Складається таке враження, що українські високопосадовці зараз змагаються у прогнозах, вгадуючи, а коли ж вже в Україні може запрацювати Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Нещодавно головний антикорупційний прокурор Назар Холодницький заявив, що це може відбутись не раніше квітня наступного року. Зі свого боку директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник зазначив, що не виключає, що робота ВАКС зможе стартувати вже у березні 2019-го. А от Президент України Петро Порошенко все ще чомусь продовжує заявляти про можливе завершення формування спеціалізованого суду для корупціонерів навіть ще до кінця цього року.

“Ми запустили створення Вищого антикорупційного суду. Іноземні експерти мають право вето, якщо щодо кандидата в судді будуть запитання. Я вважаю, що це абсолютно прозорий процес, який викликає довіру… Зараз починаються іспити… Я переконаний, що наприкінці поточного або на самому початку наступного процес формування Антикорупційного суду буде завершений. Далі не може бути жодних виправдань”, – заявив глава держави цього тижня в інтерв’ю телеканалу ZIK.

Тут одразу треба зазначити, що до кінця 2018-го ВАКС сформовано не буде. Адже за два з половиною місяці Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) ще не встигне завершити конкурс на посади в антикорупційному суді. Нагадаємо, що конкурс був оголошений 8 серпня, 14 вересня завершився термін прийому документів від кандидатів у судді ВАКС. Відомо, що на 27 посад у ВАКС претендують 240 осіб, на 12 посаду в Апеляційній палаті ВАКС – 103 особи. Тільки у листопаді вони пройдуть письмове тестування та практичне завдання.

“Ми орієнтуємося на 12-13 листопада. А всі конкурсні процедури сподіваємося закінчити не пізніше лютого 2019 року. Потім наші рекомендації розглядає Вища рада правосуддя (судячи з досвіду попередніх конкурсів, на цю процедуру їм знадобиться 2-4 тижні), після чого Президент повинен підписати відповідний указ”, – зазначає голова суддівської комісії Сергій Козьяков, повідомляє прес-служба ВККСУ.

Поки українська суддівська комісія ще навіть не сформувала Громадську раду міжнародних експертів (ГРМЕ), яка матиме допоміжну роль при відборі антикорупційних суддів. ГРМЕ повинна складатись із шести міжнародних фахівців, як мінімум троє з них зможуть ініціювати розгляд питання відповідності будь-якого кандидата в антикорупційні судді критеріям доброчесності. В такому випадку на спільне засідання збиратимуться ГРМЕ та ВККСУ: щоб кандидат у антикорупційні судді, щодо якого виникли сумніви в міжнародних експертів, остаточно не вибув із конкурсу, він повинен отримати підтримку більшості від спільного складу Громадської ради міжнародних експертів та ВККСУ, при цьому як мінімум три з них повинні бути від міжнародних фахівців.

Зволікання із формуванням ГРМЕ (а її формує українська суддівська комісія із запропонованих міжнародними організаціями кандидатів) залишає міжнародним фахівцям мало часу для того, щоб перевірити доброчесність усіх кандидатів в українські антикорупційні судді.

Ще 14 вересня п’ять міжнародних організацій – Рада Європи, Європейський Союз, Європейське бюро боротьби з шахрайством (OLAF), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) – запропонували список із 12-ти експертів, які можуть увійти до ГРМЕ. Українська суддівська комісія має обрати з них шістьох, але тільки цього тижня взялась за формування ГРМЕ. 18 та 19 жовтня ВККСУ мала проводити співбесіди у режимі скайп-конференції із кандидатами до ГРМЕ. Власне рішення про обрання членів Громадської ради міжнародних експертів у суддівській комісії обіцяють ухвалити орієнтовно до кінця жовтня.

Що ж, чекаємо на це важливе рішення, а поки нагадаємо, які саме міжнародні експерти у сфері боротьби з корупцією претендують на те, щоб допомагати формувати антикорупційний суд в Україні: Карлос Кастресана (колишній голова Міжнародної комісії проти безкарності в Гватемалі, має досвід прокурора, судді й адвоката); Джованні Кеслер (екс-голова Агентства митниці та монополій Італії, колишній генеральний директор Європейського бюро боротьби з шахрайством), Томас Фаєрстоун (колишній прокурор США), Роберт-Джей Корді (суддя Верховного суду американського штату Массачусетс у відставці, колишній начальник Федерального управління боротьби з корупцією в державній сфері), Сер Ентоні Хупер (суддя кримінального та цивільного відділень Апеляційного суду Англії та Уельсу у відставці), Лорна Гарріс (британський прокурор у відставці, працювала в Бюро боротьби з шахрайством у особливо великих розмірах і в Прокурорській службі Шотландії), Маргарет-Джей Трасслер (колишня суддя Суду королівської лави провінції Альберта, Канада), Мір’яна Лазарова-Трайковська (екс-голова Першої секції Європейського суду з прав людини, колишня суддя Конституційного суду та член Венеційської комісії), Тед Зажечни (суддя Суду королівської лави в провінції Саскачеван, Канада), Клаудія Ескобар-Меджія (екс-суддя апеляційного суду в Гватемалі), Флемінг-Крістіан Денкер (колишній спеціальний радник Державного прокурора в Управлінні з розслідування особливо важливих економічних злочинів Данії, екс-голова данської делегації в організації GRECO), Аурелійус Гутаускас (суддя Верховного суду Литви, голова відділу кримінальних проваджень).