У країні вирують пристрасті довкола парламентсько-урядової заборони грального бізнесу

Попри те, що Президент Віктор Ющенко не підтримує заборони грального бізнесу в Україні, він не ветуватиме нещодавно прийнятий закон. Причина - Президент упевнений, що Верховна Рада легко подолає його вето. Натомість Ющенко пропонує  представникам грального бізнесу протягом  чотирьох днів подати на розгляд Верховної Ради України  свої пропозиції поправок до цього закону.

Учора кілька тисяч  працівників грального бізнесу втретє пікетували  державні органи влади. Цього разу об'єктами пікету стали Секретаріат Президента і Український дім, де проходив бізнес-форум за участі глави держави. Пікетувальники вимагали від Президента накласти вето на ухвалений ВРУ 15 травня закон про заборону грального бізнесу в Україні. Віктор Ющенко ви­йшов до людей і запропонував разом із представниками грального бізнесу цього тижня розробити і передати на роз­гляд Верховної Ради пропозиції змін до цього закону.

Нагадаємо, 7 травня Кабінет Міністрів України видав розпорядження про перевірку всіх гральних закладів України і призупинення їх діяльності на місяць. Приводом до цієї заборони стала пожежа в залі гральних автоматів мережі "Метро-Джек-пот", яка сталася вночі
7 травня у Дніпропетровську. Внаслідок пожежі загинули дев'ять осіб, ще 11 шпиталізовані із травмами різного ступеня тяжкості. Трагедія стала хорошим піар-приводом для популярної "боротьби за духовність та моральність" як для чиновників, так і для депутатів. Тож у ВРУ почали одночасно просувати кілька законопроектів про обмеження, винесення за межі населених пунктів і взагалі заборону грального бізнесу. А 15 травня депутати ВРУ більшістю прийняли закон про заборону грального бізнесу в Україні наразі на три місяці. За цей час Кабмін має розробити законопроект, де визначить принципи роботи гральних закладів і спеціально відведені гральні зони, які мають бути розташовані за межами населених пунктів. А поки  Мінфін видав наказ про призупинення дії ліцензій на азартні ігри. Наразі Президент закону ще не підписав.

Українська асоціація діячів грального бізнесу в Україні  вважає цей закон таким, що суперечить правовим принципам регулювання бізнесу. Зокрема, у своєму зверненні до Президента представники грального бізнесу вказують  на  низку неузгодженостей з Конституцією України. А саме, порушення ст. 43 КУ про право на працю, а також ст. 58 КУ - закон не може мати зворотної сили (згідно із ЗУ "Про ліцензування", ліцензії видаються терміном на 5 років і не можуть бути призупинені, а лише анульовані, і причини анулювання ліцензії чітко визначені в законі. Щобільше, це можна зробити тільки в індивідуальному, а не груповому порядку). А суцільна заборона (навіть тимчасова) господарської діяльності з організації азартних ігор призведе до її криміналізації та тінізації, і на противагу зачиненим легальним гральним закладам кількість нелегальних різко збільшиться, а корупція у цій сфері досягне свого апогею. Окрім цього, не зрозуміло, хто і коли має повертати підприємствам грального бізнесу кошти за придбані ліцензії та патенти. Адже це обійдеться державному бюджету не менше як  у 500 млн грн. Тож асоціація пропонує Президентові все-таки накласти вето. Під зверненням підписались 10 тисяч працівників грального бізнесу.

- Ми вже два тижні спілкуємось із Секретаріатом Президента і втретє подаємо свої пропозиції. На мою думку, Президентові необхідно накласти вето на закон, ініціювати створення нового законопроекту для регулювання цієї сфери, а також обов'язково надати час для  перехідного періоду, щоб суб'єкти грального бізнесу мали змогу запровадити всі його норми в дію, - зазначила "Пошті" Ірина Смирнова, юрист Української асоціації діячів грального бізнесу. При цьому вона додала, що за основу асоціація пропонуватиме законопроект про регулювання грального бізнесу №3535, який суттєво збільшує податкове навантаження на гральний бізнес і запроваджує його жорстке обмеження та чітке регулювання. Загалом, за словами Ірини Смирнової, за час існування грального бізнесу в Україні було запропоновано понад десять різних законопроектів його регулювання. Асоціація готова  розглядати будь-який з варіантів регулювання, однак не заборони. 

- Ми готові до заборони реклами грального бізнесу, збільшення норми площ приміщень, у яких можна провадити таку діяльність, місця, жорсткий контроль доступу неповнолітніх правоохоронними органами, запровадження певних податків на таку діяльність. У принципі, ці правила вже існують, але необхідно їх упорядкувати для того, щоб оператори грального бізнесу, які зараз працюють за тіньовою схемою, могли легалізуватися. Зараз закрились лише легальні заклади грального бізнесу, натомість нелегальні надалі працюють і процвітають. Для них рішення Президента не важливе, як і будь-які обмеження щодо віку відвідувачів чи інші заборони, - підсумувала Ірина Смирнова.  

Григорій Трипульський, віце-президент Української асоціації  діячів грального бізнесу, запевнив "Пошту": якщо Президент не застосує право вето, підприємці оскаржуватимуть цей закон в Конституційному Суді. Щоправда, за час розгляду, який триватиме не менш як два-три місяці, більшість легальних підприємств збанкрутує. А понад 200 тисяч осіб, залучених до цієї сфери, залишаться без роботи.

За словами Андрія Жиліна, представника "КФ "Сіннікс ЛТД", більшість дрібних нелегальних гральних закладів на периферії Києва не припиняли своєї роботи, як і великі казино в центрі міста. Натомість його філія та й інші легальні гральні заклади такої "розкоші" собі дозволити не можуть:

- За роботу в час заборони може бути кримінальна відповідальність, а у мене сім'я, маленька дитина. Я їм потрібен, - сказав Андрій Жилін "Пошті".

Схожі думки можна було почути майже від кожного  працівника, який прийшов під Секретаріат Президента захистити своє робоче місце. Для більшості з них наразі це єдина можливість зберегти заробіток.

Київ

ДО ТЕМИ

Помірковану позицію стосовно грального бізнесу в Україні зайняла голова Державного комітету регуляторної політики й підприємництва Олександра Кужель. "Я підтримую 100-відсотково закрити всі ігрові апарати, закрити їх у переходах і так далі, а там, де є цивілізовані умови, наприклад казино, ми повинні дати перехідний період і висунути дуже високі вимоги (до їх діяльності)", - сказала вона. Пані Кужель повідомила, що буде звертатися до прем'єра Юлії Тимошенко з проханням створити робочу групу, яка візьметься за вирішення питань щодо ігрових закладів, власники яких проплатили ліцензії наперед. Водночас чиновниця наголосила, що рішення Верховної Ради про заборону грального бізнесу було правильним.

Своєю чергою, співголова ради підприємців при Кабінеті Міністрів Оксана Продан також зазначила, що гральному бізнесу потрібно дати перехідний період для того, щоб він зміг сам знайти вихід із ситуації, що склалася.

Проти заборони грального бізнесу виступив і депутат фракції НУ-НС, екс-голова Верховної Ради, її старожил Іван Плющ. "Заборонений плід завжди солодкий - тому я проголосував проти цього закону. Більш того, я вважаю, що заборона буде додатковим чинником, який сприятиме криміналізації грального бізнесу", - зазначив депутат. Пан Плющ упевнений, що Закон "Про заборону грального бізнесу в Україні" було ухвалено поспіхом і багато важливих моментів залишилися неврегульованими, а шляхів їх вирішення автори документа не запропонували.

Депутат також пояснив, як би мала відбуватися процедура ухвалення такого закону: "Перед тим, як приймати закон про заборону, потрібно було передбачити джерела повернення грошей за ліцензії і патенти. Адже цей бізнес був законним. Але що ж це за вольові рішення, що ж це за держава, коли сьогодні - дозволено, а завтра - заборонено! Треба людей підготувати, поставити якісь терміни для згортання бізнесу, передбачити компенсації і так далі. А так, заборонити грати - все одно, що заборонити алкоголізм".

Окрім того, на думку депутата, в законі є популістська складова: "Я вважаю, що даною забороною певні політичні сили хотіли зіграти на суспільних настроях перед виборами".

Водночас Іван Плющ вважає, що той гральний бізнес, який сьогодні діє в Україні, потребує впорядкування. "Я підтримую всі заходи, спрямовані на впорядковування сфери грального бізнесу. Щоб гральних залів не було в житлових будинках, у місцях масового відпочинку молоді і так далі. Треба надати йому такі організаційні форми, які виключали б негативні соціальні наслідки від його ведення", - сказав він.

Нагадаємо, 15 травня цього року Верховна Рада України 340 голосами ухвалила Закон "Про заборону грального бізнесу в Україні". Головне науково-експертне Управління Верховної Ради дало негативний висновок цьому закону. На думку його експертів, "загальна заборона (навіть тимчасова) господарської діяльності з організації азартних ігор призведе до її криміналізації, зокрема, шляхом різкого збільшення кількості нелегальних гральних закладів і зростання корупції".