Фільм “Крути 1918”: чому варто піти?!

З 7 лютого в кінопрокаті стартує український фільм про вибір, мужність, свободу та кохання

У четвер, 7 лютого, у всеукраїнський кінопрокат виходить художній фільм “Крути 1918” Олексія Шапарєва. Кінострічка створена за підтримки Держкіно України. Сильний фільм і дуже актуальний на п’ятому році війни. Варто піти! “Крути 1918” – сильний меседж до молоді.  Це художній фільм про вибір і мужність, небайдужість і рішення, подвиг нескорених, свободу, кохання.
Респект режисеру, бо вдалося все – творча команда впоралася. Сценарій цікавий, дуже хороша робота акторів. Особливо варто відзначити молодих акторів, що зіграли студентів-крутян. Респект молодому актору Євгену Ламаху, який виконав головну роль – Андрія.
Як наголошує режисер, фільм про те, що потрібно пам’ятати уроки історії та не забувати їх. “Насамперед це фільм для молоді”, – каже Олексій Шапарєв. Творча команда певна: своєю працею їм вдасться достукатися до сердець молоді. У всі часи, як зараз, так і сто років тому, однією з перших на захист Батьківщини стала молодь. Взимку 1918 року гімназисти та студенти виборювали свободу України на станції Крути. Цим подіям й присвячений фільм “Крути 1918” (Офіційний трейлер).
Зі слів режисера, перш за все він хотів передати та відтворити емоції героїв, привернути увагу глядача до життєво важливих подій, щоб урок історії не залишився даремним, адже боротьба за Україну триває!
Першим “Крути 1918” побачила столиця – у кінотеатрі “Київ” до 101-річниці бою під Крутами відбулася прем’єра кінострічки. А промотур фільму містами України розпочали зі Львова – бо “саме у Львові гарний і патріотичний глядач”. Місто Лева зустріло фільм гучними оплесками – творчий колектив, який працював над цим кіно, вітали стоячи.
Фільм “Крути 1918” став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно у сесії ігрових тематичних фільмів (до 100-річчя проголошення Української Народної Республіки, до 100-ї річниці Бою студентів під Крутами). Проект отримав державну фінансову підтримку розміром 25 млн 941 тис. 300 грн. Загальна вартість виробництва фільму склала 52 млн грн. Автором сценарію кінострічки є Костянтин Коновалов, продюсером – Андрій Корнієнко.
Художній фільм зняли за реальною історією бою на залізничній станції Крути взимку 1918-го. На тлі доленосних подій в країні любовний трикутник: брати Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене “червоними” агентами. Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами і студентами. Чотири сотні юнаків, серед яких Андрій і Олекса, стають проти чотиритисячного добре озброєного війська.
Ролі у фільмі виконали Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Віталій Салій, Олександр Піскунов, Максим Донець, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський, Богдан Юсипчук та інші. Зокрема, “абсолютне зло” на екрані втілив актор Віталій Салій – виконавець ролі Муравйова. Актор з роллю впорався блискуче. Роль Симона Петлюри у фільмі виконує Дмитро Ступка. Міністр культури України Євген Нищук – батька Григорія Піпського, учасника бою під Крутами, якого розстріляли більшовики. Перед розстрілом цей юнак першим почав співати “Ще не вмерла України” і решта студентів підтримали його.
Зйомки відбувалися у Києві, Київській та Черкаській областях. Основні зйомки велись на вулицях Києва, в Косому капонірі – Київській фортеці.
Станцію Крути знімали на Черкащині, в селі Сигнаївка – на самій станції Крути на Чернігівщині наразі зведено меморіал героям крутянам.
А в Сигнаївці залізнична станція, її давня вокзальна будівля (яка побудована наприкінці ХІХ століття) майже на 100% відповідають і архітектурі, і епосу часів оборони станції Крути. До речі, місцеві мешканці взяли участь у зйомках фільму в ролі акторів масових сцен.
Зйомки фільму розпочалися у вересні 2017-го в Межигір’ї, в колишній резиденції екс-президента Януковича. Протягом осені-зими 2017 року були проведені складні постановочні зйомки – з використанням спец- та піротехнічних ефектів, за участі великої кількості акторів масових сцен та каскадерів.
У зйомках фільму “Крути 1918” були задіяні тисяча акторів і майже дві тисячі одиниць зброї. Ба більше, у зйомках батальних сцен брали участь 150 військових Нацгвардії України. Чогось подібного в Україні ще не було. Зйомки тривали у сильні морози – -18-20 градусів. Все було так, як тоді, у 1918-ому…
Андрій (Євген Ламах) – молодший син генерала Савицького, вчиться на картографа в університеті Святого Володимира. На відміну від старшого брата Олекси, який обрав кар’єру військового, Андрій – пацифіст.
Він закоханий в Софію і вважає, що війна – не для нього. Але коли батько переконує Андрія, що більшовики – безжалісний та жорстокий ворог, він вирішує йти до війська. Там, серед вояків, життя повернеться до Андрія іншим боком, змінюючи його погляди. “Мій персонаж – Андрій Савицький, син генерала Савицького. Йому близько 20 років, він – студент-картограф, – каже актор Євген Ламах. – Коли друзі пропонували йому записуватися добровольцем, він відмовився, бо вважав, що вже зробив свій вибір. Але через те, що Андрій випадково побачив в хроніці, він все ж вирішив йти”.
Олекса (Андрій Федінчик) – старший син генерала Савицького. Як і батько, Олекса обрав кар’єру військового. Він давно закоханий у Софію, і всі навколо впевнені, що з них вийде гарна пара. Друга любов Олекси – його молодший брат Андрій. Але чи поведе себе Олекса як справжній офіцер, коли задля порятунку брата доля змусить його обирати між життям та смертю?
“Мою героїню звати Софія, і це неспроста, – каже акторка Надія Коверська. – На початку у неї було зовсім інше ім’я – Ольга. Але режисерові це не дуже подобалось. І коли ми сиділи та думали, як краще її перейменувати, режисерові прийшло на думку назвати її на честь місця, де відбулася перша зустріч головних героїв – на Софійській площі. І ми вирішили, що це буде дуже символічно. Софія – означає мудрість. Мені здається, що моя героїня, незважаючи на свій вік, саме така”, – зазначає акторка Надія Коверська.
Софія – шляхетна панянка, студентка. Вона зростала серед музики, поезії, подруг та братів Савицьких – Олекси та Андрія, яких знала з дитинства і з якими було пов’язано багато теплих спільних спогадів. Проте Софія ніколи не думала, що в рішучий момент вона має визначитись, кому обіцяти чекати з поля бою.
“Запрошуємо глядачів на “Крути 1918”! Особливо чекаємо молодь. Бо цей фільм про нашу історію. Маємо знати і пам’ятати нашу історію. Це фільм про вибір, про мужність, про кохання. У фільмі дуже красиві зйомки. Режисер з оператором багато уваги приділяли кожному кадру. У фільмі є що роздивлятися”, – каже “Львівській Пошті” акторка Надія Коверська. – Мені дуже подобається музика, яка звучить у фільмі “Крути 1918”. Так гарно! Музику писав талановитий італійський композитор Марко Моріні. Пісня “Стежечка” Христини Соловій дуже підходила до фільму, до історії про хлопців-крутян”.
Аверкій Гончаренко (Олексій Тритенко) – бойовий офіцер, герой Першої світової війни. Він бачить, що доведеться відправити в бій недосвідчених юнаків, і його найпалкіше бажання – захистити та повернути їх живими додому. Кожен його постріл має бути влучним. Кожне рішення – зваженим. Кожна втрата бійця – особиста кривава рана, яку не видно під грубою шинеллю солдата.
“Я граю Михайла Артемовича Муравйова – це командир, який керував наступом Червоної армії на території України, – каже актор Віталій Салій. – Це дуже страшна людина, яка мала психічні і фізичні розлади. Кілька разів він отримував поранення у голову, після чого став залежним від морфію. Садист. Дуже страшна, але дуже цікава людина. Людина того часу і тих обставин. Людина війни. Найстрашніше, що в людині прокидається під час війни, коли у нього в руках велика влада – це вседозволеність”.
“У зйомках були задіяні хлопці, які про захист України знають не з чуток. Завдяки їм ми сьогодні можемо спокійно спати в наших мирних містах та знімати фільми. Вони пройшли Майдан та війну на Донбасі”, – зазначає команда фільму. Сотник 19 сотні Самооборони Майдану, боєць 2 афганської роти 24 ОШБ “Айдар” Володимир Правосудов “Штурм” з побратимами допомагали зі зброєю та знялись в епізодах. А сотник 1-ої сотні Самооборони Майдану, нагороджений орденом “Народний Герой України”, кавалер ордена “За Мужність”, ордена Слави, нагрудного знаку “За заслуги перед Збройними Силами України” Олександр Абаєв (позивний “Хан”) зіграв контррозвідника УНР Набоку.
“На фільм “Крути 1918” варто піти. Зокрема, передусім молоді, бо це художній фільм про нашу звитягу. Час минув, 101 рік різниці, а ворог той самий”, – зазначив “Львівській Пошті” Володимир Правосудов. – Закликаю всіх піти на цей фільм, який виходить у всеукраїнський прокат з 7 лютого. Фільм вартий уваги. Стрічка розрахована більше на молодь. Бо молодь не завжди звертається до історії”. Зі слів співрозмовника, важливо те, що хлопці-крутяни у 1918 році піднялися, аналогічно як і хлопці у 2014 році пішли на фронт і вступили у добровольчі батальйони. Нам сьогодні, як і тоді, вдалося зупинити ворога”.

“Чому варто піти на фільм “Крути 1918”? Це наше українське кіно і наш вітчизняний фільм треба підтримати передусім. Тема є вкрай важлива і особливо зараз на часі. Якщо вийти на вулицю і запитати людей, що вони знають про Крути, то, думаю, що мало хто в деталях щось розкаже… Отож  фільм “Крути 1918” якраз і популяризує героїзм хлопців. Це фільм не про поразку, а про героїзм хлопців-крутян – гімназистів, які раніше зброї в руках не тримали, а у січні 1918-го не побоялися і піднялися. Вони стали героями! – акцентує Галина Терещук, власний кореспондент радіо “Свобода”, яка побувала на допрем’єрному показі фільму. – Це тема, яка довгі роки замовчувалася, або ж її не так подавали, або ж створювали навколо неї неправдиві міфи… Звичайно, це трагедія, бо загинули люди. Фільм є важкий з огляду на тематику”.
“З кожним нашим фільмом, який виходить на українські екрани, потрошку можна говорити, що український кінематограф стає більш професійним. Цікаво було дивитися за молодими акторами, які зіграли у цій стрічці. Це нові імена. Варто відзначити, що хлопці дуже добре зіграли! Мені сподобалась операторська робота і монтаж. Фільм класний, музика чудова. На “Крути 1918” мають піти всі. Думаю, що ровесники ровесників мали б найкраще зрозуміти. В Україні є чималий попит на такі історичні фільми. Попит на такі художні фільми має бути. Українці мають знати свою історію, – продовжує Галина Терещук. – З іншого боку, дуже хочеться, аби паралельно з такими історичним кіно на важкі теми для українців, народжувалися ще фільми про веселих і щасливих українців. Щоби в фільмах були і краса України, і мрії українців, і їхнє кохання. Те, що стрічки знімають в Україні і те, що є великий відсоток людей, які мають огиду до російського фільму, то потрібно якнайшвидше ловити цю нішу і створювати класні українські телесеріали передусім. Але кажу про такі серіали, які розраховані на якісь вибори і політику! Є дуже багато тем та ідей – лиш потрібно давати молодим людям можливість робити якісне українське кіно”.
Одним із саундтреків до фільму стала пісня Христини Соловій “Стежечка”. Неймовірна гарна пісня! Сильний саундтрек! “Пісню “Стежечка” я написала на текст улюбленого Івана Франка – видатного поборника української соборності, – говорить Христина Соловій. – Пісня написана більше п’яти років тому, а текст – у минулому столітті. Це трепетно і хвилююче, що у День соборності України вони зійшлись в одному часопросторі і стали супроводом фільму “Крути 1918”.


Найбільший постер українського кіно за всю історію – це мурал “Крути”. Його автор – художник Андрій Пальваль. У Києві на стіні будинку за адресою вул. Велика Васильківська, 111/113, біля Палацу України, було створено мурал “Крути”, який вшановує пам’ять героїв, що виборювали незалежність України 101 рік тому.

Олексій Шапарєв, режисер фільму “Крути 1918”:
– Плануємо показати “Крути 1918” нашим захисникам, які на передовій. Думаю, з цим має бути все окей. Нацгвардія допомагала нам у зйомках фільму, їхня прес-служба також підтримала цю ідею і пообіцяла посприяти із показами на сході. Робити із фільму телеверсію не планую. Натомість мені важливо, щоб його побачили глядачі у всьому світі. “Крути 1918” точно демонструватимуть в Італії, з якою ми співпрацювали при створенні кінострічки. А ще нам пропонують представити фільм на знаному кінофестивалі. Поки тривають перемовини, ще не можу озвучити його назву, але скажу, що це подія великого масштабу і знана у світі. Наш фільм відкриватиме цей кінофестиваль, щоправда, він буде у позаконкурсній програмі. Чи важко було знімати фільм в історичному плані? Ні. Важко було побачити фото реальних людей, які загинули, захищаючи Україну в 1918-ому. Ми приїхали вперше на меморіал їхньої пам’яті, побачили ці вагони та фото, з яких на нас дивились світлі і чисті люди. Їхні обличчя світилися добротою та щирістю. Перед першою поїздкою на меморіал мені наснився сон, немов я там, довкола багато калини, а у небі летить сокіл. Уявіть собі моє здивування, коли я в реалі виходжу до того поля й воно справді обсаджене калиною. Підходжу до пам’ятника з тризубом, піднімаю вгору очі, а наді мною летить сокіл. Коли нам розповідали про цих хлопців, дізнався, що наймолодшому із них було 14 чи 15 років. А моєму старшому синові 19. Тож після цієї інформації та зіставлення починаєш сприймати все зовсім інакше, самі розумієте. Щодо допрем’єрних показів: одразу скажу, що міста для них обирав не я, а компанія, яка є дистриб’ютором фільму. Але мені особисто було важливо приїхати із ним до Львова і в Дніпро, бо в обох цих містах такий, якщо можна так сказати, правильний глядач. Люди і тут, і там дивляться кіно та відчувають його. Це буває не так вже й часто у інших містах.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4531 / 1.7MB / SQL:{query_count}