У понеділок, 22 жовтня, з другої спроби під арештом за підо­зрою в державній зраді опинився відомий бізнесмен, продюсер та громадський діяч Тимофій Нагорний. Одночасно тривають процеси над екс-міністром юстиції Олександром Лавриновичем та колишнім особистим перекладачем українського прем’єра Станіславом Єжовим, яким висунуті обвинувачення за тією ж статтею.

Тимофій Нагорний – відомий український бізнесмен, меценат, громадський діяч, продюсер, президент Фонду волонтерів України, директор міжнародної компанії “Спорт-сервіс”, яка займається організацією спортивних шоу, виробництвом одягу та продуктів харчування для спортсменів. У 2004 – 2009 роках був одружений з Лілією Подкопаєвою, олімпійською чемпіонкою зі спортивної гімнастики Ігор в Атланті 1996 року. Нагорний як продюсер співпрацював з багатьма українськими артистами: Тіною Кароль, Ані Лорак, Мікою Ньютон, Віталієм Козловським та іншими.

4 жовтня цього року його затримали співробітники Служби безпеки України (СБУ) за підозрою в державній зраді та шахрайстві. 11 жовтня чоловік за рішенням Печерського райсуду Києва вийшов на свободу під заставу 528 тис. грн. Однак Апеляційний суд Києва скасував це рішення та обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як повідомив голова управління СБУ Києва та області Олег Валендюк, російські спецслужби завербували Нагорного у вересні 2014 року в Москві під час участі в Марші миру. “За завданням кураторів з ФСБ він мав створити та розвинути політичну партію як інструмент просування зовнішньополітичних інтересів РФ та елемент дестабілізації ситуації в Україні”, – заявив пан Валендюк. За версією слідства, політсила Нагорного повинна була взяти участь у виборах, а її лобіювання інтересів РФ мало полягати у перешкоджанні вступу України в ЄС і НАТО та порушенні питання про надання російській статусу державної.

Зрозуміло, що слідство в цій гучній справі буде непростим і скандальним. Тим паче, що деякі експерти доволі скептично поставилися до спецоперації СБУ. “Деякою мірою йде інформаційний посил, щоб зняти ту велику проблему, яка була в СБУ і в розвідці. Наприклад, щодо першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Семочка (на початку жовтня НАБУ відкрило кримінальне провадження стосовно генерал-майора Сергія Семочка за фактом можливого незаконного збагачення  – “Львівська Пошта”). Я думаю, що на цей період Семочко як офіцер повинен просто відійти від виконання обов’язків, поки не буде проведена перевірка. Він – перший заступник, який курує, як правило, оперативний підрозділ, розвідку України! Із Нагорним показують “успіх” такої роботи. Хоча треба показувати вже на судах”, – заявив Радіо Свобода експерт з питань безпеки, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.

17 жовтня Подільський райсуд Києва почав розглядати справу екс-міністра юстиції Олександра Лавриновича, якому інкримінують вступ у змову з екс-президентом Януковичем. У матеріалах вказано, що разом зі своїм першим заступником Володимиром Богатирем і “групою невстановлених осіб” посадовець допоміг колишньому президентові узурпувати владу, повернувши неконституційним шляхом Конституцію зразка 1996 року, за якою Україна знову стала президентсько-парламентською республікою, а Янукович отримав додаткові повноваження.

“Янукович обирався на посаду з обмеженими повноваженнями. Для того, щоб отримати безмежні повноваження, тобто узурпувати владу, необхідно було провести так звану конституційну реформу. Вони відповідним чином здійснили низку дій, і президент фактично призначав увесь силовий блок, керував майном держави і суддівським корпусом, тобто фактично сам керував державою”, – пояснив під час засідання Подільського райсуду прокурор Генеральної прокуратури України (ГПУ) Яніс Сімонов.

Однак його пояснення виявилися незрозумілими для самого підсудного. Коли суд запитав Лавриновича, чи розуміє він суть обвинувачення, колишній голова Мін’юсту сказав, що розуміє, але назвав обвинувальний акт “твором”: “Мене звинувачують у повазі до верховенства права, у дотриманні законодавства України при виконанні своїх функціональних обов’язків як особи, яка працювала на політичній посаді”. Згодом його адвокат Євген Солодко заявив, що йому взагалі незрозуміло, в чому звинувачують його клієнта, і що у нього є щонайменше 40 зауважень, які вимагають роз’яснення: “Наприклад, там пишуть, що Лавринович вступив у змову з невстановленими особами, у невстановленому місці у невстановлений час, то даруйте, де чіткість формулювань?”.

Суд взяв до уваги зауваження сторони захисту і оголосив перерву на кілька днів. Після поновлення розгляду сторони “розбиратимуть” обвинувальний акт Олександра Лавриновича по пунктах, допоки він не зрозуміє суті обвинувачення. Прокурори назвали таку позицію сторони захисту “цирком” задля затягування розгляду справи. “Незрозуміла суть обвинувачення? На лаві ж підсудних сам колишній містер юстиції”, – обурювався прокурор Яніс Сімонов. За його словами, Лавриновичу загрожує до 10 років позбавлення волі. В коментарі Німецькій хвилі прокурор зауважив, що на цьому етапі немає підстав просити суд про запобіжний захід у вигляді арешту для Олександра Лавриновича, оскільки він з’являється на судові засідання.

Натомість за гратами нудьгує інший підозрюваний – колишній особистий перекладач прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Заступника керівника служби протоколу глави уряду Станіслава Єжова сенсаційно затримали у грудні минулого року просто на робочому місці. СБУ звинуватила його у держзраді – він начебто передавав таємну інформацію ФСБ РФ. “Він працював як справжній шпигун. Працював достатньо ініціативно. Передавав інформацію, викрадав документи й передавав російським кураторам”, – розповідав тоді Андрій Петров, керівник департаменту контррозвідки СБУ.

19 жовтня цього року у Голосіївському райсуді Києва прокурор Головної військової прокуратури України Ігор Кринін понад дві години зачитував довгий перелік начебто переданих російським спецслужбам матеріалів. Це і статистичні дані щодо торгівлі України з ЄС, і стенограма зустрічі Володимира Гройсмана з новообраною наглядовою радою НАК “Нафтогаз України” в грудні 2017 року, і програма одного з візитів глави уряду до Брюсселя. Є в переліку і такі специфічні матеріали як список працівників охорони прем’єра, схема розсадки в службові автомобілі та план руху кортежів.

Натомість захисник Єжова Валентин Рибін (відомий своєю участю у захисті громадян РФ, взятих в полон на Донбасі, а також Володимира Рубана, якого разом із Надією Савченко звинувачують у підготовці держперевороту – “Львівська Пошта”) все заперечує. “Прокурор стверджує, що мій клієнт вчинив держзраду, передаючи інформацію, яка не підлягала розголошенню. Але наразі немає ніяких підтверджень, що ця інформація містила державну таємницю та її розголошення завдало якоїсь шкоди. Щодо цього немає жодних експертних висновків, на переданих документах немає навіть грифу “для службового користування”, – запевнив він. Підозрюваний теж виявився гострим на язик. “Якщо це таємна інформація, то прокурор, прочитавши її на відкритому засіданні, вчинив ще більший злочин, ніж інкримінують мені. Тепер, подивившись новини, доступ до неї можуть отримати всі спецслужби світу”, – пожартував Станіслав Єжов.

Під час судових засідань стало відомо, що контррозвідка СБУ стежила за Станіславом Єжовим кілька місяців. За цей час на його особистий ноутбук дистанційно встановили шпигунську програму, яка, зокрема, отримала доступ до електронної пошти. Як стверджує слідство, з неї Єжов пересилав таємну інформацію на електронну адресу з “казковою” назвою elenaprekrasnaya@yandex.ru (Єлєна Прєкрасная російською – “Львівська Пошта”). Прокурор Ігор Кринін стверджує, що поштова скринька зареєстрована в Санкт-Петербурзі та належить російським спецслужбам. Натомість захист звернув увагу, що жодних доказів цьому поки не надано.

Раніше СБУ заявила, що отримала інформацію про співпрацю Єжова із спецслужбами РФ ще задовго до його затримання. Станіслава Єжова, за версією слідства, завербували ще під час його роботи в посольстві України в США в 2010 – 2012 роках. У МЗС він працював із кінця 1990-х, і лише у 2015-му перейшов на роботу перекладачем до Володимира Гройсмана, коли майбутній прем’єр обіймав посаду спікера Верховної Ради. Якщо провина Станіслава Єжова буде доведена, йому загрожує до 15 років в’язниці.