У понеділок, 19 листопада, офіційний сайт Вселенського патріархату повідомив, що Об’єднавчий собор помісної Української православної церкви, який має затвердити всі умови її створення та обрати предстоятеля, відбудеться в грудні 2018 року. Точна дата буде оголошена після засідання Священного синоду Вселенського патріархату, який триватиме 27 – 29 листопада і на якому, власне, буде затверджений текст томосу. Голова Верховної Ради України (ВРУ) Андрій Парубій підтвердив цю інформацію та спрогнозував, що Об’єднавчий собор відбудеться в Києві на початку грудня.

Процес прийняття рішення про автокефалію Української православної церкви розвивався стрімко. 17 квітня цього року Президент України Петро Порошенко повідомив, що підготував звернення до Вселенського патріарха із проханням видати томос (указ) щодо автокефалії Православної церкви в Україні. 19 квітня 268 депутатів ВРУ підтримали звернення глави держави до Варфоломія.

7 вересня Вселенський патріарх у рамках підготовки до надання Православній церкві в Україні автокефалії призначив двох екзархів (представників) у Києві – архиєпископа Даниїла Памфілійського зі США та єпископа Іларіона Едмонтонського з Канади. 11 жовтня собор Вселенського Константинопольського патріархату ухвалив рішення відновити Київську митрополію, що існувала до XVII століття, і підтвердив намір надати Україні автокефалію. А передача Київської митрополії під владу РПЦ у 1686 році була офіційно скасована.

У відповідь 15 жовтня синод Російської православної церкви (РПЦ) визнав неможливим її подальше перебування в євхаристійному спілкуванні з Константинопольським патріархатом. Згідно з канонічними правилами, це означає повне розірвання стосунків. А оскільки синод РПЦ уперше в історії проводили поза межами Російської Федерації (РФ) – у Мінську, до рішення долучилася й Білоруська православна церква (БПЦ), яка офіційно вважається екзархатом РПЦ.

3 листопада під час візиту до Туреччини Петро Порошенко уклав у Стамбулі з патріархом Варфоломієм угоду про співробітництво та взаємодію між Україною і Вселенським патріархатом. І ось нарешті цього тижня стало відомо, що Об’єднавчий собор відбудеться ще до кінця цього року.

Москва, для якої поява помісної Української православної церкви означатиме крах ідеї “русского міра”, залучила для протидії надання томосу всі можливі ресурси. РПЦ навіть спробувала створити своєрідний міжнародний “православний фронт”. Щоправда, успіхи її в цьому виявилися жалюгідними.

Спочатку Сербська православна церква заявила, що не підтримує дії Константинопольського патріархату в українському питанні. Католикос всіх вірмен Гарегін ІІ під час освячення в Новосибірську (РФ) храму Вірменської апостольської церкви заявив, що виступає проти надання Україні томосу. 14 листопада синод Польської православної церкви (ППЦ) під головуванням Митрополита Варшавського і всієї Польщі Сави теж ухвалив рішення не визнавати рішень Константинопольського патріархату щодо України. ППЦ не визнала зняття анафем із глав УПЦ КП та УАПЦ, заборонила духовним особам ППЦ “вступати в літургійно-молитовні контакти зі священиками Київського патріархату та Автокефальної церкви” і постановила, що “не буде вступати у спілкування з новою церквою, яку Константинополь створить в Україні”.

Однак насправді не все так однозначно. “Ніякі дії або рішення Папи Римського, Патріарха Константинополя, Патріарха Московського Верховний Католикос і Патріарх всіх вірмен не коментує”, як передає Цензор.НЕТ, про це на сторінці у Facebook написав екс-заступник міністра МВС з питань європейської інтеграції, член Союзу вірмен України Тигран Авакян, коментуючи новину про те, що Вірменська апостольська церква не підтримує створення в Україні помісної церкви. “Вірменський Католикос у Новосибірську на освяченні храму на запитання журналістів сказав: “Вірменська апостольська церква є прихильницею канонічності. І в цьому стосунку ніколи не може вітати кроки, орієнтовані на поділ, розчленування церкви” (цитує його російський ТАСС). Усе. Більше цитат немає. “Вірменська апостольська церква виступила проти надання томосу Україні” – придумують українські журналісти заголовок для передруку новини російського ТАСС, який навіть сам до такого не додумався”, – написав Тигран Авакян.

Так само неоднозначним є рішення синоду ППЦ. “Раджу читати першоджерело. Текст рішення виписаний таким чином, що дозволяє різні тлумачення, і мені здається, що це не випадковість. Отже, за формою польське рішення може бути витлумачене різними способами, очевидно, таким був задум його авторів, але, по суті, воно не є перешкодою для Вселенського патріархату в подальшому реалізовувати вже ухвалене ним рішення про автокефалію для України... А формула, обрана для “заборони на літургійні контакти з клириками”, є багатозначною і спеціально виписаною так, щоб незабаром вона втратила актуальність”, – написав речник УПЦ КП, архиєпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій Зоря на своїй сторінці у Facebook.

Зрештою, жодна з православних церков не приєдналася до рішення РПЦ повністю розірвати євхаристійне спілкування з Константинопольським патріархатом. Наразі, окрім власне РПЦ, це зробили лише БПЦ та РПЦ за кордоном (самоврядна церква в складі Московського патріархату з головним осередком у Нью-Йорку, до якої входять єпархії у США, Канаді, Аргентині, Німеччині та деяких інших країнах. – “Львівська Пошта”).

“Православний світ виявився абсолютно не готовим – ні психологічно, ні теоретично – до розриву з Константинополем і церквами грецької спільноти, які підтримують його. Інтернет-ресурси, пов’язані з РПЦ, намагаються дати якісь докази того, що “11 із 15 помісних православних церков” підтримують її у конфлікті з Константинополем. Але, на жаль, ці докази не працюють – зазвичай публікуються старі заяви про те, що єдиною канонічною церквою в Україні є УПЦ МП”, – пише російська “Новая газета”. Тож єдиного “православного фронту” Москві створити не вдалося.

А оскільки Константинопольський патріархат вважає Україну своєю канонічною юрисдикцією, то Патріарх Варфоломій має виключне право вирішувати долю українського православ’я, не питаючи згоди в РПЦ чи інших церков. Прецедент уже був: на початку 1996-го синод Вселенського патріархату визнав Естонську православну церкву своєю митрополією.

Проте активізувалися противники помісної церкви всередині України. Зокрема, Окружний адміністративний суд Києва прийняв до розгляду позов від громадської організації “Неурядова організація верховенство права” з вимогою “встановити відсутність компетенції (повноважень) голови держави втручатися в діяльність Церкви і релігійних організацій, зокрема шляхом підписання та надсилання звернення до Вселенського патріарха Варфоломія про надання томосу про автокефалію Української православної церкви, яке в подальшому підтримала ВРУ відповідною постановою”.

Також до Верховного Суду України надійшло аж три позовні заяви з вимогою скасувати відповідну постанову ВРУ. Як повідомили в прес-службі суду, серед позивачів: “Релігійна громада Української православної церкви при храмі на ім’я Святителя Миколая бердянської єпархії міста Бердянська Запорізької області”, Городницький Святогеоргіївський чоловічий ставропігійний монастир та єпископ УПЦ МП Гедеон (Юрій Харон). Причому позов останнього призначили до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін на 27 листопада цього року.

Тривають і різні провокації. До прикладу, минулого тижня в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області (хоча влітку цього року Верховна Рада підтримала перейменування області на Січеславську, для прийняття остаточного рішення потрібно внести зміни до Конституції України. – “Львівська Пошта”) десятки молодиків, які позиціонували себе, як представники праворадикальних організацій, спробували увірватися в резиденцію митрополита Криворізького і Нікопольського УПЦ МП Єфрема. Кадри провокації того ж вечора смакувало російське ТБ. Ще одна провокаційна “топ-новина”, яку поширили мас-медіа країни-агресора, буцімто єпископів УПЦ МП почали запрошувати в Службу безпеки України для якихось “бесід”. Митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука навіть записав відповідне відеозвернення, яка швидко поширилося інтернетом.

15 листопада вхід у Андріївську церкву, яку ВРУ в середині  жовтня передала в безоплатне постійне користування Вселенському патріархату для здійснення богослужінь і обрядів, закидали “коктейлями Молотова”. Добре, що внаслідок нападу будівля храму не постраждала.

19 листопада в будівлю Ніжинської єпархії УПЦ МП увірвалася група з приблизно 10 осіб, які залишили лист на ім’я архиєпископа Ніжинського і Прилуцького Климента із закликом підтримати створення єдиної помісної Православної церкви. На жаль, можна припустити, що кількість різних провокацій найближчим часом значно збільшиться…

“Очевидно, що процес отримання томосу і далі буде супроводжуватися гібридними стратегіями і тактиками з боку РФ проти України. Надалі будуть застосовуватися маніпуляції інформацією і фактами на свою користь, надалі буде діяти політика невизнання помісної церкви. Очевидно, треба очікувати низки провокацій, які будуть використовувати з метою подальшої дискредитації Української церкви і держави”, – заявив 13 листопада під час круглого столу в агентстві Укрінформ Василь Яблонський, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

Але навряд чи все це зупинить процес надання томосу, який невідворотно наближається до свого логічного завершення. Зрештою, дочекаємося грудня. Не виключено, що Різдво 2019 року українські православні святкуватимуть у лоні помісної Української православної церкви.