Чому саме зараз зростає ціна на газ для населення? В уряді виправдовуються необхідністю виконання вимоги Міжнародного валютного фонду (МВФ), а без продовження співпраці з Фондом Україні загрожувала масштабна фінансова криза. Справа у тому, що держава Україна накопичила зовнішніх боргів на понад 25 млрд USD, і на наступні три роки припадає пік їхніх виплат. Якщо б МВФ показово відвернувся від України, то допомоги від інших кредиторів також вже не варто було б очікувати. А так, майже одразу після ухвалення рішення українським урядом про підвищення ціни на газ для населення, з’явилось й повідомлення про те, що попередньо вдалось домовитись з МВФ про нову 14-місячну програму підтримки економічної політики stand-by для нашої держави на загальну суму 3,9 млрд USD (нинішня програма розширеного кредитування від МВФ розпочалась навесні 2015-го і мала завершитись навесні 2019-го, із можливих 17,5 млрд USD кредиту Україна отримала чотирма траншами загалом 8,7 млрд).

Коли МВФ може перерахувати перший транш кредиту за новою програмою, і на яку суму, ще невідомо. Остаточне рішення про затвердження нової кредитної програми має ще ухвалити рада директорів МВФ, а це відбудеться вже після того, як український парламент ухвалить збалансований державний бюджет на 2019-й. Власне через це українська влада зараз так поспішає з ухваленням головного кошторису держави на наступний рік, і є надія на те, що отримаємо його до 1 грудня (як це і передбачає Бюджетний кодекс), а не “під новорічну ялинку”.

Тож чекаємо на затвердження бюджету. Ще одну важливу умову від МВФ, яка стосується ціни на газ, українська влада начебто виконала. Чому начебто? Глава уряду Володимир Гройсман останні кілька днів неодноразово заявляв про те, що в МВФ вимагав підняти ціну на 60%, але вдалося досягти компромісу, і блактине паливо для українців з наступного місяця подорожчає “лише” на 23,5%. І ще очільник Кабміну обіцяє, що підвищень ціни на газ ще в кілька етапів не буде. Але розглянемо дві заяви Володимира Гросмана й побачимо різницю між ними.

“Питання про те, що треба робити ще одне підвищення на 35% не стоїть і не може стояти. Цього не станеться, тому що це неприйнятно для українських громадян. І я тут виступаю на стороні людей”, – заявив прем’єр в ефірі телеканалу ICTV 22 жовтня.

А вже 24 жовтня на засіданні уряду Володимир Гройсман заявив таке: “Я чув, що зараз починають говорити, що або в цьому році, або в цьому опалювальному сезоні ще буде підвищена ціна газу в країні на 35%. Я хочу абсолютно чітко сказати, що ні в цьому році, ні в цьому опалювальному сезоні більше ціна на газ підвищуватися не буде”.

Але тоді виникає питання: якщо точно ціна на блакитне паливо для населення не зростатиме впродовж поточного опалювального сезону, то чи можна бути стовідсотково впененим, що ціна збережеться і після його завершення вже у наступному році? Треба розуміти, що в МВФ вимагали, і вочевидь, продовжують вимагати від української влади розрахувати ціну на газ для населення відповідно до цін на газ на європейському ринку однаково для всіх категорій споживачів в Україні (і для домогосподарств, і для промисловості, і для підприємств теплоенерго).

“Ціна розраховується на базі імпортного паритету – середньої ціни на імпортний газ за певний період. Ця складова в структурі ціни на газ для споживачів є найбільшою. Вона включає прогнозовану ціну на німецькому газовому торговому майданчику (хаб NCG), а також вартість транспортування газу від NCG до західного кордону України через Німеччину, Чехію та Словаччину”, – пояснює Економічна правда.

Приведення ціни до рівня імпортного паритету, за оцінками різних експертів, і передбачало підвищення тарифу на газ для населення в Україні на 50-60%. Тож навіть після підвищення ціни для українців на 23,5% європейська ринкова ціна газу все одно залишається суттєво вищою. Тож вимога МВФ до кінця не виконана. Тому важко зараз повірити в те, що наші урядовці очікують на затвердження нової програми кредитування від МВФ і взагалі не збираються в подальшому ухвалювати рішення про наступне, чи наступні  підвищення ціни на газ.

“Кредитор чекає на чергове підвищення навесні наступного року – на 15%, а наступне заплановане на осінь 2019-го. Яким саме буде крок підвищення, залежатиме також від ситуації на світових сировинних ринках”, – повідомляє Економічна правда з посиланням на неназваних співрозмовників, ознайомлених з перебігом перемовин і позицією МВФ.

Два етапи підвищення ціни на газ для населення в наступному році прогнозує й голова Комітету економістів України Андрій Новак. “19 жовтня був тільки перший етап подорожчання. Якщо виходити з логіки, що ціна має бути однаковою для побутових споживачів і промисловості, то вартість газу потрібно підвищити на 60%. Зараз підняли на 23,5%. А наступного року буде ще два етапи подорожчання газу, щоб вивести ціни для населення на той рівень, який установлено для промисловості. МВФ вимагав створення однакових умов для всіх споживачів. А ось рішення підняти нижчу ціну до рівня вищої – за Кабміном, який, очевидно, думає про інтереси не громадян України, а кількох фінансово-промислових груп, які володіють енергетичними активами країни”, – зазначив експерт в коментарі інтернет-виданню ГОРДОН.

На що тоді сподіваються представники нинішньої української влади, заявляючи, що впродовж поточного опалювального сезону підвищення ціни на газ більше не буде? Виглядає це спробою хоч якось втримати рівень соціальної напруги до президентських виборів, що пройдуть навесні 2019-го.

Але що далі? Якщо знову переможе Петро Порошенко, то будуть спроби якось пояснити українцям подальше збільшення ціни на блакитне паливо і уникнути провалу провладної команди (чи команд) під час походу вже на парламентські вибори восени 2019-го? А за умови поразки нинішнього глави держави ціна на газ і співпраця з МВФ стане проблемою вже інших політиків? У будь-якому випадку, зараз запам’ятовуємо різні заяви керівників держави і слідкуємо за виконанням обіцянок.

Андрій Новак також нагадує, що вимогою МВФ до України є створення ринку газу й усунення монополістів на всіх рівнях. “В Україні сьогодні взагалі не можна говорити про поняття “ринкова ціна”. Адже у нас немає енергоринку як такого. Немає конкуренції та рівноправних гравців. А значить, споживачі не можуть вибирати постачальника енергоресурсів. Монополії в Україні існують на всіх етапах – видобування, перероблення, постачання. Тому пріоритетне питання – демонополізація ринку. Однак цим не займалися ані попередні уряди, ані нинішній”, – наголосив пан Новак.

А це насправді надважливе завдання. “Головна причина, чому МВФ так сильно прагне зрівняти ціни на газ в Україні – гроші. А точніше – мільярди гривень, які уряд щороку витрачає з бюджету на покриття різниці в тарифах на паливо “Нафтогазу”. Адже “Нафтогаз” купує блакитне паливо передусім за кордоном – за ринковими цінами. Ба більше, ці мільярди гривень витрачаються неефективно, даючи можливість заробити облгазам, більшість з яких належить олігархові-втікачеві Дмитру Фірташу. Облгази купують у “Нафтогазу” блакитне паливо нібито для потреб населення за зниженими цінами, але потім перепродають підприємствам – за ринковими. Різниця в тарифах осідає на рахунках олігарха, а компенсує її держава, тобто громадяни України, сплачуючи ці гроші своїми податками. Зрівняння цін унеможливить цю схему. Це є ключовим показником, який стане для МВФ сигналом, що уряд готовий реально боротися з корупцією та не витрачатиме і без того обмежені ресурси на субсидування олігархів”, – повідомляє Громадське.

Треба розуміти, що виконання вимог західних кердиторів, якими б непопулярними у суспільстві були ці кроки, мало б вести нашу державу до розвитку. От тільки можна брати західні гроші, комплексно вирішувати проблеми і проводити справжні стратегічні реформи, а можна виконувати умови лише для “галочки”, імітувати боротьбу з корупцією і жити від кредиту до кредиту. На жаль, другий варіант є більш звичним для українських можновладців. І не лише нинішніх.