Конкурс на посади до Вищого антикорупційного суду (ВАС) тепер вже справді виходить на фінішну пряму. Після спільних засідань Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) залишився 71 кандидат на 39 вакантних місць. Точніше треба сказати, що 52 претенденти ще змагаються за 27 посад власне у ВАС і 19 осіб – за 12 посад у Апеляційній палаті ВАС. Нагадаємо, що для того, аби новий спеціалізований суд зміг розпочати роботу, потрібно призначити щонайменше 35 суддів (10 з яких в Антикорупційну палату ВАС).

Усе йде до того, що антикорупційний суд в Україні принаймні формально розпочне свою роботу ще до першого туру президентських виборів (31 березня). Це було б вигідно нинішній владі в контексті боротьби за додаткові голоси виборців. От тільки треба пам’ятати, що та сама нинішня влада тривалий час просто гальмувала навіть ухвалення законодавчого рішення про створення спеціалізованого суду для корупціонерів. І якби не тиск західних політичних союзників та міжнародних фінансових донорів України, то й зараз не було б можливості хвалитися майже завершеним відбором українських антикорупційних суддів, тим паче з вагомою роллю міжнародних фахівців у сфері боротьби з корупцією.

Зазначимо, що про близьке завершення відбору претендентів до антикорупційного суду нещодавно не забув заявити Президент Петро Порошенко. А у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, яка проводить цей конкурс, вже навіть заговорили про приблизні терміни прийняття присяги антикорупційними суддями.

“13 лютого ми закінчуємо співбесіди у відборі кандидатів до Вищого антикорупційного суду, 15 лютого відбудуться останні співбесіди щодо кандидатів до Апеляційної палати цього антикорупційного суду. Далі ВАКСУ скерує рекомендації щодо кандидатів до Вищої ради правосуддя. Не думаю, що в колег будуть вагомі причини зволікати. Розглянувши кандидатури після нас, вони вже внесуть свої подання Президентові, і він у березні зможе спокійно оцінити кандидатів… Будівля для антикорупційного суду вже є, матеріальна база теж”, – заявив цього тижня в ефірі “Громадського” заступник голови ВАКСУ Станіслав Щотка. І зауважив, що впевнений у тому, що судді антикорупційного суду складуть присягу в березні. Після приведення до присяги вони мають вирішити тільки організаційні питання, зокрема обрати голову суду та запустити автоматизовану систему документообігу. Станіслав Щотка також додав, що не думає, що вже у березні новий суд почне розглядати справи, але це може статися в квітні.

Та повернімося до нинішнього конкурсу на посади в антикорупційному суді. Нагадаємо, що міжнародні фахівці попередньо засумнівалися в доброчесності 49 претендентів із 113-ти, що вдало виконали тестове та практичні завдання на першому етапі конкурсу. Із цих 49 претендентів троє добровільно відмовилися від подальшої участі в конкурсі. Ще 39 кандидатів не змогли переконати у своїй доброчесності на спільних засіданнях ГРОМЕ та ВАКСУ. А сімом таки вдалося пройти спільні засідання та продовжити свою участь у конкурсі.

“Хотів би сказати про прозорість процедур. В моїй країні процес і процедури призначення суддів мають абсолютно нульову прозорість. А тут  ви, безперечно, це можете побачити на каналі в YouTube. І я сподіваюся, що ви дивилися – ми ставили запитання кандидатам. Це були зовсім не прості питання про їхні статки і подібне, і все це одразу було на YouTube. Ще раз – я не знаю жодної країни в світі, яка досягла б такого рівня прозорості в процедурах призначення на посади такого рівня! Вважаю, що Україну треба привітати… Попри всю мою кар’єру, те, що ми робили, було для нас чимось надзвичайним.

джерело: ti-ukraine.org

Закон про антикорупційний суд відвів міжнародним експертам надзвичайно важливу і велику роль, зокрема надав право вето стосовно кандидатів на посади суддів. Жоден із нас раніше не брав участі в чомусь подібному. І, на мою думку, Україна має пишатися таким законом і тим, що ми змогли зробити разом із ВККСУ для досягнення результатів”, – заявив на брифінгу голова ГРМЕ Ентоні Хупер, суддя апеляційного суду Великої Британії у відставці, інформує РБК-Україна.

Про важливість участі міжнародних експертів у відборі наших антикорупційних суддів вже не раз заявляли представники українських громадських антикорупційних організацій.

“На відміну від кваліфікаційної комісії суддів, яка раніше брала на віру найсмішніші пояснення кандидатів у конкурсі до Верховного Суду, міжнародні експерти не погодилися визнати доброчесними сумнівних кандидатів на підставі непереконливих доказів. Громадська рада міжнародних експертів показала, як працює європейський стандарт добору суддів. Тепер Вища кваліфікаційна комісія суддів України має застосувати такий же підхід до добору суддів під час нового конкурсу до Верховного Суду, адже кандидати із сумнівним майном чи рішеннями не мають стати переможцями”, – зазначає експерт Центру протидії корупції Анастасія Красносільська, повідомляє сайт цієї організації.

Але й після роботи ГРМЕ залишилися деякі “але”. Нагадаємо, що українські громадські організації – Центр протидії корупції, Фундація DEJURE, Автомайдан та Transparency International Україна – ще раніше оприлюднили свій список сумнівних, на їхню думку, кандидатів у антикорупційні судді. Цей перелік збігався зі списком від ГРМЕ у 35 прізвищах.

“Наразі ми приємно вражені міжнародними експертами – вони доволі серйозно підійшли до своїх функцій. Абсолютна більшість кандидатів, до яких були серйозні претензії, припиняють участь в конкурсі. Хоча були прикрі несподіванки, коли сито відбору пройшла тернопільська суддя Інна Білоус, яка, зокрема, забороняла мирні зібрання під час Революції Гідності. Сподіваємося, ВККСУ додатково оцінить її роботу на посаді судді, враховуючи те, що репутація майбутнього антикорупційного суду напряму залежить від його складу. Ці судді стануть обличчям нового органу… Є частина кандидатів, які присутні в їхньому списку і яких нема в нашому, і навпаки. Це пов’язане з тим, що міжнародні експерти все-таки мають доступ до більшої інформації, тому могли оперативно отримувати пояснення кандидатів. Принципових розбіжностей щодо підходів нема, просто представники громадських організацій частину кандидатів могли оцінювати суб’єктивно і за наявності найменших претензій включати їх до стоп-списку. Але в концептуальних речах у більшості своїй ці списки насправді збігаються”, – сказав у інтерв’ю “Главкому” юридичний радник Transparency International Україна Максим Костецький.

Надалі ВККСУ визначатиме переможців конкурсу із тих, що залишилися, фактично на власний розсуд. І буде дуже цікаво подивитися на те, чи потраплять у новий суд ті люди, щодо яких були серйозні сумніви в наших громадських організацій. З одного боку, наші експерти не мали права голосу в цьому конкурсі, а міжнародні фахівці, які мали право вето, своє слово вже сказали. З другого – мовиться про довіру українського суспільства до нового спеціалізованого суду для корупціонерів.

Однак треба зазначити, що не лише від “якості” майбутніх суддів нового спеціалізованого суду залежатиме ефективність нашого антикорупційного судочинства.

джерело: antac.org.ua

Нагадаємо, що ще після ухвалення закону “Про Вищий антикорупційний суд” Верховній Раді довелося скасовувати скандальну норму про апеляцію в корупційних справах. Зрештою, в українському законодавстві прописано, що з дня початку роботи антикорупційного суду туди передаватимуть усі підслідні йому справи, розгляди яких у судах першої та апеляційної інстанцій ще не будуть завершені. Це, звичайно, вплине на завантаженість нового суду із самого початку. Однак сьогодні наші суди загальної юрисдикції просто демонстративно гальмують корупційні справи, які перебувають у їхньому розгляді. Насправді топ-чиновникам, проти яких справи вже порушені, вигідно було пройти всі судові інстанції ще до початку роботи антикорупційного суду.

Та спробуймо поглянути ще далі в майбутнє. Вищий антикорупційний суд – це суд першої інстанції. Отож наступним етапом розгляду корупційних справ буде Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду. Але вже касації у цих справах розглядатиме Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду України. А в наших експертів багато запитань до процесу оновлення Верховного Суду. Тут міжнародних експертів до конкурсів на посади суддів не залучали.

Чи можна було наперед подумати про питання касації в корупційних справах? Виглядає так, що наші політичні еліти таки добре подумали і зрозуміли, що з Верховним Судом “буде легше”.

Експерти раніше неодноразово наголошували на необхідності формування антикорупційної палати Верховного Суду за правилами добору антикорупційних суддів, тобто із правом вето під час конкурсу міжнародних фахівців. Але на відміну від питання апеляції питання касації не набуло такої важливості в інформпросторі. І зараз вже мало хто згадує про процедуру касації в корупційних справах у майбутньому. Тож навіть якщо думки найбільших оптимістів стануть реальністю, антикорупційний суд буде справді незалежним і ефективним, Верховний Суд може втрутитися в цю гіпотетичну ідилію. Така небезпека була відома із самого початку створення нового суду для корупціонерів…