Проігнорувати відкриту збройну агресію Україна просто не мала права. Тим паче, що напад відбувся у нейтральних водах Чорного моря після того, як українські кораблі спробували пройти Керченську протоку, яка з’єднує Чорне та Азовське моря, і яку Україна та весь цивілізований світ (окрім, власне, РФ і ще КНДР, Сирії та Венесуели) вважає українською.

Неоголошена війна з Росією триває вже п’ятий рік. Але тільки зараз дійшло до введення в Україні воєнного стану. Не на усій нашій території, а тільки в 10 областях, які межують з РФ та Придністров’ям, або мають вихід до Азовського моря (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Луганська, Донецька, Сумська, Харківська, Чернігівська, Вінницька області), а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії. І тільки до 14-ї години 26 грудня. Якщо постане питання про необхідність продовження терміну дії воєнного стану чи розширення його територіальних меж, то Президент Петро Порошенко не зможе це зробити без згоди Верховної Ради України.

Чому воєнний стан запроваджено саме зараз? Можна дуже довго сперечатися про те, чому таке рішення не ухвалювалось у 2014-ому, одразу із початком анексії РФ Автономної республіки Крим (АРК). Прихильники і противники воєнного стану мають купу аргументів “за” і “проти”. Та повернутись у часі й зробити минуле інакшим, ніж воно було – неможливо. Як і не можна заплющити очі на серйозність відкритого російського нападу на українські кораблі в нейтральних водах 25 листопада 2018-го.

Введення воєнного стану після російського акту агресії на морі виглядає цілком логічним (хоч і за останні чотири з половиною роки вже неодноразово виникали передумови для такого рішення). Якби Президент Петро Порошенко зараз знову відмовився від введення воєнного стану, то отримав би набагато більше електоральних втрат, а в Україні останніми днями політики з різних опозиційних таборів тільки й говорять про майбутні президентські вибори, а не про російську агресію. До речі, російські політики й пропагандисти кричать лише про “підготовлену провокацію від Порошенка напередодні майбутніх виборів”.

На такому тлі доводиться вчергове констатувати, що величезна проблема українського суспільства полягає в тому, що навіть під час війни (хай навіть і не оголошеної) на перший план виходять політичні інтереси окремих гравців, а не інтереси держави і розуміння необхідності єдності в протистоянні із зовнішнім ворогом.

“Я теж прихильник того, що воєнний стан треба було запроваджувати давно. Тоді була необхідність реагувати на агресію. В цьому ж випадку це реагування не так на агресію, як на можливу ескалацію загроз. Воєнний стан запроваджується не тільки у випадку агресії, але й тоді, коли треба попередити агресію. І коли постпред України при ООН Володимир Єльченко виступає на Раді Безпеки ООН і каже, що має дані про підготовку якоїсь “заварушки” у Миколаївській і Херсонській областях, то я думаю, в нього є підстави таке говорити. Усе це засекречено, ми як експерти лише можемо про це здогадуватись, судити з непрямих ознак, але я думаю, що це справді так. Бо надто вже настійливо нам намагаються – Росія намагається – нав’язати цей порядок дня: “воєнний стан і вибори”. Мовляв, тільки у цьому справа. Це, я сказав би, така російська “замануха”. В них, як завжди, дезінформація дуже добре працює”, – зазначив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський у коментарі “Голосу Америки”.

Експерт також додав, що гра Путіна полягає у тому, щоб розхитати ситуацію в Україні, зіштовхнути лобами українську владу і ту частину громадян, яка цією владою незадоволена. “І я впевнений, що варіант запровадження воєнного стану Путін теж прорахував. Адже при воєнному стані усі протестні виступи вважаються протиправними. І якщо довести до точки кипіння, не дай Боже, до зіткнень Нацгвардії чи поліції з протестувальниками, то наслідки будуть дуже серйозні. Якщо до цього не будуть готові наші спецслужби, то ситуація може скластися не на нашу користь. Зарано ми списали з рахунків путінський проект “Новоросія”. Путін просто так своїх проектів не залишає”, – також заявив Микола  Сунгуровський.

Введення воєнного стану в Україні розпочалося із засідання Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), яке відбулося в ніч  на 26 листопада. РНБО запропонувала ввести воєнний стан на 60 днів на всій території України. Для повного дотримання необхідної процедури потрібно було ще голосування парламенту. І наші нардепи на позачерговому засіданні 26 листопада з великими істериками, але все ж таки ухвалили закон, який затверджує президентський указ про введення воєнного стану.

Зазначимо, що члени фракцій Радикальної партії та “Батьківщини” блокували трибуну, вимагаючи консультацій із Президентом. Кількагодинна перерва у позачерговому засіданні ВРУ, сварки нардепів, нецензурна лексика народних обранців – це відверта ганьба для наших парламентарів. І це затягування не дозволило українському послу при Радбезі ООН на екстреному засіданні у Нью-Йорку 26 листопада оголосити про те, що наш парламент уже підтримав введення воєнного стану. Рішення українського парламенту з’явилось вже після завершення засідання Радбезу ООН.

Також потрібно звернути увагу на те, що Президент Петро Порошенко кілька разів змінював свою законодавчу ініціативу. Власне, вже перед самим голосуванням у парламенті глава держави під стенограму заявив, що воєнний стан запроваджується на 30 днів і стосуватиметься лише 10 областей та Азово-Керченської акваторії. Після цього відбулося голосування, і на парламентському табло висвітилосся 276 голосів “за”. Вже не могли не підтримати таке рішення про введення воєнного стану і представники так званої демократичної опозиції, які цілий день звинувачували Президента у намаганні встановити диктатуру і перенести президентські вибори.

Справа у тому, що у випадку воєнного стану на 60 днів ЦВК не змогла б 31 грудня оголосити про початок президентської виборчої кампанії, а отже перший тур виборів з 31 березня 2019-го переносився б на пізніший термін. А ще наші демократичні опозиціонери звинувачували Президента у тому, що введення воєнного стану передбачає обмеження конституційних прав і свобод громадян, а це є шлях до диктатури. Але тут треба розуміти, що воєнний стан передбачав би обмеження конституційних прав українців і у 2014-ому, і у 2015-ому, будь-коли, якщо би був введений в будь-який інший час. Дивно виглядає, що велика кількість політиків, які вихваляються тим, що підтримують введення воєнного стану з 2014-го, зараз раптом заявляють про конституційні права громадян, які обмежувати не можна. Наголосимо, що 26 листопада парламент проголосував за постанову про призначення президентських виборів на 31 березня 2019-го.

Тут потрібно зазначити: так, у випадку запровадження воєнного стану на 60 днів вони б були перенесені. Та чи було б це вигідно чинному главі держави? Низка політичних експертів цілком справедливо зазначає, що у випадку перенесення виборів рейтинги Петра Порошенка впали б ще більше, адже було б дуже багато питань до його президентства понад передбачений термін.

На жаль, доводиться констатувати, що усі наші політики не припинять використовувати тему воєнного стану в своїх передвиборчих кампаніях. Петро Порошенко має можливість демонструвати, який він хороший й, нарешті, “рішучий” головнокомандувач. Юлія Тимошенко, Олег Яшко і “компанія” тепер можуть розповідати про те, як вони підтримали воєнний стан, але не дозволили Порошенка перенести вибори. А проросійські реваншисти екс-регіонали, які бавляться в “голубів миру”, теж отримали шанс надалі нагнітати ситуацію та повторювати “мантру” про бажання Києва продовжувати війну.

Закон про запровадження воєнного стану в 10 областях спікер ВРУ підписав тільки учора, 28 листопада. Після цього вже з’явився і підпис Президента. В цей же день і остаточний варіант президентського указу, і закон були опубліковані у спецвипуску “Голосу України”, а отже, обидва документи набрали чинності.

Зараз нам усім потрібно зберігати спокій, якщо ворог не піде на чергову активізацію бойових дій, то запровадження воєнного стану не мало б суттєво вплинути на життя пересічних українців. Принаймні, такі публічні обіцянки вже неодноразово давав Президент Петро Порошенко.

“Головне, якщо не буде відкритого вторгнення Росії за межами операції Об’єднаних сил на сході і незаконно анексованого Криму, я наголошую, і це моя принципова позиція – ніяких обмежень конституційних прав і свобод не відбудеться. Проводьте концерти, ходіть у банки. Не треба бігти до крамниць і скупати сірники та сіль... Ніяких обмежень на зняття депозитів, операцій з обміну валют, поїздок за кордон для українських громадян не буде… Якщо буде агресія – буде часткова мобілізація. В першу чергу, буде мобілізований резерв першої черги, де “дембеля” і зараз пакують рюкзаки і пишуть у військкомати про свою готовність стати на захист України”, – заявив Петро Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам.

Треба зазначити, що оперативний резерв першої черги – це військові, яких призвали до ЗСУ із першої по шосту черги мобілізацій, і які брали участь в АТО, а також ті, хто пройшов строкову службу, починаючи з 2014-го.

Деяким мешканцям прикордонної із РФ Сумської області ще до публікації закону про введення воєнного стану почали приходити sms-повідомлення про необхідність з’явитись у військкомати. В українському Міноборони заявили, що це провокація російських спецслужб. Усі мають розуміти, що у військкомати за допомогою sms-повідомлень ніхто нікого ніколи не викликає. “Міністерство оборони України повідомляє, що не має жодного відношення до розсилання подібних повідомлень, та й ніколи Збройні Сили України не вдавалися до подібних заходів інформування громадян. Натомість є чимало прикладів розсилки спам-повідомлень російсько-окупаційними військами та незаконними збройними формуваннями, що підтримуються Росією на території Донецької та Луганської областей. Тому ця тактика окупанта-агресора вже відома. Цей російський інформаційний вплив на громадян України є ніщо інше, як черговими проявами “гібридної” агресії Росії проти нашої держави. Міноборони України закликає співгромадян не вестися на провокації спецслужб Російської Федерації, перевіряти новини та довіряти лише інформації з офіційних джерел”, – таке офіційне повідомлення поширило наше оборонне відомство.

Також у цьому повідомленні зазначається, що у деяких ЗМІ та стрічках соцмереж з’являються неіснуючі та відверто абсурдні за своїм змістом нібито “накази, директиви та розпорядження” від керівництва Міністерства оборони України. Однією з цих нісенітниць є нібито “наказ Міністра оборони України” щодо компенсації нестачі автомобільного транспорту у Збройних силах за рахунок автівок на іноземній реєстрації, власники яких не розмитнили свій автотранспорт. Міністерство оборони України офіційно повідомляє, що усі ці нібито “офіційні документи” та “накази”, які начебто мають підписи військового керівництва Міноборони та Збройних Сил України не існують та є черговими фейками.

Вочевидь, з подібними провокаціями впродовж найближчого часу українці зіштовхнуться ще не раз. Наші громадяни, незалежно від того, за кого збираються голосувати на майбутніх президентських виборах, мали б нарешті навчитись розрізняти офіційну інформацію та інформаційне сміття.

В контексті введення воєнного стану також важливим є питання його можливого впливу на українську економіку. “Напряму воєнний стан не має позначатися на економічній діяльності, оскільки в указі Президента про запровадження воєнного стану немає прямих обмежень у цьому напрямку. Однак опосередкований вплив на економіку все ж таки є”, – зазначив у блозі на Українській правді  виконавчий директор Центру економічної стратегії, член Ради коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Гліб Вишлінський. Експерт звертає увагу на те, що за два дні, ще навіть до набуття чинності закону про воєнний стан, відбувались досить помітні коливання на валютному ринку. “Ті, хто піддався паніці, побігли скуповувати валюту. Звичайно, цим скористалися спекулянти, задравши курс у “обмінниках”. Однак обсяги продажів на готівковому ринку все одно залишалися мінімальними. У вівторок ситуація великою мірою заспокоїлась, курс продажу готівкового долара із космічних 29,5 грн упав до 28,5 грн лише за кілька годин. Міжбанківський курс, який і визначає ціни на товари, які імпортуються в Україну, зріс за два дні лише на 30 копійок, то й то на фоні щомісячної виплати відшкодування ПДВ. Реальних економічних підстав для тиску на гривню не було, тому можна вважати ці коливання реакцією на можливі наслідки введення воєнного стану. Якщо з боку Росії не буде серйозного загострення, курс гривні до долара США до кінця року залишиться у коридорі 28,0 – 28,5 грн”, – зазначає Гліб Вишлінський.

Також він зауважує, що впродовж 30 днів воєнного стану можуть бути проблеми “для нових операцій із залучення коштів, кредитів, інвестицій, нових великих торговельних контрактів, нових бізнесів та угод, але якщо не буде суттєвої конфронтації, яка призвела би до повного перекриття Керченської протоки для судів, що слідують до портів Маріуполя та Бердянська, для щоденної, постійної діяльності, торгівлі наслідків не буде”.

Наразі складно пояснити, чому так сталося, що одразу кілька важливих подій дивним чином збіглися в часі. Минулого тижня з’явилися повідомлення, що із “гордістю Путіна” – Керченським мостом, який з’єднує анексований Крим з Таманським півостровом (Краснодарський край, РФ) почалися якісь серйозні проблеми. Міністерство з тимчасово окупованих територій України на своїй сторінці у Facebook повідомило, що космічна зйомка показала, що деякі ділянки мосту поступово зміщуються. “Там немає серйозної ґрунтової основи. До материкових ґрунтів дійти при бурінні не вдалося, тому що вони залягають на великих глибинах, тож не було можливості зробити мостову конструкцію та її опори міцними і постійними. І той факт, що менше ніж за рік почали руйнуватися частини моста, є свідченням того, що там не працює найголовніше – в об’єкта відсутня нормальна основа”, – пояснив газеті “Факти” відомий український архітектор Георгій Духовичний.

22 листопада ВРУ в першому читанні затвердила президентський законопроект про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу країни на повноправне членство в Європейському Союзі (ЄС) та НАТО. За це рішення проголосували 311 народних депутатів. Петро Порошенко заявив, що сподівається, що депутати остаточно підтримають зміни до Конституції вже на початку 2019 року. Для Путіна з його ідеєю “руського міра” це, безперечно, стало дошкульним ударом.

Ще один кілок у “руський мір” (знову ж таки за збігом обставин) – 27 листопада у Фанарі (Стамбул, Туреччина) розпочалось засідання Священного синоду Вселенського патріархату, на якому очікується визначення дати проведення Об’єднавчого собору Української православної церкви та обговорення тексту томосу про надання автокефалії.

Й, нарешті, останній збіг. 30 листопада в Аргентині розпочнеться саміт G20, на полях якого запланована зустріч Путіна і Трампа. В Кремлі заявили, що головною темою переговорів стане “стратегічна стабільність”, а саме перспективи збереження договорів СНО-III (двосторонній договір між РФ і США щодо взаємного скорочення арсеналів розгорнутих стратегічних ядерних озброєнь, підписаний у 2010 році. – “Львівська Пошта”) та ДРСМД  (Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності – один з ключових договорів Холодної війни, підписаним Михайлом Горбачовим і Рональдом Рейганом 8 грудня 1987 року. – “Львівська Пошта”).

20 жовтня Дональд Трамп публічно заявив про намір вийти з ДРСМД. За його словами, РФ не дотримується своєї частини угоди і розробляє ракети, заборонені цим договором. Спочатку Путін робив вигляд, що його це мало хвилює, мовляв, у РФ вже є “суперзброя”, яка дасть можливість РФ не втягуватися в нову гонку озброєнь. Мались на увазі фантастичні зразки ракет, продемонстровані президентом РФ у вигляді комп’ютерної анімації, що більше нагадувала дитячі мультфільми, навесні цього року під час звернення до Федеральних зборів РФ.

Аж тепер, напередодні саміту G20 в Аргентині, риторика Кремля раптом змінилась. Так виглядає, що розрекламовані Путіним нові міжконтинентальні балістичні ракети “Сармат”, які в мультфільмі елегантно обходять американські комплекси протиракетної оборони (ПРО), пролітають над Південним і Північним полюсами й, зрештою, їхні траєкторії сходяться десь у Західній півкулі приблизно над США, мало чого варті. Ймовірність того, що президент США таки вийде з договорів СНО-III та ДРСМД, судячи з усього, вкрай стурбувала Кремль.

Якими б не були мотиви Путіна, але ситуація вже найближчим часом може вкрай загостритись. “Не можна виключити, що найближчим часом може початися зимова кампанія щодо остаточного витіснення України з Азовського узбережжя. Мета операції може бути обмежена узбережжям до Бердянська. Або до Мелітополя, Генічеська та Чонгара, якщо сухопутний “коридор до Криму” і справді потрібен. У будь-якому випадку, якщо, звичайно, не дай Боже, буде ухвалено таке рішення, регулярні російські сили доведеться вводити в бій масовано, особливо в тому випадку, якщо, як в 2014-2015 роках, стануть зображати, що це, мовляв, донецькі ополченці самі наступають, і тому активної авіапідтримки не буде”, – написав у російській “Новой газете” військовий оглядач Павло Фельгенгауер.

“РФ зосереджує техніку і живу силу поблизу кордонів України, перекидаючи їх з інших місць дислокації. За даними розвідки, сьогодні всі підрозділи першого та другого армійського корпусів РФ переведені в підвищений ступінь бойової готовності. Створюються додаткові резерви озброєння та техніки поблизу кордону України. Під прикриттям маневрів “Восток-2018” було здійснено передислокацію 250 танків зі східних районів РФ в Ростовську область, що значно підвищує потенціал ударних угруповань російських військ”, – заявив представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Вадим Скібіцький. Окрім того, він розповів, що, починаючи з 2013 року, РФ відновила і модернізувала аеродромну мережу вздовж кордону з Україною, де зосереджено близько 500 бойових літаків та до 340 гелікоптерів.