У середу, 3 жовтня, директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник звітував перед Комітетом Верховної Ради України (ВРУ) з питань запобігання та протидії корупції. Сенсацій не забракло. Тим паче, що попереднє засідання Комітету ВРУ, призначене на 19 вересня, довелося скасувати, оскільки тоді директор НАБУ попередив нардепів, що не може прийти на засідання “у зв’язку з необхідністю перебувати на робочому місці для виконання невідкладних заходів”. 

Як виявилося, цими “заходами” була невдала спроба встановити апаратуру для прослуховування в кабінеті голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького. Ця справа досі обростає різноманітними чутками й так виглядає, ще далека від завершення.

Також в активному розвитку перебуває протистояння між директором НАБУ та першим заступником голови Служби безпеки України (СБУ) Павлом Демчиною. Нагадаємо, що нещодавно прес-служба бюро повідомила, що детективи підготували повідомлення про підозру у вчиненні генералом кримінального правопорушення за статтею “незаконне збагачення” через невідповідність офіційного доходу пана Демчини та його сім’ї із витратами на купівлю активів. “За версією слідства, високопосадовець СБУ, не маючи попередньо отриманих доходів, які б дозволяли йому в подальшому заощадити кошти для набуття активів у значному розмірі, придбав та забезпечив реєстрацію на членів своєї сім’ї активів на загальну суму щонайменше 3,76 млн грн, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами”, – пояснили тоді в НАБУ.

Генерал у боргу не залишився. Під час звіту пана Ситника в Комітеті ВРУ під стінами парламенту зібрався мітинг, який директор НАБУ назвав проплаченим, а зібрали його нібито на замовлення першого заступника голови СБУ. Але й цим не обмежилося. Напередодні звіту директора НАБУ в метрополітені Києва з’явилась провокаційна реклама – сітілайти з офіційним логотипом бюро та фото Артема Ситника, який “обіцяє”: “Я викрию топ-корупціонерів”. Здійнявся скандал, але сам пан Ситник на засіданні Комітету ВРУ заявив: “І я не я, і реклама не моя”, а поява сітілайтів – чергова спроба дискредитації його відомства, організована на замовлення пана Демчини. За інформацією директора НАБУ, до появи скандальної реклами причетний також заступник голови депутатської фракції “Блоку Петра Порошенка” (БПП) у парламенті Сергій Березенко. 

“Це надзвичайно брудні кроки з боку п. Демчини, тому що захищатись треба все ж таки у більш цивілізований спосіб, а не шляхом зібрання “тітушок”. Дивує цинізм, бо на таких акціях, які були біля НАБУ, з людьми розраховувались навіть перед приміщенням бюро. І “грузили” їх в автобуси прямо під вікном мого першого заступника”, – заявив Артем Ситник. 

На його думку, нардеп Березенко наважився на такий крок через розслідування бюро у справі так званих “плівок Онищенка”, в яких фігурує пан Березенко, інформує “24 канал”. Нагадаємо, що нардеп-утікач Олександр Онищенко, якого НАБУ підозрює в тому, що він є засновником і керівником злочинної організації, учасники якої в період із січня 2013 року по червень 2016-го протиправно заволоділи понад 1,6 млрд грн від реалізації природного газу, наприкінці 2016-го вже після втечі з України заявив, що нібито впродовж року записував свої розмови з Петром Порошенком на диктофон, вмонтований у наручний годинник. Утікач звинуватив главу держави у підкупі як цілих фракцій, так і окремих депутатів для проштовхування потрібних законопроектів, призначення та звільнення генпрокурорів, очільників СБУ, суддів. Ціна голосу, залежно від статусу депутата, буцімто коливалася від 20 тис. до 100 тис. USD. Щоправда, достовірність записів досі не доведена. Онищенко передав українським медіа лише фрагменти плівок, а про решту написав книгу.

Але повернімося до звіту директора НАБУ. Найбільшою сенсацією стала його заява про відкриття кримінального провадження стосовно першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Сергія Семочка. Причому справа за ст. 368 ч. 2 Кримінального кодексу (одержання хабара) була порушена за матеріалами журналістського розслідування. 

Напередодні журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” опублікували сюжет про мільйонні статки генерал-майора Семочка, які він міг отримати, коли в 2015-2017 роках був начальником Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ (із 2017-го – начальник Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області, на нинішню посаду в СЗР був призначений указом Президента України два місяці тому). 

У 2015-2017 роках СБУ звинувачували у змові з медичними чиновниками з метою збагачення. “Були відкриті кримінальні провадження, які розслідувалися відносно компанії “Діавіта” – постачальника американських препаратів для хворих із нирковою недостатністю, на яких “сиділа” абсолютна більшість пацієнтів – і блокували її діяльність”, – розповів у ефірі програми “Перші про головне” на телеканалі ZIK народний депутат від фракції БПП Сергій Лещенко. 

За даними “Наших грошей”, втручання СБУ відбувалося “під гаслом боротьби за чесну конкуренцію, а закінчилося дефіцитом препаратів і смертями пацієнтів”. В Україні на ліки для діалізу держава витрачає до 250 млн грн на рік. У світі є два найбільші виробники цього препарату – США і Німеччина. Ліки від різних виробників не вважають взаємозамінними, хто чим почав лікуватись, тим і повинен продовжувати. 

Обласні управління охорони здоров’я та аптеки виходили з потреб пацієнтів, тому замовляли конкретні препарати й обсяги для двох груп хворих. Для цього доводилось використовувати тендери під конкретного виробника. Але в 2016 році економічна контррозвідка СБУ зацікавилася закупівлями, вказавши на факт відсутності конкуренції. На облздороввідділи посипалися “листи щастя” за підписом Сергія Семочка. “По суті він сказав, що те, що ви вважаєте невзаємозамінним – можна заміняти, а те, що вважаєте несумісним – можна комбінувати. Фактично, Семочко підписав вирок пацієнтам, які залежали від ліків, закупівля яких припинилася”, – стверджують журналісти “Наших грошей”. За їхніми даними, через відсутність необхідних препаратів померло близько 200 осіб (!).

У компанії “Діавіта” переконують: і листами, і провадженнями СБУ боролася не за тендери, а за хабарі, бо справи з’явилися після того, як фірма відмовилася платити спецслужбі “відкати”. “Їм дуже важливо було показати, що не платити – не можна”, – розповів bihus.info Сергій Христинченко, директор департаменту “Діалізна терапія” компанії “Діавіта”. Не секрет, каже він, що роками фармбізнес в Україні “доїв” бюджет і “косив” від податків за допомогою офшорних схем. А СБУ, яка ці схеми знала і бачила, роками “доїла” фармбізнес – заробляла на тому, що ці схеми не чіпала. І займалася цим, каже пан Христинченко, саме економічна контррозвідка СБУ,  яку два роки очолював пан Семочко.

У підсумку впродовж 2015-2017 років сім’я останнього, не маючи жодних великих легальних доходів, придбала три особняки в одному з найдорожчих дачних поселень – селі Козин поблизу Києва, вартістю щонайменше 200 млн грн. 

“Три особняки в Козині! Та чи багато у нас бізнесменів, хто може дозволити собі такі витрати? Декларації членів сім’ї, на яких оформлені купівлі – копійчані, а декларація Семочка засекречена, але він все життя на держслужбі, його зарплату легко підрахувати, на один такий будинок треба більше ста років збирати. Але і це не все – виявляється, сім’я українського розвідника і контррозвідника Семочка значиться в базах даних платників податків Російської Федерації! Тобто один з вищих керівників країни, один з керівників спецслужб, під час війни раптово отримує з невідомих джерел мільйони доларів, купує елітну нерухомість, при цьому його родина напряму пов’язана з РФ і спокійно здійснює там комерційну діяльність?” – пише журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці в Facebook.

Журналіст зазначає, що до початку агресії РФ пан Семочко служив багато років у Ялті, і знайти до нього вербувальні підходи російські спецслужби можуть без жодних проблем, і бізнес родичів Семочка на окупованій території перебуває під повним контролем російських спецслужб. “Кажуть, повернутися в Київ на посаду в центральному апараті йому допомогли великі зв’язки, в тому числі родинні – його дружина є рідною сестрою дружини олігарха Боголюбова”, –стверджує журналіст.

“Якщо б подібний випадок стався б у будь-якій західній розвідці, то наступного дня такий скомпрометований співробітник вже був би звільнений, і всі відповідні органи приступили б до перевірок”, – підсумовує Юрій Бутусов. 

---