Зазначимо, що питання формування окружних (ОВК) та дільничних (ДВК) виборчих комісій насправді спричинили певні занепокоєння. Річ у тім, що кожен претендент на найвищий державний пост, відповідно до закону “Про вибори Президента України”, має право подати по одній кандидатурі до складу кожної виборчої комісії. Мінімальний кількісний склад комісій передбачений законом: для ОВК – 12 осіб, для ДВК – дев’ять. Але максимум залежить тільки від кількості кандидатських подань! Серед рекордних нині 44 претендентів у президенти є багато осіб, котрих можна розглядати як “технічних кандидатів”. А одним із найважливіших завдань “технічних кандидатів” є заповнення складу виборчих дільниць людьми, що працюватимуть на основних учасників політичних перегонів.

Утворення дільничних комісій ще попереду (всі ДВК мають бути сформовані до 12 березня включно, кандидати у президенти зможуть вносити свої пропозиції до 7 березня включно). За цим процесом потрібно буде уважно спостерігати. А поки зосередимося на питанні вже утворених окружних виборчих комісій. Якщо рішення про утворення окружних комісій ухвалював Центрвиборчком, то вже дільничні комісії утворюються відповідною ОВК.

Кількісний склад усіх 199 ОВК станом на 18 лютого – 7355 осіб. У Громадянській мережі ОПОРА, яка традиційно веде спостереження за виборами в Україні, зазначають, що рекордним був 2004 рік, коли в складі усіх 225 ОВК (ТВК за тодішньою класифікацією), утворених на виборах президента, налічувалося 9604 особи. Але при цьому нагадують, що тоді кожен із кандидатів у президенти мав право подавати до виборчих комісій по дві особи.

“Середнє (медіанне) значення кількості членів у переліку сформованих 18 лютого ОВК становить 37 осіб. Кількісно найбільша ОВК налічує в своєму складі 41 особу (№174 і №176 у Харківській області), найменше членів – 29 осіб – у ОВК №105 (Луганська область)”, – стверджують у Громадянській мережі ОПОРА.

Якщо гендерне співвідношення серед кандидатів у президенти 10:1 на користь чоловіків, то вже у складі окружних виборчих комісій працюватиме трохи більше жінок, аніж чоловіків – 55% і 45% відповідно. Разом із формуванням окружних комісій Центрвиборчком також розподілив посади голови, заступника голови, та секретаря кожної ОВК. У гендерному розрізі розподіл керівних посад у комісіях виглядає так: 58% жінок і 42% чоловіків.

Громадські активісти звертають увагу й на те, що впродовж останніх виборчих кампаній спостерігається незначне зменшення частки осіб із досвідом у складі окружних виборчих комісій. До прикладу, на президентських виборах 2010 року досвід роботи у виборчих комісіях мали 78% членів, у 2014-ому – 72%, у 2019-ому – 65%.

Що цікаво, до складу всіх 199 ОВК свої кандидатури внесли 17 кандидатів у президенти, ще 15 кандидатів зробили подання майже до всіх окружних виборчих комісій. У всіх без винятку регіонах України своїх представників у складі ОВК мають 33 кандидати в президенти. Але троє кандидатів мають делегованих членів у менш ніж 10% окружних комісій.

Також повідомляється, що найменш популярними серед кандидатів у президенти областями стали Закарпатська, Кіровоградська та Рівненська. У кожній із них усі претенденти на пост глави держави не подавали кандидатур до складу ОВК. І протилежна ситуація на Харківщині, куди не делегували своїх представників лише двоє кандидатів.

“Майже всі кандидати отримали 7-9% керівних посад у співвідношенні до загальної кількості поданих ними до складу ОВК кандидатур…У цілому ЦВК додержала принципу пропорційності та збалансовано розподілила керівні посади між суб’єктами подання кандидатур залежно від загальної кількості осіб, запропонованих кожним кандидатом. Так само при формуванні окружних виборчих комісій ЦВК була дотримана норма щодо приблизної рівномірності територіального розподілу посад, отриманих представниками кожного суб’єкта подання”, – так у ОПОРі оцінили роботу Центрвиборчкому щодо формування окружних виборчих комісій.

Але нагадаємо, з чого починали: більш-менший збалансований склад окружних комісій на практиці може перетворитися на представництво кількох основних кандидатів у президенти.

джерело: slovoidilo.ua

Ні для кого не секрет, що кандидатські команди (про який рівень виборів не мовилося б) формують списки подань до складу виборчих комісій. Спочатку в передвиборчих штабах на місцях складають список тих людей, які вже працювали на виборах від конкретних політсил, а потім ще додають прізвища щонайбільшої кількості людей, які потенційно можуть працювати у виборчих комісіях. Усі розуміють, що можна буде ще робити заміни, але головне одразу “закріпити” місця в комісіях. І змін у складі ОВК не те що можна – треба очікувати! Таким принаймні був досвід попередніх виборчих кампаній.

“На виборах президента 2014 року, з моменту утворення ОВК і до дня виборів, були достроково припинені повноваження половини (майже 51%) членів окружних виборчих комісій. З них 35% членів ОВК врешті замінили суб’єктами подання, решта повністю припинила виконувати функції членів ОВК (на підставі особистих заяв про складання повноважень або через систематичне невиконання обов’язків)”, – пояснюють у Громадянській мережі ОПОРА.

Крім того, зміни можуть бути пов’язані з тим, що до 7 березня кандидати у президенти ще мають можливість відмовитися від балотування. Якщо котрийсь із них вирішить знятися з виборів, будуть припинені повноваження всіх поданих ним членів виборчих комісій. І якщо мовиться про керівні посади в комісіях, то у такому випадку відбудеться перерозподіл на користь інших кандидатів. Це і є причиною того, чому “Львівська Пошта” вже писала про те, що відмови від балотування до 7 березня можуть бути, але навряд чи це стане масовим явищем. Адже якщо хтось уже виконує замовлення на збільшення кількості “своїх” людей у виборчих комісіях для іншого кандидата, то навряд чи “замовник” від цього відмовиться.