Під час засідання уряду схвалено Стратегію розвитку національної системи крові в Україні, яка допоможе забезпечити рівноправний та своєчасний доступ до компонентів донорського крові для пацієнтів. “Одним із основних досягнень, які забезпечує ухвалення цієї Стратегії, вважаємо той факт, що віднині в Україні буде переглянуто шляхи фінансування системи крові. В майбутньому це дозволить уникнути низки важливих проблем щодо придбання нового обладнання, технологій тощо. Зрештою, варто сказати, що затвердження цієї Стратегії є вагомим і вкрай необхідним нагальним кроком в реформуванні медичної галузі України”, – каже Володимир Курпіта, гендиректор ДУ “Центр громадського здоров’я МОЗ України”.

Зі слів в.о. міністра з охорони здоров’я України Уляна Супрун, Україна має мало ресурсів донорської крові і досить неефективно їх реалізовує. Кількість донацій донорської крові на рік має бути не менше 1,3 мільйона. Втім, в Україні за 2017 рік відбулася тільки 571 тисяча донацій, що в 2,5 разів менше норми.

Однією з основних причин такої ситуації в МОЗ називають відсутність координації між регіонами. Наприклад, в одній з областей може бути надлишок доз еритроцитів, плазми та тромбоцитів, а в іншій їх катастрофічно не вистачатиме. Через відсутність комунікації такі компоненти здебільшого просто викидають.

Крім того, перегляд підходів до формування потреби уможливить у подальшому високий рівень координації між регіонами і, як наслідок, рівномірний розподіл життєво необхідного ресурсу.

“Важливо зазначити, що відтепер функціонуватиме так звана трирівнева система крові. Вона передбачає госпітальний, регіональний та національний рівні, де будуть зберігати, розподіляти, заготовляти та координувати процеси. Трирівнева система передусім дозволить зменшити ризики інфікування крові на всіх етапах її використання, а розвиток цієї системи відбуватиметься за рахунок добровільного донорства. Тож очікуємо позитивного впливу цієї системи на вирішення пріоритетних питань громадського здоров’я, зокрема на боротьбу з поширенням епідемій, таких як ВІЛ, вірусний гепатит”, – каже Володимир Курпіта.

Фінансування проекту оцінюють у близько 6,5 мільярда гривень до 2022 року. Кошти виділятимуть з державного та місцевих бюджетів, а також із коштів міжнародних партнерів та через фінансування шляхом механізмів державно-приватного партнерства.

Розвиток системи крові базуватиметься на безоплатному добровільному донорстві крові, як це відбувається в усьому світі. Також планують запровадити єдиний реєстр донорів, а контролювати компоненти крові будуть через електронну систему, до якої залучать медзаклади та установи системи крові.