чекаємо чесного волевиявлення, не піддаємося на провокації реваншистів та прокремлівських сил та сподіваємося, що не доведеться шкодувати про свій вибір!