Майже впродовж дня 24 січня Оболонський райсуд Києва оголошував вирок екс-президенту Віктору Януковичу. Нагадаємо, що у цій справі наші прокурори висунули проти Януковича звинувачення за статтями Кримінального кодексу України про державну зраду, пособництві посяганню на територіальну цілісність та пособництві у веденню агресивної війни проти України.

“Суд ухвалив Януковича Віктора Федоровича визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 статті 111 (державна зрада), ч. 5 статті 27, ч. 2 статті 437 (пособництві у веденні агресивної війни)”, - оголосив 24 січня головуючий суддя Владислав Дев’ятко. За першим обвинуваченням Янукович отримав 13 років позбавлення волі, за другим – 12 років. І відповідно, за сукупністю злочинів більш суворе покарання поглинуло менш суворе, тому екс-диктатору присудили 13 років тюрьми.

Водночас суд виправдав його за обвинуваченням “у пособництві посяганню на територіальну цілісність”, вирішивши, що прокурори не надали переконливих доказів того, що Янукович діяв “з метою так званого сепаратизму” і також доказів того, що екс-диктатор був проінформований про остаточну мету незаконних дій росіян – анексію Криму.

“Заходи забезпечення кримінального провадження, арешти на майно, накладені в межах даного кримінального провадження, залишити без зміни”, – також зазначив суддя Владислав Дев’ятко. Також суд вирішив стягнути з екс-президента 98 561 гривню за проведення судових експертиз.

А ще повертаючись до тих статей Кримінального кодексу, за якими Янукович був винним винним, зазначимо, що він отримав не максимальну міру покарання. Максимально було б 15 років, і саме такого покарання вимагали прокурори. Але, як би це смішно не звучало, суд взяв до уваги пом’якшувальну обставину: “судом встановлено вчинення злочину під впливом залежності від керівників влади Російської Федерації”. Також суд врахував покази колишньої соратниці Януковича Ганни Герман, яка характеризувала його “виключно з позитивної сторони, як свідчення на користь обвинувачуваного”. Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов. І що ще цікаво: у вироку йдеться про те, що Янукович раніше не був судимим. Тут треба пояснити нашим читачам, що попередні дві судимості Януковича за часів СРСР були погашені.

Також треба пояснити, чому прокурори вимагали 15 років для Януковича у цій справі. Адже на самому початку цього заочного процесу були заяви від представників Генпрокуратури про те, що екс-диктатору “світить” довічне ув’язнення. Але важливий нюанс у тому, що основним доказом державної зради Януковича є його лист-звернення до президента РФ Путіна із проханням застосувати збройні сили Російської Федерації на території України. Це звернення датоване 1 березням 2014-го (на той момент Янукович вже втік з України). Представники російської влади то визнавали існування цього звернення, то заперечували. Але ще 3 березня 2014-го тодішній посол РФ при ООН Віталій Чуркін (вже покійний) розмахував копією листа Януковича на засіданні Радбезу Організації Об’єднаних Націй. І тоді ж Чуркін зареєстрував в ООН своє звернення про вимогу визнати лист Януковича офіційним документом і власне саму фотокопію листа Януковича до Путіна. Зрештою, секретаріат ООН передав українському слідству офіційно зареєстровану фотокопію листа Януковича, а Оболонський райсуд Києва долучив цей документ до справи про держзраду екс-диктатора. Так от: станом на 1 березня 2014-го, статті Кримінального кодексу України, за якими обвинувачують Януковича у цій справі, передбачали максимальну міру покарання – 15 років позбавлення волі.

Зміни до Кримінального кодексу і збільшення максимальної міри покарання за відповідні злочини до довічного ув’язнення відбулися пізніше. Але закон не має зворотної сили, тому в цій справі прокурори не могли вимагати більше, аніж 15 років для екс-диктатора. Суд вирішив, що прокурори не довели винуватість Януковича за всіма заявленими статтями Кримінального кодексу, також взяв до уваги “пом’якшувальну обставину”, тому вирішив застосувати не максимальну міру покарання – 13 років позбавлення волі.

джерело: facebook.com/LlutsenkoYuri

Зрозуміло, що заочний судовий процес і оголошення заочного вироку має мало спільного із реальним відбуттям покарання екс-диктатором. Його арештують, лише якщо затримають українські правоохоронні органи. І тільки з цього моменту почнеться відлік тюремного терміну. Але добровільно Янукович навряд чи повернеться в Україну, щоб сісти тут у тюрму. Так само й нинішня російська влада не збирається видавати Януковича нашій державі, хоч для Кремля він вже й “відпрацьований матеріал”.

І не можна забувати й те, що насправді зараз ще і не йдеться про остаточне завершення процесу над Януковичем у справі про держзраду. Адже Оболонський райсуд Києва – це суд першої інстанції. І рішення від 24 січня ще не набуло чинності. Далі адвокати екс-диктатора ще мають можливість оскаржити  це судове рішення в апеляційній інстанції (на це є 30 днів), а після апеляційного розгляду за потреби ще й продовжувати судитися в касаційній інстанції. Наскільки довго все це може ще затягнутися – зараз навіть важко сказати.

Окрім того захисники Януковича ще раніше неодноразово заявляли про те, що захищатимуть інтереси свого клієнта в Європейському суді із прав людини (ЄСПЛ). Насамперед сторона захисту екс-диктатора наполягатиме на тому, що весь цей заочний процес в Україні над Януковичем є політично вмотивованим.

Мало сумнівів, що захист екс-диктатора справді піде цим шляхом. І тут треба звернути увагу на важливі нюанси. Не секрет, що зміни до українського законодавства, які зрештою дозволили судити Януковича заочно, ухвалювалися насамперед для процесів над екс-диктатором та його оточенням. Про це неодноразово заявляв і генпрокурор Юрій Луценко, і Президент Петро Порошенко. Тому захисту Януковича полегшується можливість довести в міжнародних судових інстанціях те, що українське законодавство в частині заочного судочинства ухвалювалося, так би мовити, спеціально під конкретного обвинуваченого. Такі закиди вже робив колишній соратник Януковича Андрій Портнов.

В той же час заочне судочинство в його нинішньому вигляді в Україні має багато прогалин. Про це вже неодноразово заявляли й адвокати “Небесної сотні”. “Система заочного судочинства настільки недосконала, що є багато ризиків і загроз оскарження вироку. Погано прописані процедури, погано розділені етапи досудового розслідування і судового слідства, права і повноваження сторін на цьому етапі. Вони нечітко визначені, вони дозволяють вільне тлумачення. І цим, до речі, користувалися обидві сторони судового процесу і сам суд. І тут ідеться не лише про справу Януковича, а про будь-яку справу за процедурою заочного засудження”, – заявляв, зокрема, адвокат “Небесної сотні” Павло Дикань в коментарі BBC-Україна.

Звичайно, судове рішення від 24 січня не сподобається багатьом українцям, які налаштовані проти Януковича. Чому не максимальне покарання? Що за пом’якшувальні обставини? Такі питання поширюватимуться у суспільстві.

Можна припустити, що власне таке судове рішення допоможе Україні, якщо дійде до розгляду справи у міжнародних інстанціях. Але у будь-якому випадку нашому слідству варто працювати набагато краще. І в інших справах проти Януковича та його соратників.

“Справа Януковича, який втік з країни і закликав на нашу територію війська РФ, – одна з найпринциповіших для майбутнього України.

Позаду 20 місяців судового процесу. Це – 89 засідань, під час яких розглянуто 19 томів доказів сторони обвинувачення, заслухано 37 свідків сторони обвинувачення та 15 – сторони захисту. Сьогодні в Оболонському суді Києва ми слухаємо вирок і чекаємо справедливого покарання тих, хто пішов дорогою зради”, – таке повідомлення генпрокурор Юрій Луценко залишив на своїй сторінці у Facebook 24 січня, ще коли вирок Януковичу тільки починали зачитувати і не було відомо, скільки років ув’язнення йому присудили.

А після цього українцям залишається запитати у Луценка: “Хіба 13 років – це і є справедливий вирок тим, “хто пішов дорогою зради?”.  Нинішній очільник ГПУ вже заявляв, що повернеться у велику політику після президентських виборів за будь-яких їхніх результатів (зауважимо, що сам Луценко за пост Президента зараз не бореться), і, очевидно, що до і після цього моменту хвалитиметься виконанням якоїсь “великої місії”. А тим часом українці продовжують чекати на справедливі покарання і для представників колишньої влади, і для тих, хто заслуговує на покарання із влади нинішньої.